Історія бібліотеки

Перша публічна бібліотека в губернському центрі Полтави з'явилася ще у 30-ті роки XIX століття. Вона містилася в одній з кімнат будинку Дворянського зібрання (тепер кінотеатр імені І. П. Котляревського). Попечителем цього закладу став М. А. Цертелєв - один з перших дослідників народної творчості, засновник вітчизняної наукової фольклористики, літературознавець. Однак фондами бібліотеки користувалося вузьке коло читачів, здебільшого дворяни. Тому громадськість міста тривалий час домагалася дозволу заснування бібліотеки на демократичних засадах, де читачем міг бути будь-хто з мешканців міста.

На початку 1894 р. група полтавської інтелігенції і меценатів на чолі з учителем Інституту шляхетних дівчат М. А. Базилевичем та агрономом П. М. Дубровським розробила статут Полтавської громадської бібліотеки, який 18 травня затвердив міністр внутрішніх справ І. М. Дурново. У параграфі першому статуту записано:

Роботу зі створення бібліотеки очолив організаційний комітет у складі 12 осіб на чолі з полтавським міським головою В. П. Трегубовим. Вівся збір пожертв літературою і грошима, складалися списки книг, передплачувалися газети і журнали, підшукувалися відповідні приміщення. До цієї роботи активно взялися такі видатні письменники, митці і вчені, як В. Г. Короленко, Г. Г. Мясоєдов, І. Ф. Павловський. Матеріальну допомогу надавали бібліотеці установи, організації і приватні особи, серед них губернське земство, місцеві банки. Усього протягом 1894 і 1895 років надійшло 2305 карбованців та 6097 томів книг.

Спершу в будинку Дамського добродійного товариства було відкрито читальню, а в будинку Кандиби, який мав сім світлих кімнат і стояв на Іванівській вулиці (тепер вулиця Гоголя) - абонемент. Офіційна робота бібліотеки розпочалася 10 квітня 1895 року. До кінця року фондами бібліотеки вже користувалося понад тисячу читачів. Бібліотека відразу ж стала справжнім вогнищем культурного життя і самоосвіти у місті та губернії.

У добу Української національно-демократичної революції, в травні 1919 року, на базі громадської бібліотеки була організована Центральна наукова бібліотека. А пізніше, 1934 року, бібліотеку перевели у чудове приміщення колишнього Земельного банку (Першотравневий проспект, 10). У 1937 році у зв'язку з утворенням Полтавської області її було реорганізовано в обласну бібліотеку для дорослих. Книжковий фонд бібліотеки напередодні Великої Вітчизняної війни налічував 150 тисяч примірників.

У період тимчасової німецько-фашистської окупації фонди обласної бібліотеки були розграбовані, але вже з перших днів визволення Полтави від гітлерівців заклад відновив свою діяльність у пристосованих приміщеннях. У 1947 році бібліотеці передали двоповерхове цегляне приміщення по вулиці Шевченка, 3. Тут вона містилася 45 років. У 1949 році на честь 150-річчя виходу в світ поеми "Енеїда" бібліотека отримала ім'я батька нової української літератури, нашого уславленого земляка І. П. Котляревського, а з 1966 року стала державною обласною універсальною науковою.

Уже в умовах незалежної України книголюби отримали чудовий подарунок - п'ятиповерхову будівлю сучасної архітектури по вулиці Леніна, 17. Для оформлення інтер'єру бібліотеки заслужені художники України М. Підгорний та В. Колесников подарували прекрасні картини, портрети видатних земляків, серед яких І. П. Котляревський, М. В. Гоголь, П. Я. Рудченко (Панас Мирний), М. І. Гнєдич, літописець С. В. Величко, математик М. В. Остроградський.

5 червня 1993 року двері нового приміщення Полтавської обласної універсальної бібліотеки імені І. П. Котляревського гостинно відчинилися для відвідувачів.