Полтавська Обласна Універсальна Наукова бібліотека імені І.П.Котляревського Полтавська Обласна Універсальна Наукова
бібліотека імені І. П. Котляревського
бібліотека
  

Пошук по електронному каталогу

Сенсорний інтерфейс
Тел.: (0532) 52-17-83
Тел./факс: 56-99-30

Усі контакти
Головна

Новини
Анонси
Нові надходження
Державні закупівлі
Пошукові системи

Про бібліотеку

Історична довідка

Запис до бібліотеки

Правила користування

Структура бібліотеки

Контактна інформація

Бібліотека у ЗМІ

План заходів

Поточний місяць

Архів

Хроніка подій

Виставки

Масові заходи

Ресурси бібліотеки

Каталоги і картотеки

Електронний каталог

Зведений каталог

Віртуальні виставки

Бібліотека вдячна

Видання бібліотеки

Бібліографічні

Інформаційні

Краєзнавчі

Методичні

Наукові та практичні доробки наших співробітників

Послуги бібліотеки

Основні послуги

Додаткові послуги

Віртуальна довідка

Програми та проекти

Отримай безоплатну правову допомогу

Пункт Доступу Громадян до офіційної інформації
(Програма Сприяння Парламенту ІІ)

Інтернет для читачів публічних бібліотек

Вікно в Америку

Ресурси бібліотек у боротьбі з корупцією

Бібліотеки - мости до е-урядування

Бiблiотечному фахiвцю

Нормативні документи

Методична діяльність

Бібліотечна асоціація

Бібліотеки світу

Бібліотеки України

Бібліотеки області

Полтавщина

Регіональні краєзнавчі ресурси

Полтавщина туристична

Видатні люди Полтавщини

Літературно-мистецькі премії

Бібліотеки Полтавщини на сторінках обласних газет

Шевченкове слово лунає на Полтавщині






















Полтава Історична




29 вересня 2016 року Україна відзначить 150-річчя від дня народження Михайла Сергійовича Грушевського — видатного українського вченого, громадського і державного діяча, який став символом української нації у ХХ ст. Його монументальна «Історія України-Руси» по праву вважається метрикою нашого народу, а її автора називають Великим Українцем — і літописцем, і творцем історії.
Громадяни, які народилися і стали дорослими в уже незалежній Україні, сприймають Михайла Грушевського як засновника національної державності: 1917 року він став на чолі нової Української держави — його було обрано головою Центральної Ради (1917-1918), яка в 1918 році проголосила Українську Народну Республіку (УНР). Завдяки цьому вперше світ дізнався, що на землі існує Українська держава, президентом якої і був М. С. Грушевський.
Учений вважав, що єдиним героєм історії є нація і народ. Своє завдання, як історика свого народу, Грушевський розумів дуже широко, і сумлінно і талановито його виконав. Великою заслугою Грушевського як вченого є створення цілісної концепції українського історичного процесу. Менше відомо про його політичну діяльність на посаді голови Центральної Ради і майже нічого невідомо про те, що Грушевський є автором декількох збірників статей, актуальність і злободенність яких можна повною мірою збагнути тільки зараз, особливо з урахуванням зовнішнього фактору, під впливом якого перебуває наша держава, починаючи з 2014 р. У цих збірниках — «Вільна Україна», «Якої ми хочемо автономії й федералізації», «Хто такі українці і чого вони хочуть», «Україна і Росія», «На порозі Нової України» та інших — знайдемо відповіді на всі найболючіші питання нашого сьогодення. В наш час М. С. Грушевський повертається до нас у пам’ятниках, назвах освітніх установ, вулиць, майданів. Його монумент — неподалік від резиденції Центральної Ради, тепер — Будинок вчителя на вулиці Володимирській у Києві. Його іменем названо вулицю, на якій розташовано Верховну Раду і Кабінет Міністрів України. Одна з вулиць м. Полтави теж носить ім’я видатного діяча. Засновано наукову премію і стипендію його імені. Його портрет Національний банк України зобразив на 50-гривневій купюрі та на пам’ятних монетах 1996 та 2006 років.
Постать Михайла Грушевського видається справді знаною — автор понад двох тисяч праць, видатний історик, дослідник літератури, письменник, перекладач, етнограф, соціолог, публіцист… Його творчі здобутки на ниві освіти, науки, культури, громадсько-державної діяльності дістали широке міжнародне визнання.
Для більш детального ознайомлення з науковою спадщиною державного і громадського діяча пропонуємо увазі читачів деякі цитати з праць М. С. Грушевського. Подано також список основних праць М. С. Грушевського та літератури про його життя і діяльність з фондів Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського.
Рекомендується широкому колу читачів, усім, хто цікавиться постаттю М. С. Грушевського, історією національно-визвольного руху, розвитком вітчизняної історичної науки.

***

«Наукове українознавство, то значить ріжні галузі науки, присвячені досліду і пізнанню українського народу і його території в сучасності і минувшості …».
Грушевський М. Справа українських катедр і наші наукові потреби / М. Грушевський // Твори : у 50 т. / М. Грушевський ; редкол.: П. Сохань (голов. ред.) [та ін.] ; НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. – Львів : Світ, 2002. – Т. 1: Серія «Суспільно-політичні твори. 1894-1907». – 2002. – С. 461.

«Він [народ] – з своїми ідеалами й змаганнями, з своєю боротьбою, поспіхом і помилками – єсть єдиний герой історії. Зрозуміти його стан економічний, культурний, духовий, його пригоди, його бажання й ідеали – єсть мета нашої історії».
Грушевський М. Вступний виклад з давньої історії Русі, виголошений у Львівськім університеті 30 вересня 1894 р. / М. Грушевський // Твори : у 50 т. / М. Грушевський ; редкол.: П. Сохань (голов. ред.) [та ін.] ; НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. – Львів : Світ, 2002. – Т. 1: Серія «Суспільно-політичні твори. 1894-1907». – 2002. – С. 73.

«Так, ми стара Київська Русь, але ми разом з тим український народ, осібний народ, з своєю осібною мовою, історією, письменством і культурою. Ви, Великороси, признаєтеся теж до нашої Київської Русі, від котрої пішла ваша освіта й культура, і ми тої історичної зв’язі не заперечуємо. Але ми зовсім осібно від вас пережили нашу українську добу, яка наложила свою останню печать на наше життя: відродження XVI віку, козаччину, великі народні повстання XVII віку, розвій українського народовластя, козацького демократизму. Ми пройшли свою путь великої боротьби за волю і рівність, котрої не знали інші «народності руські». В ній ми остаточно сформувалися в український народ, а теперішні події закінчують його перетворення в українську націю».
Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть / М. Грушевський. – Київ : Т-во «Знання» України, 1991. – С. 112.

«Хто ж ті Українці, що мають відзиватися на сей заклик? Хто може бути Українцем, і кого Українці приймуть у свої ряди як свого товариша?
Передусім, розуміється, всі ті, хто зроду Українець, родився і виріс з українською мовою на устах і хоче тепер іти спільно з своїм народом, з усіма свідомими синами українського народу, які хочуть працювати для його добра, боротися за його свободу і кращу долю.
Але не тільки хто природжений Українець, а також і всякий той, хто щиро хоче бути з Українцями, і почуває себе їх однодумцем і товаришем, членом українського народу, бажає працювати для його добра. Якого б не був він роду, віри чи звання – се не важно. Його воля і свідомість рішає діло. Коли він почуває себе найближчим до Українців і ділом се показує, він Українцям – товариш і земляк».

Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть / М. Грушевський. – Київ : Т-во «Знання» України, 1991. – С. 113.

«… нема другого народу, більше відданого інтересам свободи і здобутків революції, як народ український.
Але покладатися йому треба тільки на себе, і за себе вміти постояти!»

Грушевський М. Звідки пішло Українство і до чого воно йде / М. Грушевський // Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть. – Київ : Т-во «Знання» України, 1991. – С. 53.

«Українці хочуть, щоб з українських земель Російської держави (бо про них говоримо поки що, не зачіпаючи іншого питання – об’єднання всіх українських земель) була утворена одна область, одна національна територія … Так утвориться територія, де українська людність становить більшість (в городах тепер українців менше, але городи мусять іти за більшістю окрестної території). Ся українська територія має бути організована на основах широкого демократичного (нецензового) громадського самопорядкування, від самого споду («дрібної земської одиниці»), аж до верху – до українського сойму. Вона має вершити у себе вдома всякі свої справи – економічні, культурні, політичні, содержувати своє військо, роспоряджати своїми дорогами, своїми доходами, землями і всякими натуральними багатствами, мати своє законодавство, адміністрацію і суд».
Грушевський М. Якої ми хочемо автономії й федерації / М. Грушевський // Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть. – Київ : Т-во «Знання» України, 1991. – С. 125-126.

«… не тільки в сфері духової, а навіть і матеріальної культури та техничного виучення наші люде повинні брати з усіх усюд те що може здатись користним – в Швейцарії, Бельгії, Швеції, Франції, Англії, а особливо – в Америці.
Ся країна для нашої будущини безсумнівно матиме величезне значення, – і своїми незвичайними фінансовими та техничними засобами, і теж як школа для наших людей, будучих поколінь наших техників, економистів і суспільних робітників. Більш демократичний ніж який небудь з європейських народів, більш ініціативний, більш сміливий в замислі й виконанню, сей нарід може дуже богато чому навчити наші кадри робітників і діячів. Німеччина і Сполучені Держави Америки – се дві великі школи для них, Німеччина більш теоретична, Америка більш практична».

Грушевський М. На порозі Нової України : гадки і мрії / М. Грушевський. – Репр. відтворення вид. 1918 р. – Київ : Наукова думка, 1991. – С. 22-23.

«Україна повинна мати академію наук і через неї забезпечити можність зайнятись чистою наукою людям, які виявляють до того потрібний хист і енерґію, сотворити національну, чи пак народню бібліотеку гідну великої держави, національні архіви й музеї – я не кажу про бібліотеки й музеї місцеві, котрі повинні густою сітю покрити всю теріторію, стати невідмінним атрибутом не тільки кожної землі й її центра, а й кожного міста».
Грушевський М. На порозі Нової України : гадки і мрії / М. Грушевський. – Репр. відтворення вид. 1918 р. – Київ : Наукова думка, 1991. – С. 31.

«Повиний бути піднятий загальний матеріальний рівень житя, не тільки духова його культура. Люде мусять і набрати охоту жити по людськи, і мати до того змогу, не тільки в сфері духу, але і в сфері житя звичайного, буденного – певні вимоги комфорту, порядку, достатности, обезпечености свого житя. Се надзвичайно важний і цінний елемент культури, який повинен війти в плоть і кров, стать неодділимим і ненарушимим елементом житя».
Грушевський М. На порозі Нової України : гадки і мрії / М. Грушевський. – Репр. відтворення вид. 1918 р. – Київ : Наукова думка, 1991. – С. 32.

«Ті підстави соціального ладу, які досі положило законодавство Центральної Ради, диктувались не страхом перед большовизмом, не бажаннєм додержати йому кроку, не дати себе перегнати, як толкували ріжні приклонники старого буржуазного ладу – вони клались на те, щоб справді дати підстави Нової України».
Грушевський М. На порозі Нової України : гадки і мрії / М. Грушевський. – Репр. відтворення вид. 1918 р. – Київ : Наукова думка, 1991. – С. 32.

«… великі завдання і досягання стали для нас можливі, що ми можемо творити не тільки свобідну й незалежну Україну, а й Україну Велику. Велику не теріторією, чи богацтвом, чи пануваннєм над иньшими, а велику отими соціально-моральними вартостями, про которі я сказав. Сеї величи я їй бажаю й прагну, иньшої – імперіалістичної, чи мілітаристичної не хочу ні трохи, вважаю її небезпечною спокусою. Коли хочу для України й економичної сили, й мілітарної, й культурно-інтелектуальної, то для того тільки, щоб була вповні осягнена й забезпечена можливість того морально-соціального розвитку, про которий я говорив».
Грушевський М. На порозі Нової України : гадки і мрії / М. Грушевський. – Репр. відтворення вид. 1918 р. – Київ : Наукова думка, 1991. – С. 33.

«Поки народ живе, живе і його мова».
Грушевський М. Про українську мову й українську справу / М. Грушевський // Великий українець : матеріали з життя та діяльності М. С. Грушевського. – Київ : Веселка, 1992. – С. 39.

Список літератури
Видання творів М. Грушевського
Твори : у 50 т. / М. Грушевський ; редкол.: П. Сохань (голов. ред.) [та ін.] ; НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. – Львів : Світ, 2002–2012. – Т. 1–16.
Всесвітня історія : в короткім огляді : у 6 ч. / М. Грушевський ; ред. О. Рибалко. – Київ : Українознавство, 1996. – Ч. 1 – 3. – (Б-ка журналу «Пам’ятки України»).
Духовна Україна : збірка творів / М. Грушевський. – Київ : Либідь, 1994. – 560 с.
З історії релігійної думки на Україні / М. Грушевський. – Київ : Освіта, 1992. – 193 с.
Із літературної спадщини / М. Грушевський ; Укр. іст. т-во у США [та ін.] ; ред. Л. Винар ; упоряд.: Г. Бурлака, А. Шацька. – Нью-Йорк ; Київ : Книга, 2000. – 414 с. : іл.
Ілюстрована історія України з додатками та доповненнями / М. Грушевський. – Донецьк : БАО, 2008. – 735 с. : іл.
Історія України-Руси : в 11 т., 12 кн. / М. Грушевський ; [редкол.: П. Сохань (голова) та ін.]. – Київ, 1992-2000. – Т. 1–10. – (Пам’ятки історичної думки України).
Історія української літератури : в 6 т., 9 кн. / М. Грушевський ; [редкол.: І. М. Дзюба (відп. ред.) та ін.]. – Київ : Либідь, 1993-1996. – Т. 1–6. – (Літературні пам’ятки України).
Культурно-національний рух на Україні в XVI - XVII віці / М. Грушевський. – 2-е вид., репринт. – [Б. м.] : Дніпропетровський Союз Споживчих Союзів України (Дніпросоюз), 1919. – 248 с. : іл.
Листування Михайла Грушевського / М. Грушевський ; Укр. іст. т-во, НАН України, Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка ; упоряд. Г. Бурлака ; ред. Л. Винар. – Т. 1. – Київ : Українське історичне товариство, 1997. – 399 с. : портр. – (Епістолярні джерела грушевськознавства).
На порозі Нової  України : гадки і мрії / М. Грушевський. – Репр. відтворення вид. 1918 р. – Київ : Наукова думка, 1991. – 128 с.
Про старі часи на Україні: коротка історія України для першого початку / М. Грушевський. – Відень, 1919. – 120 с.
Хто такі українці і чого вони хочуть / М. Грушевський. – Київ : Т-во «Знання» України, 1991. – 240 с.
Як жив український народ : коротка історія України / М. Грушевський. – 2-е вид. – Київ : Орбіта, 1991. – 112 с.

Про М. С. Грушевського
Про відзначення 150-річчя від дня народження Михайла Грушевського : указ Президента України від 9 лют. 2015 р. №63/2015 // Урядовий кур’єр. – 2015. – 11 лют. – С. 4 ; Офіційний вісник Президента України. – 2015. – № 5. – Ст. 279.
Великий українець : матеріали з життя та діяльності М. С. Грушевського / упоряд., підгот. текстів та фотоматеріалів, комент., прим. А. П. Демиденка ; вступ. слово Л. М. Кравчука ; післямова Ф. П. Шевченка. – Київ : Веселка, 1992. – 551 с. : іл.
Верстюк В. Ф. М. С. Грушевський : коротка хроніка життя та діяльності / В. Ф. Верстюк, Р. Я. Пиріг. – Київ : Либідь, 1996. – 144 с.
Копиленко О. Л. «Українська ідея» М. Грушевського: історія і сучасність / О. Л. Копиленко. – Київ : Либідь, 1991. – 184 с.
Науково-історичні читання, присвячені 140-річчю з дня народження М. С. Грушевського (Мінськ, 22 груд. 2006 р.) / ред. О. А. Яновський. – Ніжин : Аспект-Поліграф, 2007. – 156 с.
Плохій С. Великий переділ : незвичайна історія Михайла Грушевського : пер. з англ. / С. Плохій. – Київ : Критика, 2011. – 600 с.
Тагліна Ю. С. Михайло Грушевський / Ю. С. Тагліна. – Київ : Кетс, 2013. – 123 с.
Шаповал Ю. Михайло Грушевський / Ю. Шаповал, І. Верба. – Київ : Альтернативи, 2005. – 352 с. : іл.

Грушевський М. С. // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол. : В. А. Смолій (голова) [та ін.]. – Київ : Наукова думка, 2003 – 2013. – Т. 2 : Г – Д. – 2004. – С. 232-235.
Михайло Грушевський // Видатні постаті в історії України ХХ ст. : короткі біографічні нариси / В. І. Гусєв [та ін.]. – Київ : Вища школа, 2011. – С. 105-107.
Голобородько Я. Речник української національної ідеї : до 140-річчя від дня народження Михайла Грушевського / Я. Голобородько // Вісник Національної академії наук України. – 2006. – № 9. – С. 44-52.
Гомотюк О. Михайло Грушевський – архітектор науки про українство / О. Гомотюк // Психологія і суспільство. – 2010. – № 2. – С. 26-52.
Заброварний С. І. Економічні погляди М. С. Грушевського / С. І. Заброварний // Український історичний журнал. – 2009. – № 6. – С. 47-63.
Ладний Ю. Зв’язки Михайла Грушевського з національними меншинами: перші кроки у формуванні української політичної нації в ХХ столітті / Ю. Ладний // Українознавство. – 2016. – № 1. – С. 46-55.
Пиріг Р. Михайло Грушевський в об’єктиві реальності / Р. Пиріг // Наука і суспільство. – 2006. – № 11/12. – С. 12-15.
Рум’янцев В. Михайло Сергійович Грушевський – видатний український державний діяч : (до 140-річчя від дня народження) / В. Рум’янцев // Вісник академії правових наук України. – 2006. – № 4. – С. 78-86.
Турченко Ф. Г. Михайло Грушевський vs. Микола Міхновський : (дискусія сучасників: погляд через сторіччя) / Ф. Г. Турченко // Український історичний журнал. – 2013. – № 2. – С. 74-94.
Цапко О. М. Ідея народовладдя в теоретичній спадщині діячів Української Центральної Ради (М. Грушевського та В. Винниченка) / О. М. Цапко, Ю. О. Богаліка // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2013. – № 1. – С. 269-276.
Цибенко І. Бібліологічна культура в творчості Михайла Грушевського / І. Цибенко // Вісник Книжкової палати. – 2011. – № 9. – С. 33-36.
Цибенко І. Науково-видавнича діяльність М. Грушевського в умовах розбудови національної культури України / І. Цибенко // Вісник Книжкової палати. – 2015. – № 11. – С. 34-37.
Режим роботи:
Понеділок-четвер: 9.00 – 19.00
П’ятниця, неділя: 10.00 – 18.00
Вихідний: субота

Санітарний день: останній понеділок кожного місяця
Наша адреса:
36020 м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 17












2009 © ПОУНБ ім. І.П.Котляревського