Полтавська Обласна Універсальна Наукова бібліотека імені І.П.Котляревського Полтавська Обласна Універсальна Наукова
бібліотека імені І. П. Котляревського
бібліотека
  

Пошук по електронному каталогу

Сенсорний інтерфейс
Тел.: (05322) 2-17-83
Тел./факс: 56-99-30

Усі контакти
Головна

Про бібліотеку
Сторінка директора
Історична довідка
Запис до бібліотеки
Правила користування
Структура бібліотеки
Контактна інформація
Бібліотека у ЗМІ

Новини
Архів новин
План заходів
Поточний місяць
     Архів
Хроніка подій
Виставки
Масові заходи
Нові надходження

Ресурси бібліотеки
Каталоги і картотеки
Електронний каталог
Віртуальні виставки
Бібліотека вдячна

Наші видання
Календар знаменних і пам’ятних дат Полтавщини
Хроніка культурного життя Полтавщини
Критичні зауваження, побажання та пропозиції
Зведений каталог періодичних та інформаційних видань, які передплачені провідними бібліотеками м. Полтави
Календар знаменних і пам’ятних дат
Інші видання
Мистецька Полтавщина
Наукові та практичні доробки наших співробітників

Послуги бібліотеки
Основні послуги
Додаткові послуги
Віртуальна довідка

Програми та проекти
Отримай безоплатну правову допомогу
Пункт Доступу Громадян до офіційної інформації
(Програма Сприяння Парламенту ІІ)

Інтернет для читачів публічних бібліотек
Вікно в Америку
Ресурси бібліотек у боротьбі з корупцією
Віртуальна фотогалерея
Бібліотеки - мости до е-урядування
Бібліоміст
Історія створення
     Бібліоновини
     Регіональний тренінговий центр
     План
     Навчання


Державні закупівлі

Бiблiотечному фахiвцю
Нормативні документи
     Методична діяльність
     Бібліотечна асоціація
     Бібліотеки світу
     Бібліотеки України
     Бібліотеки області

Пошукові системи

Полтавщина

Регіональні краєзнавчі ресурси
Полтавщина туристична
Видатні люди Полтавщини
Літературно-мистецькі премії
Бібліотеки Полтавщини на сторінках обласних газет
Шевченкове слово лунає на Полтавщині



 














Полтава Історична




«Чарівник слова»
(до 100-річчя від дня народження Михайла Стельмаха,
українського письменника, поета, драматурга)



Розділ 1. Поезія і проза Михайла Стельмаха
Розділ 2. Життя прожити – не поле перейти
Розділ 3. Статті з періодичних видань
Розділ 4. Інтернет-ресурси

Розділ 1. Поезія і проза Михайла Стельмаха


Шифр Ф9У
Н 30
Народні перлини [Текст] / упоряд. М. П. Стельмах. - К. : Дніпро, 1971. - 387 с. : іл. - (Українські народні пісні). - 25000 экз. - 5.30 грн., 1.50 грн.
Анотація: У книжці «Народні перлини» чи не вперше зроблено спробу поєднати скарби народно-пісенного та образотворчого фольклору України. Ми не ставили завдання ілюструвати пісенні тексти сюжетно тотожними чи подібними зразками образотворчого мистецтва, а дбали передусім про те, щоб ці зразки відповідали духові народної пісні, вираженому в ній настрою. Будемо сподіватися, що це видання порадує шанувальників народної творчості.
Наявність екземплярів у відділах: всього 4 : АБ (1), (1), МИСТ (2)

Шифр У2
С 79
Стельмах, Михайло Панасович
Твори [Текст] : в 6-ти т. / М. П. Стельмах. - К. : Дніпро, 1973 - .
Т. 6 : Поезії. Оповіданя. П’єси. - 100000 экз. - 1.60 грн.
Наявність екземплярів у відділах: всього 3

Шифр У2
С 79
Стельмах, Михайло Панасович.
Вибрані твори [Текст] / М. П. Стельмах. - К. : Дніпро, 1969. - 435 с. : іл. - (Шкільна б-ка). - 1.32 грн.
Анотація: До однотомника ввійшли повісті «Над Черемошем», «Гуси-лебеді летять», «Щедрий вечір», п'єси «Зачарований вітряк», «На Івана Купала», збірка оповідань «Березовий сік», а також поезії. У цих творах письменник розкрив красу радянської людини, її розум, героїзм, прагнення до кращого майбутнього.
Наявність екземплярів у відділах: всього 1

Шифр У2
С 79
Стельмах, Михайло Панасович
Велика рідня [Текст] : роман-хроніка / М. П. Стельмах. - К. : Держлітвидав УРСР, 1956 - .
Кн. 1 : На нашій землі. - 863 с. : іл., портр. - (Б-ка українського романа та повісті). - 15000 экз. - 10.90 грн.
Наявність екземплярів у відділах: всього 1

Шифр У2
С 79
Стельмах, Михайло Панасович
Велика рідня [Текст] : роман-хроніка / М. П. Стельмах. - К. : Держлітвидав УРСР, 1956 - .
Кн. 2 : Великі перелоги. - 511 с. : іл. - 15000 экз. - 10.10 грн.
Наявність екземплярів у відділах: всього 1

Шифр У2
С 79
Стельмах, Михайло Панасович.
Гуси-лебеді летять... [Текст] : повість / М. П. Стельмах. - К. : Дніпро, 1978. - 149 с. : іл. - 25000 экз. - 1.20 грн.
Наявність екземплярів у відділах: всього 2

Шифр У2
С 79
Стельмах, Михайло Панасович.
Гуси-лебеді летять... [Текст] : повість / М. П. Стельмах. - К. : Радянський письменник, 1964. - 213 с. : іл. - 30000 экз. - 0.40 грн.
Анотація: Повість «Гуси-лебеді летять...» – нове слово у творчості видатного радянського письменника Михайла Стельмаха; це трепетно-ясна розповідь про перші кроки нового радянського життя в подільському селі після громадянської війни, величний гімн мужнім, чесним людям, народженим революцією. Перед нами яскраво постають любовно виписані людські характери: справедливий і гуманний голова комнезаму дядько Себастіян, життєлюб і фантазер дядько Микола, мудрий, сердечний, «делікатний душею» народний умілець дід Дем'ян, і метка синьоока наймичка Мар'яна, і допитлива, закохана в рідні ліси, дівчина Люба... Письменник розкриває перед нами чарівний світ дитинства, в якому сувора дійсність переплітається з казкою, поетичними мріями і пориваннями до кращого життя. Розповідь вражає багатством інтонацій і настроїв: тут і теплий задушевний ліризм, і суворий епічний плин, і філософські роздуми, й іскристий, з лукавиною, гумор, і глибоко поетичні картини чарівної природи Поділля.
Наявність екземплярів у відділах: всього 3

Шифр У2
С 79
Стельмах, Михайло Панасович.
Дума про тебе [Текст] : роман / М. П. Стельмах. - К. : Радянський письменник, 1969. - 395 с. : іл. - 115000 экз. - 0.89 грн.
Анотація: «Дума про тебе» – твір поліфонічний, багатоплановий. У ньому в усій складності й розмаїтості постає життя українського Поділля 20- 40-х років. Тут і болісні відлуння громадянської війни, і важкі, суперечливі 30-ті роки, і початок Великої Вітчизняної війни. Нелегко, часом трагічно складається життя героїв цього твору. Один із них – Богдан Романишин. Непідкупно чесний, щирий, наділений вразливою поетичною вдачею, мало не стає Жертвою підступних наклепів з боку підлих пристосуванців – завуча школи Шинкарука і його друзяка вчителя Пасикевича, колишніх скоропадчиків. З юнацьких років Вогдан любить Ярину, але обставини і лихі люди розлучають їх. Та недарма в народі кажуть: розлука для любові, що вітер для іскри – маленьку гасить, а велику роздмухує. Чисте почуття, що його носять у серці Вогдан і Ярина, витримує всі випробування. Доля зводить закоханих у партизанському лісі.
Наявність екземплярів у відділах: всього 3

Шифр 84(2=Укр)6
С 79
Стельмах, Михайло Панасович.
Кров людська - не водиця [Текст] : роман / М. П. Стельмах. - К. : Дніпро, 1992. - 383 с. : іл., портр. - (Б-ка української класики "Дніпро"). - 15000 экз. - 2.16 грн.
Анотація: У романі видатного українського радянського письменника (1912-1983) відтворено історичну долю українського селянства на гребені великих соціальних зрушень – революції та громадянської війни.
Наявність екземплярів у відділах: всього 3

Шифр 84(2=Укр)7
С 79
Стельмах, Михайло Панасович.
Кров людська - не водиця [Текст] : роман / М. П. Стельмах. - К. : Дніпро, 1988. - 301 с. : іл. - (Шкільна б-ка). - 50000 экз. - 0.75 грн.
Анотація: В романі змальовано долю українського селянства в єдиній сім'ї братніх народів, важкий і славний шлях його революційної боротьби за будівництво соціалістичного суспільства.
Наявність екземплярів у відділах: всього 2

Шифр У2
С 79
Стельмах, Михайло Панасович.
Мак цвіте [Текст] : поезії / М. П. Стельмах. - К. : Дніпро, 1968. - 247 с. : портр. - 8000 экз. - 0.78 грн.
Анотація: Поет, прозаїк, драматург... Вірші і поеми, оповідання, повісті і романи, п'єси і кіносценарії. Такий жанровий діапазон одного з найвизначніших сучасних майстрів українського слова Михайла Панасовича Стельмаха. Відомий він ще і як науковець, автор ряду ґрунтовних статей про фольклор. Вірші М. Стельмаха захоплюють насамперед безмежною душевною щедрістю, вірою в людей і особливою близькістю до них, до їх побуту, праці, почувань, закоханістю в природу – квітучу, багатобарвну, надзвичайно конкретну за колоритом, в неповторну красу рідної землі, щирістю, прозорістю малюнка. Торжество молодої сили, молодого серця, зверненого до добра, відчувається в його енергійних рядках. І при всьому цьому виняткова простота поетичної фрази.
Наявність екземплярів у відділах: всього 2

Шифр У2
С 79
Стельмах, Михайло Панасович.
Хліб і сіль [Текст] : роман / М. П. Стельмах. - К. : Дніпро, 1978. - 575 с. : іл. - 115000 экз. - 2.60 грн.
Анотація: У романі відтворено широку картину життя українського села напередодні революції 1905 року. Автор правдиво зображує тяжке становище селянської бідноти, показує, як у боротьбі проти панів формувалася її свідомість. Справжнім героєм твору є народ з його болями і стражданнями, радощами і сподіваннями, нескореністю й вірою в краще майбутнє. М'який задушевний ліризм, філософські роздуми, іскристий гумор, багата і розмаїта мова характерні для твору. Роман відзначений Ленінською премією 1961 року.
Наявність екземплярів у відділах: всього 4

Шифр У2
С 79
Стельмах, Михайло Афанасьевич.
Правда и кривда. (Марко Бессмертный) [Текст] : роман : пер. с укр. / М. А. Стельмах. - М. : Советский писатель, 1967. - 495 с. : ил. - 100000 экз. - 1.06 грн.
Анотація: Роман известного украинского писателя, лауреата Ленинской премий Михайла Стельмаха – произведение о неиссякаемой силе советского народа. Главный герой книги – воин, а затем строитель послевоенной деревни Марко Бессмертный вместе со своими друзьями ведет трудную и упорную борьбу за великую ленинскую правду, за чистоту социалистических отношений в современной деревне, против бюрократизма, лицемерия и стяжательства, против носителей низкой кривды антигуманизма. На протяжении всего романа ведется философский диалог о месте людей земли – советских крестьян – в шеренгах созидателей коммунистического строя, о любви и доверии к земледельцу, о красоте новых отношений между людьми, о стройности и гармонии созидаемого ими мира.
Наявність екземплярів у відділах: всього 2

Шифр У2
С 79
Стельмах, Михайло Афанасьевич
Собрание сочинений [Текст] : в 5-ти т. : пер. с укр. / М. А. Стельмах. - М. : Художественная литература, 1983 - .
Т. 1 : Хлеб и соль : роман. - 664 с. - 100000 экз. - 2.70 грн.
Анотація: В первый том Собрания сочинений выдающегося украинского писателя, лауреата Ленинской и Государственных премий, Героя Социалистического Труда Михаила Стельмаха вошел роман «Хлеб и соль» – первая книга его знаменитой трилогии, запечатлевшей важнейшие этапы жизни украинского села первой половины нашего века. В романе отражены революционные события 1905-1907 гг.
Наявність екземплярів у відділах: всього 2

Шифр 84(4=УКР)6
С 79
Стельмах, Михайло Панасович.
Чотири броди [Текст] : роман / М. П. Стельмах. - К. : Дніпро, 1995. - 592 с. - ISBN 5-308-01629-1 : 335000 грн.
Анотація: У романі видатного українського письменника (1912-1983) відображено життя українського села від перших післяреволюційних років до Великої Вітчизняної війни. Це гімн красі і мудрості народу, його відданості рідній землі. Роман відзначений Державною премією імені Т. Г. Шевченка.
Наявність екземплярів у відділах: всього 8 : АБ (5), КХ (3)

Шифр 84(4=УКР)6
С 79
Стельмах, Михайло Панасович
Вибрані твори [Текст] : у 2-х т. / Михайло Панасович Стельмах. - К. : Український письменник. - (Б-ка Шевченківського комітету).
Т.1 : Чотири броди : роман. - 2003. - 596 с. - 5000 экз. - ISBN 966-579-153-2 : 14.09 грн.
Анотація: До вибраних творів у двох томах класика української літератури, лауреата багатьох премій М. П. Стельмаха ввійшли роман "Чотири броди", автобіографічні повісті "Гуси-лебеді летять...", "Щедрий вечір". За роман "Чотири броди", у якому М. Стельмах одним із перших у нас порушив найболючішу тему голоду 33-го, автор удостоєний Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1981 p.). Твори М. Стельмаха відзначаються глибоким проникненням у психологію селянина, мовностильовим, фольклорним багатством, знанням народного життя, побуту, звичаїв.
Наявність екземплярів у відділах: всього 6 : АБ (4), КХ (2)

Шифр 84(4=УКР)6
С 79
Стельмах, Михайло Панасович.
Вибрані твори [Текст] / М. П. Стельмах. - К. : Сакцент Плюс, 2005. - 736 с. - 20000 экз. - ISBN 966-8583-15-9 : 14.40 грн.
Содержание:
Правда і кривда
Гуси-лебеді летять...
Щедрий вечір
Поезії
Анотація: До книги вибраних творів класика української літератури М. Стельмаха (1912-1983) увійшли роман «Правда і кривда», повісті «Щедрий вечір», «Гуси-лебеді летять» та поезії.
Наявність екземплярів у відділах: всього 7 : АБ (5), КХ (2)

вгору

Розділ 2. Життя прожити – не поле перейти


Шифр 8У2
Д 13
Давидова, Ірина Миколаївна.
З думою про народ. На сцені - драматургія Михайла Стельмаха [Текст] / І. М. Давидова. - К. : Мистецтво, 1973. - 156 с. : іл. - 2650 экз. - 0.79 крб.
Анотація: Михайло Панасович Стельмах — лауреат Державної та Ленінської премій, Герой Соціалістичної Праці, широко відомий як визначний майстер прози і поет. Але шанувальники театру добре знають письменника і як драматурга. Саме про втілення творів письменника на сцені театрів України та за її межами і йдеться у запропонованій читачам книжці. Це перша спроба в українському радянському театрознавстві розгляду драматургії письменника у її конкретних зв'язках із сценічною практикою митців театру.
Наявність екземплярів у відділах: всього 2

Шифр 8У2
К 39
Килимник, Олег Володимирович.
Світ правди і краси [Текст] : проза Михайла Стельмаха / О. В. Килимник. - К. : Радянський письменник, 1983. - 220 с. - 6000 экз. - 0.80 грн.
Анотація: Монографическое исследование украинского советского критика посвящено творчеству лауреата Ленинской премии, Героя Социалистического Труда Михаила Стельмаха. Автор анализирует основные этапы творческого пути писателя, формирования его художественного стиля, определяет роль прозы украинского мастера во всесоюзном литературном процессе.
Наявність екземплярів у відділах: всього 4 : (2), АБ (2)

Шифр 8У2
Н 37
Наш Михайло Стельмах [Текст] : літературно-критичні статті, етюди, есе / упоряд. І. М. Дузь. - К. : Радянський письменник, 1982. - 367 с. + 13 арк. іл. - 12000 экз. - 1.20 грн.
Анотація: В этот сборник вошли литературно-критические статьи, рецензии, отзывы, эссе и другие материалы, посвященные 70-летию со дня рождения выдающегося украинского писателя, Героя Социалистического Труда, лауреата Ленинской и Государственной премий СССР и Государственной премии УССР имени Т. Г. Шевченко Михаила Афанасьевича Стельмаха. Среди авторов сборника известные украинские и русские писатели, литературоведы и переводчики произведений юбиляра: М. Рыльский, A. Белецкий, К. Симонов, П. Загребельный, B. Земляк, Д. Павлычко, Л. Озеров, Б. Буряк, В. Пискунов и многие другие.
Наявність екземплярів у відділах: всього 1

Шифр 83.3(2=Укр)7-8
П 78
Про Михайла Стельмаха [Текст] : спогади / упоряд. Л. А. Стельмах. - К. : Радянський письменник, 1987. - 404 с. : іл. - 6000 экз. - 1.80 грн.
Анотація: Материалы сборника воссоздают образ Михайла Стельмаха (1912-1983), выдающегося украинского советского писателя, лауреата Ленинской премии, Государственной премии СССР и Государственной премии УССР им. Т. Г. Шевченко, академика АН УССР. Современные украинские писатели, критики, друзья М. Стельмаха рассказывают о его жизни и творчестве, в частности об истории написания широкоизвестных романов «Большая родня», «Кровь людская – не водица», «Хлеб и соль», «Правда и кривда», «Дума о тебе», «Четыре брода».
Наявність екземплярів у відділах: всього 3

Шифр 8У2
С 30
Семенчук, Іван Романович.
Романи Михайла Стельмаха [Текст] : літературно-критичний нарис / І. Р. Семенчук. - К. : Радянський письменник, 1976. - 214 с. - (Світ письменника). - 12000 экз. - 0.54 грн.
Анотація: У книзі аналізується художня майстерність видатного радянського письменника, Героя Соціалістичної Праці, лауреата Ленінської і Державної премій СРСР Михайла Стельмаха. В центрі уваги дослідника — широко відомі радянському і зарубіжному читачеві романи «Хліб і сіль», «Кров людська — не водиця», «Велика рідня», «Правда і кривда (Марко Безсмертний)», «Дума про тебе». Стисло характеризується також творчий доробок Стельмаха — поета і драматурга. Розрахована на літературознавців, учителів, студентів, учнів старших класів, широке коло читачів.
Наявність екземплярів у відділах: всього 2

Шифр 8У2
С 30
Семенчук, Іван Романович.
Михайло Стельмах [Текст] : нарис творчості / І. Р. Семенчук. - К. : Дніпро, 1982. - 227 с. : портр. - 40000 экз. - 0.65 грн.
Анотація: Монография посвящена творчеству выдающегося украинского советского писателя, академика АН УССР, Героя Социалистического Труда, лауреата Ленинской и Государственной премий СССР, Государственной премии УССР имени Т. Г. Шевченко Михайла Афанасьевича Стельмаха. Художественной летописью украинского села конца XIX – начала XX века стали его романы «Хлеб и соль», «Кровь людская – не водица», «Правда и кривда», «Думаю про тебя», «Четыре брода», переведенные на многие языки народов СССР и народов мира. Самобытны поэтические и драматические произведения писателя. Издание рассчитано на литературоведов, учителей-словесников, студентов филологов, широкий круг читателей.
Наявність екземплярів у відділах: всього 7

Шифр 8У2
С 30
Семенчук, Іван Романович.
Художня майстерність Михайла Стельмаха [Текст] / І. Р. Семенчук. - К. : Радянська школа, 1968. - 172 с. : портр. - 31000 экз. - 0.29 грн.
Анотація: Яскрава художня палітра одного з найвизначніших радянських письменників Михайла Стельмаха вражає своєю багатобарвністю: тут і теплий задушевний ліризм, і масштабний розмах суворого плину, і філософські роздуми, й іскрометний гумор, і глибоко поетичні картини чарівної природи. У вступному розділі цієї книги читач ознайомиться із секретами художньої майстерності М. Стельмаха в сонячній повісті «Гуси-лебеді летять...». Не обминає автор і таких складних питань, як удосконалення композиційної майстерності художника слова. В наступних розділах він з тонким естетичним смаком і тактом «зазирає» до художньої майстерні письменника, уважно розглядає поетичний арсенал М. Стельмаха, скрупульозно простежуючи за процесом «ліплення» провідних образів-персонажів роману «Правда і кривда» – Марка Безсмертного, Григорія Задніпровського, Євмена Дибенка, Антона Безбородька та ін.
Наявність екземплярів у відділах: всього 5

Шифр 8У2(07)
Т 48
Ткаченко, Никифор Степанович.
Вивчення творчості Михайла Стельмаха [Текст] : посібник для вчителів / Н. С. Ткаченко, К. О. Ходосов. - 2-ге вид., змін. й доп. - К. : Радянська школа, 1981. - 224 с. : іл. - 82000 экз. - 0.45 грн.
Анотація: В книге широко освещается жизненный в творческий путь одного из наиболее талантливых современных украинских писателей Михаила Стельмаха. Авторы рассматривают его произведения, которые изучаются в школе, дают методические советы, как лучше провести тот или иной урок и организовать внеклассную работу с учащимися. Во втором издании (1-е изд. – 1971 г.) пособие дополнено анализом романов М. Стельмаха последних лет («Дума про тебе», «Чотири броди»), новыми материалами о связи творчества писателя с фольклором; обращено также внимание на использование на уроках ТСО. Пособие рассчитано на учителей-словесников и студентов-филологов.
Наявність екземплярів у відділах: всього 7

Шифр 8У2
Ш 92
Штонь, Григорій Максимович.
Романи Михайла Стельмаха [Текст] / Г. М. Штонь ; АН УРСР, Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка. - К. : Наукова думка, 1985. - 270 с. - (Літературознавство). - 3000 экз. - 1.10 грн.
Анотація: У монографії досліджується романістика М Стельмаха в її зв’язках з творами багатьох відомих майстрів слова для яких тема села — провідна. Творча інтерпретація її Михайлом Стельмахом розглядається як один з яскравих виявів гуманізму й народності мистецтва соціалістичного реалізму. Для літературознавців, викладачів і студентів філологічних факультетів, учителів середніх шкіл.
Наявність екземплярів у відділах: всього 2

вгору

Розділ 3. Статті з періодичних видань


1. Листування Михайла Стельмаха з Іваном Синицею // Рідна школа. - 1995. - № 4. - С. 52-56.
2. Про відзначення 100-річчя з дня народження Михайла Панасовича Стельмаха : постанова ..., 14 берез. 2012 р. №4515-VI // Голос України. - 2012. - 23 берез. - С. 5. ; Урядовий кур’єр. - 2012. - 30 берез. - С. 12.
3. Бабійчук Т. Добро і зло у романі "Правда і кривда" Михайла Стельмаха : заняття літературного гуртка / Т. Бабійчук // Українська література в загальноосвітній школі. - 2010. - № 5. - С. 33-37.
4. Беценко Т. Народнопісенні універсалії в індивідуально-авторській інтерпретації Михайла Стельмаха / Т. Беценко // Українська література в загальноосвітній школі. - 2012. - № 8. - С. 14-17.
5. Головецька Н. Природа в поезії Михайла Стельмаха : урок-презентація, 6 клас / Н. Головецька, Т. Солошенко // Українська література в загальноосвітній школі. - 2006. - № 11. - С. 36-40.
6. Гриценко П. Турбуленції часу над материком Михайла Стельмаха / П. Гриценко // Слово просвіти. - 2012. - 14-20 черв. (№ 24). - С. 12-13.
7. Кудіна Л. М. Михайло Стельмах "Гуси-лебеді летять". Уроки літератури в 7 класі / Л. М. Кудіна // Ввивчаємо українську мову та літературу. - 2011. - № 12. - С. 12-16.
8. Марценюк А. Скарби стельмахових дзвонів / А. Марценюк // Вісті ЦССТУ. - 2010. - 14 січ. (№ 2). - С. 12-13.
9. Регідайло Н. Правда і кривда Михайла Стельмаха : (до 95-річчя від дня народження письменника) / Н. Регідайло // Вісник Книжкової палати. - 2007. - № 6. - С. 38-40.
10. Сивак Л. М. Роман Михайла Стельмаха "Чотири броди" як лірико-романтична епопея народного життя: правда історична та правда художня / Л. М. Сивак // Українська література в загальноосвітній школі. - 2004. - № 8. - С. 27-28.
11. Стельмах М. Михайло Стельмах: "У двобої з кривдою і злом" : [запис розмов з письменником 1980-1983 рр.] / М. Стельмах ; розмову вів М. Славинський // Українська газета. - 2004. - 20-26 трав. (№ 19). - С. 5.
12. Ткачук М. Михайло Стельмах / М. Ткачук // Українська мова та література. - 2000. - Груд. - № 46. - С. 8-9 ; Українська мова та література. - 2000. - Груд. - № 47. - С. 6-9.
13. Шумада Н. Фольклор у романі Михайла Стельмаха "Кров людська – не водиця" / Н. Шумада // Народна творчість та етнографія. - 2005. - № 5. - С. 32-39.
14. Яценко Т. Вивчення автобіографічної повісті М. Стельмаха "Гуси-лебеді летять..." в контексті цінностей традиційного родинного виховання / Т. Яценко // Українська література в загальноосвітній школі. - 2003. - № 7. - С. 10-14.

вгору

Розділ 4. Інтернет-ресурси

Мистецька сторінка. Михайло Стельмах

Михайло Стельмах. Щедрий вечiр

Михайло Стельмах. Мак цвiте

Українська література 7 клас: Михайло Стельмах. "Гуси-лебеді летять"

Михайло Стельмах: літературне айкідо подільського одесита

Стельмах М. П. Методико-бібліографічні матеріали

«Любити безмежно життя і людей» - вечір-портрет до 100-річя від дня народження М. П. Стельмаха

Михайло Стельмах

вгору

ПОСТАНОВА
Верховної Ради України
Про відзначення 100-річчя з дня народження Михайла Панасовича Стельмаха

У травні 2012 року виповнюється 100 років з дня народження Михайла Панасовича Стельмаха - видатного письменника, драматурга, фольклориста.

Враховуючи визначний внесок Михайла Панасовича Стельмаха у розвиток української літератури, Верховна Рада України постановляє:

1. Урочисто відзначити на державному рівні 100-річчя з дня народження Михайла Панасовича Стельмаха.

2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:
у двотижневий термін з дня прийняття цієї Постанови утворити організаційний комітет з підготовки та проведення заходів щодо відзначення на державному рівні 100-річчя з дня народження Михайла Панасовича Стельмаха;
у двотижневий термін після утворення зазначеного організаційного комітету розробити та затвердити план заходів щодо відзначення на державному рівні 100-річчя з дня народження Михайла Панасовича Стельмаха, вирішити питання щодо його фінансового та матеріально-технічного забезпечення, зокрема щодо встановлення в с. Дяківці Літинського району Вінницької області пам’ятника Михайлу Панасовичу Стельмаху.

3. Рекомендувати Державному комітету телебачення і радіомовлення України організувати тематичні теле- і радіопередачі, присвячені життю і творчій діяльності Михайла Панасовича Стельмаха, та забезпечити висвітлення в засобах масової інформації заходів, що проводитимуться у зв’язку з відзначенням 100-річчя з дня його народження.

4. Запропонувати:
Національному банку України виготовити і ввести в обіг ювілейну монету, присвячену 100-річчю з дня народження Михайла Панасовича Стельмаха;
Українському державному підприємству поштового зв’язку "Укрпошта" видати серію поштових марок, присвячених 100-річчю з дня народження Михайла Панасовича Стельмаха.

5. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності.

6. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Голова Верховної Ради України
м. Київ
14 березня 2012 року
№ 4515-VI
В. Литвин

вгору

Скарби Стельмахових дзвонів. Постать.

Летять його «Гуси-лебеді...» й ніколи не оминають Дяківець Літинського району на Вінниччині — рідного села великого романіста й видатного громадського діяча України. Розмахуючи дужими крилами, на якусь мить завмирають над батьківською оселею, криницею з тією ж цямриною і відром, з якого полюбляв пити студену воду поважний гість земляків, вертаючи подумки у віддаленіле дитинство, над сільською школою, збудованою його ж коштом, ошатним музеєм-бібліотекою Михайла Стельмаха, товариською крамницею-лавкою, де сільським хлопчиною купував цукерки подушечки... А затим птахи знову здіймаються вище розпатланих хмар, струшуючи на землю звуки бентежних Стельмахових дзвони які озиваються до нас, його нащадків, добром і пам'яттю, світлою, чистою незрадливою. Як сльоза...

При в'їзді до Дяківців зі сторони Хмельницького - вказівник: «Музей-бібліотека Михайла Стельмаха», а стрілка орієнтує проїжджого, де зупинитися, аби ще раз доторкнутися серцем до творчої спадщини великого майстра, неоціненого Стельмахового скарбу, на якому виховувалося і виховуються не одне покоління наших співвітчизників. А за якихось кілька десятків метрів від кооперативних магазинів, по ліву руку від гомінкої автомагістралі Хмельницький-Вінниця - ошатна двоповерхова будівля, зведена два десятки років тому вдячними земляками Михайла Панасовича. На першому поверсі бібліотека з просторим читальним залом. Завідувачка книгозбірні Катерина Маринюк завперше запропонує гостям оглянути виставку творів земляка. А на другому - музей, де в шести залах розміщено унікальні експонати, що відтворюють основні віхи життя і творчої діяльності одного з видатних класиків українського красного письменства радянської доби. В одній із них - гіпсова скульптура Стельмаха, який утомлено присів на лавочці у садку на письменницькій дачі в Ірпені чи в затінку отчої оселі: у вишиванці, піджак наопашки, а задумливий погляд спрямований за Дяківці, у віки. А біля ніг - розсипи квітів: нев'янучий дарунок земляків та їхніх гостей, поціновувачів письменницького хисту великого митця.

За стіною - галерея портретів Тараса Шевченка, Івана Франка, Панаса Мирного, Івана Нечуя-Левицького, Івана Котляревського, славетних земляків Степана Руданського та Михайла Коцюбинського - на їх творах формувався світогляд майбутнього письменника. А поряд - Павла Тичини, Максима Рильського, Андрія Малишка, Юрія Яновського, Миколи Бажана, Михайла Шолохова... Власне з рук перших вчителів, мудрих і вимогливих, подільський юнак отримав перепустку у велику літературу.

Сусідня експозиція розповідає про дитячі та юнацькі роки майбутнього письменника. На світлинах - маленький Михайлик, його батьки Панас Дем'янович та Ганна Іванівна, хата, де 24 травня 1912 року благословився на світ, і підв'язана до стелі колиска, над якою ненька співала йому колискових, спогади про дідуся і бабусю, свідоцтво про закінчення Вінницького інституту соціального виховання, рукопис першої сторінки повісті «Гуси-лебеді летять», а також нотного романсу Григорія Верьовки на слова Стельмаха. А ось Михайлик у гурті школярів-ровесників і вчителів початкової школи сидить на неньчиних руках...

Невдовзі після народження первістка родина переїхала до Одеси, де батько працював вантажником у порту. Коли Михайлові виповнилося вісім років, Стельмахи знову повернулися. Якийсь час родина мешкала у клуні, а невдовзі батько купив стареньку хатину, де диміла піч і виспівували цвіркуни. У яскравій картині Михайлового дитинства особливе місце займав дід Дем’ян, котрий був втіленням людської гідності й образу українського господаря. Предок Михайла Панасовича був майстром на весь Літинський повіт – ще пошукати треба було вправнішого коваля, стельмаха, механіка. Він робив скрині, кував підкови, виготовляв вози і сани, кінську упряж.

А ще – по-селянськи щиро кохав землю. У сільському гурті він нахвалявся, що «…для нього, бідного чоловіка, найдорожчі поле, вірна дружина й пісня». Дем’ян полюбляв і дотепне слово, часто використовуючи в спілкуванні з односельцями м’який подільський гумор. Свого улюбленого діда Стельмах згодом обезсмертив в образі Івана Яроша з роману «Хліб і сіль», вклавши у вуста літературного героя Дем'янові слова: «Не той помер, кого спіткала смерть, а той, хто несе свою душу на торг чи на поклін».

У музейних експонатах зберігається й чимало спогадів про Михайлового батька - Панаса Дем'яновича, котрий під час війни Росії з Японією служив матросом на крейсері «Жемчужний». Коли ворожий снаряд влучив у паровий котел, Стельмах кинувся гасити пожежу, врятувавши і крейсер, і бойових побратимів. За цей подвиг відважного кочегара нагородили Георгіївським хрестом. Особливою винагородою батькового вродженого гонору була звичка носити високий картуз, який у Дяківцях називали сталінським. У ньому він на всіх фотознімках. Розповідають, що цей картуз поклав син у татову труну.

Любив Панас і єдиного сина. Дивакуватий селянин продав навіть єдину корівчину, лиш би Михась учився. Уже перед смертю простий неписьменний селянин заповів синові: «Якщо вже пишеш, Михайле, то більше пиши про любов. Бо це потрібно людям».

Матір письменника, Ганну Іванівну, за національністю білоруску, наділів Господь поетичною душею. Серед музейних експонатів є Стельмахові спогади про неньку: «Коли на городі з’являвся перший пуп’янок огірка чи зацвітав повернутий до сонця соняшник, мати брала мене, малого, за руку і вела подивитися на це диво і тоді в блакитних очах її назбирувалося стільки радості, наче вона була скарбничим цієї землі. Вона перша в світі навчила мене любити роси, легенький ранковий туман, п’янкий любисток, маковий цвіт, осінній гороб і калину, вона перша показала,як плаче од радості дерево, коли надходить весна і як у розквітлому соняшнику ночує сп’янілий джміль. Від неї першої я почув про калиновий міст, до якого й досі тягнувся думкою і серцем». А ще ненька від природи була жалісливою і милосердною. Якось у роки першого голодомору виділила Михайлику гарбузового насіння, аби той виміняв у лавці на олівець. А син побачив голодну жінку з дитям, яка старцювала в їхньому селі, і віддав нещасним оте насіння. Мати не тільки не розсердилася на сина, а й призналася, що з тими голодуючими поділилася б останнім шматком хліба. Уже зрілим митцем Михайло Панасович зізнався, що увібрав в своє серце і мудре дідове слово, і мамині вчинки, і батькову усмішку, і бабусину сльозу. «У мені все - від великої дяківецької рідні» - при кожній зустрічі нагадував землякам письменник. Спілкуючись зі студентами Одеського університету, ось так охарактеризував Стельмах свій хліборобський родовід: «Я не соромлюся, а горджуся тим, що в мене прості трудівники землі виступають мислителями, бо той, хто встає раніше сонця, працює під сонцем, біля жита-пшениці і меду, і нас годує своїм добрим хлібом, не може не бути філософом. Зокрема таким філософом був і мій батько».

Нелегкими були й Михайлові шкільні університети: на всю родину Стельмахів – одні чоботи. Тож у зимову хуртовину, закутавши в кирею, Панас Дем’янович на руках носив босого сина до початкової школи. По її закінчені Михайла відділи у сусіднє село, в науку до швеця, але мати виплакала в батька іншої для сина долі. Побідувавши у швеця-п’яниці, восени вже продовжував Михайло навчання у школі колгоспної молоді, а 1928 року очолив у дяковецькій артілі рільничу бригаду й ночами самотужки студіював агрономію. вдові підліткові запропонували зайнятися ліквідацією неписьменності в рідному селі. Потративши майже рік на пошуки місця в житті, Стельмах вступив на навчання до Вінницького педтехнікуму імені Івана Франка. На вступних же іспитах доля могла різко змінити плани юнака. Власне про цей курйозний випадок також згадує Стельмах у своїх спогадах: «Ковзнув поглядом по назві вступного твору «Зображення селянина в творчості Панаса Мирного» і розкрив тему… творчості Івана Нечуя-Левицького. На півдорозі додому мозок обпалила страшна думка: написав не про того письменника. Підтюпцем кинувся назад, але вже нікого не застав. Уночі ні на хвилину не міг заснути, а вранці таки примусив себе йти усний іспит з української мови, щоб хоч усе пояснити екзаменатору. Коли назвав своє прізвище екзаменатору, він насупився. А я кажу: «Вийшло непорозуміння. Учора замість селянства Панаса Мирного написав про селянство у творах Нечуя-Левицького. Що мені тепер робити? Я знаю творчість Панаса Мирного. Я навіть знаю творчість футуристів». Учитель здивовано глянув на мене: «Ну, а яких ти знаеш футуристів?» Я назвав українських і російських поетів. Він пожвавішав, ми поговорили про їхню творчість. І вчитель сказав: «Ну, добре, йди і будь спокійний». Так я вступив до педагогічного технікуму».

На першому ж курсі М. Стельмах надрукував у «Літературній газеті» рецензію на роман Д. Бедзика «Студені води». Шістнадцятирічний студент насмілився покритикувати уже визнаного тоді письменника за те, що в його творі негативні образи зображено прямолінійно. Стаття викликала великий резонанс. З першокурсником полемізували відомі літературні критики, науковці. З восьми полемічних пунктів, сформульованих редакцією,юний критик підтвердив свою позицію в чотирьох. Пізніше Михайло Панасович згадував, як сміялися однокурсники, вичитуючи поважні професорські звертання – «критик Стельмах» і як сам критик «пишався, як теля на привязі». А зовні він виглядав непоказно й нужденно: «Очі сірі, з якоюсь задумою, лице засмагле, кругловиде, ноги босі, а на плечі – нові черевики чорним шнурком зв’язані, в правій руці – вузлик з книжками і, видно, ще щось з їжі». Та й не критиком себе бачив Михайло, а поетом - його збірки, як на те, не друкували. Під репресивні жорна потрапив і дяківецький студент. На останній парі оголосили, що після лекції відбудуться збори, де виключатимуть з комсомолу Михайла Стельмаха, бо його батько, мовляв, білогвардійський офіцер, кавалер Георгіївського хреста. Наступного ж дня Панас Дем'янович пішов до Літинського райкому партії, де довів, що він — колгоспник, син селянина. Справу залагодили, залишили Михайла в комсомолі й дозволили продовжувати навчання. Коли майбутній письменник закінчив педтехнікум, то з'ясувалося, що до нього ніхто в Дяківцях не здобував такої високої освіти.

Відтак продовжив навчання на мовно-літературному факультеті Вінницького педінституту. Сільський юнак у благенькому пальтечку й цього разу виділявся з-поміж ровесників розумом, допитливістю, якоюсь особливою сором'язливою привітністю і водночас цілеспрямованістю. А надрукувати власні поезії так і не вдавалося. Літконсультанти картали початківця за селянські теми, пейзажі й метафори. А один навіть замовив Стельмаху вірш про опорос колгоспних свиней. З розпачу й образи Михайло спалив усі рукописи. «Ані вогонь, ні попіл не дали полегшення... Відчув, що не можу не писати», — пізніше згадував письменник.

Дипломований фахівець отримав направлення у Калинівку - сусідній з Літином райцентр Віниччини, де провчителював з півроку. В голодні 30-ті доля закинула його до Літківської школи Броварського району на Київщині. Учні полюбили молодого вчителя, котрий ще й керував драмгуртком, організував хор, збирав фольклор. Ці зошити досі зберігаються у відділі рукописів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії НАН України. І, звичайно, писав вірші. Якось Яків Качура познайомив Стельмаха з Максимом Рильським. Власне Максим Тадейович у статті «Про молодих» тепло згадує і про цю зустріч з молодим поетом: «Він сором'язливо показав мені свої вірші, од яких так і повіяло свіжим і своєрідним талантом, а також великий зошит власноручних записів пісень - тексти з нотами. Я довідався, що вчитель той бере найдіяльнішу участь у громадському житті села і разом з тим устигає дуже багато читати. Зимою, в мороз, у метелицю, пішки за кілька кілометрів ходив він із села до Києва в бібліотеку...».

Тим часом над Стельмаховою головою знову клубочилися зловісні хмари. Кільком примітивним нездарам, які хотіли верховодити в педагогічному колективі, Михайло став кісткою в горлі, й вони нашкрябали донос про націоналізм, народницькі погляди, аморальність молодого учителя. Хтозна, можливо, цього разу він і загримів би за грати, але, на щастя, отримав повістку до армії. Наприкінці 30-х у військовій гімнастерці Михайло приїхав до Києва на одномісячні республіканські курси молодих письменників. Таким його і змалювала художниця — цей портрет було вміщено на обкладинці молодіжного журналу. Його примірник, а також кілька світлин, зроблених на тих курсах, також прикрашають музейну експозицію в Дяківцях. А 1940-го відзначеного на цій нараді талановитого митця прийняли до Спілки письменників СРСР. Членський квиток - теж серед експонатів Стельмахового музею.

Наступний стенд відтворює роки ратної буремної юності поета-фронтовика, котрий під білоруським Полоцьком рядовим прийняв свій перший бій. Відступ, втрати найближчих друзів-артилеристів — про все це треба було писати. І він виливав на папір свої гіркі думки й патріотичні почуття. Творив прихапцями, на привалах, у хвилини затишшя між боями. Пережите, побачене й почуте відкладалося в пам'яті, аби по війні ожити вражаючими картинами в романі «Правда і кривда» та «Дума про тебе». 1943-го між Великими Луками й Невелем гармаша Стельмаха було важко контужено. У госпіталях він мав більше часу для музи. Той же Максим Рильський у далекій Уфі, де знайшла свій воєнний прихисток Спілка письменників України, не забував про свого літературного хрещеника. Завдяки його турботам вийшли збірки Стельмахових поезій «Ясні зорі» і «Провесінь», а також перша книжка малої прози «Березовий сік», яку редагував Юрій Яновський. Довідавшись про поранення М. Стельмаха, директор музею Тараса Шевченка Євген Кирилюк домігся, аби талановитого письменника відкликали до Уфи, де власне Михайло продовжував службу в караульній роті. А1944-го в Москві у перекладі Наталії Канчаловської вийшла збірка «Украине вольной жить».

Затим знову фронт: в армійській газеті «За честь Батьківщини» доля звела військового кореспондента з відповідальним секретарем редакції Тимішем Одудьком. Серед музейних експонатів — бойові характеристики, довідки за підписом Одудька, кілька примірників газет з публікаціями військкора Стельмаха. Зокрема в одному із номерів — його оповідання «Котелок». На підступах до Львова Михайла Панасовича осколком авіабомби знову поранило. Перебуваючи в шпиталі, він задумав написати воєнний роман з промовистою назвою «Велика рідня». Після лікування - бойовий стрій: Польща, Німеччина, Чехія, Австрія. Після переможних салютів при бойових нагородах - ордені Вітчизняної війни другого ступеня, чотирьох медалях «За бойові заслуги» повернувся фронтовик до Києва, де влаштувався на роботу науковим співробітником Інституту мистецтвознавства - збирав і впорядковував фольклор, займався літературною творчістю. Коли творив сюжет свого першого роману «Велика рідня», то добре знав, що в цій державі писати не все дозволено — через вимушене самоцензорування довелося обмежитися лише прологом. Утім, саме цю частину твору автор розгорнув у романі «Кров людська - не водиця». Його рукопис Михайло віддав на суд Рильському. Коли ж навідався до літературного хрещеного батька, то дружина Максима Тадейовича сплеснула в долоні:

- Ой, Михаиле, що ти наробив? Ти таке заподіяв Максиму Тадейовичу! Оце вчора після вечері каже мені: «Ну що ж, прочитаю кілька Михайлових сторінок. Подивлюся, що він там написав». А на ранок каже: «Все. Втратили ми Стельмаха-поета. Втратили. Тепер він прозаїк і до поезії не повернеться».

- Можна? - запитав Стельмах, причинивши двері до кімнати.

- А ви хто? - почулося питання.

- Стельмах.., - відповів несміливо.

Усі повернули в його бік голови й засміялися, але й відразу затихли. На порозі стояв закляклий від холоду, змарнілий на обличчі, легко одягнений, непоказний молодий автор.

- Ось ви який, а ми думали, що Стельмах - літня людина, припорошена сивиною... Що ж, роман ваш прочитали, обговорили. Роман добрий. Наше рішення - друкувати, - сказав Тихонов.

По приїзді автора до Києва, його запросив на бесіду тодішній перший секретар ЦК компартії України і по-єзуїтськи злукавив: мовляв, прочитав рукопис і не може збагнути, чому в Україні відхилили роман. Відтак 1949-го вийшла окремою книгою перша частина задуманої дилогії «На нашій землі», а невдовзі й друга - «Великі перелоги». Власне ці твори «перелилися» у відомий роман-хроніку «Велика рідня», за яку Стельмах був удостоєний Сталінської премії. Письменник привіз до рідних Дяківців отих 10 тисяч тодішніх радянських карбованців премії й до копійки поділив між сиротами й вдовами. А рівно через десять років, коли Стельмах уже був автором великих епічних полотен «Кров людська - не водиця» та «Хліб і сіль», йому вручили ще й Ленінську премію. За ці кошти Михайло Панасович збудував у рідному селі сучасну двоповерхову школу — до цього його юні земляки тулилися в кількох ветхих приміщеннях. Тоді ж вийшов друком роман «Правда і кривда». Підсумовуючи творчий доробок учня, Максим Рильський відмітив: «Людина й земля - це вісь, навколо якої обертається цикл романів Стельмаха». Невдовзі Михайло Панасович приємно подивував Україну чи не найліричнішим зі своїх епічних творів «Дума про тебе», а за останній і найкращий свій роман «Чотири Броди» був удостоєний Шевченківської премії. Тяжко пробивали шлях до читача й глядача і Стельмахові драми - трагедія «Зачарований вітряк» та комедія «Кум королю».

…Не можна відірвати погляду від світлин, які відтворюють повоєнний період творчої і громадської діяльності Михайла Панасовича - ось він у колі письменників-побратимів; депутат у залі засідань Верховної Ради України; серед делегатів асамблеї ООН від Української РСР. Поряд з письменницьким у музеї зберігається і його посвідчення дійсного члена Академії Наук УРСР, а також костюм, краватка, які вдягав у зарубіжні відрядження чи на великі урочистості.

- Не ті тепер Дяківці, які оспівав у своїх творах наш земляк, - каже сільський голова Юрій Голованюк.

- Ви бачите сучасне, впорядковане село. А плетені перелази, тини, інші милі серцю атрибути минувшини залишилися у Стельмахових піснях. Хіба що його садиба-музей й донині нагадує вдячним нащадкам той патріарший острівець, до якого завжди линув думками письменник. І батьківську хатину, і вуличну криницю ми огородили штахетником. Бо уже нема того добротного ліщинника чи верболозу, з яких умивався сивою росою Михайло Панасович.

...У хаті все збереглося, як у роки його дитинства і юності, - сіни, комірчина, кухня, піч й ослінчик, стіл, де при світлі гасової лампи творив свої перші вірші майбутній митець. А мені чомусь пригадався Данило Кондратюк, колишній бухгалтер Немирівської райспоживспілки, а нині почесний ветеран-кооператор. При кожній нашій зустрічі він новими подробицями доповнював спогади про Михайла Стельмаха, його батьків. Бо оселя Кондратюків пригніздилася на узвишші, коло школи. А через кілька хат у такій же мазанці мешкали батьки славетного земляка. Данилів тато, Віктор Корнійович, працював колгоспним фуражиром, а батько літературного класика - завгоспом. Попри різницю в роках, сусіди приятелювали. Разом поспішали на збори колгоспників, пайовиків Дяківецького сільського споживчого товариства. І наступного вечора, випивши по келишку настоєної на цілющих травах вишнівки, сусіди дискутували про артільні й кооперативні справи. Не раз слухав ці розмови і малий Данило. У його дитячу пам'ять запали слова діда Панаса: мовляв, літературні й державні справи не дають змоги сину бодай на день-другий вирватися до отчого гніздечка. І все-таки Данилові та його ровесникам вдалося поспілкуватися з письменником, котрий побував у них на уроці ще в старій школі.

Пригадалися спогади й доброго приятеля Михайла Панасовича, колишнього директора кооперативного хлібозаводу Павла Гуменюка, котрий до цього вчителював, був головою сільради, а кілька років тому, на жаль, відійшов у засвіти. У музеї зберігається чимало світлин, де він поруч з Михайлом Панасовичем - на відкритті нової школи, в гурті педагогів, колгоспних буряківниць, на риболовлі... Так-от, Павло Євтухович розповідав, що Михайло Стельмах був почесним пайовиком Дяківецького споживчого товариства і пишався своєю приналежністю до сільської спілчанської родини. Коли він гостював у земляків, то обов'язково навідувався до крамниць, аби поспілкуватися з продавцями, покупцями...

Голова правління Літинського районного споживчого товариства Микола Панасюк, котрий супроводжував автора цих нотаток у поїздці до Дяківців, пообіцяв поновити членство незабутнього Михайла Панасовича в споживчій кооперації району, а квиток пайовика передати на зберігання до Стельмахового музею. Ще один цікавий факт, який залишився поза кадром музейних експонатів. Власне про це розповів патріарх подільської журналістики, уродженець сусіднього з Дяківцями села Михайлівка, а нині хмельничанин Сергій Пилявський.

- У жовтні 1948-го, - пригадав Сергій Прокопович, - Михайло Стельмах приїхав на творчі виступи на Хмельниччині. Одна із зустрічей з письменниками очікувалася в редакції газети «Радянське Поділля», де я працював тоді кореспондентом. У коридорі Михайло Панасович побачив двох дівчат, котрі збирали аудиторію для приїжджих митців. Одна з них, Леся, секретарка приймальні редактора, одразу ж припала йому до душі. Коли відповідальний секретар редакції Михайло Семенович Грайцер пообіцяв Стельмаху надрукувати добірку його віршів, то він знайшов привід ближче познайомитися з майбутньою дружиною, допросивши її переслати цей номер газети.

Якщо ж друзі розпитували Стельмаха про дружину, істерію їхнього кохання, то письменник завжди жартував: «Покохав за спортивні тапочки і теніску... А мені здавалося, що вже ніколи не одружуся. Але коли побачив Лесю, то відразу втратив голову. Я кожному бажаю такого щастя і любові, як у мене...» Леся та Михайло Стельмахи виховали двох синів - Ярослава і Дмитра, та доньку Марту. Ярослав, відомий драматург і дитячий письменник, на жаль, трагічно загинув в автомобільній катастрофі.

...Закарбувався в пам'яті ще один спогад уже згадуваного Павла Гуменюка: «У вересні 1983-го я провідав у лікарні тяжко хворого Михайла Панасовича. Він побідкався, що не здоровиться, а лікарі нічим не можуть допомогти. «Трохи полегшає, - сказав, - приїду в Дяківці, де наберуся сил і знову візьмуся за роботу. Хочеться написати нову книгу. Сюжет вимальовується і образи бачу - живих і покійних своїх земляків».

А через кілька днів після цієї зустрічі до рідного Стельмахового села надійшла страшна звістка - великого письменника й життєлюба не стало. Тепер уже до могили на Байковому цвинтарі линуть думки і помисли його земляків, і він живе і завжди житиме у їхній вдячній пам'яті. У день народження Стельмаха біля музею-бібліотеки збирається село, приїжджають до Дяківців і гості з усіх куточків України на традиційне свято «Великої рідні». Завідувачка музею Оксана Колісниченко може годинами розповідати про кожну таку подію, доповнюючи музейні експонати цікавими розповідями про життя, творчу й громадську діяльність великого земляка. А на видному місці її кабінету - Диплом обласної державної адміністрації, який засвідчує, що кращим музейним закладом Вінниччини визнано музей Стельмаха в Дяківцях.

Пам'ять, отже, непідвладна часу.

Анатолій МАРЦЕНЮК.
Вінницька область.

вгору

Режим роботи:
Понеділок-четвер: 9.00 – 19.00
П’ятниця, неділя: 10.00 – 18.00
Вихідний: субота

Санітарний день: останній понеділок кожного місяця
Наша адреса:
36020 м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 17














2009 © ПОУНБ ім. І.П.Котляревського