Полтавська Обласна Універсальна Наукова бібліотека імені І.П.Котляревського Полтавська Обласна Універсальна Наукова
бібліотека імені І. П. Котляревського
бібліотека
  

Пошук по електронному каталогу

Сенсорний інтерфейс
Тел.: (0532) 52-17-83
Тел./факс: 56-99-30

Усі контакти
Головна

Про бібліотеку

Історична довідка

Запис до бібліотеки

Правила користування

Структура бібліотеки

Контактна інформація

Бібліотека у ЗМІ

Новини
Анонси

План заходів

Поточний місяць

Архів

Хроніка подій

Виставки

Масові заходи

Нові надходження
Ресурси бібліотеки

Каталоги і картотеки

Електронний каталог

Віртуальні виставки

Бібліотека вдячна

Видання бібліотеки

Бібліографічні

Інформаційні

Краєзнавчі

Методичні

Наукові та практичні доробки наших співробітників

Послуги бібліотеки

Основні послуги

Додаткові послуги

Віртуальна довідка

Програми та проекти

Отримай безоплатну правову допомогу

Пункт Доступу Громадян до офіційної інформації
(Програма Сприяння Парламенту ІІ)

Інтернет для читачів публічних бібліотек

Вікно в Америку

Ресурси бібліотек у боротьбі з корупцією

Бібліотеки - мости до е-урядування


     

«Ти весь у слові, як у сповитові,

З колиски до калини при горбі…

І вже коли ти похитнувсь у слові,

Вважай, що похитнувся у собі?»

 

«Бо тільки Слово береже в основі

Безсмертя української душі.»

Б. Олійник

Борис Олійник — відомий поет, літературознавець і політик, академік НАН України. Творчому доробку письменника притаманні такі визначальні риси, як громадянськість, посилена увага до морально-етичних проблем нашого часу, ліричність і точність слова. Він увійшов в літературу на межі 50-60 років, у період активного оновлення виражальних форм, що не могло не позначитись на його творчості. Він поєднав у своїх поезіях найкращі традиції попередників і елементи асоціативно-метафоричного мислення, потужний струмінь фольклорності. У цьому — секрет незмінної уваги читачів до творчості Олійника.

Борис Олійник — автор близько 50 книг поезії, численних публікацій, есе, статей, які друкувалися в Україні й усіх республіках колишнього СРСР, перекладались російською, чеською, словацькою, польською, сербською, румунською, італійською та іншими мовами. Основні збірки поезій: "Б'ють у крицю ковалі", "Двадцятий вал", "Вибір", "Коло", "Відлуння", "Рух", "Гора", "Істина", "У дзеркалі слова", "Міра", "Поворотний круг", "Трубить трубіж", "Таємна вечеря" та ін. На його вірші написано чимало пісень. Популярними стали: "Мати сіяла льон", "Мамо, вечір догоря", "Мелодія", "Ода Полтаві" та багато інших.

У своїх творах Борис Олійник проповідує високі загальнолюдські ідеали. Він глибоко переконаний, що кожен має жити напруженим життям, бути щедрим і щирим, розуміти красу, неповторність світу, кожної миті існування на землі, бо це відповідає природі нашого єства — жити високими помислами.

В цьому році визначному українському поету, державному і громадському діячу, нашому землякові виповнюється 75 років. На відзначення цієї дати в бібліотеках області радимо організувати книжкові виставки, перегляди літератури; провести масові заходи на теми: "Борис Олійник: лірик, романтик, публіцист", "Українська людина зі світовою душею", "Лицар українського духу", "У дзеркалі слова", "Поезія високої напруги", "За все відповідай у цім житті...", "Не похитнутися у вірі і слові", "Полум'я правдивого слова" та ін.

 

Пропонуємо Вашій увазі розробки книжкових виставок:

«Моя тріада — совість, сумління і честь, а уособлюється вона в Україні"

 

В день ясний і в ночi горобині,

В рідній чи в далекій стороні –

Ти в моєму серці, Україно,

Думою Шевченка гомониш.

Б.Олійник

 

І розділ "Я тим уже боржник, що українець зроду..."

"Б. Олійник - поет яскраво вираженого громадського темпераменту. Він, можливо, найближчий серед сучасних літераторів до рівня свідомості українською нaродy з її злетами і падіннями, з її ілюзіями і розчаруваннями, з її намаганням нарешті явитися світові з високочолим іменем — Народ!"

Л. Талапай

В розділі слід представити літературу про життєвий і творчій шлях поета.

II розділ "Перед людьми і честю звітувати за кожне слово з власного пера"

"Твори Б. Олійника вжe витримали cyворий іспит часом, і вони без сумніву, принесуть читачеві радість активного співпереживання. Перед нами поет мислячий, гострий, глибокий, чия творчість нині стає поряд з тими художніми цінностями, що їх подарували своєму народові найталановитіші співці України..."

О.Гончар

В цьому розділі слід розмістити збірки та окремі публікації віршів Б. Олійника.

ІІІ розділ "А в серці Зачепилівка звучала, наче музика..."

"Творче зростання Б. Олійника відбулося досить стрімко. Родом з країв полтавських - може сказати про себе поет, і сказати з гордістю. Звідти він, де "чорнозем плодючий, наче жінка", де історія глибока ясними глибинами, де в людей "на золоті обжнинки завжди на похваті зі сміху литий серп. Прийти в літературу від землі Котляревського і Гоголя, з країв, де, як і по всій Україні, у найвищій пошані «Кобзар» і народна пісня, і влучне веселе слово, - це мовби прийти з певним дипломом, що означає неабияку духовну, естетичну підготовленість і накладає на митця відповідні творчі й громадські обов'язки..."

О.Гончар

В цьому розділі потрібно відобразити поетичні твори Б. Олійника, присвячені рідному краю.

 

«Не випадати з ріки часу»

"Оцінюй, світе, на вагах доби

Усі мої долання й перемоги.

Та пам’ятай: в незвідане дороги

Я першим клав. Собою. І в собі"

Б. Олійник


І розділ "Вірю в пам'ять і серце людське"

"А щоб людському роду переводу

Не сталося в баюрах забуття,

Ти слово "Пам'ять" в генетичнім коді

Закарбував.

І тим почав життя."

Б.Олійник

 

В першому розділі слід представити літературу про життєвий і творчий шлях поета.

 

II розділ "За все в одвіті на своїй землі"

 

"Бо чистий сам, хоч одягайте німб.

0, не врятує білина манжети

Бо з миті, як на світ родивсь, поете,

Ти вже за все відповідаєш в нім"

Б.Олійник

 

В цьому розділі слід розмістити поетичні твори Б. Олійника.

 

III розділ "На спокій права не дано..."

"Для того і дорога, щоб іти..."

Б.Олійник

 

В цьому розділі знайдуть своє місце публіцистичні твори відомого українського поета, а також матеріали, які розповідають про Б. Олійника, як державного і громадського діяча. Для широкого кола читачів, рекомендуємо провести вечір-портрет "Борис Олійник: лірик, романтик, публіцист", примірний сценарій якого пропонуємо Вашій увазі.

На сцені — портрет Бориса Олійника, рядом плакат з словами:

"Коли вже народився ти поетом, —

За все відповідай у цім житті"

Б.Олійник

Виходять ведучі.

Ведучий І.

"Аби мені належало назвати серед сучасних українських поетів найліричнішого — я б назвав Бориса Олійника. Аби довелося вибирати з-поміж них найпатріотичнішого — я б вибрав Бориса Олійника. Аби запитали, кого вважаю найулюбленішим у народі, — це знову був би Борис Олійник. І я впевнений, що під цими словами підписався б кожен із читачів. Бо хоч смаків та уподобань у нас багато — істина все ж одна. І саме їй і служить упродовж свого життя наш відомий у цілому світі земляк" (К. Бобринцев "Отчий край").

Ведучий II.

Борис Олійник народився 22 жовтня 1935 року в селі Зачепилівка Новосанжарського району. Тут, у центрі села, стоїть обеліск воїнам-односельцям, котрі не повернулися з війни. Багато імен викарбувано на плиті. Одне з них — Ілля Іванович Олійник — має пряме відношення до поета. Це його батько. Він міг би не піти на фронт, а отже й не загинути, бо мав так званий "білий білет" — документ, що свідчить про непридатність до фізичної праці, а до служби в армії — і поготів! Але коли загриміла війна, Ілля Олійник закинув далеко в шухляду квиток, що заважав йому стати в солдатський стрій, і домігся у військкоматі відправки на фронт.

Ведучий І.

Пізніше, у своїх спогадах Борис Олійник напише: "Я ледь-ледь пам'ятаю батька. Але десь у підсвідомості, на дні мого серця, світиться невеличкий міст через старицю Ворскли. Там ми попрощалися. Невисокий, широкоплечий, він ще раз озирнувся посеред мосту, махнув нам рукою і закрокував на Нові Санжари, до військкомату". Напише, що лише завдяки доброті й щирості людей, які оточували його в дитинстві, він ніколи не відчував себе сиротою. Бабуся Катерина, дідусь Іван, тьотя Віра і дядько Микола, вчителі, односельці, а найбільше — мама, Марфа Никифорівна, — ось ті, від кого він набрався сили й розуму, мудрості і любові. Все це потім виллється у його творчість, стане словом, яке заспіває, засміється й заплаче.

Читець.

Вірш "Освідчення"

Ведучий II.

Особливо це відчутно у віршах, присвячених матері, простій трудовій жінці, котра все своє нелегке життя працювала від зорі до зорі на колгоспному полі.

Читець.

Вірш "Пісня про матір".

Ведучий І.

Першу свою школу — початкову — Борис Олійник закінчив у рідній Зачепилівці. Середню — в райцентрі. Знання давалися легко, бо уже з п'яти років, відколи навчився читати, нестримно тягнувся до книг. Перший свій вірш надрукував у Новосанжарській районній газеті, яку, до речі, до війни редагував його батько. Якраз у пам'ять про батька Борис і мріяв піти його шляхом. Тож рано став своїм у місцевій редакції; там хлопця любили і помаленьку підштовхували до остаточного вибору професії: давали завдання, друкували старанні школярські дописи. Так що дорога до Київського університету, на факультет журналістики, пролягла природно.

Читець.

Вірш "Прощальний вальс"

Ведучий II.

В університеті вирувало літературне життя, в нього Борис Олійник пірнув, як риба у воду. На республіканському конкурсі поетів він здобуває перший приз. Початківця помічають визнані майстри, і сам Малишко називає його одним із кращих молодих поетів, а Тичина ще й допомагає точними зауваженнями.

Ведучий І.

Крім навчання й поезії, мав ще одну пристрасть — футбол. У студентській команді він спритно захищав ворота, а цілився в них часто сам Валерій Лобановський, котрий виступав тоді за команду Київського політехнічного.

Ведучий II.

Закінчивши у 1958 році університет, Борис Олійник почав працювати в редакції газети "Молодь України". Потім був журнал "Зміна", котрий згодом перейменували на "Ранок"... З редакторського крісла цього видання Борис Ілліч прийшов у журнал "Дніпро", заступником Юрія Мушкетика.

Ведучий І.

Цей час письменник Володимир Біленко згадує так: "По виходу майже кожного номеру доводилося вистоювати під дверима високих комсомольських кабінетів, куди Олійника і Мушкетика викликали, щоб у черговий раз "проробити" керівників молодіжних видань за "загравання з творчою молоддю", "оспівування патріархального села", "вияви націоналізму".

Читець.

Вірш "Мііі борг"

Ведучий І.

Як і на футбольних колись поєдинках, Борис Олійник відчайдушно захищав "ворота" молодіжних видань. І він, і Мушкетик вже були лауреатами престижної тоді комсомольської премії імені М.Островського, та мусили вислуховувати найпринизливіші, а головне безпідставні докори, випрошували собі догани, аби не карати нижчих за чином, але рівних у побратимстві колег своїх, не хотіли розраховуватися з людьми, яких вимагалося звільнити як "підбурювачів спокою". Тоді, за умов тоталітарного режиму, під пильним наглядом ревнителів офіційної ідеології мужність і відважність нашого земляка рятувала в публікації, молодих і гарячих поетів росточки національного духу і вільнодумства. Це саме Борис Олійник з терплячою селянською впертістю "пробивав" в "інстанціях" право на випуск книжок Василя Симоненка і Ліни Костенко. Коли в 1965 році у видавництві "Молодь" готувалася до друку збірка Василя Симоненка, до якої виявлялося аж занадто багато "уваги", Борис Олійник підтримав її своїм розважливим переднім словом, належно оцінивши талант і громадянську мужність поета-ровесника.

Ведучий II.

Під тиском нового режимного повороту кожен митець обирав собі дорогу сам, як диктували честь і гідність. Борис Олійник, посідаючи певне громадське становище, рятував рідне слово в умовах легальних, на волі, хоч вона часто бувала гірша за неволю. Моральність цієї безстрашної поезії перевірялася передовсім власною творчістю. Саме в цей час поет написав такі широко відомі цикли, як "Сковорода і світ", "При гончарному крузі", "У дзеркалі слова" та інші

Читець.

Вірш "Ода братерству".

Ведучий І.

Мужність і принциповість, не зрадили Олійнику і на початку 70-х років, коли розглядалася персональна справа Івана Дзюби. Тоді він не підкорився партійній дисципліні, проголосував проти виключення опального критика із Спілки і поплатився за свою з позицію: був звільнений від обов'язків секретаря правління СПУ, а видавництву "Молодь", де якраз готувалася до друку його поетична збірка, дали вказівку розсилати уже набраний текст. Партія суворо карала за непослух навіть такого вже відомого поета.

Ведучий II.

Його збірки почали виходити одна за одною в 60-ті роки, тільки-но отримав диплом журналіста: "Б'ють у крицю ковалі", "Двадцятий вал", "Коло". Головні їх теми — єдність батьків і дітей, пам'ять про живих і мертвих "фронтовиків-героїв" Великої Вітчизняної. Характерно, що молодий поет свідомо прославив рядових бійців, підносячи їх на героїчну вершину.

Читець.

Вірш "Батьки і діти. Діти і батьки!"

Ведучий І.

Як від самого початку, так і в 70-80-х роках минулого століття творчість Бориса Олійника не була "лакувальною" і тим більше одіозною. Утверджуючи в діяннях і почуваннях рідного народу все духовно цінне і морально чисте, він засуджує відступництво від високих гуманістичних ідеалів, дворушництво.

Ведучий II.

Характеризуючи доробок Бориса Олійника, академік НАМ України Петро Тронько відзначає, що він один із перших серед шестидесятників звернувся до відтворення славних сторінок історії України. Йому належить образ Пам'яті як поняття, що вбирає в себе і безстрашність князя Святослава, і переможні походи-битви гетьмана Богдана Хмельницького, і мудрі заповіти Г. Сковороди, і думи й пророцтва Т. Шевченка, і гарячий подих та мрії І. Франка. Поеми "Доля", "Дорога", "Дума про місто", ряд історико-тематичних циклів — це не ілюстрація до академічних досліджень, а самобутнє художнє літописання страждань і борінь предків у битвах проти чужинців, за волю й незалежність України".

Читець.

Уривок з поеми "Дума про місто".

Ведучий І.

А інтимна лірика? "Вона, — як вважає відомий журналіст і політик Іван Бокий, — розкриває в Олійникові... натуру надзвичайно цілісну, з щедрою, але ощадливою гамою життєвих вимірів і принципів, моральних критеріїв і пожадань, які не можуть не прихиляти до нього людей. Навіть найгріховніші почуття у нього чисті. Любов у Бориса Олійника — це передовсім вірність. Не банальна цнота-прапор моралістів, а вірність — почуттю, серцю, собі, коханій людині".

Читець.

Вірш "Над Полтавою — літо бабине"

Ведучий II.

Щодо популярності поета, то не менш улюблений в народі Олесь Гончар у передмові до двотомника земляка написав так: "Доводилося не раз бути свідком виступів Бориса Олійника на літературних вечорах, у студентських аудиторіях, в робітничих клубах, чути його слово в шахтарському Палаці культури і перед полтавськими хліборобами, і не пригадується випадку, коли б твори, прочитані поетом, полишили байдужими його читачів. Цей негучний, часом аж стишений голос, виявляється здатен глибоко проникати в людські серця; щирий поетичний роздум автора будь-де здатен констатуватись, внутрішній неспокій поета закликає ... спеціально дошукуватись важливих істин життя".

Читець.

Вірш "Мелодія"

Ведучий І.

А далі, йдучи за біографією Бориса Ілліча, мені хочеться говорити устами поета Михайла Шевченка, котрий, на моє глибоке переконання, найтонше і найоб'ємніше з усіх, хто брався аналізувати феномен Олійника, осягнув і його душу, і його творчість.

"Бурхливі суспільні зрушення в кінці 80-х розметали письменників, як і всю інтелігенцію, по таборах. Такий був час. І часові байдуже, що всі вони любили Україну. Час кинув їм звабливу можливість проявитися з новою силою в новій іпостасі. У вічній пристрасті не лише до правди, до волі, до перемоги, а й до власної слави. І тут, як завжди в кипучому морі боротьби, скресли давні заздрощі як одна з домінантних рис нашого характеру. Згадалися заздрощі минулі, скресли жалі до себе за те, що тоді не були першими і в заздрощах тліли. Шкода, бо ж і тоді заздрили не сміливості Бориса Олійника, і не тому, як вагомо міг використовувати Олійник таку манливу першу державну трибуну, а лише тому, що за тією трибуною він бував більше, ніж вони. Особливо загострилися стосунки на початку дев'яностих. І знову таки не тому, що опоненти сумнівалися в його любові до України, а тому, що він не перелицьовувався на марші... Почалися атаки в пресі... Опоненти вдарили по його комуністичних переконаннях. Ну, скажімо, в демократичному суспільстві кожна людина має право на своє переконання, і час підтвердив, що ті ідеї, на яких стоїть Борис Олійник для всього народу... не найгірші. Але втягнутих волею часу і національного характеру в міжусобиці це вже не цікавило. Він же міцно стоїть на тому, в що вірить, бо своїх переконань не зраджував ніколи, навіть перед смертельною небезпекою. Згадаймо, саме Б.Олійник у травні-червні 1986 року бував у "зоні", звідти вів телерепортажі, виступив у "Литературной газете" із викривальною статтею "Испытание Чернобылем", а в 1987 році в Кремлівському палаці, вперше в Союзі, оприлюднив засекречені наслідки чорнобильської трагедії. Саме Олійник на XIX партконференції першим відкрив усю трагедію і причини голодомору та вимагав поіменно назвати винуватців".

Ведучий II.

Сьогодні опоненти Олійника воліють не пам'ятати цих фактів. А він сам по-філософськи зізнається: "І тоді, і нині я не зовсім вписувався в систему. Але в тім вина не моя. То системи заносить. Я ж лишаюся сам собою. На своїй землі, на своєму місці. Тому і моїм прихильникам і супротивникам легко мене знайти в цій політичній метушні. І для того, щоб ударити в спину, як це неодноразово робили мої "колишні", і для того, щоб стати зі мною опліч. Зате я можу лише підставити плече, зайти в спину не можу — мене далеко видно".

Ведучий І.

Національно-патріотична, інтелектуально-філософська поезія Бориса Олійника має своє продовження й у його громадській та державній діяльності. Хтось навіть визнав, що він входить у п'ятірку найвизначніших політичних лідерів України. Народний депутат Борис Олійник постійно захищає інтереси соціальної справедливості, духовно-культурного розвитку України.

Ведучий II.

І все ж, яким би вагомим не був внесок Бориса Олійника в державотворення, але хочеться говорити не про це, а знову й знову повертатися до його творчого доробку, бо тут він справді неперевершений. Хочеться читати й перечитувати і ранні його вірші, і вірші останніх років.

Читець.

Уривок з поеми "Трубить трубіж".

Ведучий І.

Було б несправедливо не обмовитися жодним словом про родину поета. У нього є дружина, яку називає своїм однодумцем, є син, дипломат за фахом, є хороша невістка та онука Катерина. Про їх спокій і щастя він думає завжди. І коли пише вірші, і коли виступає з трибуни, і коли натискає на кнопку голосування в сесійній залі. Через призму розуміння потреб найдорожчих людей поет відчуває, чого хоче народ, і робить усе для того, щоб не соромно було дивитися всім у вічі, і стверджує:

"Уже б таки до тямити пора,

Що тільки той стає обранцем Долі,

Хто сам її, як воїн, обира".

 

При організації книжкових виставок, проведенні масових заходів, присвячених Борису Олійнику, радимо використовувати літературу, подану в розділі "Бібліографія". Просимо не обмежуватись поданими матеріалами, але і використовувати публікації з місцевих періодичних видань.

Бібліографія

Твори Бориса Олійника

 

Вибрані твори: у 6-ти т. / Б. Олійник. – К. : Просвіта, 2007.

Вибрані твори: у 2-х т. / Б. Олійник. — К. : Укр. енциклопедія ім. М.Бажана, 2005.

Основи: Поезії / Б. Олійник. — К. : Дніпро, 2005. — 454 с.

Пісня про матір: Поезії / Б. Олійник. 192 с. — К. : Дніпро, 2004. — 192 с.

Стою на землі: Вірші та поеми / Б. Олійник. —К. : Криниця, 2003. — 696 с.

Таємна вечеря: поезія 1989-2000 / Б. Олійник. — К. : Парламентське вид-во, 2000. — 167 с

Трубить трубіж: Вірші та поеми / Б. Олійник. — К. :"Оріяни",1998. —212 с.

Шлях: Вірші та поеми / Б. Олійник. — К. : Наукова думка,1995.— 430 с.

"В двобої сходяться слова" // Київ. — 2005. —№10 — С. 2-11.

"...Великий Гоголю" // Зарубіжна література в школі. — 2009. — №7/8 (квіт). — С 39.

Вірші // Пам'ять століть. — 2007. — №3. — С 95-96.)

Вибір // Література Україна. — 2005. — 20 жовт. — С. 5.

Гуляє панство; Балада вірності; Спомин // Культура і життя. — 2005. — 2 листоп. — С. 2.

Дві тисячі тринадцять? // Світлиця. —.2010. — 19 лют. — С. 3.

Диптих з майдану // Дзеркало тижня. — 2005. — 22 жовт.

Європі // Молодь України. — 2005. — 25 жовт. — С. 1.

Інтермецо. Утвердження із циклу "Сковорода і світ" //Демократична Україна. — 2009. — 30 жовт. — С. 20.

На полі отчому // Дніпро. — 2005. — № 9-10. — С. 3-15.

Ода музиці // Народна армія. — 2006. — 17 січ. — С. 8.

Через майдановий простір // Дніпро. — 2005. — № 11-12. — С. 2-5.

Щедре повноліття // Культура і життя. — 2005. — 24 червн. — С. 2.

 

Публіцистика Бориса Олійника

Він говорив устями народу // Народна Армія. — 2006. — 7 берез. — С. 6.

З позицій моральності / Публіцистика незалежної України: Хрестоматія. — К. : Університет "Україна", 2009. — С. 285-290.

"Майдан організувалі Кучма і Янукович, а не помаранчеві вожді" // Дзеркало тижня.— 2005. — 22 жовт. — С. 14.

Міф про вільну пресу // Дніпро. — 2003. —№2. — С. 137-138.

Мова мас об'єднувати // Дніпро. — 2003. — №7/8. — С. 91-92.

На сторожі національних інтересів // Культура і життя. — 2007. — 25 квіт. — С. 3.

Найкраще почуваю себе за робочим столом // Пенсія. — 2005. —№10. — С. 35-38.

Поезія завжди була школою вишуканих мистецтв // Слово просвіти. — 2008. — №44. — С. 12.

"Світ — за межами нашого болю" // День. — 2005. — 18 листоп. — С. 4.

Сповідую націю: інтерв'ю з письменником // Слово просвіти. — 2009. — 26 листоп.-2 груд. — С. 9.

"У відповіді за все" // Освіта. — 2005. — 19-26 жовт. — С. 10-11.

"Чисельність українців хочуть зменшити до 20 мільйонів" // Універсум. — 2007. — №3/4. — С. 37.

"Я з пісні народної виріс": [Про О. Білаша] // Літературна Україна. — 2009. — 19 берез. — С. 1, 8.

 

Література про життя і творчість Б.Олійника

Олійник Б.: (Про поета...) // К. Бобринцев. Отчий край. Кн. 2. — Полтава : Сімон, 2004. — С. 484-493.

Олійник Борис: [Про письменника] // Історія укр. літератури XX століття : У 2-х кн. : Друга половина ХХ ст. — К. : Либідь, 1998. — Кн. 2. —С. 142-144.

Олійник Борис Ілліч // Мистецтво України: Бібліографічний довідник / Ред. А. Кудрицький. — К.: Укр. енциклопедія, 1997. — С. 449.

Олійник Б. Біографія // Хто є хто на Полтавщині: Довідково-бібліографічне видання. — К.: Укр. академія геральдики, 2003. — С. 63.

Олійник Б. Світ визнав нас // Шаров І. Ф. 100 сучасників: Роздуми про Україну. — К. : Преса України, 2002. — С. 300-303.

Сизоненко О. Щоб і вам сонячно... (Роздуми про творчий і життєвий шлях Б. Олійника) // О. Сизоненко. Не вбиваємо своїх пророків!: Книга талантів. — К. : Дніпро, 2003. – С. 255-317.

Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики XX ст. : В 3-х кн. — К. : Рось, 1994. — С. 301-312.

Бокий І. Українська людина зі світовою душею / І. Бокий // Товариш. — 2005. — 25-27 жовт. — С. 6.

Віценя Л. Борис Олійник: "Стою на своїй землі" / Л. Віценя // Зоря Полтавщини. — 2005. — 16 листоп. С. 1.

Горлач Л. Б'ють у крицю літа / Л.Горлач // Вітчизна. — 2005. — №9-10. —С. 103-106.

Іванова Г. Високі помисли / Г. Іванова // Демократична Україна. — 2005. — 22 жовт. — С. 9.

Лупій О. Плоди золотого засіву: Ювілей / О. Лупій // Наша армія. — 2005. — 29 жовт. — С. 7.

Макаренко О. "Тут мій поріг..." / О. Макаренко // Культура і життя. — 2006. — 15 листоп. — С. 6.

Олійник Б. "Я по нещастю депутат, якоюсь мірою дипломат": інтерв'ю з поетом / Б. Олійник // Молодь України. — 2008. — 14-18 лют. —С. 1, 17.

Регідайло Н. "Перед людьми і честю звітувати за кожне слово з власного пера" / Н. Регідайло // Вісник Книжкової палати. — 2005. —№10. —С. 48-50.

Стенаненко М. Поет — "стоколос" Борис Олійник у щоденниковій візії Олеся Гончара / М. Степаненко // Вивчаємо українську мову та літературу. — 2009. — №28. — (жовт.). — С. 6-12.

Тетерук С. Мужність і мудрість стояти на землі / С. Тетерук // Віче. — 2005. — №10. — С. 23-25.

Хоменко О. Трубіж тривоги нашої / О. Хоменко // Українознавство. — 2005. — №4. — С. 192-198.

Чернова Н. Ти в моєму серці, Україно... / Н. Чернова // Слобідський край. — 2005. — 27 жовт. — С. 8.

Черпакова Л. А в сирці Зачепилівка звучала, наче музика... / Л. Черпакова // Полтавський вісник. — 2005. — 18 листоп. — С. 4.

Шевченко М. Перед людьми і честю і звітували / М. Шевченко // Культура і життя. — 2005. — 2 листоп. — С. 2.

Шудря М. Мати сіяла сон... / М. Шудря // Урядовий кур'єр. — 2005. — 22 жовт. — С. 9.

Яцкова Л. "А в серці дума й пісня обнялись...": гармонія слова Б. Олійника та музики Лідії Яцкової / Л. Яцкова // Українська література в загальноосвітній школі. — 2008. — №10. — С. 43-48.

 

Головний бібліотекар науково-методичного відділу                                                              Співак В. І.

Режим роботи:
Понеділок-четвер: 9.00 – 19.00
П’ятниця, неділя: 10.00 – 18.00
Вихідний: субота

Санітарний день: останній понеділок кожного місяця
Наша адреса:
36020 м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 17












2009 © ПОУНБ ім. І.П.Котляревського