Полтавська Обласна Універсальна Наукова бібліотека імені І.П.Котляревського Полтавська Обласна Універсальна Наукова
бібліотека імені І. П. Котляревського
бібліотека
  

Пошук по електронному каталогу

Сенсорний інтерфейс
Тел.: (0532) 52-17-83
Тел./факс: 56-99-30

Усі контакти
Головна

Про бібліотеку

Історична довідка

Запис до бібліотеки

Правила користування

Структура бібліотеки

Контактна інформація

Бібліотека у ЗМІ

Новини
Анонси

План заходів

Поточний місяць

Архів

Хроніка подій

Виставки

Масові заходи

Нові надходження
Ресурси бібліотеки

Каталоги і картотеки

Електронний каталог

Віртуальні виставки

Бібліотека вдячна

Видання бібліотеки

Бібліографічні

Інформаційні

Краєзнавчі

Методичні

Наукові та практичні доробки наших співробітників

Послуги бібліотеки

Основні послуги

Додаткові послуги

Віртуальна довідка

Програми та проекти

Отримай безоплатну правову допомогу

Пункт Доступу Громадян до офіційної інформації
(Програма Сприяння Парламенту ІІ)

Інтернет для читачів публічних бібліотек

Вікно в Америку

Ресурси бібліотек у боротьбі з корупцією

Бібліотеки - мости до е-урядування


24.01.2017
«Олекса Тихий – дисидент та справжній донецький українець»
23 січня у літературній вітальні відділ соціокультурної  діяльності Полтавської обласної універсальної наукової  бібліотеки провів вечір пам’яті «Олекса Тихий – дисидент та справжній донецький українець» до 90-річчя від дня народження Олекси Івановича Тихого – українського патріота, дисидента, правозахисника, одного з членів – засновників Української Гельсінкської Групи, педагога, філософа, мовознавця.
Олекса Тихий (27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) мав би стати звичайним «гвинтиком» державної системи СРСР: школа, три дипломи – транспортного та сільськогосподарського інститутів, філософського факультету Московського університету. Міг би мати стрімку кар’єру, але повернувся в село, де викладав історію, був завучем і дуже чесною людиною.
Коли під радянськими танками опинилася свобода Угорщини, Тихий написав свій протест проти агресії та відправив його в Москву. За такий «наклеп» Олекса Тихий отримав 7 років таборів.
Після таборових «університетів» пан Олекса працював слюсарем, вантажником. Він створив родину, продовжив рід двома синами. Для дітей Тихий збирав вислови видатних людей про мову, уклав словник покручів української мови.

У 1977 р. усі «забугрові» радіостанції подавали матеріал про суд над Олексою Тихим і Миколою Руденком. Їх судив закритий суд за створення Групи сприяння Виконанню Гельсінкських угод. Прокурор обурено засуджував О. Тихого за те, що цей «отщепенец и терорист» писав статті, де виставлялися вимоги: «хочу, щоб школа виховувала й навчала дітей, які б у майбутньому не стали міщанами й бюрократами, щоб ніхто не сидів у в’язниці за слухання «радіо голосів». Найгуманніший суд світу відміряв українцеві 10 років концтаборів.

У Пермському таборі йому поставили діагноз: рак шлунка з метастазами. Знеболюючі йому пропонували в обмін на покаяння.

6 травня 1984 р. 57-річний Олекса Тихий відійшов.

Олекса Тихий – автор самвидавних праць «Мова народу — народ», есеїв «Роздуми про українську мову і культуру в Донецькій області» і «Думи про рідний Донецький край», що стали, побіч участі у Гельсінкській групі, причиною обвинувачення в «антисовітській пропаганді». Готував словник слів-покручів в українській мові.

Про складний життєвий шлях патріота розповів Олексій Іванович Неживий, український письменник, літературознавець, вчений, журналіст, краєзнавець, педагог, доктор філологічних наук, професор, член Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України та Національної спілки краєзнавців України.

До уваги користувачів була представлена книжково-ілюстративна виставка «Хочу бути українцем» про діяльність Української Гельсинської Групи та її співзасновника Олекси Тихого.

Завідувач відділу соціокультурної діяльності Юлія Крамарєва зробила віртуальний огляд видань про Олексу Тихого, яких немає в фонді бібліотеки, але які є важливими для розкриття його особистості.

Спогадами про боротьбу за свободу слова й незалежність 60-90 рр. минулого століття поділився Микола Георгійович Кульчинський, український радянський дисидент, народний депутата ВР України, голова Полтавського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта».

Наприкінці заходу прозвучала колядка «Сумний святий вечір в 46 році» у виконанні учасниці народного хору «Калина» Марини Дігтяр про післявоєнні репресії, адже за свідченнями сучасників Олексія Тихого цю колядку часто співали політв’язні у тюремних камерах, відзначаючи заборонені владою різдвяні свята.

Нажаль, проблеми, які Олекса Тихий порушував у своїх педагогічних та публіцистичних працях, міркування щодо їхнього вирішення зберігають свою актуальність і в наш час, а ім’я цієї мужньої людини, відданого своїй праці педагога, захисника української мови, по праву має увійти до історії України ХХ століття.

Інформацію про захід можна переглянути на сайтах телеканалів «ІРТ-Полтава»«Лтава», а також ГО «Останній Бастіон» та «Новини Полтави»

Див. фото


Режим роботи:
Понеділок-четвер: 9.00 – 19.00
П’ятниця, неділя: 10.00 – 18.00
Вихідний: субота

Санітарний день: останній понеділок кожного місяця
Наша адреса:
36020 м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 17












2009 © ПОУНБ ім. І.П.Котляревського