Полтавська Обласна Універсальна Наукова бібліотека імені І.П.Котляревського Полтавська Обласна Універсальна Наукова
бібліотека імені І. П. Котляревського
бібліотека
  

Пошук по електронному каталогу

Сенсорний інтерфейс
Тел.: (05322) 2-17-83
Тел./факс: 56-99-30

Усі контакти
Головна

Про бібліотеку

Історична довідка

Запис до бібліотеки

Правила користування

Структура бібліотеки

Контактна інформація

Бібліотека у ЗМІ

Новини
Анонси

План заходів

Поточний місяць

Архів

Хроніка подій

Виставки

Масові заходи

Нові надходження
Ресурси бібліотеки

Каталоги і картотеки

Електронний каталог

Віртуальні виставки

Бібліотека вдячна

Видання бібліотеки

Календар знаменних і пам’ятних дат Полтавщини

Хроніка культурного життя Полтавщини

Критичні зауваження, побажання та пропозиції

Зведений каталог періодичних та інформаційних видань, які передплачені провідними бібліотеками м. Полтави

Календар знаменних і пам’ятних дат

Інші видання

Мистецька Полтавщина

Наукові та практичні доробки наших співробітників

Послуги бібліотеки

Основні послуги

Додаткові послуги

Віртуальна довідка

Програми та проекти

Отримай безоплатну правову допомогу

Пункт Доступу Громадян до офіційної інформації
(Програма Сприяння Парламенту ІІ)

Інтернет для читачів публічних бібліотек

Вікно в Америку

Ресурси бібліотек у боротьбі з корупцією

Бібліотеки - мости до е-урядування


ЗНАМЕННІ Й ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ПОЛТАВЩИНИ 2012 року

Передмова
Січень
Лютий
Березень
Квітень
Травень
Червень
Липень
Серпень
Вересень
Жовтень
Листопад
Грудень
Цього року виповнюється
Гребінка Є.П.
Заснування Полтавської губернії
Лисенко М.
Сковорода Г.С.
 

Передмова

Бібліографічні посібники «Знаменні й пам’ятні дати Полтавщини» видаються Полтавською обласною універсальною науковою бібліотекою імені І. П. Котляревського з 1966 р. Мета їх – надати бібліотекарям та читачам довідковий матеріал про важливі події історії області, ювілеї уродженців краю та видатних діячів, які життям і діяльністю пов’язані з Полтавщиною. Для більш повного висвітлення теми рекомендуємо використати також посібники попередніх років.

Пропонований випуск відкривається переліком основних знаменних і пам'ятних дат 2012 року. До дат, позначених у переліку зірочкою (*), вміщено стислі довідки та рекомендаційні списки літератури.

Посібник допоможе в доборі та популяризації літератури, діяльності закладів культури по відзначенню ювілейних та пам'ятних дат краю.

Для уточнення даних були використані джерела, подані нижче:

         Енциклопедія історії України: в 5 т./ редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. – К.: Наук. думка, 2003 - . – Т. 1-5.

         Енциклопедія Сучасної України. – К., 2001- . – Т. 1-9.

         УРЕ: в 12 т. – 2-е вид. – К., 1977-1985. – Т. 1-12.

         УРЕС: у 3 т. – 2-е вид. – К., 1986-1987. – Т. 1-3.

         Українська Літературна Енциклопедія: в 5 т. – К., 1988. – Т. 1-3.

         Енциклопедія Українознавства: в 11 т. – Перевидання в Україні: репринтне відтворення видання 1955-1984 рр. – К.: Глобус, 1993. – Т. 1-4.

         Мистецтво України: біографічний довід./ ред. Кудрицький А. В. – К., 1997. – 697 с.

         Митці України: енцикл. довід. – К., 1992. – 848 с.

         Полтавщина: енцикл. довід./ за ред. А. В. Кудрицького. – К., 1992. – 1024 с.: іл.

         Письменники Радянської України: 1917-1987. – К., 1988. – 719 с.

         Ханко В. Словник митців Полтавщини. – Полтава, 2002. – 232 с.

Видання розраховане на бібліотекарів та всіх читачів, зацікавлених краєзнавством.    

вгору

СІЧЕНЬ

1 – 150 років із дня смерті Михайла Васильовича Остроградського (1801–1862), видатного українського математика, академіка Петербурзької АН (1830). Народився у с. Пашенній, тепер с. Пашенівка Козельщинського р-ну. Основні праці М. Остроградського стосуються математичної фізики, математичного аналізу, теоретичної механіки; відомі також його праці з теорії чисел, алгебри та теорії імовірностей.

3 95 років від дня народження Юрія Олексійовича Митропольського (1917–2008), українського математика і механіка, академіка АН УРСР (1961), заслуженого діяча науки УРСР (1967). Народився у смт Шишаках.

4 – 175 років від дня народження Павла Гнатовича Житецького (1837- 1911), українського філолога, фольклориста, педагога, громадського діяча. Доктор російської словесності (1908), член-кореспондент Петербурзької АН (1898), дійсний член Історичного товариства Нестора-літописця (1879), Наукового товариства імені Шевченка (1903). Народився у м. Кременчуці. Активний учасник українського національно-культурного руху. Перший історик української літературної мови, автор наукових досліджень і публікацій про українські писемні пам’ятки, зокрема Пересопницьке Євангеліє, “Енеїду» І. Котляревського, народні думи та ін. Лінгвістично обгрунтував концепцію безперервного розвитку українського народу, його мови і традиційної культури з часів Київської Русі. Лауреат Уваровської премії Петербурзької АН (1877, 1890), премії Петра Великого за підручники «Теория поэзии» та «Очерки из истории поэзии» (1902).

9 – 100 років від дня народження Ганни Георгіївни Старицької (1912–1981, Париж), української художниці і графіка. Народилася у м. Полтаві в сім’ї, що була у родинних зв’язках з драматургом Михайлом Старицьким, братами Вернадськими, архітектором Федором Рербергом, її батьки приятелювали з письменником В. Короленком.

Г. Старицька навчалася у 1920-і рр. в Москві у відомого графіка В. Фаворського. В 17 років у неї виявили туберкульоз кісток, і дівчина виїхала лікуватися до Болгарії. Закінчивши Софійську Академію мистецтв, у 1932 р. Г. Старицька приїхала до Брюсселя, де рік ще вчилася у Вищому інституті декоративних мистецтв. Тяжко переживши війну (чоловік, художник Гійом Орікс, був ув’язнений в концтаборі Маутхаузен, вона також провела три місяці в брюссельській в’язниці), подружжя в 1947 р. перебралося до Ніцци, а ще через п’ять років оселилося в Парижі. Ганна Старицька знайшла свій стиль у “неформальному мистецтві”, принципом якого було народження твору в результаті автоматичних жестів художника, звільнених від будь-якого роду рефлексій і аналізу. Вона дала повну свободу своєму естетичному чуттю і створила чудові серії абстракцій, вишукані колажі. Фактура, передовсім – папір, мала для неї величезне значення. “Можна стверджувати, що після Курта Швіттерса немає в мистецтві колажу майстра більш послідовного, більш чутливого до первинного матеріалу, ніж Старицька” (Маркаде Ж. Два художника “Парижской школы”. – Русский альманах. -  Париж, 1981. - С.157.). Її цариною було мистецтво оформлення книжки. Вона багато співпрацювала з французькими поетами і письменниками (Г. Пюелем, М. Сефором, М. Бютором), видала декілька книжок російською мовою. Г. Старицька була знана у вузьких елітарних французьких колах.

12 – 180 років від дня народження Єлизавети Милорадович (1832–1890), української громадської діячки, меценатки. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.

15 – 175 років від дня народження Володимира Вікторовича Лесевича (1837–1905), українського філософа, етнографа, мецената. Народився у с. Денисівці Оржицького р-ну.

17 – 105 років від дня народження Григорія Трохимовича Китастого (1907–1984), українського композитора, диригента, бандуриста. Народився у м. Кобеляках.

21 – 120 років від дня народження Михайла Петровича Кирпоноса (1892–1941), радянського військового діяча, генерал-полковника (1941), Героя Радянського Союзу (1940), командувача військ Київського особливого військового округу і Південно-Західного фронту, одного з організаторів оборони м. Києва. Народився у с. Вертіївці на Чернігівщині. Загинув у бою поблизу хутора Дрюківщина Лохвицького р-ну Полтавської обл.

23 – 120 років із дня смерті Софії Миколаївни Богомолець (дівоче прізв. – Присецька) (1856–1892), української революціонерки-народниці. Народилася у с. Ковалівці Шишацького р-ну в дворянській родині.

26 235 років від дня народження Василя Яковича Ломиковського (1777 - бл. 1848), українського історика, етнографа, агронома. Народився у с. Мелюшках  Хорольського р-ну.

26 – 55 років від дня народження Бориса Дмитровича Кононенка (1957), сучасного українського літератора – поета. Народився у с. Духовому Лубенського р-ну. Лауреат регіональної літературно-мистецької премії імені Василя Симоненка.

30 – 140 років від дня народження Гліба Євгеновича Котельникова (1872–1944), творця першого у світі авіаційного ранцевого парашута. Народився у м. Петербурзі. Його генеалогічні корені – полтавські, а крім того життя і діяльність були пов’язані з м. Полтавою.

30 – 90 років від дня народження Юрія Юрійовича Кондуфора (1922–1997), українського історика, доктора історичних наук (1966), члена-кореспондента АН УРСР (1979), заслуженого діяча наук України. Народився у с. Зубанях Глобинського р-ну.

вгору

ЛЮТИЙ

2   –   200 років від дня народження Євгена Павловича Гребінки (1812–1848), українського письменника, байкаря, перекладача, педагога, громадського діяча. Народився на х. Убіжище Пирятинського повіту, тепер у складі с. Мар'янівки Гребінківського р-ну в родині відставного гусарського офіцера, дрібного поміщика. Походив зі старовинного козацько-старшинського роду Граб’янок. В 1836 році познайомився з Тарасом Шевченком, сприяв викупові його з кріпацтва, допоміг видати «Кобзар» (1840). Підготував і видав один із перших українських альманахів «Ластівка» (1841) (*).

7 – 165 років від дня народження Володимира Володимировича Заленського (1847–1918), українського та російського зоолога, ембріолога, академіка Петербурзької АН (1897). Народився у с. Шахворостівці Миргородського р-ну. Працював у галузі порівняльної ембріології, вивчав зародковий розвиток безхребетних, а також анатомію хребетних тварин.

7 – 105 років від дня народження Юрія Олександровича Побєдоносцева (1907–1973), конструктора ракетної техніки. Народився у м. Москві, життя і діяльність пов’язані з м. Полтавою.

8 – 190 років від дня народження Опанаса Васильовича Марковича (1822–1867),  громадського діяча, українського фольклориста і етнографа, члена Кирило-Мефодіївського братства. Народився у с. Кулажинцях Гребінківського р-ну. Походив з давнього козацько-старшинського роду. В 1846 р. закінчив Київський університет. Належав до поміркованого крила братства. 1847 р. заарештований і висланий під нагляд поліції до Орла. Служив там у губернській канцелярії. В 1851 р. після одруження з М. Вілінською (згодом українська письменниця Марко Вовчок) повернувся в Україну. Невдовзі сім'я розпалась. Брав участь у виданні журналу "Основа", займався фольклористичними та етнографічними дослідженнями, зібрав, зокрема, близько 30000 прислів'їв і приповідок. Матеріали публікувалися в різних виданнях, у т. ч. етнографічних збірках В. Антоновича, М. Драгоманова, А. Метлинського. Останні роки життя провів у Чернігові.

8 – 85 років від дня народження Митрофана Яковича Гриценка (1927), сучасного українського літератора – поета, прозаїка. Народився у с. Іщенківці Зіньківського р-ну.

9 – 140 років від дня народження Якова Олександровича Усика (1872–1961), українського майстра різьблення по дереву. Народився у с. Мар’янському Великобагачанського р-ну.

9 65 років від дня народження Сергія Олександровича Юренка (1947), українського поета. Народився у с. Сухій Чубурці Краснодарського краю. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.

10 105 років від дня народження Василя Миколайовича Ремесла (1907–1983), українського селекціонера, академіка АН СРСР (1974) і ВАСГНІЛ (1964), доктора сільськогосподарських наук, професора, двічі Героя Соціалістичної Праці (1966, 1977), заслуженого діяча науки УРСР (1967). Народився у с. Теплівці Пирятинського р-ну. Автор багатьох сортів озимої і ярої пшениці. Нагороджений 4 орденами Леніна, орденами Жовтневої Революції, Вітчизняної війни 2-го ступеня, іншими орденами, медалями, Ленінською премією (1963), Державною премією СРСР (1979). В м. Пирятині В. М. Ремеслу споруджено бронзовий бюст.

11 – 145 років від дня народження Олени Андріївни Зініної (дівоче прізвище – Максимович) (1867–1943), української актриси. Народилася у м. Лубнах на Полтавщині. Творчу діяльність розпочала 1887 р. в трупі М. Старицького, потім працювала в трупах П. Саксаганського (1893–1895), М. Ярошенка (1896–1914, з перервами) та ін.

15 75 років від дня народження Леоніда Олексійовича Рибалка (1937), українського письменника. Народився у м. Запоріжжі. Життя і діяльність пов’язані з м. Полтавою.

19 – 160 років від дня народження Катерини Миколаївни Скаржинської (1852–1932), меценатки, фундаторки першого приватного краєзнавчого музею Лівобережної України. Народилася в м. Лубнах.

26 – 95 років від дня народження Вадима Івановича Гопкала (1917–1995) — українського архітектора, члена спілки архітекторів СРСР та України, заслуженого архітектора УРСР, почесного члена Української Академії архітектури, лауреата  Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка  за архітектуру і художнє оформлення Київського філіалу Центрального музею В. І. Леніна (1985). Народився в м. Полтаві.

26 – 135 років від дня народження Федора Миколайовича Попадича (1877–1943), хорового диригента, композитора і педагога. Народився у с. Великих Будищах Диканського р-ну.

27 – 90 років від дня народження Анастасії Трохимівни Рак (1922), української самобутньої художниці (живопис на склі). Народилася у с. Васильках Лохвицького р-ну.

- 70 років тому (1942) створено підпільну організацію місцевих патріотів «Набат» (с. Білецьківка Кременчуцького р-ну), яка діяла до листопада 1943 р. Організатор і керівник – Василь Павлович Ус, кандидат у члени КПРС.

вгору

БЕРЕЗЕНЬ

1 – 105 років від дня народження Миколи Пантелеймоновича Кучеренка (1907–1945), Героя Радянського Союзу (1945). Народився у с. Білухівці Карлівського р-ну.

2 – 130 років від дня народження Архипа Юхимовича Тесленка (1882–1911), українського письменника, визначного представника критичного реалізму в українській прозі початку ХХ ст. Найвидатніший твір – повість «Страчене життя» (1911), в центрі якої – знівечена доля обдарованої сільської жінки. Народився у с. Харківцях Лохвицького р-ну.

4 160 років із дня смерті Миколи Васильовича Гоголя (1809–1852), російського і українського письменника. Народився у м-ку Великих Сорочинцях (тепер село Миргородського р-ну). Став одним із засновників реалізму в російській літературі. Вершиною творчості письменника стала поема «Мертві душі» (1842). Твори Миколи Гоголя посіли чільне місце в скарбниці світової класичної літератури. Окрім літературної діяльності займався історичними дослідженнями. На жаль, останнє, попри те, що, його статті з історичної тематики були опубліковані та входили майже в усі видання його творів, до цього часу залишились поза увагою багатьох дослідників. За часів СРСР це було зумовлено тим, що погляди Миколи Гоголя на історичне минуле України та на всесвітню історію не вписувалися в загальноприйнятні канони.

5 – 185 років від дня народження Леоніда Івановича Глібова (1827–1893), українського поета, байкаря і лірика. Народився у с. Веселому Подолі Семенівського р-ну в родині управителя поміщицького маєтку. Започаткував жанр поетичного фейлетону, практикував у жанрі поетичних роздумів та сатиричних поезій. Перша збірка байок, яка принесла йому широку популярність, була надрукована у м. Києві 1863 р. Л. І. Глібов написав понад 100 оригінальних байок, в яких із прихильністю відображав життя простих трударів, викривав та висміював існуючі порядки, у сатиричній формі відтворював широку панораму соціального життя в Україні. До його літературного доробку належать і численні твори, написані для дітей. Поезії «Журба» («Стоїть гора високая»), «Вечір», «Пісня» («Скажіть мені правду, добрі люди») покладені на музику і стали відомими українськими піснями та романсами.  Помер у м. Чернігові.

9  210 років тому (1802) утворено Полтавську губернію.

Згідно із указом Сенату від 27 лютого 1802 р. була створена Полтавська губернія, до складу якої спочатку входило 10 повітів: Гадяцький, Золотоніський, Кременчуцький, Лубенський, Переяславський, Пирятинський, Полтавський, Прилуцький, Роменський, Хорольський. В цьому ж році було створено ще 2 повіти: Костянтиноградський та Миргородський, згодом (27 березня 1803 р.) - ще три: Зіньківський, Кобеляцький, Лохвицький. Таким чином до складу Полтавської губернії стало входити 15 повітів загальною площею понад 43 тис. квадратних верст. Без особливих змін такий адміністративно-територіальний поділ губернії проіснував до 1917 р. На час утворення губернії на історичній Полтавщині проживало 1 343 029 чол. Урочисте відкриття Полтавської губернії відбулося 9 березня 1802 року. Того дня з цієї нагоди відбувся молебень, обід у губернатора, а ввечері - концерт та вечеря (*).

10 – 145 років від дня народження Василя Леонідовича Омелянського (1867–1928), мікробіолога, академіка АН СРСР (1923). Наукові праці присвячені вивченню ролі мікробів у кругообігу речовин. На основі поєднання морфологічних та фізіологічних методів дослідження В. Л. Омелянський всебічно висвітлив роль мікроорганізмів у кругообігу азоту та вуглецю. Автор першого російського підручника «Основи мікробіології» (1909). Народився у м. Полтаві.

11 – 90 років від дня народження Бориса Львовича Яровинського (1922), українського композитора, народного артиста УРСР (1977), члена Національної спілки композиторів України. Народився у м. Полтаві.

16 75 років від дня народження Марії Василівни Переверзіної (1937), заслуженого майстра народної творчості України. Народилася у с. Максимівці Полтавської обл.

17 165 років від дня народження Федора Кіндратовича Волкова (Вовка) (1847–1918), українського етнографа, антрополога, археолога. Народився у с. Крячківцях Пирятинського р-ну в старовинній козацькій родині.

В еміграції перебував понад чверть століття (1879–1905). У Європі створив низку праць з порівняльної етнографії, там вийшли друком його праці про українців і росіян Добруджі та Задунайської Січі, ремісників Болгарії, про весільні обряди слов’янських народів.

У 1887 р. оселився в Парижі, наполегливо студіював антропологію, порівняльну етнографію, первісну археологію, водночас читаючи лекції з цих дисциплін. За видатні досягнення в галузі палеоантропології нагороджений Паризьким антропологічним товариством великою медаллю відомого природознавця П. Брока. Одержав ступінь доктора природничих наук.

Після тривалої заборони царський уряд дозволив йому повернутися в Росію. Наприкінці 1905 р. почався останній, петербурзький період його життя. Федір Кіндратович обраний президентом Російського антропологічного т-ва, очолив видання "Ежегодник Русского антропологического общества", організував український розділ експозиції Російського музею в Санкт-Петербурзі.

19 75 років від дня народження Миколи Васильовича Костенка (1937), українського письменника. Народився у с. Ісківцях Лубенського р-ну.

22 – 170 років від дня народження Миколи Віталійовича Лисенка (1842–1912), українського композитора, основоположника української класичної музики. Народився у с. Гриньках Глобинського р-ну (*).

24 – 55 років від дня народження Галини Василівни Вовченко (1957), сучасної української літераторки – поетеси, гумористки. Народилася у м. Карлівці.

27 – 195 років від дня народження Никифора Дмитровича Борисяка (1817–1882), українського геолога, професора Харківського університету. Висунув і обгрунтував думку про поширення кам’яно-вугільних відкладів Донбасу далі на Захід, тобто вперше висловив ідею про Великий Донбас. Його праці є цінним вкладом у розвиток вітчизняної геології і грунтознавства. Народився у с. Ригах Лохвицького повіту Полтавської губернії, тепер село Лохвицького р-ну.

30 (12.04) – 95 років від дня народження Володимира Леонідовича Кашина (1917), українського письменника. Народився у м. Кобеляках. Учасник Великої Вітчизняної війни. Нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ст., медалями. Член Спілки письменників СРСР (1950). Визначний майстер пригодницького жанру. Романи: «Тайники розкриваються вночі» (1967), «Таємниця забутої справи»  (1973) та ін. Об’єднані ці твори під назвою “Справедливість – моє ремесло» (вийшли у двох книгах) (1982–1985) російською і українською мовами. За його романом «Чужа зброя» створено фільм А. Іванова «У привидів у полоні» (1984).

вгору

КВІТЕНЬ

2 85 років від дня народження Костянтина Григоровича На­ріжного (1927), українського письменника. Народився у с. Ковалівці Шишацького р-ну.

5 – 140 років від дня народження Павла Григоровича Ріттера (1872–1939), українського літературознавця і мовознавця, сходознавця. Народився у с. Чутовому, тепер смт. Йому належать переклади українською мовою творів Калідаси, гімнів Рігведи, віршів і прози Р. Тагора.

10 – 75 років від дня народження Миколи Андрійовича Касьяна (1937–2009), українського лікаря-остеопата, академіка Української Академії наук, заслуженого лікаря України. Народився у м. Кобеляках.

21 – 130 років від дня народження Бориса Дмитровича Грекова (1882–1953), історика, громадського діяча, академіка АН СРСР (1935). Лауреат Державної премії СРСР (1943, 1948, 1952), нагороджений двома орденами Леніна. Народився у м. Миргороді. Головну увагу приділяв економічній історії слов’янства. Найбільш повно погляди Грекова на соціально-економічну та політичну історію Давньої Русі були викладені в його монографії «Киевская Русь» (М.-Л., 1939), яка зазнала багатьох перевидань у радянський час. До класичних можна зарахувати й узагальнюючі монографії «Культура Киевской Руси» (М.-Л., 1944) та «Крестьяне на Руси с древнейших времен до ХІІ века» (М.-Л., 1946).  У 1982 р. у м. Миргороді з нагоди 100-річчя від дня народження Б. Д. Грекова встановлено пам’ятник.

22 – 95 років із дня смерті Михайла Степановича Кравченка (1858–1917), українського кобзаря. Народився у м. Сорочинцях, тепер с. Великі Сорочинці Миргородського р-ну. Один з найвизначніших носіїв кобзарського мистецтва. Брав участь у повстанні селян с. Сорочинців, створив про Сорочинську трагедію 1905 р. дві думи.

25 – 105 років із дня смерті Василя Петровича Горленка (псевдонім – Черкасин В. Г.) (1853–1907), літературознавця, мистецтвознавця, критика, фольклориста, публіциста. Народився в с. Ярошівці Прилуцького пов. Полтавської губ. (тепер с. Українське Талалаївського р-ну Чернігівської обл.; за іншими даними – с. Яроші Шишацького р-ну (нині знято з облікових даних).

вгору

ТРАВЕНЬ

1 – 55 років від дня народження Олександра Борисовича Супруненка (1957), відомого українського археолога, історіографа та музеєзнавця, кандидата історичних наук, заслуженого працівника культури України. Автора близько 500 наукових праць. Наукова, громадська діяльність О. Б. Супруненка спрямована на збереження та популяризацію найдавнішої історико-культурної спадщини області. Народився у м. Полтаві.

4 – 50 років від дня народження Оксани Володимирівни Кравченко (1962), сучасної української літераторки. Народилася у м. Мукачевому Закарпатської обл., життя і діяльність пов’язані з м. Полтавою.

5 85 років від дня народження Анатолія Олексійовича Стася (1927), українського письменника. Народився у с. Шушвалівці Глобинського р-ну.

9 75 років від дня народження Володимира Петровича Мілікова (1937–2002), українського літератора-прозаїка, краєзнавця. Народився у с. Милорадово Котелевського р-ну.

9 – 90 років із дня смерті Ореста Івановича Левицького (1848–1922), українського історика, правознавця, археографа, архівіста, етнографа і белетриста, академіка АН УРСР (1919). Народився у с. Маячці Новосанжарського р-ну.

10 – 190 років із дня смерті Семена Івановича Гамалії (1743–1822), вітчизняного філософа-ідеаліста, перекладача, поета, діяча російського масонства. Народився в м. Китайгороді Полтавського полку (тепер село Царичанського р-ну Дніпропетровської області). Активно займався просвітницькою діяльністю. Входив до складу масонських лож, справив помітний вплив на розвиток релігійно-містичних ідей у російському духовному житті. Перекладав з латини, польської, німецької, французької мов. Переклав, очевидно, усі 22 т. (неопубліковані) творів німецького філософа Якоба Беме.

11 105 років від дня народження Костянтина Михайловича Герасименка (1907–1942), українського поета і драматурга. Народився у с. Прихідьках Пирятинського р-ну.

14 – 90 років із дня смерті Івана Францевича Павловського (1851–1922), дослідника історії Полтавщини, архівознавця, засновника музею Полтавської битви та Полтавської губернської вченої архівної комісії. Народився у с. Боброві Калузької губернії. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.

17 – 90 років від дня народження Анатолія Андрійовича Дімарова (справжнє ім’я – Анатолій Андронікович Гарасюта) (1922), українського письменника. Народився у м. Миргороді. Учасник війни, нагороджений орденами і медалями. Автор творів: "Його сім'я", "Ідол", "І будуть люди", "Біль і гнів", "Сільські історії", "Містечкові історії"; повістей і оповідань "Вершини", "В тіні Сталіна", "Зблиски", "На коні й під конем", "Син капітана", "Зінське щеня", "На поруки", "Самосуд", "Прожити й розповісти"; казок для дітей "Про хлопчика, який не хотів їсти", "Для чого людині серце", "Блакитна дитина". Лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка.

18 – 360 років із дня смерті Матвія Гладкого (р. н. невід. – 1652), миргородського полковника, українського дипломата. Належав до тієї частини козацької старшини, яка не йшла на компроміси з поляками. Брав участь у боях під Корсунем, Пилявцями, Збаражем. Під час Берестецької битви (1651), за відсутності Б. Хмельницького, був обраний наказним гетьманом. Опинившись у цій ролі, М. Гладкий відчув, що він реально може стати повноправним гетьманом. Очоливши війська, він почав діяти надзвичайно рішуче, звинувачуючи при цьому Богдана Хмельницького якщо не в зраді, то принаймні в недозволеній бездумності, що спонукала його кинути військо у скрутну хвилину. У 1652 р. полковник очолив повстання проти поляків на Лівобережжі. І досить скоро воно набуло також характеру, спрямованого проти Б. Хмельницького. Полковника Матвія Гладкого, одного з героїв Визвольної війни, одного з кращих її воєначальників, стратили за вироком армійського суду свої ж побратими по зброї. Матвій Гладкий був фундатором церкви в м. Миргород. Його нащадками вважала себе родина Пантелеймона Куліша, що позначилося на трактуванні письменником національної революції 1648 – 1676 рр. і оцінці ним постаті Б. Хмельницького.

19 – 230 років від дня народження Івана Федоровича Паскевича (1782–1856), російського військового діяча, генерала-фельдмаршала (1829). Був однією з наближених до Миколи І осіб. Член Верховного суду в справі декабристів. З 1826 – командуючий військами в Закавказзі, з березня 1827 – намісник на Кавказі. Керував придушенням польського повстання 1830 – 1831, після чого був призначений намісником Царства Польського. У 1849 р. командував військами, які придушували революцію (1848–1849) в Угорщині. Під час Кримської війни (1853–1856) – головнокомандуючий військами на західних кордонах і (1853–1854) на Дунаї. Народився у м. Полтаві.

21 – 155 років від дня народження Миколи Дмитровича Пильчикова (1857–1908), українського фізика. Народився у м. Полтаві.

22 95 років від дня народження Костя Макаровича Тесленка (1917), українського письменника. Народився у с. Мачухах Полтавського р-ну.

25 – 125 років від дня народження Сидора Артемовича Ковпака (1887–1967), двічі Героя Радянського Союзу (1942, 1944), генерал-майора (1943), одного з організаторів партизанського руху на Україні в роки Великої Вітчизняної війни. Народився у с. Котельві, тепер смт.

25 – 90 років від дня народження Михайла Федосійовича Позивайла (1922–1999), українського художника. Народився у с. Гусиному Глобинського р-ну.

25 – 55 років від дня народження Віталія Петровича Закладного (1957), сучасного українського літератора – прозаїка, публіциста. Народився у с. Степанівці Полтавського р-ну.

26 – 70 років із дня розстрілу Олени Костянтинівни Убийвовк (Лялі Убийвовк) (1918–1942), Героя Радянського Союзу, керівника підпільної комсомольської молодіжної групи «Нескорена Полтавчанка». Народилася у м. Полтаві.

- 70 років тому (1942) припинила свою діяльність підпільна комсомольська молодіжна організація «Нескорена полтавчанка». 6 травня гестапо заарештувало найактивніших учасників організації і серед них штаб «Нескореної полтавчанки». У їх числі була і Ляля Убийвовк. Усі вони були розстріляні; організація припинила свою діяльність.

вгору

ЧЕРВЕНЬ

3 75 років від дня народження Віктора Миколайовича Батуріна (1937–1993), архітектора, заслуженого художника України. Народився у м. Полтаві.

8 – 185 років від дня народження  Андрузького Георгія (Юрія) Львовича (26.05/8.06.1827 – р. см. невід.) — громадсько-політичного діяча, ученого-юриста, поета, наймолодшого члена Кирило-Мефодіївського братства. Народився в с. Вечірках Пирятинського повіту, тепер Пирятинського р-ну,  в багатодітній сім'ї відставного майора. Після навчання у шляхетному пансіоні Першої Київської гімназії у 1845 p. вступив на юридичний факультет Київського університету. Належав до радикального крила братства, ідейним лідером визнавав Т. Шевченка. Серйозно займався політико-правовими пошуками. Написав у 1846–1847 рр. два проекти Конституції: "Проект досягнення можливого ступеня рівності і свободи (переважно в слов'янських землях)" та "Ідеал держави". Погляди автора еволюціонували від обмеження до заміни монархічної форми влади. Під час арешту 30 березня 1847 p. обидва проекти, а також зошит віршів були вилучені й притягнуті до справи. На жаль, твори нашого земляка знаходилися в архівах жандармського управління, тому були невідомі широкому загалу і не змогли вплинути на розвиток української політичної думки.

На поетичній творчості позначився вплив Т. Г.Шевченка («Не плачте, ріднесенька мамо», «Україна» та ін.). Як прожив останні роки і коли помер — невідомо.

8 – 175 років із дня смерті Олександра Дмитровича Засядька (1779–1837), вітчизняного вченого у галузі ракетної справи, генерал-лейтенанта (1829). Народився у с. Лютеньці Гадяцького р-ну.

9 – 75 років від дня народження Івана Григоровича Кулика (1937), українського письменника. Народився у с. Старому Іржавці Оржицького р-ну.

11 – 250 років від дня народження Івана Якимовича Фальківського (в чернецтві – Іринея) (1762–1823), українського вченого-просвітителя. Народився у с. Білоцерківцях Пирятинського р-ну.

21 – 115 років від дня народження Юрія Васильовича Кондратюка (О.Г.Шаргея) (1897–1941), українського вченого-винахідника, одного з піонерів розробки ракетної техніки й теорії космічних польотів. Народився у м. Полтаві.

25 – 125 років від дня народження Михайла Федоровича Сидоренка (1902–1989), українського вченого-садовода, кандидата сільськогосподарських наук (1948), заслуженого діяча наук УРСР (1948), Героя Соціалістичної праці (1971). Народився у с. Сидорівщині Великобагачанського р-ну.

27 - 25 років тому (1987) у м. Полтаві відкрито Співоче поле Марусі Чурай.

27 85 років від дня  народження Зінаїди Степанівни Колишкіної (1927–2003), поетеси. Народилася у с. Великих Будищах Диканського р-ну.

28 – 100 років від дня народження Володимира Григоровича Максименка (1912–1994), українського актора, народного артиста УРСР (1972). Народився у с. Рублівці (тепер с. Погреби Глобинського р-ну). Нагороджений орденом «Знак Пошани», лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1978).

вгору

ЛИПЕНЬ

4 – 115 років від дня народження Андрія Андрійовича Верменича (1897–1979), українського актора, народного артиста УРСР (1957), лауреата Державної премії СРСР (1952). Народився у с. Градизьку Глобинського р-ну, тепер смт.

15 – 120 років від дня народження Володимира Андрійовича Кабачка (1892–1957), українського бандуриста, організатора і художнього керівника Полтавської капели бандуристів. Народився у с. Петрівцях Миргородського р-ну.

18 – 65 років від дня народження Ванди Василівни Лис (Закревської) (1947), української літераторки, заслуженої журналістки України, кавалера ордена княгині Ольги ІІІ ст. Народилася у смт Вороновиці Вінницької обл. Життя і діяльність пов’язані з м. Полтавою.

20 –   65 років від дня народження Тараса Григоровича Нікітіна (1947–1993), українського поета, публіциста, одного з організаторів видавничої справи на Полтавщині, члена правління НСП України. Народився у с.Тен-Теку Курганської обл. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.

21 – 195 років із дня смерті Платона Яковича Гамалії (1766–1817), моряка, капітана-командора (1804), педагога, перекладача, ученого, почесного члена Петербурзької Академії наук (1801), дійсного члена Російської академії. Народився у с. Малютинцях Пирятинської першої сотні Лубенського полку (тепер село Пирятинського р-ну). Походить зі старовинного козацько-старшинського роду Гамаліїв. Автор підручників і розвідок з математики, фізики, навігації, судноводіння, теорії кораблебудування, історії флоту тощо. У 1805 р. його прізвищем російський мореплавець І. Крузенштерн назвав ріг на острові Хонсю в Японському морі. В 1966 р. на його честь названо скелі в Антарктиді.

28 – 125 років від дня народження Павла Григоровича Савченка (1887–1920), українського поета. Народився у с. Жабках, тепер с. Луценки Лохвицького р-ну.

вгору

 СЕРПЕНЬ

1 – 220 років із дня смерті Давида Георгійовича Гурамішвілі (1705–1792), видатного грузинського поета. Народився в с. Сагурамо (Грузія). Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.

 255 років від дня народження Володимира Лукича Боровиковського (1757–1825), українського живописця і портретиста. Народився у м. Миргороді.

5 200 років з дня смерті Нестора Максимовича Амбодика-Максимовича (1744–1812), українського і російського вченого-енциклопедиста, одного з основоположників вітчизняного наукового акушерства, ботаніки і фітотерапії. Народився у с. Веприку Гадяцького р-ну.

8 (?) – 155 років від дня народження Івана Антоновича Зарецького (1857–1937), археолога, етнографа, земського і громадського діяча, дійсного члена ПВАК та ряду наукових товариств Росії, почесного громадянина Полтави (1902 ). Народився у с. Лютенці Гадяцького р-ну. Є одним із фундаторів Полтавського природничо-історичного музею (тепер Полтавський краєзнавчий музей).

15 – 105 років тому (1907) відкрито Полтавську другу чоловічу гімназію. Відкрита на кошти полтавського дворянства. Серед викладачів гімназії були: М. Г. Астряб, Ф. М. Попадич. У 1910–1916 рр. в гімназії навчався О. Г. Шаргей (Ю. В. Кондратюк, основоположник сучасної космонавтики). Закрито гімназію на початку 1919 р. (тепер старий корпус Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка).

19 – 110 років від дня народження Олеся (Олександра) Васильовича Донченка (1902–1954), українського письменника, поета, казкаря. Народився у с. Великих Сорочинцях Миргородського р-ну.

19 65 років від дня народження Михайла Васильовича Шевченка (1947), українського поета, члена НСП України. Навчався і працював на Полтавщині. Народився у с. Обтовому Сумської обл.

26 – 125 років від дня народження Дмитра Михайловича Дяченка (1887–1942), українського архітектора, одного з засновників українського архітектурного стилю. Народився у с. Патлаївці Полтавського р-ну. Репресований.

31 – 75 років від дня народження Віталія Миколайовича Ханка (1937), українського мистецтвознавця, заслуженого працівника культури України, члена Спілки художників України, члена міжнародної Асоціації критиків, краєзнавця.

вгору

ВЕРЕСЕНЬ

1 – 50 років (1962) від початку руху тролейбусів у м. Полтаві.

3 – 135 років від дня народження Івана Васильовича Шемякіна (1877–1953), видатного атлета, легендарного борця світового рівня, котрий своєю діяльністю високо підняв спортивний авторитет Росії та України на міжнародній арені. Він був одним із фундаторів полтавської школи боротьби, яка впродовж багатьох десятиліть вважалася кращою в Україні. Народився в підмосковному селі Переделицях. Життя і діяльність пов’язані з м. Полтавою.

5 – 35 років від дня народження Олени Валентинівни Гаран (1977), поетеси, голови Полтавської обласної організації Національної спілки письменників України(з 2005), дипломанта Міжнародного конкурсу кращих творів молодих українських літераторів «Гранослов–2000». Народилася у м. Полтаві.

8 – 90 років від дня народження Наталії Федорівни Меклін (1922–2005), Героя Радянського Союзу, в роки Великої Вітчизняної війни – військової льотчиці. Автора багатьох прозових творів воєнної тематики. Народилася у м. Лубнах.

11 – 100 років від дня народження Дмитра Васильовича Ткача (1912–1993), українського письменника. Народився у с. Орлику Кобеляцького р-ну. Головні теми творчості – подвиг радянського народу у Великій Вітчизняній війні, життя робітничого класу, виховання молоді. Лауреат Республіканської літературної премії імені Лесі Українки (1981). Член СП СРСР (1947).

17 – 55 років від дня народження Людмили Михайлівни Пономаренко (Таран-Пономаренко) (1957), української літераторки – поетеси, гумористки, композиторки. Народилася у с. Озерах Кобеляцького р-ну.

22 – 75 років тому (1937) утворено Полтавську область з центром у м. Полтаві.

вгору

ЖОВТЕНЬ

1 – 150 років від дня народження Дмитра Петровича Мілера (1862–1913), українського історика буржуазно-ліберального напряму. Народився у с. Котельві, тепет смт. Автор праць з історії Слобідської і Лівобережної України 18 ст. Учень академіка Д. Багалія. У своїх працях він ідеалізував діяльність царської адміністрації на Україні.

5 – 130 років від дня народження Михайла Омеляновича Гаврилка (1882–1920), українського скульптора, учасника українських визвольних змагань початку ХХ ст. Народився на Козацьких хуторах поблизу села Рунівщини (тепер село Гаврилки Полтавського р-ну). Навчався в Миргородській художньо-промисловій школі у Опанаса Сластіона.  Найбільшим досягненням був проект пам'ятника Т. Шевченку в Києві (1912 p.): грізного велета у киреї оточували внизу групи козаків і селян. Створив проект пам'ятника Т. Шевченку для Харкова. Виконав барельєф-медальйон та бюст для Полтавського театру (1919 p.).

19 75 років від дня народження Якова Трохимовича Кухаренка (1937), українського письменника. Народився у с. Миколаївці Решетилівського р-ну.

26 – 120 років від дня народження Андрія Івановича Заливчого (1892–1918), українського політичного діяча, письменника і публіциста. Народився в с. Млинах Гадяцького р-ну. Автор циклу новел «З дитячих літ» (видано посмертно, 1919).

29 – 115 років від дня народження Юхима Максимовича Даниленка (1897–1957), українського архітектора і художника-реставратора. Народився у с. Вейковому на Полтавщині. Автор унікальних макетів Софійського собору, Києво-Могилянської академії, Успенського собору Києво-Печерської лаври, собору Михайлівського Золотоверхого монастиря, палацу К. Розумовського в Батурині.

вгору

ЛИСТОПАД

1 95 років (1917) від дня виходу першого номера газети "Зоря Полтавщини" (з № 1 назва "Известия Полтавского Совета рабочих и солдатских депутатов", потім -"Більшовик Полтавщини", з 1943 р. - сучасна назва).

2 75 років від дня народження Івана Миколайовича Яненка (1937), українського письменника. Народився у с. Круподеринцях Оржицького р-ну.

6 – 105 років від дня народження Семена Михайловича Жураховича (1907–1997), українського письменника, учасника Великої Вітчизняної війни. Народився у с. Правобережній Сокілці Кобеляцького р-ну. За цикл новел «Діти і війна» та збірку оповідань «Неминучість» його відзначено літературною премією ім. Ю. Яновського (1985). Нагороджений орденом «Знак Пошани». Член Спілки письменників України.

6 – 110 років від дня народження Якова Павловича Затенацького (1902–1956), українського історика мистецтва, доктора мистецтвознавства (1966), професора (1968). Народився у с. Великій Кохнівці, тепер – у складі Кременчука. Лауреат Державної премії УРСР (1971).

7 – 95 років від дня народження Ігоря Всеволодовича Рибчинського (1917) українського радянського режисера і актора, народного артиста УРСР ( 1975). Народився у с. Білоцерківці Великобагачанського р-ну.

8 – 130 років від дня народження Дмитра Михайловича Байди-Суховія (1882 – рік смерті невідомий (за іншими даними 1974)), українського актора, режисера, бандуриста, збирача і пропагандиста українських народних пісень. Народився у с. Нагірному, тепер Полтавської обл. Один із засновників українського кіно.

8 – 115 років від дня народження Якова Романовича Халабудного (1897–1946), українського майстра різьблення по дереву, заслуженого майстра народної творчості України. Народився у с. Жуках Полтавського р-ну.

13 – 120 років від дня народження Якова Омеляновича Риженка (1892–1974), українського мистецтвознавця, музейника, історика. Народився на хуторі біля с. Пустовійтового Кременчуцького пов., тепер Глобинського р-ну. У 20-х роках минулого століття працював заступником директора Центрального Пролетарського музею Полтавщини (тепер Полтавський краєзнавчий музей).  Провів реорганізацію експозиції музею, відвівши центральне місце етнографічним експонатам, переважно зібраним особисто під час проведення наукових експедицій. У 1926–1927 рр. провів комплексне етнографічне дослідження Опішнянського району. У 1931 p. заарештований у справі УНЦ і засуджений до виселення з України. Поселився в Астрахані, де й помер. Автор праць з килимарства, литва й гончарства Полтавщини.

16 95 років від дня народження Василя Семеновича Кваші (1917–1987), українського майстра різьблення по дереву, заслуженого майстра народної творчості України (1964). Народився у м. Миргороді. Навчався в О. Сластіона та Я. Усика.

18 50 років з дня смерті Олександра Матвійовича Астряба (1918–1962), українського педагога, математика, професора, заслуженого діяча науки УРСР (1944). Є засновником школи з методики викладання математики, автором підручників, навчальних і методичних посібників з геометрії, алгебри, арифметики.  Нагороджений орденом Леніна (1953). Лауреат премії ім. К. Д. Ушинського (1952). Народився у м. Лубнах.

21 – 105 років від дня народження Петра Олександровича Лубенського (Афонського) (1907–2003), українського письменника. Народився у с. Кореневому Курської обл. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.

25 – 125 років від дня народження Миколи Івановича Вавилова (1887–1943), російського генетика, основоположника сучасної наукової селекції, академіка. Народився у м. Москві. Певний час жив і працював у м. Полтаві.

вгору

ГРУДЕНЬ

1 – 110 років тому (1902) розпочався випуск газети «Полтавскій вестникъ».  Вона швидко набула популярності, широко висвітлювала різноманітні аспекти життя міста і губернії. Першим редактором газети був Дмитро Іваненко, відомий на Полтавщині журналіст і письменник. Заснована Дмитром Іваненком газета «Полтавскій вестникь» виходила до 30 квітня 1917 року. Потім випуск її припинився. Редакція обіцяла читачам, що шукає кошти і незабаром сподівається відновити вихід. Та це вдалося зробити аж через… 73 роки. 14 листопада 1990 року полтавці знову отримали газету з такою ж назвою. Правда, то був уже орган міської ради.

2 – 35 років від дня народження Олександри Євгеніївни Путрі (1977–1989), юної художниці. Народилася у м. Полтаві.

3 290 років від дня народження Григорія Савича Сковороди (1722–1794), українського просвітителя-гуманіста, філософа і поета. Народився у с. Чорнухах, тепер смт (*). 

3 – 115 років від дня народження Андрія Васильовича Головка (псевд. – Андрій Сірома) (1897–1972), українського письменника, одного із основоположників української радянської літератури. Народився у с. Юрках Козельщинського р-ну. Твори письменника перекладалися російською, болгарською, німецькою, польською, словацькою та ін. мовами. На кіностудії ім. О. Довженка екранізовано його твори «Бур’ян» та «Пилипко». Лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1969). Нагороджений орденом Леніна. У 1979 р. Спілка письменників України встановила щорічну літературну премію ім. А. Головка за кращі прозові твори року.

10 65 років від дня народження Михайла Васильовича Гури (1947), українського поета-гумориста. Народився у с. Юріївці Гадяцького р-ну.

21 – 290 років від дня народження Св. Преподобного Паїсія (Петра) Іоанновича Величковського (1722–1794), видатного церковного діяча, архімандрита. Народився у м. Полтаві.

27 – 105 років від дня народження Івана Григоровича Червоніщенка (1907–1984), українського поета. Народився у с. Поляковому Кіровоградської обл. Член Спілки письменників України (з 1953 р.). Закінчив Полтавський учительський інститут (1941). 

Про Івана Григоровича не раз розповідав Федір Гарін. « Червоніщенко – це наш полтавський Микола Островський!» – переконував він. А потім імпульсивно переповідав його непросту біографію, добре відгукувався про вірші. При цьому обов’язково підкреслював, що вони пройняті народним колоритом, мелодійністю. Чимало з них композитори поклали на музику.

31 – 135 років від дня народження Гната Мартиновича Хоткевича (1877–1938), українського письменника, актора, мистецтвознавця. Народився у м. Харкові. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.

вгору

 

ЦЬОГО РОКУ ВИПОВНЮЄТЬСЯ:

  • 905 років тому (1107) вперше літописно згадується м. Лубни;
  • 570 років тому (1442) засновано Красногірський Гадяцький Миколаївський монастир;
  • 420 років тому (1592) м. Пирятину надане Магдебурзьке право і затверджено герб міста;
  • 395 років тому (1617) споруджено Прилуцьку фортецю;
  • 315 років тому народився Григорій Кирилович Левицький (Левицький-Ніс) (бл. 1697 – 1769), український гравер, представник барокко, походив із козацької родини. Народився у с. Маячці Новосанжарського р-ну;
  • 305 років тому (1707) у м. Лубнах влаштовано Головну польову аптеку і Ботанічний аптекарський сад;
  • 245 років тому (1767) закладено сад лікарських рослин у м. Лубнах;
  • 235 років тому народився Василь Опанасович Гоголь (1777–1825), письменник, байкар, актор, батько М. В. Гоголя. Заснував театр у маєтку родича та друга Д. Трощинського в с. Кибинцях Миргородського р-ну, сам грав у цій трупі та писав для неї п’єси українською мовою на мотиви народних казок. Народився на х. Купчинському (тепер с. Гоголеве Шишацького р-ну);
  • 225 років тому (1787) створено плани міст Пирятина і Хоролу;
  • 215 років тому (1797) лікарем І. Тишевським засновано першу лікарню в м. Полтаві, на 50 місць;
  • 210 років тому (1802) відкрито Полтавську громадську лікарню (тепер Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М. В. Скліфосовського);
  • 205 років тому (1807) засновано друкарню Полтавського губернського правління;
  • 200 років від дня народження Федора Максимовича Бодянського (1812–1873), українського філолога-славіста, історика, фольклориста, перекладача, видавця, письменника. Народився в с. Варві Полтавської губернії (тепер селище Сріблянського р-ну Чернігівської обл.) у сім’ї священника;
  • 195 років тому народилася Олександра Іванівна Псьол (1817–1887), українська поетеса. Народилася у с. Псьолівці (тепер Псільське) Великобагачанського р-ну. Вся її творчість пов’язана з Тарасом Шевченком. Листувалася з поетом і підтримувала його, коли він був на засланні. Твір О. І. Псьол «До сестри» помилково приписували Тарасові Шевченкові, і він увійшов до кількох видань «Кобзаря»;
  • 175 років з часу народження Олександра Олександровича Котляревського (1837–1881), українського філолога, етнографа, славіста, члена-кореспондента Петербурзької АН (1875). Народився в посаді Крюкові, тепер у складі м. Кременчука;
  • 170 років від дня народження Анастасія Єгоровича Зайкевича (1842–1931), українського агронома, одного з перших організаторів сільськогосподарської дослідної справи в Росії і на Україні, професора Харківського університету (1884), Героя Праці (1930). За його участю було організовано Полтавське дослідне поле, Лубенську дослідну станцію лікарських рослин та ін. Наукова спадщина А. Є. Зайкевича присвячена питанням фізіології рослин, агрохімії, селекції, тваринництву та ін.;
  • 160 років тому (1852) до Полтави з Ромен було переведено Іллінський ярмарок, який займав третє місце в Російській імперії за обсягом торговельного обігу;
  • 160 років тому (1852) розпочато будівництво Сампсоніївської церкви біля братської могили російських воїнів на кошти полтавця Й. С. Судієнка (архітектор – Й. І. Шарлемань);
  • 145 років з часу смерті Миколи Івановича Арандаренка (1795–1867), українського історика, статистика, етнографа. Автор роботи «Записки про Полтавську губернію» (ч. 1–3, Полтава, 1848–1852), в якій висвітлюється історія Полтавщини з найдавніших часів, адміністративно-політичний устрій, історія державних установ 17–18 століть, подаються відомості про природу, розвиток сільського господарства, промисловості, ремесел, торгівлі; вміщено цінні етнографічні та фольклорні матеріали. Праця М. Арандаренка, незважаючи на його монархічно-дворянські переконання, має наукову цінність як джерело для вивчення історичного минулого Полтавщини;
  • 135 років тому (1877) побачила світ книга О. В. Богдановича «Сборник сведений о Полтавской губернии»;
  • 115 років тому (1897) відкрито Андріївський зоотехнічний технікум у Новосанжарському р-ні;
  • 115 років тому (1897) споруджено будинок державного банку у м. Полтаві;
  • 100 років (1912) з часу відкриття Перещепинського скарбу;
  • 100 років тому (1912) створено курорт «Миргород» на базі джерела мінеральної води, відкритого І. А. Зубковським;
  • 90 років тому (1922) відкрито пам’ятник Г. С. Сковороді у м. Лохвиці;
  • 85 років тому (1927) створено Миргородський завод мінеральних вод;
  • 65 років тому (1947) створено літературне об'єднання "Ворскла";
  • 60 років тому (1952) у м. Полтаві відкрито літературно-меморіальний музей І. П. Котляревського;
  • 55 років тому (1952) у м. Полтаві встановлено пам’ятник на честь генерал-лейтенанта О. І. Зигіна, командуючого 4-ої гвардійської армії. Автори пам'ятника – скульптори : Л. Є. Кербель, В. Ю. Цигаль; архітектор – О. Д. Захаров;
  • 55 років тому (1957) відкрито пам'ятник М. В. Лисенку у с. Гриньках Глобинського р-ну;
  • 55 років тому (1957) засновано ансамбль пісні і танцю "Лтава" Полтавського міського будинку культури;
  • 50 років тому (1962) відкрито музей А. Ю. Тесленка у с. Харківцях Лохвицького р-ну;
  • 40 років тому (1972) відкрито пам’ятник Г. С. Сковороді в смт Чорнухах;
  • 30 років тому (1982) відкрито Кобеляцький музей літератури і мистецтва.
вгору

 

ЄВГЕН ГРЕБІНКА

2 лютого 200 років від дня народження

21.01.(2.02). 1812 — 3 (15).12.1848


… Ім’я Гребінчине стоятиме раз у раз високо в історії українського письменства.

                                    С. Єфремов

Євген Павлович Гребінка, українсько-російський письменник  народився на х. Убіжище Пирятинського повіту (тепер у складі с. Мар'янівки Гребінківського р-ну) в сім'ї дрібного поміщика. Закінчив Ніжинську гімназію вищих наук. Влітку 1831 року повернувся додому. На початку вересня виїхав до Пирятина, де Пирятинське дворянство обрало Є. Гребінку обер-офіцером резервного ескадрону Малоросійського кавказького полку. У грудні 1831 року, після короткого перебування на військовій службі, вийшов у відставку і повернувся до Убіжища, де провів два роки, працював над "Малоросійськими приказками", над перекладом пушкінської "Полтави".

З 1834 року жив у Петербурзі, викладав російську мову та літературу у військових навчальних закладах.

Брав активну участь у літературному житті. У 1836 році познайомився з Т. Г. Шевченком, сприяв викупові його з кріпацтва, допоміг видати "Кобзар". Він підготував і видав український альманах "Ластівка", в якому опубліковано твори Т. Шевченка, Г. Квітки-Основ'яненка та ін.

Друкуватися почав у 1831 році в російських журналах та альманахах. У 1834 році вийшла його збірка байок "Малоросійські приказки". Поетичну спадщину Є. П. Гребінки становлять ліричні вірші українською і російською мовами. Деякі вірші стали популярними піснями. У прозі змальовував українське життя з позицій критичного реалізму. Творчість Гребінки багата й різноманітна. Він — автор віршів, байок, поем, оповідань, повістей, романів, нарисів, статей. Його твори відіграли важливу роль у становленні української літератури.

У грудні 1848 року Є. П. Гребінка помер у Петербурзі. Прах було перевезено на батьківщину і поховано в Убіжищі.

Ім'ям поета названо вулиці в населених пунктах Полтавщини. На могилі та в м. Гребінці встановлено пам'ятники.

 

ЛІТЕРАТУРА

Основні видання творів

Твори: в 3 т. — К.: Наук. думка, 1980 — 1981.

Твори: в 5 т. — К.: Держлітвидав, 1957.

Вибрані твори. — К.: Дніпро, 1980. — 368 с.

Ведмежий суд: вибрані твори: для серед. шкіл. віку. — К.: Веселка, 1980.— 224 с.

Вибране / упоряд., вступ. стаття канд. філол. наук С. Д. Зубкова; іл. В.А. Боканя. — К.: Муз. Україна, 1976. — 224 с.: іл. — (Шкільна б-ка).

Поетичні твори / упоряд., вступ. стаття і прим. С. Д. Зубкова. — К.: Рад. письменник, 1959. — 296 с.: іл.

Байки. Поезії / авт. передм. та прим. С. Д. Зубков; іл. Г. С.Зубковського. — К.: Дніпро, 1990. — 246 с: іл.

Байки / іл. Ю. В. Северин. — К.: Держлітвидав УРСР, 1962. — 54 с.

Чайковський: романи та повісті / пер. з рос. Д. Бобиря. — К.: Дніпро, 1966. —513 с.

 

Про Є. П. Гребінку

Сирота, Ю. Гоголівські традиції у творчості Є. Гребінки // М. Гоголь і Україна: зб. наукових праць. – Полтава: АСМІ, 2009. – С. 49 – 54.

[Найвизначніший український самотній поет Є. Гребінка] // Чижевський, Д. І. Історія української літератури. – К. : ВЦ «Академія», 2008. – С. 508 – 510.

Євген Гребінка (1812 – 1848) // Топська, Н. Любов – наснага, любов – журба…: історії кохання класиків української літератури. – Донецьк: ПП «КП «Проспект-Прес», 2007. – С. 57 – 79.

Гребінка Євген Павлович (1812 – 1848) // 100 видатних особистостей Полтавщини минулих століть: альманах пошани й визнання Полтавщини. – Полтава, 2003. – С. 60 – 61.

Гребінка Євген Павлович: [біографія] // Провідники духовності в Україні: довід. / за ред. І. Ф. Кураса. — К.: Вища шк., 2003. — С. 203-204.

Гребінка Євген: [про поета, прозаїка, видавця] // Українська література у портретах і довідках: давня література — література XIX ст. — К.: Либідь, 2000. — С. 69.

Гребінка Євген Павлович // Шаров, І. 100 видатних імен України. — К.: Видавничий дім "Альтернативи", 1999. — С. 97-101.

Євген Гребінка // Ротач, П. Колоски з літературної ниви: короткий літературний календар Полтавщини. – Полтава: Полтавський літератор, 1999. – С. 59 – 61.

Гурин, І. І. Словник рим Євгена Гребінки. – Миргород: б. в., 1982. – 65 с.

***

Шкурка, М. Переклади і переспіви романсу Євгена Гребінки «Очі чорнії» у творчості Юрія Татаренка // Рідний край. – 2011. - № 1. – С. 154 – 158.

Гажаман, Н. Євген Павлович Гребінка (1812 – 1846): [- у творах українських письменників] // Шкільна бібліотека. – 2011. - № 4. – С. 47.

Гринь, М. Його коротке життя було невгасимим горінням: [про обл. літературно-музичне свято «Гребінчина світлиця» на батьківщині письменника] // Наше слово. – 2011. - № 2. – (Лют.). -  С. 5.

Корнєва, В. «Думи мої, думи мої…»: [про участь Є. Гребінки у виході у світ першого видання «Кобзаря» Тараса Шевченка] // Зоря Полтавщини. – 2010. – 16 квіт. – С. 4.

Шкурка, М. Романс Є. П. Гребінки «Очі чорнії» : повернення на історичну батьківщину // Рідний край. – 2009. - № 1. – С. 193 – 199.

Степаненко, Н. Євген Гребінка – «один із перших орачів нашої літературної ниви»: (за матеріалами часопису «Рідний край» (1905 – 1916)) // Рідний край. – 2009 - № 1. – С. 154 – 158.

Сюндюков, І. Скромний класик: терни та зірки Євгена Гребінки // День. – 2008. – 26 груд. – С. 8.

Єрмак, О. З когорти класиків українського письменства // Трудова Полтавщина. – 2007. – 16 лют. – С. 7.

Євген Павлович Гребінка: 195 років від дня народження // Шкільна бібліотека. – 2007. - № 2. – С. 8.

Припутень, О. Про портрети Євгена Павловича Гребінки: [наукова розвідка краєзнавця] // Гребінчин край. – 2006. – 14 груд. – С. 7: фото.

Шудря, М. Класика духовності: Євген Гребінка // Книжковий клуб плюс. – 2006. - № 5. – С. 13 – 14.

Сюндюков, І. На стику двох культур: шлях Євгена Гребінки // День. — 2005. — 4 лют. — С. 8: фото.

Брайко, О. Дискурс естетичного світобачення у прозі Євгена Гребінки та проблеми символічної автобіографії // Слово і час. — 2004. — № 10. — С. 57-70.

Є. П. Гребінка: [цікаві бувальщини із життя письменника] // Все для вчителя. — 2004. — № 19/20. — С. 83-84.

Ковалець, Л. У Петербурзі він був українцем: (Євген Гребінка у пошуках свого хреста і своєї слави) // Дивослово. — 2000. —№ 6. —С. 7-8.

Рясний, А. Пирятинський байкар і лірик: до 185-річчя з дня народження Євгена Гребінки  // Зоря Полтавщини. — 1997. — 18 лют. —С. 4.

вгору

 

11 березня 210 років із часу заснування Полтавської губернії

1802–1925

У 2012 році виповнюється 210 років із часу заснування Полтавської губернії, що була утворена указом Сенату Російської імперії від 27 лютого (за новим григоріанським календарем 11 березня) 1802 року у зв'язку з поділом Малоросійської губернії на дві: Полтавську (центр — м. Полтава) та Чернігівську (центр — м. Чернігів). До складу губернії спочатку входило 10 повітів: Гадяцький, Золотоніський, Кременчуцький, Лубенський, Переяславський, Пирятинський, Полтавський, Прилуцький, Роменський, Хорольський. Пізніше, того ж 1802 року було виділено ще 2 повіти: Костянтиноградський і Миргородський, а ще пізніше — Зіньківський, Лохвицький та Кобеляцький.

Полтавська губернія так і проіснувала до Лютневої буржуазно-демократичної революції 1917 року в складі 15 повітів. Вони ділилися на волості, кількість яких періодично змінювалася, але істотних змін у складі повітів не було. З кінця XIX до першої чверті XX ст. кількість волостей в губернії коливалася від 245 до 260 - 270 і дещо більше.

Багато історичних подій відбулося на території губернії впродовж її існування (ліквідована 3 червня 1925 року).

 

ЛІТЕРАТУРА

Указ сенату про утворення Полтавської губернії: від 27 лютого 1802 року // Полтавщина: влада на історичних паралелях. – Полтава: АСМІ, 2005. – С. 300.

Церемоніал відкриття полтавської губернії: (архівна справа Полтавської міської поліції 1802 р.) // Полтавщина: влада на історичних паралелях. – Полтава: АСМІ, 2005. – С. 300 – 303.

***

Ширяева, К. М. У истоков…: (взгляд в прошлое): страницы жизни А. П. Керн и ее современников в период становления Полтавской губернии. – Полтава: ФОП Гаража М. Ф., 2008. – 311 с.

Жук, В. Н. Полтавській губернії — 200 років: матеріали для використання на уроках, організації та проведення позакласних заходів у школах. — Полтава: ПОІППО, 2001. – 36 с.

Полтавська губернія // Вулицями стародавнього міста: довідник-путівник  — Полтава, 1999.  —С. 60-61.

Білоус, Г. Двісті років губернії: героїчне минуле, славне сьогодення // Директорська пошта. — 2001. — №  9. — С. 9.

Губернський відлік: [про утворення Полтавської губернії] // Полтавський вісник. — 2001. — 23 берез. — С. 6.

Усе починалося зі скромного містечка: до 200-річчя Пол­тавської губернії // Вечірня Полтава. — 2002. — 28 лют. — С. 6.

Якименко, М. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини та утворення Полтавської і Чернігівської губерній: причини, зміст, наслідки / М. Якименко, С. Петренко // Молодь України. — 2002. — 25 квіт. — С. 3.

вгору

 

МИКОЛА ЛИСЕНКО

22 березня 170 років від дня народження

10 (22).03.1842 — 24.10 (6.11).1912

 І поки живе Україна, житиме й Лисенко, житиме невмирущою славою в серцях свого народу.

                                                 В. Щепотьєв


Микола Віталійович Лисенко — видатний український композитор, основоположник української класичної музики, педагог, фольклорист, громадсько-політичний діяч.

Народився у с. Гриньках Кременчуцького повіту (тепер Глобинського р-ну), в дрібнопоміщицькій сім’ї. З п'яти років вивчав музику під керівництвом матері, згодом — запрошеної вчительки. Загальну освіту здобув у приватних пансіонах Києва та  Харкова.

У 1859 році вступив на природознавчий факультет Харківського університету, потім перейшов до Київського, де зійшовся з прогресивною молоддю, записував і обробляв народні пісні. Навчався у Лейпцігській консерваторії.

У 1876 році М. В. Лисенко оселився у Києві, де організував хор, з яким виступав у багатьох містах України, в тому числі на Полтавщині та у 1903 році у Полтаві.

У 1904 році у Києві ним була організована музично-драматична школа, де вчилося багато видатних діячів українського мистецтва.

М. В. Лисенко невтомно боровся за розвиток національної музичної культури. Кращі його опери -  "Утоплена", "Тарас Бульба" (на сюжети творів М. В. Гоголя), "Наталка Полтавка" та дитячі опери "Коза-дереза", "Пан Коцький", "Зима й весна".

Микола Лисенко — автор музики до "Кобзаря" Тараса Шевченка, на тексти якого він написав понад 80 вокальних творів різних жанрів. У 1868 році першим із композиторів М. В. Лисенко написав музику до "Заповіту" Т. Шевченка.

Основоположник інструментальних жанрів української музики, він зібрав і обробив велику кількість народних пісень, видав 7 випусків по 40 пісень для голосу з фортепіано, 5 циклів обрядових пісень тощо. Велика й різноманітна його спадщина стала видатним надбанням народу України, а також набула великої популярності далеко за її межами.  

Ім'я М. В. Лисенка присвоєно Харківському академічному театру опери та балету, Львівській консерваторії, Київській музичній школі, Полтавському музичному училищу.

Помер і похований у м. Києві.

Пам'ятники М. Лисенку споруджено у м. Києві та на батьківщині композитора, у с. Гриньках.


ЛІТЕРАТУРА

Твори

Наталка Полтавка: клавір: [опери І. П. Котляревського "Наталка Полтавка"]. — К.: Муз. Україна, 1969. — 82 с.

Наталка Полтавка: опера на 2 д., 3 відміни. Лібрето /упор. і вступ. стаття Д. Маковій; за ред. М. Т .Рильського; худож. Н. М. Денисова. — К.: Муз. Україна, 1980. — 106 с.: іл., ноти.

Листи / М. В. Лисенко. — К.: Муз. Україна, 2004. — 680 с.: іл.

Листи / М. В. Лисенко; впор., прим. та коментарі О. Лисенка; вступ. стаття М. Т. Рильського. — К.: Мистецтво, 1964. — 533 с.

 

Про М. В. Лисенка

Лисенко, О. М. Спогади про батька / літ. виклад Б. Хандроса; передм. М. Т. Рильського. — 5-е вид. — К.: Муз. Україна, 1991. — 364 с: фотоіл., портр.

Микола Лисенко у спогадах сучасників: у 2-х т. / уклад. А. П. Лащенко. — К.: Муз. Україна,  2003.

Пчілка, О. Пам’яті Миколи Лисенка // Потужна сила рідного слова: до 100-ліття виходу в світ перших україномовних видань Східної України. – Полтава: Рік, 2005. – С. 167 – 190.

Щербаківський, В. Із спогадів про М. В. Лисенка // Пам'ять століть. – 2007. - № 4. – С. 212 – 224.

***

М. Лисенко – засновник української класичної музики // Музичне краєзнавство Полтавщини: від витоків до сьогодення. – Полтава: ПОІППО, 2009. – С. 141 – 145.

Сонце української музики // Волосков, В. Ф. Подорож Полтавщиною з монетою в руці. – Полтава: Оріяна, 2008. – С. 159 – 171.

Лисенко Микола Віталійович // Григор’єв, В. Роде наш прекрасний: історія Глобинського району в особах. – Полтава: АСМІ, 2007. – С. 292 – 306.

Катренко, А. М. Опублікований епістолярій Миколи Віталійовича Лисенка: огляд-рецензія.  — К.: Знання, 2006. — 33 с.

Лисенко Микола Віталійович // 100 видатних особистостей Полтавщини минулих століть: альманах пошани й визнання Полтавщини. – Полтава: Артполіграфсервіс, 2003. – С. 116 – 117.

Лисенко Микола Віталійович // Капустін, В. С. Одна на цілий світ: розповіді про творців українських пісень, які стали народними. — К.: Криниця, 2003. — С. 140 - 141.

Лисенко Микола Віталійович: [біографія композитора] // Провідники духовності в Україні: довід. / за ред. І. Ф. Кураса. — К.: Вища шк., 2003. — С. 694 - 696.

Ревуцький, Д. М. Микола Лисенко: повернення першоджерел. — К.: Муз. Україна, 2003. — 321 с.

Микола Лисенко // Видатні постаті в історії України IX-XIX ст.: короткі біографічні нариси, історичні та художні портрети. — К.: Вища шк., 2002. — С. 341 - 345.

Син козацької вольниці: рідний край у долі М. В. Лисенка // Ротач, П. П. І слово, і доля, і пам'ять...: статті. Дослідження. Спогади. — Полтава: Верстка, 2000. — С. 315 - 324.

Ротач, П. П. По духу брат Тараса: до 150-річчя від дня народження видатного українського композитора М. В. Лисенка. — Полтава: Криниця, 1992. — 35 с.

Товстуха, Є. С. Микола Лисенко: оповіді про композитора / худож. П. О. Костюченко. — К.: Рад. письменник, 1988. — 341 с.: іл.

Василенко, З. І. Фольклористична діяльність М. В. Лисенка. – К. Наук. думка, 1972. – 186 с.

Архимович, Л. М. В. Лисенко: життя і творчість / Л. Архимович, М. Гордійчук. – К.: Мистецтво, 1952. – 248 с.

Щепотьев, В. Памяти Н. В. Лисенка (10.03.1842 – 24.10.1912) // Труды Полтавской ученой архивной комиссии. Вып. 10. – Полтава, 1913. – С. 239 – 256.

***

Вовк, Т. Микола Лисенко // Музичний керівник. – 2011. - № 6. – С. 22 – 24.

Катренко,  А. Вимушені клопотання великого українського композитора: листи М. В. Лисенка київському, подільському і волинському генерал-губернатору, 1884 - 1889 рр.  // Пам'ять століть. - 2010. - №  4/5. - С. 108 - 114.

Козуб, К. Його музика вічна // Край. – 2010. - № 72. – С. 17.

Корнєва, В. Український Боян // Зоря Полтавщини. – 2011. – 25 берез. – С. 4.

Оскоменко-Парулава, Т. Дні Миколи Лисенка у Полтаві // Зоря Полтавщини. – 2011. – 25 берез. – С. 4.

Горбатюк, О. Подвижницька діяльність М. Лисенка у створені науково-методичного комплексу з історії України // Рідна школа. – 2009. - № 12. – С. 60 – 64.

Антонець, Н. Штрихи до педагогічного портрета Миколи Лисенка // Рідна школа. – 2009. - № 11. – С. 69 – 73.

Хіміч, М. Виховне значення хорових духовних творів у педагогічній спадщині М. В. Лисенка /М.  Хіміч, С. Глушкова // Постметодика. – 2009. - № 7. – С. 41 – 44.

Хоролець, Т. Лицар української пісні // Все для вчителя. – 2008. - № 7. – С. 54 – 56.

Степаненко, М. «Сонце української музики» // Музика. – 2007. - № 2. – С. 2 – 4.

Хіміч, М. М. В. Лисенко – основоположник української фольклористики // Імідж сучасного педагога. – 2006. - № 2. – С. 17 – 21.

Загайкевич, М. Микола Лисенко – відомий і невідомий // Культура і життя. – 2005. – 21 верес. – С. 3.

Скорульська, Р. Микола Лисенко як літератор // Слово Просвіти. – 2005. – 4 – 10 серп. – С. 7: фото.

Грабовський, В. Ми і Микола Лисенко: (до питання утвердження національної музики в українському бутті) // Сучасність. – 2003. - № 11. – С. 128 – 133.

Поліщук, Т. Гетьман української музики: так називали сучасники представника козацького роду — Миколу Лисенка // День. — 2002. — 7 листоп. — С. 5.

Панчина, Н. Публіка лишила залу в захваті: [про гастрольно-концертну діяльність М. Лисенка (за листуванням композитора)] // Українська культура. — 2000. — №  2. — С. 36.

Дуда, М. І "Тараса Бульбу" Лисенка першим проспівав Шаляпін:  [про дружні стосунки композитора з видатним співаком] // Молодь України. — 1998. — 19 берез. - С. 3.

вгору

 

ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА

3 грудня 290 років від дня народження

22.11 (3.12).1722 — 29.10 (9.11)1794

 Світ ловив мене, та не впіймав.

                 Г. Сковорода

 

Григорій   Савич Сковорода, видатний український просвітитель-гуманіст, філософ і поет, народився у с. Чорнухах Лохвицького повіту, (тепер смт), в козацькій родині.

 

Освіту здобув у Києво-Могилянській академії, де навчався у 1734-1741, 1744-1745, 1751-1753 роках. У 1741-1744 рр. служив у придворній капелі у Петербурзі. У 1745-1750 рр. перебував в Угорщині, подорожував по Австрії, Словаччині, Польщі, Італії.

Після повернення працював домашнім учителем, викладав поетику у Переяславському, а в 1759-1764 рр. — Харківському колегіумах.

Через переслідування залишив педагогічну діяльність і останні 25 років життя мандрував по Україні, проповідуючи свої філософські погляди серед народу. Саме в цей час написав основні філософські і поетичні твори: "Діалог, или разглагол о древнем міръ", "Наркісс. Разговор о том: узнай себе" та ін.

Творчість Г. Сковороди була виявом протесту проти феодально-кріпосницького ладу.

Г. С. Сковорода — автор рукописної збірки оригінальних поезій "Сад божественних песней", створив видатну пам'ятку української сатири XVIII ст. "Всякому городу нрав и права", яка стала народною піснею.

Життя бездомного мандрівника не заважало йому бути одним з найосвіченіших людей свого часу. Григорій Сковорода вніс значний вклад у розвиток української поезії, прози, перекладу, а також літературної мови.

Помер і похований у с. Пан-Іванівці (тепер Сковородинівці) на Харківщині.

У Чорнухах відкрито меморіальний комплекс Г. С. Сковороди, встановлено пам'ятники у Чорнухах, Лохвиці, Сковородинівці, Києві.

 

ЛІТЕРАТУРА

Основні видання творів

Повна академічна збірка творів. – Х.: Майдан, 2010. – 1399 с.

Повне зібрання творів: у 2 т. — К.: Наук, думка, 1973.

Твори: у 2-х т. — / Ін-т літ. ім. Т. Шевченка НАН України. — К.: Обереги, 2005.

Твори: у 2 т. / Гарвардська бібліотека давнього писемства; Корпус українських перекладів. — К.: АТ "Обереги", 1994.

Твори: для ст. шк. віку / уклад. В. О. Шевчук; ілюстратор І. М. Гаврилюк. — К.: Веселка, 1996. — 271 с.: іл.

Вибрані твори. – Х.: Прапор, 2007. – 384 с.

Вибрані твори: в 2 т. — К.: Дніпро, 1972.

Сад пісень: вибрані твори. — К.: Веселка, 1972. — 203 с.

Вибрані твори. — К.: Дніпро, 1971. — 135с.

Вірші. Пісні. Байки. Діалоги. Трактати. Притчі. Прозові переклади. Листи. — К.: Наук. думка, 1983. — 542 с.

Світ ловив мене, та не впіймав. – Х.: Фоліо, 2006. – 608 с.

Розмова про істинне щастя. — X.: Прапор, 2002. — 270 с.

Пізнай в собі людину. — Львів: Світ, 1995. — 527 с.

Байки Харківські. Афоризми. — X.: Прапор, 1972. — 131 с. Літературні твори. — К.: Наук, думка, 1972. — 436 с.

Поезії. — К.: Рад. письменник, 1971. — 239 с.

 

Про Г.С.Сковороду

«Філософія серця» за Григорієм Сковородою // Томенко, М. Теорія українського кохання. – К.: Генеза, 2010. - С. 14 – 17.

Григорій Сковорода // Козюра, І. В. Історичні силуети: нариси. – Полтава: ТОВ «АСМІ», 2010. – С. 71 – 76.

Штельмах, М. Л. Р. S. Григорія Сковороди…. – Х.: Фоліо, 2009. – 316 с.

Григорій Сковорода – український «Сократ» // Духовні автопортрети Григорія Сковороди, Лесі Українки, Олександра Довженка, Олеся Гончара / укл. Н. Буцька. – Полтава: Рік, 2009. – С. 5 – 28.

Життя Григорія Сковороди // Корені та парості: український генеалогікон. – К.: Либідь, 2008. – С. 354 – 386.

«Благословенні ви, сліди, мандрівника Сковороди!» // Волосков, В. Ф. Подорож Полтавщиною з монетою в руці. – Полтава: Оріяна, 2008. –  С. 90 – 100.

Григорій Сковорода – духовний орієнтир для сучасності: наукові матеріали ХІІ Сковородинівських читань в м. Переяславі-Хмельницькому: у 2-х кн. - К.: Міленіум, 2007.

Григорий Сковорода: люди – символы Украины // Хорошевский, А. 100 знаменитых символов Украины. – Х.: Фолио, 2007. – С. 362 – 367.

Дух животворить: (читаємо Сковороду) // Барабаш, Ю. Вибрані студії. Сковорода. Гоголь. Шевченко. – К.: Видавничий дім «КМ Академія», 2007. – С. 20 – 365.

Григорій Сковорода (1722 – 1794) // Топська, Н. Любов – наснага, любов – журба…: історії кохання класиків української літератури. – Донецьк: ПП «КП «Проспект-Прес», 2007. – С. 5 – 31.

Сковорода Григорій Савич (1722 – 1794): пізнай у собі силу розумну // Шаров, І. Вчені України: 100 видатних імен. – К.:АртЕк, 2006. – С. 373 – 379: фото.

Григорій Савич Сковорода (1722 – 1794) // 22 видатних українських педагоги: персоналії в історії національної педагогіки. – К.: ВД «Професіонал», 2004. – С. 13 – 36.

Сковорода Григорий Савич (род. в 1722 г. – ум. в 1794 г.): выдающийся украинский философ, мыслитель, поэт, музыкант и педагог. Автор многочисленных философско-богословских и педагогических трудов, сборника стихов «Сад божественных песен» // Харченко, Т. Н. 100 знаменитых людей Украины. – Х.: Фолио, 2004. – С. 407 – 411.

Наш перворозум. Григорій Сковорода на портреті і в житті: фотокнига / уклад. В. Я. Стадниченко, М. А. Шудря. — К.: Спалах, 2004. — 180 с.: іл., фото.

Сковорода Григорій Савич // 100 видатних особистостей Полтавщини минулих століть: альманах пошани й визнання Полтавщини. – Полтава: Артполіграфсервіс, 2003. – С. 173 – 174.

Сковорода Григорій Савич // Провідники духовності в Україні: довід./ за ред. І. Ф. Кураса. – К.: Вища школа, 2003. – С. 552 – 553.

Горбач, Н. Невідомий Григорій Сковорода. — Львів: Логос, 2002. — 152 с.

Григорій Сковорода // Видатні постаті в історії України IX-XIX ст.: короткі біографічні нариси, історичні та художні портрети. — К.: Вища шк., 2002. — С. 235-238.

Стадниченко, В. Я. Іду за Сковородою: сповідь у любові до вчителя: докум. повість-подорож. — К.: Криниця, 2002. — 176 с.: іл. — (Моя книгозбірня).

Струкевич, О. Григорій Сковорода // Історія України в особах: козаччина. — К.: Україна, 2000. — С. 261 - 268.

Булда, М. І. Мудрець з Чорнухинського краю. — К.: б.в., 1992. —43 с.

Зуб, Т. С. Велетень думки і слова: до 270-річчя від дня народження та 200-річчя з дня смерті видатного українського філософа-гуманіста і поета Г. С. Сковороди. — Полтава: Криниця, 1992.— 38 с.

***

Шевчук, Т. Григорій Сковорода: шлях мудреця // Дивослово. – 2011. - № 11. – С. 29 – 32.

Красюк, С. Слобожанський любомудр // Науковий світ. – 2011. - № 6. – С. 19.

Шевчук, Т. Музичний код творчості Григорія Сковороди // Слово і час. – 2011. - № 5. – С. 24 – 35.

Гажаман, Н. Григорій Сковорода (1722 – 1794): [- у творах українських письменників] // Шкільна бібліотека. – 2011. - № 4. – С. 40 – 42.

            Ільїн, В. Григорій Сковорода як відповідь на виклик епохи / В. Ільїн, Л. Ткаченко // Шлях освіти. – 2011. - № 2. – С. 44 – 47.

Майданюк, І. Свобода і щастя – основи рецепта ідеального суспільства (за вченням Г. Сковороди) // Українознавство. – 2011. - № 1. – С. 72 – 75.

Стадниченко, В. «Дерзни быть щасливим»: [філософське вчення Г. Сковороди // Демократична Україна. – 2010. – 24 груд. – С. 15.

Корнєва, В. Його ловив світ, та не спіймав… // Зоря Полтавщини. – 2010. – 3 груд. – С. 19.

Сюндюков, І. Дещо про «дух великих» або вірність спадщині // День. – 2010. – 23 листоп. – С. 1.

Стадниченко, В. У розквіті думки і серця: великий проект: Сковорода – 300 // Демократична Україна. – 2010. – 13 серп. – С. 20.

Михайлова, О. Світ ловив його і піймав на слові: [про літературно-мистецьку премію ім. Григорія Сковороди] // Літературна Україна. – 2010. – 29 лип. – С. 5.

Бук, С. Григорій Сковорода онлайн!: [про Інтернет-ресурс повного зібрання творів письменника, який з’явився у 2008 році] // Українська мова. – 2010. - № 3. – С. 109 – 115.

Булда, М. Це село зорею засвітилося..: (щодо місця народження Г. С. Сковороди) // Постметодика. – 2010. - № 2. – С. 49 – 54.

Пришутов, Є. Іскра його таланту // Народна армія. – 2009. – 24 листоп. – С. 7.

Шибанов, Г. Міг би стати сотником і… Григорій Сковорода // Село полтавське. – 2008. – 28 листоп. – С. 13.

Черпакова, Л. Григорій Савович Сковорода міг бути… не савовичем і не сковородою? // Полтавський вісник. – 2008. – 31 жовт. – С. 5.

Черпакова, Л. Дещо новеє з біографії Григорія Сковороди // Село полтавське. – 2008. – 17 жовт. – С. 13.

Косиченко, Л. Безмежний світ Сковороди: дайджест // Шкільна бібліотека. – 2008. - № 6. – С. 57 – 67.

Прасолов, Є. Філософські погляди Г. С. Сковороди на природоохоронну роботу / Є. Прасолов, Г. Джурка // Экология плюс. – 2008. - № 2. – С. 21 – 24.

Наливайко, І. Український Сократ // Полтавський вісник. – 2007. – 7 груд. – С. 6.

Волошина, В. «…Я не покину батьківщини, моєї України» // Вечірня Полтава. – 2007. – 29 листоп. – С. 8.

Денисенко, В. «Чи не найзнаменитіша українська особистість ХVІІІ століття» // Пам’ять століть. – 2007. - № 1. – С. 28 – 34.

Гнатюк, Л. То якою ж мовою писав Григорій Сковорода: погляд крізь призму староукраїнської мовної свідомості // Дивослово. – 2006. - № 3. – С. 44 – 48.

Сюндюков, І. Григорій Сковорода: «Час скінчити мандрівку»: [про останній спочинок Г. Сковороди в с. Сковородинівка] // День. – 2006. – 10 лют. – С. 8.

Пінчук, С. Григорій Сковорода: [Про життя і творчість] //Рідна школа. — 2002. — №  12. — С. 59-61.

Стадниченко, В. Добрий і всюдисущий дух // Дзеркало тижня. — 2002. — 6 квіт. — С. 19.

Бородій, М. До біографії Григорія Сковороди: (кілька нововиявлених документів) // Слово і час. — 1998. —№  11/12. — С. 10-20.

вгору

Режим роботи:
Понеділок-четвер: 9.00 – 19.00
П’ятниця, неділя: 10.00 – 18.00
Вихідний: субота

Санітарний день: останній понеділок кожного місяця
Наша адреса:
36020 м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 17














2009 © ПОУНБ ім. І.П.Котляревського