Полтавська Обласна Універсальна Наукова бібліотека імені І.П.Котляревського Полтавська Обласна Універсальна Наукова
бібліотека імені І. П. Котляревського
бібліотека
  

Пошук по електронному каталогу

Сенсорний інтерфейс
Тел.: (0532) 52-17-83
Тел./факс: 56-99-30

Усі контакти
Головна

Про бібліотеку

Історична довідка

Запис до бібліотеки

Правила користування

Структура бібліотеки

Контактна інформація

Бібліотека у ЗМІ

Новини
Анонси

План заходів

Поточний місяць

Архів

Хроніка подій

Виставки

Масові заходи

Нові надходження
Ресурси бібліотеки

Каталоги і картотеки

Електронний каталог

Віртуальні виставки

Бібліотека вдячна

Видання бібліотеки

Бібліографічні

Інформаційні

Краєзнавчі

Методичні

Наукові та практичні доробки наших співробітників

Послуги бібліотеки

Основні послуги

Додаткові послуги

Віртуальна довідка

Програми та проекти

Отримай безоплатну правову допомогу

Пункт Доступу Громадян до офіційної інформації
(Програма Сприяння Парламенту ІІ)

Інтернет для читачів публічних бібліотек

Вікно в Америку

Ресурси бібліотек у боротьбі з корупцією

Бібліотеки - мости до е-урядування


Управління культури і туризму

Полтавської обласної державної адміністрації

 

ПОЛТАВСЬКА  ОБЛАСНА

УНІВЕРСАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА

імені І.П. КОТЛЯРЕВСЬКОГО

 

Відділ краєзнавчої літератури та бібліографії

ОСНОВНІ ЗНАМЕННІ Й ПАМ'ЯТНІ ДАТИ ПОЛТАВЩИНИ

2007 РОКУ

Бібліографічний посібник

Передмова

Бібліографічні посібники „Знаменні й пам’ятні дати Полтавщини” видаються Полтавською ОУНБ імені І.П.Котляревського з 1966 року. Мета їх – надати всім бажаючим довідковий матеріал про найважливіші події історії області, ювілеї уродженців краю та видатних діячів, які життям і діяльністю пов’язані з Полтавщиною.

Для більш повного висвітлення теми рекомендуємо використати також посібники попередніх років.

Пропонований випуск відкривається переліком основних знаменних й памятних дат 2007 року. До дат, позначених у переліку зірочкою (*), вміщено стислі довідки та рекомендаційні списки літератури.

Посібник допоможе в доборі та популяризації літератури, діяльності закладів культури по відзначенню ювілейних та памятних дат краю.

У разі відсутності потрібної літератури у вашій бібліотеці замовляйте її по міжбібліотечному абонементу.

Відбір літератури закінчено у листопаді 2006 року.

 

СІЧЕНЬ

1 - 170 років від дня народження Павла Гнатовича Житецького (1837 - 1911), укр. філолога, фольклориста. Народився у м. Кременчуці.

3 - 90 років від дня народження Юрія Олексійовича Митропольського (1917 -), укр. математика. Народився у смт. Шишаках.

15 - 170 років від дня народження Володимира Вікторовича Лисевича (1837 - 1905), укр. філософа, етнографа, мецената. Народився у с. Денисівці, тепер Оржицького р-ну.

17 - 100 років від дня народження Григорія Трохимовича Китастого (1907 - 1984), укр. композитора, диригента, бандуриста. Народився у м. Кобеляках.

26 - 230 років від дня народження Василя Яковича Ломиковського (1771 - бл.1848), укр. історика, етнографа, агронома. Народився у с.Мелюшках, тепер Хорольського р-ну.

 

ЛЮТИЙ

2 - 195 років від дня народження Євгена Павловича Гребінки (1812 - 1848), укр. письменника. Народився на х. Убіжище Пирятинського повіту, тепер у складі с. Мар'янівки Гребінківського р-ну.*

9 - 60 років від дня народження Сергія Олександровича Юренка (1947), укр. поета. Народився у с. Сухій Чубурці Краснодарського краю.

10 - 95 років від дня народження Василя Миколайовича Ремесла (1907 - 1983), укр. селекціонера, двічі Героя Соціалістичної Праці. Народився у с. Теплівці, тепер Пирятинського р-ну.

15 - 70 років від дня народження Леоніда Олексійовича Рибалка (1937), укр. письменника. Народився у м. Запоріжжі.

 

БЕРЕЗЕНЬ

4 - 155 років від дня смерті Миколи Васильовича Гоголя (1809 - 1852), рос. і укр. письменника. Народився у с. Великих Сорочинцях, тепер Миргородського р-ну.

5 - 180 років від дня народження Леоніда Івановича Глібова (1827 - 1893), укр. поета, байкаря. Народився у с. Веселому Подолі, тепер Семенівського р-ну.*

5 - 160 років від дня народження Федора Кіндратовича Волкова (Вовка) (1847 - 1918), укр. етнографа, антрополога, археолога. Народився у с. Крячківцях, тепер Пирятинського р-ну.

9 - 205 років тому (1802) утворено Полтавську губернію.*

16 - 70 років від дня народження Марії Василівни Переверзіної (1937), Заслуженого майстра народної творчості України. Народилася у с. Максимівці Полтавської обл.

19 - 70 років від дня народження Миколи Васильовича Костенка (1937), укр. письменника. Народився у с. Ісківцях, тепер Лубенського р-ну.

22 - 165 років від дня народження Миколи Віталійовича Лисенка (1842 - 1912), укр. композитора. Народився у с. Гриньках, тепер Глобинського р-ну.*

30 - 90 років від дня народження Володимира Леонідовича Кашина (1917), укр. письменника. Народився у м. Кобеляках.

 

КВІТЕНЬ

1 - 70 років від дня народження Анатолія Павловича Тюніна (1937), критика, літературознавця. Народився у с. Сторожовому Воронезької обл.

2 - 80 років від дня народження Костянтина Григоровича Наріжного (1927), укр. письменника. Народився у с. Ковалівці, тепер Шишацького р-ну.

 

ТРАВЕНЬ

5 - 80 років від дня народження Анатолія Олексійовича Стася (1927), укр. письменника. Народився у с. Шушвалівці, тепер Глобинського р-ну.

9 - 70 років від дня народження Володимира Петровича Мілікова (1937 - 2002), укр. літератора-прозаїка, краєзнавця. Народився у с. Милорадово, Котелевського р-ну.

10 - 80 років від дня народження Юлії Григорівни Щербань (1927), театрального і літературного критика. Народилася у с. Миролюбівці Харківської обл.

11 - 100 років від дня народження Костянтина Михайловича Герасименка (1907 - 1942), укр. поета і драматурга. Народився у с. Прихідьках, тепер Пирятинського р-ну.

21 - 150 років від дня народження Миколи Дмитровича Пильчиова (1857 - 1908), укр. фізика. Народився у м. Полтаві.

22 - 90 років від дня народження Костя Макаровича Тесленка (1917), укр. письменника. Народився у с. Мачухах, тепер Полтавського р-ну.

25 - 120 років від дня народження Сидора Артемовича Ковпака (1887 - 1967), двічі Героя Радянського Союзу, генерал-майора. Народився у с. Котельві, тепер смт.

 

ЧЕРВЕНЬ

3 - 70 років від дня народження Віктора Миколайовича Батуріна (1937 - 1993), архітектора, Засл. художника України. Народився у м. Полтаві.

9 - 70 років від дня народження Івана Григоровича Кулика (1937), укр. письменника. Народився у с. Старому Іржавці, тепер Оржицького р-ну.

21 - 110 років від дня народження Юрія Васильовича Кондратюка (О.Г.Шаргея) (1871 - 1941), укр. вченого-винахідника, одного з піонерів розробки ракетної техніки й теорії космічних польотів. Народився у м. Полтаві.*

27 - 20 років тому (1987) у м. Полтаві відкрито Співоче поле Марусі Чурай.

27 - 80 років від дня народження Зінаїди Степанівни Колишкіної (1927 - 2003), поетеси. Народилася у с. Великих Будищах, тепер Диканського р-ну.

 

ЛИПЕНЬ

18 - 60 років від дня народження Ванди Василівни Лис (1947), укр. поетеси, публіциста. Народилася у с. Воронівці Вінницької обл.

20 - 60 років від дня народження Тараса Григоровича Нікітіна (1947 - 1993), укр. поета. Народився у с. Тен-Теку Курганської обл.

28 - 120 років від дня народження Павла Григоровича Савченка (1887 - 1920), укр. поета. Народився у с. Жабках, тепер с. Луценки Лохвицького р-ну.

 

СЕРПЕНЬ

4 - 250 років від дня народження Володимира Лукича Боровиковського (1757 - 1825), укр. живописця і портретиста. Народився у м. Миргороді.

6 - 60 років від дня народження Людмили Іванівни Мосіної (1947), укр. поетеси. Народилася у м. Дрогобичі Львівської обл.

19 - 105 років від дня народження Олеся (Олександра) Васильовича Донченка (1902 - 1954), укр. письменника. Народився у с. Великих Сорочинцях, тепер Миргородського рну.

19 - 60 років від дня народження Михайла Васильовича Шевченка (1947), укр. письменника. Народився у с. Обтовому Сумської обл.

31 – 70 років від дня народження Віталія Миколайовича Ханка (1937), укр. мистецтвознавця, Засл. працівника культури, доцента ПНТУ.

 

ВЕРЕСЕНЬ

22 - 70 років тому (1937) утворено Полтавську область з центром у м. Полтаві.

 

ЖОВТЕНЬ

19 - 70 років від дня народження Якова Трохимовича Кухаренка (1937), укр. письменника. Народився у с. Миколаївці, тепер Решетилівського р-ну.

 

ЛИСТОПАД

1 - 90 років (1917) від дня виходу першого номера газети "Зоря Полтавщини" (з № 1 назва "Известия Полт. Совета раб. и солдатских депутатов"; потім - "Більшовик Полтавщини"; з 1943 р. - сучасна назва).

2 - 70 років від дня народження Івана Миколайовича Яненка (1937), укр. письменника. Народився у с. Круподеринцях, тепер Оржицького р-ну.

6 - 100 років від дня народження Семена Михайловича Жураховича (1907), укр. письменника. Народився у с. Правобережній Сокілці, тепер Кобеляцького р-ну.

8 - 110 років від дня народження Якова Романовича Халабудного (1897 - 1946), укр. майстра ріэьблення на дереві, Засл. майстра народної творчості України. Народився у с. Жуках, тепер Полтавського р-ну.

16 - 90 років від дня народження Василя Семеновича Кваші (1917), укр. майстра різьблення на дереві, Засл. майстра народної творчості України. Народився у м. Миргороді.

21 - 100 років від дня народження Петра Олександровича Лубенського (Афонського) (1907 - 2003), укр, письменника. Народився у с. Кореневому Курської обл.

25 - 120 років від дня народження Миколи Івановича Вавилова (1887 - 1943), генетика, основоположника сучасної наукової селекції, академіка. Народився у м. Москві.

 

ГРУДЕНЬ

3 - 285 років від дня народження Григорія Савича Сковороди (1722 - 1794), укр. просвітителя-гуманіста, філософа і поета. Народився в с. Чорнухах, тепер смт Полтавської обл.*

3 - 110 років від дня народження Андрія Васильовича Головка (1897 - 1972), укр. письменника. Народився у с. Юрках, тепер Козельщинського р-ну.

10 - 60 років від дня народження Михайла Васильовича Гури (1947), укр. поета-гумориста. Народився у с. Юріївці, тепер Гадяцького р-ну.

27 - 100 років від дня народження Івана Григоровича Червоніщенка (1907 - 1984), укр. поета. Народився у с. Поляковому Кіровоградської обл.

31 - 130 років від дня народження Гната Мартиновича Хоткевича (1877 - 1938), укр. письменника, актора, мистецтвознавця. Народився у м. Харкові.

 

ЦЬОГО РОКУ ВИПОВНЮЄТЬСЯ:

·       900 років тому (1107) вперше літописно згадується м. Лубни.

·       390 років тому (1617) споруджено Прилуцьку фортецю.

·       300 років тому (1707) у м. Лубнах влаштовано Головну польову аптеку і Ботанічний аптекарський сад.

·       240 років тому (1767) закладено сад лікарських рослин у м. Лубнах.

·       220 років тому (1787) створено плани міст Пирятина і Хоролу.

·       210 років тому (1797) лікарем І.Тишевським засновано першу лікарню в м. Полтаві, на 50 місць.

·       200 років тому (1807) засновано друкарню Полтавського губернського правління.

·       170 років від дня народження Олександра Олександровича Котляревського (1837 - 1881), укр. філолога, етнографа. Народився у посаді Крюкові, тепер у складі м. Кременчука.

·       110 років тому (1897) відкрито Андріївський зоотехнічний технікум в Новосанжарському р-ні.

·       110 років тому (1897) споруджено будинок державного банку у м. Полтаві, тепер відділення обласного філіалу АПП банку „АВАЛЬ”.

·       80 років тому (1927) створено Миргородський завод мінеральних вод.

·       60 років тому (1947) створено літературне об'єднання "Ворскла".

·       50 років тому (1957) відкрито пам'ятник М.В.Лисенку у с. Гриньках, тепер Глобинського р-ну.

·       50 років тому (1957) засновано ансамбль пісні і танцю "Лтава" Полтавського міського будинку культури.

 

 

ЄВГЕН ГРЕБІНКА

2 лютого 195 років від дня народження

21.01.(2.02). 1812 - 3 (15).12.1848

            Гребінка йшов шляхом, прокладеним в російській літературі Криловим, але йшов досить самостійно, не наслідуючи Крилова, вносячи в свої байки український пейзаж і світогляд українського мужика.

І. Франко

 

Євген Павлович Гребінка, український і російський письменник, народився на х. Убіжище Пирятинського повіту (тепер у складі с. Мар'янівки Гребінківського р-ну) в сім'ї дрібного поміщика. Закінчив Ніжинську гімназію вищих наук. Влітку 1831 року повернувся додому. На початку вересня виїхав до Пирятина, де Пирятинське дворянство обрало Є.Гребінку обер-офіцером резервного ескадрону Малоросійського кавказького полку. У грудні 1831 року, після короткого перебування на військовій службі, вийшов у відставку і повернувся до Убіжища, де провів два роки, працював над "Малоросійськими приказками", над перекладом пушкінської "Полтави".

            З 1834 року жив у Петербурзі, викладав російську мову та літературу у військових навчальних закладах.

Брав активну участь у літературному житті. У 1836 році познайомився з Т.Г.Шевченком, сприяв викупові його з кріпацтва, допоміг видати "Кобзар". Він підготував і видав український альманах "Ластівка", в якому опубліковано твори Т.Шевченка, Г.Квітки-Основ'яненка та ін.

Друкуватися почав у 1831 році в російських журналах та альманахах. У 1834 році вийшла його збірка байок "Малоросійські приказки". Поетичну спадщину Є.П.Гребінки становлять ліричні вірші українською і російською мовами. Деякі вірші стали популярними піснями. У прозі змальовував українське життя з позицій критичного реалізму.

            Творчість Гребінки багата й різноманітна. Він – автор віршів, байок, поем, оповідань, повістей, романів, нарисів, статей. Його твори відіграли важливу роль у становленні української літератури.

У грудні 1848 року Є.П.Гребінка помер у Петербурзі. Прах було перевезено на батьківщину і поховано в Убіжищі.

Ім'ям поета названо вулиці в населених пунктах Полтавщини. На могилі та в м. Гребінці встановлено пам'ятники.

Цит. за кн.: Франко І. Твори: В 50 т. - Т.41. - C.122.

 

ЛІТЕРАТУРА

Основні видання творів

Твори: В 3 т. - К.: Наук. думка, 1980 - 1981.

Твори: В 5 т. - К.: Держлітвидав, 1957.

Вибрані твори. - К.: Дніпро, 1980. - 368 c.

Ведмежий суд: Вибрані твори: Для серед. шкіл. віку. - К.: Веселка, 1980. - 224 c.

Вибране / Упоряд., вступ. стаття канд. філол. Наук С.Д.Зубкова; Іл. В.А.Боканя. - К.: Муз. Україна, 1976. - 224 с.: іл. - (Шкільна б-ка).

Поетичні твори / Упоряд., вступ. стаття і прим. С.Д.Зубкова. - К.: Рад. письменник, 1959. - 296 c.: іл.

Байки. Поезії / Авт. передм., с.5-33, та прим. С.Д.Зубков; Іл. Г.С.Зубковського. - К.: Дніпро, 1990. - 246 с.: іл.

Байки / Іл. Ю.В.Северин. - К.: Держлітвидав УРСР, 1962. - 54 с.

Чайковський: Романи та повісті / Пер. з рос. Д.Бобиря. - К.: Дніпро, 1966. - 513 c.

 

Про Є.П.Гребінку

Гребінка Євген Павлович // Мистецтво України: Біогр. довід. / Ред. А.В.Кудрицький. - К.: УЕ, 1997. - C.173.

Гребінка Євген Павлович: [Біографія] // Провідники духовності в Україні: Довід. /За ред. І.Ф.Кураса. – К.: Вища шк., 2003. – С.203-204.

Що Сонце поміж планетами..., те Київ поміж містами// Лавров Д.А. Святий Київ наш великий... – К.: Криниця, 2002. – С.37-43.

Гребінка Євген: [Про поета, прозаїка, видавця] // Українська література у портретах і довідках: Давня література – література XIX ст. - К.: Либідь, 2000. – С.69.

Гребінка Євген Павлович // Шаров І. 100 видатних імен України. - К.: Видавничий дім „Альтернативи”, 1999. – С.97-101.

Возняк М.С. Історія української літератури: Навч. посібник для вузів у 2-х кн. Кн.1. - 2-е вид., перероб. - Львів: Світ, 1992. - 696 c.

Із змісту: [Громадська сатира Євгена Гребінки]. - С.21-24.

Грай М. Премія імені Євгена Гребінки – це вже сьогоднішня реальність? // Літ. Полтавщина. – 2006. - N 4. – С.2.

З коріння народної творчості // Обрій. – 2006. – N 26. – С.10.

Шудря М. Класика духовності: Євген Гребінка //Книжковий клуб плюс. – 2006. – N 5. – С.13-14.

Сюндюков І. На стику двох культур: Шлях Євгена Гребінки //День. – 2005. – 4  лют. – С.8: фото.

Украинец, написавший русские народные песни //Новая газета. – 2005. – 21-30 янв. – С.20.

Брайко О. Дискурс естетичного світобачення у прозі Євгена Гребінки та проблеми символічної автобіографії // Слово і час. – 2004. – N 10. – С.57-70.

Є.П.Гребінка:[Про цікаві бувальщини із життя письменника] // Все для вчителя. – 2004. – N 19/20. – С.83-84.

Неїжмак В. Щоб не пересохло чорнило: У чорнильниці видатного українського письменника Є.Гребінки:

[Про вшанування памяті] // Україна молода. – 2004. – 2 берез. – С.12.

Вы сгубили меня, очи черные…: [Об стихотворении и любви писателя] // Товариш. – 2003. – 16-22 жовт. – С.6.

Євген Павлович Гребінка: До 190-річчя з дня народження: Пам'яті славного земляка // Гребінчин край. - 2002. - 31 січ. - C.6.

Пономаренко Л. Квіти Євгенові: 190 років від дня народження Є.Гребінки // Зоря Полтавщини. - 2002. - 25 січ. - С.13.

Василенко О. „Люблю її, шахрайку!”, або математичні сторінки Євгена Гребінки // Освіта. – 2002. - 30 січ.-6 лют. – С.13.

Ковалець Л. У Петербурзі він був українцем: (Євген Гребінка у пошуках свого хреста і своєї слави) // Дивослово. – 2000. – N 6. – С.7-8.

Кудрявцев Л. Невмирущі „Очі чорні”// Народна Армія. – 2000. – 2 лют. – С.8.

Рогоза Б. Євген Гребінка видав ”Кобзар” і написав „Очи черные...”: Їх памятає Київ //Хрещатик. – 2002. – 1 берез. – С.13.

Аксьонова К. Славетний байкар // Армія України. - 1999. - 2 лют. - C.8.

Припутень О. Про творчість Є.П.Гребінки // Гребінчин край. - 1999. - 30 січ. - C.4.

Татаренко Ю. Нехай звучить цей романс і рідною мовою поета // Поділля. - 1999. - 12 січ.

Кудрявцев Л. ... І заспівав йому жайвір пісню в рідному краї: [Невідоме до 150-річчя з дня смерті поета] // Зоря Полтавщини. - 1998. - 15 груд. - С.2.

Євген Павлович Гребінка: До дня пам'яті // Все для вчителя. - 1998. - № 9. - С.18-19.

Курочка Т. У благодатному краю Гребінки // Полтавщина. - 1997. - 26 листоп. - C.2.

Рясний А. Пирятинський байкар і лірик: До 185-річчя з дня народження Євгена Гребінки //Зоря Полтавщини. - 1997. - 18 лют. - С.4.

Сніжко Л. Поет, прозаїк і байкар // Вісті Хорольщини. - 1997. - 15 лют. - С.7.

Юшко В. "Моя душа - в рідному степу": Минуло 185 років з дня народження Є.П.Гребінки // Молода громада. - 1997. – 14 лют. - C.7.

 

ЛЕОНІД ГЛІБОВ

5 березня 180 років від дня народження

21.02 (05.03).1927 - 29.10 (10.11).1893

...І от замовк твій глас, погас огонь ясний.

Що в темному світив околі...

Але не вмре поет у пам'яті людській.

Згадаєм ми тебе в недоленьці лихій

І в кращий час нової долі!

В.Самійленко

Леонід Іванович Глібов, видатний український байкар і поет-лірик, народився у с. Веселий Поділ, Хорольського повіту (тепер Семенівського р-ну), у сім'ї управителя маєтку поміщиків Родзянок. Дитинство провів у с. Горбах на Кременчуччині (тепер Глобинського р-ну). Навчався у Полтавській гімназії, а в 1849-55 роках - у Ніжинському юридичному ліцеї, який закінчив у 1855 році. Працював учителем на Поділлі, а з 1858 року - у Чернігівській гімназії. Водночас видавав і редагував тижневик "Черниговский листок" (1861-1863), де висвітлювалися важливі питання суспільного життя. За друкування "неблагонадійних" матеріалів, зв'язок з членами організації "Земля і воля" був висланий із Чернігова, звільнений з посад редактора і вчителя. У 1867 році домігся повернення до Чернігова, де до кінця життя завідував земською друкарнею.

Перша збірка віршів опублікована російською мовою у Полтаві у 1847 році („Стихотворения Леонида Глибова”). На початку 50-х почав писати українською мовою. Л.Глібов започаткував жанр віршованого фельєтону, звертався до вірша-роздуму. У 1863 році в Києві видав першу збірку байок. Друга і третя збірки (1872 і 1882) закріпили за ним славу видатного байкаря.

Літературна спадщина Л.І.Глібова багата і різноманітна. Він створив понад 100 оригінальних байок, велику кількість ліричних поезій українською та російською мовами, поему „Перекотиполе”, пєсу „До мирового” та ін. Але найціннішими з його творів є байки. Він також здобув визнання і як дитячий письменник, твори для дітей друкувалися в журналі „Дзвінок”. Вірші "Вечір", "Пісня" стали популярними романсами, а ліричний твір "Журба" ("Стоїть гора високая..."), який полтавський композитор М.Лисенко поклав на музику, став народною піснею.

Помер і похований в м.Чернігові.

У 1957 році у с.Веселий Поділ Л.І.Глібову споруджено памятник.

Цит. за кн.: Глібов Л. Байки і вірші. - К., 1959. - С.15.

 

ЛІТЕРАТУРА

Основні видання творів

Твори: В 2 т. - К.: Наук. думка, 1974.

Твори / Вступ. стаття С.Д.Зубкова "Великий байкар". - К.: Дніпро, 1967. - 263 c.

Твори. - К.: Дніпро, 1964. - 471 c.

Твори / Впоряд., підгот. текстів, вступ. стаття та прим. Б.М.Гур'єва. - К.: Держлітвидав УРСР, 1962. - 587 с.

Байки. - К.: Дніпро, 1979. - 174 c.

Байки. - К.: Дніпро, 1976. - 167 с.

Вовк і вівчарі; Лисиця і ховрах: [Байки]: 105 років тому помер український байкар Леонід Глібов. Але герої його - живі! // Полтавський вісник. - 1998. - 6 листоп. - C.12.

 

Про Л.І.Глібова

„Леонід Глібов”: Ювілейна монета, присвячена 175-річчю від дня народження відомого українського поета, байкаря, драматурга і літературного критика // Банкноти і монети України, 1990-2004: Інформ.- довід. журн. – К.: НБУ, 2005. – Вип.9. – С.96: фото.

Безобразова Л., Меметов В. Езоп – Лафонтен – Крилов – Глібов: еволюція байки: (Порівняльний історичний коментар)// Словянський збірник. – Полтава: Словянський клуб, 2003. – Вип.2. – С.37-50.

Деркач Б.А. Леонід Глібов: Життя і творчість. - К.: Дніпро, 1982. - 253 c.

Українська Муза. Поетична антологія. Од початку до наших днів / Під ред. О.Коваленка. - К.: АТ "Обереги", 1993. - Вип. 3. - 56 c.

Із змісту: [Твори та про Л.Глібова]. - С.259-274.

Пільгук І.І. Леонід Глібов: [До 150-річчя від дня народження]. - К.: Знання, 1977. - 48 c.

Із змісту: [Про зв'язки з Полтавщиною]. - C.4-6.

Деко О.А. Журливий заспів: Докум. повість. - К.: Рад. письменник, 1970. - 124 c.

Гур'єв Б.М. Леонід Глібов: Літературний портрет. - К.: Дніпро, 1965. - 99 c.

Жаботинський П. Прославив Веселоподолянщину: [Коротка біографія поета-лірика] // Освіта України. – 2005. – 20 трав. – С.12.

Мовчун А. І генії були дітьми...: Леонід Іванович Глібов (5 березня 1827 року – 10 листопада 1893 року): [Про життя та творчість поета] // Початкова освіта. – 2004. - N 1. – С.2-4.

Премія імені Л.Глібова: [Про нагородження А.Горбівненка за книгу гумористичних і сатиричних віршів „Покотьоло”] // Літературна Україна. – 2004. – 1 квіт. - С.2.

Самойленко Г. Леонід Глібов та літературне життя Чернігова 60-80 років: [Про життя та творчість поета] // Літературний Чернігів. – 2002. - N 1(18). – С.90-109.

Ісаєнко Т. „ Адже звірі мої за мене говорять...”: Урок компаративного аналізу з вивчення байок І.Крилова та Л.Глібова //Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2000. – N 5. – С.33-37.

Мовчун А. Леонід Глібов: [Про письменника] // Дивослово. - 2000. - N 2. – С.44-50.

Сиротенко В. ”Кохайте щиро правдоньку...”: [Про письменника Л.Глібова] // Наука і суспільство. – 2000. – N 5/6. – С.38-43.

Степанишина Ю. Розвиток українського байкопису: Леонід Глібов // Українська література в загальноосвітній школі. – 2000. – N 3. – С.58-62.

Шудря М. Стоїть гора високая...: [ Про письменника Л.Глібова] // Демократична Україна. - 1999. - 20 лют. - С.3.

Погребенник В. Леонід Глібов: [Про життя і творчість письменника із книги автора "Українська література кінця XI - початку XX ст."] // Укр. мова та літ. - 1998. - Черв. - (№ 21/24). - С.24-25. - (Дод.).

Семено В. Веселе дійство під дубом віковим: [Про традиційне обласне свято "Веселої мудрості" на батьківщині Л.І.Глібова з нагоди 170-річного ювілею письменника] // Зоря Полтавщини. - 1997. - 7 жовт. - C.3.

Щербань І. Стоїть гора високая: До 150-річчя від дня народження Л.І.Глібова: [Про зв'язки з Полтавщиною] // Літ. Україна. - 1977. - 25 лют.

 

 

11 березня 205 років із часу заснування

Полтавської губернії

1802 - 1925

Уже я так думаю, що нема й на світі кращого місця, як Полтавська губернія. Господи боже мій милостивий, що за губернія! І степи, і ліси, і байраки, і щуки, і карасі, і вишні, і черешні, і усякі напитки, і воли, і добрі люди - усе є, усього багацько!...

Є. Гребінка

2002 року виповнюється 205 років із часу заснування Полтавської губернії, що була утворена указом Сенату Російської імперії від 27 лютого (за новим григоріанським календарем 11 березня) 1802 року у зв'язку з поділом Малоросійської губернії на дві: Полтавську (центр - м.Полтава) та Чернігівську ( центр - м.Чернігів). До складу губернії спочатку входило 10 повітів: Гадяцький, Золотоніський, Кременчуцький, Лубенський, Переяславський, Пирятинський, Полтавський, Прилуцький, Роменський, Хорольський. Пізніше того ж 1802 року було виділено ще 2 повіти: Костянтиноградський і Миргородський, а ще пізніше - Зіньківський, Лохвицький та Кобеляцький.

Полтавська губернія так і проіснувала до Лютневої буржуазно-демократичної революції 1917 року в складі 15 повітів. Вони ділилися на волості, кількість яких періодично змінювалася, але істотних змін у складі повітів не було. З кінця XIX до першої чверті XX ст. кількість волостей в губернії коливалася від 245 до 260-270 і дещо більше.

Багато історичних подій відбулося на території губернії впродовж її існування (ліквідована 3 червня 1925 року).

Цит. за кн.: Гребінка Є. Твори у 3-х т. Т.3. - К., 1981. - С.485.

 

ЛІТЕРАТУРА

Прес-служба міської ради. 200-річчя Полтавської губернії // Полтавський вісник. - 2001. - 9 лют. - С.1.

Вшануємо пам'ять пращурів: Увага: конкурс: [Про оголошення конкурсу на спорудження у Полтаві пам'ятника "Батькам, які дали життя на землі", на виконання заходів щодо відзначення 200-річчя Полтавської губернії] // Полтавський вісник. - 2001. - 9 берез. - С.2.

Жук В.Н. Полтавській губернії - 200 років: Матеріали для використання на уроках, організації та проведення позакласних заходів у школах. - Полтава: Б.в., 2001. - 34 с.: карт.

Жук В.Н. Що ми знаємо про Полтавську губернію? Яка була її економіка в дореволюційні часи? // Наш рідний край. - Полтава: Б.в., 1990. - Вип. другий: (Сторінки про економічний розвиток Полтавщини). - С.3-10.

Полтавська губернія // Вулицями стародавнього міста: Довідник-путівник: Полтаві - 1100 років. – Полтава: Б. м., Б.р. - С.60-61.

Білоус Г. Двісті років губернії: героїчне минуле, славне сьогодення: Нині повним ходом триває підготовка до святкування 200-ліття Полтавської губернії, яке ми відзначатимемо у березні наступного року // Директорська пошта. – 2001. – N 9. – С.9.

Губернський відлік: [Про утворення Полтавської губернії] // Полтавський вісник. - 2001. - 23 берез. - С.6.

Полтавській губернії - 200 років:[Про початок губернської організації на Полтавщині] // Телепульс. - 2001. - 11 черв. - С.2.

Усе починалося зі скромного містечка: До 200-річчя Полтавської губернії // Вечірня Полтава. - 2002. – 28 лют. – С.6.

Якименко М., Петренко С. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини та утворення Полтавської і Чернігівської губерній: причини, зміст, наслідки: Був царський указ // Молодь України. - 2002. - 25 квіт. - С.3.

 

МИКОЛА ЛИСЕНКО

22 березня 165 років від дня народження

10 (22).03.1842 - 24.10 (6.11).1912

У пам'яті він сяє, чародій.

                    М. Рильський

 

Микола Віталійович Лисенко - видатний український композитор, основоположник української класичної музики, педагог, фольклорист і громпадсько-політичний діяч.

Народився у с.Гриньках, Кременчуцького повіту (тепер Глобинського р-ну), в дрібнопоміщицькій сім'ї. З п'яти років вивчав музику під керівництвом матері, згодом - запрошеної вчительки. Загальну освіту здобув у приватних пансіонах Києва та в Харкова.

У 1859 році вступив на природознавчий факультет Харківського університету, потім перейшов до Київського, де зійшовся з прогесивною молоддю, записував і обробляв народні пісні. Навчався у Лейпцігській консерваторії.

У 1876 році М.В.Лисенко оселився у Києві, де організував хор, з яким виступав у багатьох містах України, в тому числі на Полтавщині та у 1903 році у Полтаві.

У 1904 році у Києві ним була організована музично-драматична школа, де вчилося багато видатних діячів українського мистецтва.

М.В.Лисенко невтомно боровся за розвиток національної музичної культури. Кращі опери Лисенка „Утоплена”, „Тарас Бульба” (на сюжети творів М.В.Гоголя), „Наталка Полтавка” та дитячі опери „Коза-дереза”, „Пан Коцький”, „Зима й весна”.

М.В.Лисенко – автор музики до „Кобзаря” Т.Г.Шевченка, на тексти якого він написав понад 80 вокальних творів різних жанрів. У 1868 році першим із композиторів Лисенко написав музику до „Заповіту” Т.Шевченка.

Основоположник інструментальних жанрів української музики, він зібрав і обробив велику кількість народних пісень, видав 7 випусків по 40 пісень для голосу з фортепіано, 5 циклів обрядових пісень тощо.

У 1911 році М.В.Лисенко приїхав на Полтавщину, відвідав рідні місця.

Велика й різноманітна спадщина Лисенка стала видатним надбанням народу України, а також набула великої популярності далеко за її межами. Його твори вийшли багатотомним виданням.

Ім'я М.В.Лисенка присвоєно Харківському академічному театру опери та балету, Львівській консерваторії, Київській музичній школі, Полтавському музичному училищу.

Помер і похований у Києві.

Пам'ятники М.Лисенку споруджено у м.Києві та батьківщині композитора у с.Гриньках.

 

Цит. за газ.: Освіта. - 2002. - 20-27 берез. - С.15.

 

ЛІТЕРАТУРА

Твори

Казачок: Репертуар для тріо баянів. - М.: Мистецтво, 1967. - 18 c. - (Б-чка художн. самодіяльн., № 11).

Наталка Полтавка: Клавір: [опери І.П.Котляревського "Наталка Полтавка"]. - К.: Муз. Україна, 1969. - 82 c.

Наталка Полтавка: Опера на 2 д., 3 відміни. Лібрето / Упор. і вступ. стаття Д.Маковій; За ред. М.Т.Рильського; Худож. Н.М.Денисова. - К.: Муз. Україна, 1980. - 106 c.: іл., нот. - (Сер. "Опер. та балет. лібретто").

Листи / М.В.Лисенко. – К.: Муз. Україна, 2004. – 680 с.: іл.

Листи / М.В.Лисенко; Впор., прим. та коментарі О.Лисенка; Вступ. стаття М.Т.Рильського. - К.: Мистецтво, 1964. - 533 с.: нот.

 

Про М.В.Лисенка

Лисенко О.М. Спогади про батька: [До 150-річчя від дня народження] / Літ. виклад Б.Хандроса; Передм. М.Т.Рильського. - 5-е вид. - К.: Муз. Україна, 1991. - 364 c.: фотоіл., портр.

Микола Лисенко у спогадах сучасників: У 2-х т. / Уклад. А.П.Лащенко. – К.: Муз. Україна, 2003. –

Катренко А.М. Опублікований епістолярій Миколи Віталійовича Лисенка: Огляд-рецензія /А.М.Катренко. – К.: Знання, 2006. – З3 с.

Капустін В. Лисенко Микола Віталійович // Капустін В.С. Одна на цілий світ: Розповіді про творців українських пісень, які стали народними. – К.: Криниця, 2003. – С.140-141.

Лисенко Микола Віталійович: [Біографія композитора] // Провідники духовності в Україні: Довід. / За ред. І.Ф.Кураса. – К.: Вища шк., 2003. – С.694-696.

Ревуцький Д.М. Микола Лисенко: Повернення першоджерел. – К.: Муз. Україна, 2003. – 321 с.

Микола Лисенко // Видатні постаті в історії України IX-XIX ст.: Короткі біографічні нариси, історичні та художні портрети. – К.: Вища шк., 2002. – С.341-345.

Син козацької вольниці: Рідний край у долі М.В.Лисенка // Ротач П.П. І слово, і доля, і пам’ять...: Статті. Дослідження. Спогади. – Полтава: Верстка, 2000. – С.315-324.

Маріо М. Православна духовна музика як виховний чинник у просвітницькій діяльності М.В.Лисенка // Полтавський педагогічний інститут ім.В.Г.Короленка: Зб. наук. пр. ПДПІ ім.В.Г.Короленка. - Полтава: Б.в., 1999. - Вип. 1(5). - C.39-44.

Лисенко Микола Віталійович // Довідник з історії України. - К.: Генеза, 1995. - C.162.

Архімович Л.Б., Гордійчук М.М. Лисенко М.: Життя і творчість. - 3-є вид., доп. і перероб. - К.: Муз. Україна, 1992. - 253 с.

Ротач П.П. По духу брат Тараса: До 150-річчя від дня народження видатного українського композитора М.В.Лисенка. - Полтава: Криниця, 1992. - 35 c.

Єфремова Л.О. М.В.Лисенко - фольклорист і композитор // Українські народні пісні в записках М.В.Лисенка. - Ч.1. - К.: Муз. Україна,1990. - С.3-33.

Товстуха Є.С. Микола Лисенко: Оповіді про композитора / Худож. П.О.Костюченко. - К.: Рад. письменник, 1988. - 341 c.: іл.

Книгопанорама: [Про вихід двохтомника „Микола Лисенко у спогадах сучасників”] // Курєр Кривбасу. – 2005. – N 185. – С.221.

Загайкевич М. Відновлені сторінки лисенкіани: Дмитро Ревуцький про Миколу Лисенка: [Про вихід книги „Микола Лисенко. Повернення першоджерел”]: Серед книг // Культура і життя. – 2004. – 19 трав. – С.4.

Слобожанщина в обличчях: Микола Віталійович Лисенко: [Про звязки композитора з Харковом] // Шкільна б-ка. – 2004. - N 4. – С.19.

Тинченко Я. Герои Крымской войны: [Об генерале М.З.Лысенко из рода Лысенко, который получил смертельное ранение в последний день обороны Севастополя]: Люди и судьбы // Киевские ведомости. – 2004. - 28 сент. – С.14.

Другий Міжнародний музичний конкурс імені Миколи Лисенка:[Про преможців конкурсу] // Культура і життя. – 2003. – 15 січ. – С.2.

Бутук А. Микола Лисенко – велет соборної України: [До 160-річчя від дня народження] // Говорить і показує Україна. – 2002. – 30 трав. – С.10.

Кудрявцев Л. Школа замість дачі – вдячний вибір композитора Миколи Лисенка: [Про створення музично-драматичної школи] // Україна молода. – 2002. – 6 листоп. – С.13.

Поліщук Т. Гетьман української музики: Так називали сучасники представника козацького роду – Миколу Лисенка: [Про життя і творчість композитора] // День. – 2002. – 7 листоп. – С.5.

Харчук Н. Він молився за Україну: Генію української музики присвячується: [Про міжнародний фестиваль "Віковічні джерела" під патронатом Президента України, присвячений 160-річчю від дня народження класика української музики] // Влада і політика. - 2001. - 27 лип. - 2 серп. - С.1.

Кульова В. Школа Миколи Лисенка: Автор "Духовного гімну України" спершу захистив дисертацію з фізики:[ До 160-річчя від дня народження композитора, педагога, фольклориста] // Хрещатик. - 2001. - 11 трав. - С.14.

Галюк М. Світ Миколи Лисенка: Дата // Народна Армія. - 2000. - 22 берез. - С.8.

Панчина Н. Публіка лишила залу в захваті: [Про гастрольно-концертну діяльність М.Лисенка (за листуванням композитора)] // Укр. культура. - 2000. - № 2. - С.36.

Мельник О. Лисенки: Славні родини незалежної України // Укр. газ. – 1999. – 8 квіт. – С.5; 29 квіт. – С.6.

Шудря М. Історія державотворення в іменах: Лисенко Микола Віталійович // Укр. культура. - 1999. - № 8/9. - С.29.

Сидорук Н. Березнева Лисенкіана: [Про вшанування пам'яті композитора на Полтавщині] // Зоря Полтавщини. - 1999. – 2 квіт. - С.4.

Дуда М. І „Тараса Бульбу” Лисенка першим проспівав Шаляпін: Що ви про це знаєте?: [Про дружні стосунки композитора з видатним співаком] // Молодь України. – 1998. – 19 берез. – С.3.

Безродний Є. Ім'я, що будить свідомість: Останні дні життя українського бояна // Ваше здоров'я. - 1997. - 23 квіт. - C.6.

Молчанова Т. Гордість і слава української музики: До 155-річчя від дня народження М.В.Лисенка // Дзвін. - 1997. - № 5/6. - С.157-159.

 

ЮРІЙ КОНДРАТЮК

(ОЛЕКСАНДР ШАРГЕЙ)

21 червня 110 років від дня народження

21.06.1897 - поч. жовтня 1941 (1942)

Саме у можливості у найближчому ж майбутньому розпочати по-справжньому господарювати на нашій планеті й слід вбачати основне величезне значення для нас у завоюванні просторів Сонячної системи.

Ю.В.Кондратюк

 

Юрій Васильович Кондратюк, справжнє ім'я - Олександр Гнатович Шаргей, видатний вчений-винахідник, один з піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів, народився у м. Полтаві. Виховувався у свого діда - земського лікаря Я.М.Даценка. У 1916 році закінчив 2-у Полтавську гімназію. Навчався у Петербурзькому політехнічному інституті. З 1918 року працював у Полтаві, Києві та на ст. Бобринська.

Юнаком він виконав розрахунки, які поставили його поруч із Ф.А.Цандлером і К.Е.Ціолковським. Пізніше розробку основних проблем космічних польотів і конструювання міжпланетних кораблів він виклав у працях "Тим, хто буде читати, щоб будувати" (1918-19 рр.) і "Завоювання міжпланетних просторів" (1929). За його схемою здійснено політ американських космонавтів на Місяць.

З 1933 року Ю.Кондратюк працює в Українському науково-дослідному інституті промислової енергетики в Харкові керівником групи по проектуванню і будівництву Кримської вітрової електростанції. Потім - у Центроенергобуді (м. Москва).

Доля його трагічна. У 1919 році, мобілізований до білої армії, втратив особисті документи. Вдалося дістати документи на ім'я померлого Ю.В.Кондратюка. З ним він і ввійшов у безсмертя.. У 30-х роках - безпідставно репресований. У роки Великої Вітчизняної війни - загинув, виконуючи обов'язки звичайного телеграфіста.

Його ім'ям названо один з кратерів на зворотному боці Місяця, вулицю у м. Полтаві. У станиці Криловській (Північний Кавказ) відкрито меморіальний комплекс на честь ученого. При Полтавському державному педагогічному університеті імені В.Г.Короленка створено кабінет-музей Ю.В.Кондратюка. Землякові присвячено розділ у Полтавському музеї авіації і космонавтики. Імя видатного вченого присвоєно ПНТУ.

Відкрито пам'ятники на честь українського вченого.

Федерація космонавтів України заснувала медаль імені Юрія Кондратюка.

 

ЛІТЕРАТУРА

Праці

Избранные труды: [Тем, кто будет читать и строить; Завоевание межпланетных пространств] // Пионеры ракетной техники Кибальчич, Циолковский, Цандер, Кондратюк: Избранные труды. - М.: Наука, 1964. - С.501-598, 624-632, 657-669.

 

Про Ю.В.Кондратюка

Даценко А.В. Юрий Кондратюк (Александр Шаргей) - сын Украины, Полтавы. - Полтава: Полтава, 2000. - 352 c.

Кочерга Н., Руденко О. Юрій Кондратюк (Олександр Шаргей): філософія життя і творчості // Слов’янський збірник. - Полтава: Слов’янський клуб, 2005. – Вип.4. - С.251-267.

Шендеровський В. Геній з Полтави// Шендеровський В. Нехай не гасне світ науки / Ред. Е.Бабчук . – К.: Вид-во „Рада”, 2003. - С.128-133.

Стрюк Л. Феномен Юрія Кондратюка: (Урок-конференція в 9класі) // Антологія краєзнавства Полтавщини: Наук.-метод. посіб. / ПОІППО ; Ред. П.І.Матвієнко. – Полтава: АСМІ, 2002. - С.173-176.

Игнатенко А.А. Украинский Циолковский (клаузура биографии Ю.В.Кондратюка - А.И.Шаргея). – Кременчуг: Альтернатива, 1999. – 165 с.: ил.

Граб В.І. У лещатах ДПУ: (Юрій Кондратюк) // Граб В.І. У лещатах ДПУ: Нариси про безпідставно репресованих діячів вітчизняної науки та культури. - Полтава: Археологія, 1999. - С.37-49.

Граб В.И., Супруненко А.Б. Дело Ю.В.Кондратюка и др. - Полтава: Б.и., 1992. - 48 с.

Дормідонтов А.Г. Творець місячної траси: До 100-річчя з дня народження українського піонера космонавтики Ю.В.Кондратюка (О.Г.Шаргея).- К.: Федерація космонавтики України, 1997. - 43 с.: іл.

Сорока М.О. Феномен Юрія Кондратюка // Аксіоми для нащадків: Українські імена у світовій науці: Зб. нарисів / Упоряд. і передм. О.К.Романчука. - Львів: Обл. іст.- просвітн. орг. "Меморіал", 1992. - С.294-302.

Кордиш І.Феномен Юрія Кондратюка: Урок-конференція. 9 клас // Фізика. – 2005. – Квіт. – С.4-6.

Чирва А. Юрій Кондратюк: хто він?: Маловідоме про відоме // Науковий світ. – 2005. – N 4. - С.14-16.

Козлов С. Складна доля автора „Равликової траси”// Вісник Пенсійного фонду України. - 2004. – N 4. – С.48-49.

Сурдин В. Гравитационные маневры: [Об идее инженера Ю.В.Кондратюка] // Наука и жизнь. – 2004. - N 5. – С.112-113.

Панченко О., Мироненко С. Американці потрапили на Місяць завдяки нашому землякові: Маловідомі сторінки з життя видатного вченого //Вечірня Полтава. – 2003. – 23 січ. – С.1.

Від будівництва комори до польоту на Місяць: Кондратюк Юрій Васильович (1897-1942) // Товариш. – 2002. - Черв. – С.5.

Малишевський І. Під чужим ім’ям // Вітчизна. – 2002. – N3/4. – С.110-120.

Осипов Г. Из Полтавы – на Луну //Новое время. – 2002. – N 15. – С.38-40.

Ількова О. Учений-першопроходець: Юрій Кондратюк (1897-1941) // Дошкільне виховання. - 2001. - № 8. - С.11.

Даценко А., Завалішин А. Ю.В.Кондратюк (О.Г.Шаргей) – основоположник космонавтики // Хроніка. – 2000. – Вип. 35/36. - С.528-542.

Брюховецька Л. Заглянути у дзеркало екрану: [Про презентацію документально-публіцистичного фільму Б.Савченка "Під чужим ім'ям” про полтавського конструктора Ю.Кондратюка з серіалу "Космос в особах"] // Кінотеатр. - 1999. - № 4. - С.35-37.

Иващенко А. Первый человек, побывавший на Луне: Погиб в битве под Москвой:[Об жизни и деятельности Ю.Кондратюка] // Общая газета. - 1999. - 2-8 декаб. - С.15.

Сорока М. Юрій Кондратюк: Сторінки історії // Урядовий кур'єр. - 1999. - 23 жовт. - С.4.

Милкус А. Кондратюк родился астронавтом: Американскую дорогу на Луну помог проложить человек, живший в России под чужой фамилией // Робітнича газета. - 1998. - 16 черв. - С.6.

Неїжмак В. Космічні традиції полтавської родини, яка дала світові наукового першовідкривача стежки до Місяця // Україна молода. - 1998. - 3 черв. - С.5.

Городниченко О. Син вчительки географії - геній Всесвіту // Краєзнавство та шкільний туризм. - 1997. - № 24. - С.4-5.

Даценко А. Фронтовые дороги Александра Шаргея - Юрия Кондратюка // Приватна справа. - 1997. - 8 трав. - C.2.

 

ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА

3 грудня 285 років від дня народження

22.11 (3.12).1722 - 29.10 (9.11).1794

І сама постать Сковороди, - настільки вона глибоко

увійшла у свідомість народу українського та митців

його, що її беруть уже за центральну, за дійову особу

в свої твори наші письменники та художники, беруть як

друга пригноблених, як полум'яного патріота, як гуманіста.

                                 П. Тичина

 

Григорій Савич Сковорода, видатний український просвітитель-гуманіст, філософ і поет, народився у с. Чорнухи Лохвицького повіту (тепер смт. Чорнухинського р-ну) в сім'ї малоземельного селянина-козака.

Освіту здобув у Києво-Могилянській академії, де навчався у 1734-1741, 1744-1745, 1751-1753 роках. У 1741-44 рр. служив у придворній капелі у Петербурзі. У 1745-50 рр. перебував в Угорщині, подорожував по Австрії, Словаччині, Польщі, Італії.

Після повернення працював домашнім учителем, викладав поетику у Переяславському, а в 1759-64 рр. - Харківському колегіумах.

Через переслідування залишив педагогічну діяльність і останні 25 років життя мандрував по Україні, проповідуючи свої філософські погляди серед народу. Саме в цей час написав основні філософські і поетичні твори: "Діалог, или разглагол о древнем мірь", "Наркісс. Разговор о том: узнай себе" та ін. Творчість Г.Сковороди була виявом протесту проти феодально-кріпосницького ладу.

Г.С.Сковорода - автор рукописної збірки оригінальних поезій "Сад божественных песней", створив видатну пам'ятку української сатири XVIII ст. "Всякому городу нрав и права", яка стала народною піснею.

Життя бездомного мандрівника не заважало йому бути одним з найосвіченіших людей свого часу. Григорій Сковорода вніс значний вклад у розвиток української поезії, прози, перекладу, а також літературної мови.

Помер і похований у с. Пан-Іванівці (тепер Сковородинівці) на Харківщині.

У Чорнухах відкрито меморіальний комплекс Г.С.Сковороди, встановлено пам'ятники у Чорнухах, Лохвиці, Сковородинівці, Києві.

Цит. за кн.: Тичина П. Сковорода. Симфонія. - К., 1971. - С.363.

 

ЛІТЕРАТУРА

Основні видання творів

Повне зібрання творів: У 2 т. - К.: Наук. думка, 1973.

Твори: У 2-х т. – / Ін-т літ. ім. Т.Шевченка НАН України. К.: Обереги, 2005.

Твори: У 2 т. / Гарвардська бібліотека давнього писемства; Корпус українських перекладів. - К.: АТ "Обереги", 1994.

Твори: Для ст. шк. віку / Уклад. В.О.Шевчук; Ілюстратор І.М.Гаврилюк. – К.: Веселка, 1996. – 271 с.: іл.

Вибрані твори: В 2 т. - К.: Дніпро, 1972.

Сад пісень: Вибрані твори. - К.: Веселка, 1972. - 203 c.

Вибрані твори. - К.: Дніпро, 1971. - 135 c.

Вірші. Пісні. Байки. Діалоги. Трактати. Притчі. Прозові переклади. Листи. - К.: Наук. думка, 1983. - 542 c.

Розмова про істинне щастя. – Х.: Прапор, 2002. – 270 с.

Пізнай в собі людину. - Львів: Світ, 1995. - 527 c.

Байки Харківські. Афоризми. - Х.: Прапор, 1972. - 131 c.

Літературні твори. - К.: Наук. думка, 1972. - 436 c.

Позії. - К.: Рад. письменник, 1971. - 239 c.

Про Г.С.Сковороду

Наш перворозум. Григорій Сковорода на портреті і в житті: Фотокнига / Уклад. В.Я.Стадниченко, М.А.Шудря. – К.: Спалах, 2004. – 180 с.: іл., фото.

Горбач Н. Невідомий Григорій Сковорода. - Львів: Логос, 2002. – 152 с.

Григорій Сковорода // Видатні постаті в історії України IX-XIX ст.: Короткі біографічні нариси, історичні та художні портрети. – К.: Вища шк., 2002. – С.235-238.

Стадниченко В.Я. Іду за Сковородою: Сповідь у любові до вчителя: Докум. повість-подорож. – К.: Криниця, 2002. – 176 с.: іл. – (Моя книгозбірня).

Струкевич О. Григорій Сковорода // Історія України в особах: Козаччина. - К.: Україна, 2000. - С.261-268.

Ушкалов Л.В., Марченко О.В. Нариси з філософії Григорія Сковороди. - Х.: Основа, 1993. - 152 с.

Багалій Д.І. Український мандрований філософ Григорій Сковорода. - К.: Вид-во "Орій" при УКСП "Кобза", 1992. - 427с. - (Спадок).

Булда М.І. Мудрець з Чорнухинського краю. - К.: Б.в., 1992. - 43 c.

Зуб Т.С. Велетень думки і слова: До 270-річчя від дня народження та 200-річчя з дня смерті видатного українського філософа-гуманіста і поета Г.С.Сковороди. - Полтава: Криниця, 1992. - 38 c.

Глива Є. Сковорода // Джерела. – 2003. – N 3. - С.120-126.

Пінчук С. Григорій Сковорода: [Про життя і творчість] // Рідна школа. – 2002. - N 12. – С.59-61.

Стадниченко В. Добрий і всюдисущий дух: 3 грудня 2002 року виповнється 280 років від дня народження Григорія Савича Сковороди // Дзеркало тижня. - 2002. - 6 квіт. - С.19.

Бакуменко В. Вічний шлях Григорія Сковороди // Літературна Україна. - 1999. - 18 берез. - С.9.

Гірний О. Педагог нетлінного життя: [Про філософію Г.Сковороди] // Укр. мова та літ. - 1999. - Верес. (№ 36). - С.1-3.

Голубенко І. А що, як може те пропасти...: Кілька принагідних запитань на берегах спадщини Григорія Сковороди з проекцією у наші дні // Київ. - 1999. - № 5/6. - С.145-146.

Шибанов Г. Зі своїм голосом Сковорода міг би доспіватися до сотника // Зоря Полтавщини. - 1999. - 10 груд. - С.3.

Бородій М. До біографії Григорія Сковороди: (Кілька нововиявлених документів) // Слово і час. - 1998. - № 11/12. - C.10-20.

Верба Г. Перечитуючи Сковороду: (Коментарії дослідника до кількох хрестоматійних поезій Григорія Сковороди) // Дивослово. - 1998. - № 7. - С.34-36.

Гриньова М. Педагогіка і природа у світогляді Григорія Сковороди // Віковічний пошук. - 1998. - 15 трав. - С.4.

Русова С. Виховні ідеї Г.С.Сковороди // Наша віра. - 1996. - Трав. (№ 5). - С.15; № 6. - С.13.

 

 

Укладач                                                                                      В.В.Волошко

Редактор                                                                                   В.П.Кулініч

Комп’ютерний набір                                                              В.В.Волошко

Компютерна верстка                                                          О.О.Белько

Полтава – 2006

 

Режим роботи:
Понеділок-четвер: 9.00 – 19.00
П’ятниця, неділя: 10.00 – 18.00
Вихідний: субота

Санітарний день: останній понеділок кожного місяця
Наша адреса:
36020 м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 17












2009 © ПОУНБ ім. І.П.Котляревського