Библиотека — рaстущий организм Книги служат для того, чтобы ими пользовались.   Каждой книге — ее читателя.   Каждому читателю — его книгу.   Береги время читателя.   Ш.Р.Ранганатан "Пять законов библиотечной науки"

бібліотечного обслуговування

Культура бібліотечної діяльності в значній мірі визначається дотриманням працівниками етичних норм поведінки і спілкування.

Етика, як одна з найдавніших теоретичних дисциплін, складова частина філософії, слугує засобом нормативної регуляції дії людини і суспільства. Вона покликана допомагати вирішувати багатогранні практичні моральні проблеми, які виникають перед людиною в процесі духовного і матеріального буття. З часу свого виникнення вона знаходиться в центрі уваги як окремої людини, так і суспільства в цілому. Моральні почуття, уява про належну поведінку виникають у людини завдяки співіснуванню з іншими людьми, обміну думками та ідеями, освоєнню і застосуванню морально-етичних норм, вироблених людством.

Успіх усієї діяльності бібліотеки визначає ефективність спілкування бібліотекаря з читачем. Тому особистість бібліотекаря і читача є предметом пильної уваги дослідників і практиків бібліотечної справи.

У бібліотечній професії інтелектуальний рівень кадрів є визначальним фактором професійної придатності спеціаліста.

Професія бібліотекаря вимагає від спеціаліста бути уважним, тактовним, витриманим, а також привабливим, охайним, із почуттям певного обов'язку. Як показують дослідження, цим зовнішнім ознакам читачі надають дуже великого значення.

Поряд із високою професійністю в індексі переваг читачів стоїть ввічливість бібліотекаря, чемність, дотримання правил пристойності. Навіть в екстремальних ситуаціях, він повинен бути тактовним, доброзичливим, знати почуття міри.

Професіонал високого класу знаходить спільну мову з читачами, приваблює до себе людей, намагається бути уважним під час виконання роботи, терпимим по відношенню до чужої, навіть альтернативної думки, характеру та звичок співрозмовника.

Відмінною рисою бібліотекаря має бути доброзичливість, яка відбивається в особливостях поведінки і ставленні до людей. Важливо, щоб бібліотечний працівник зберігав високий внутрішній духовний стан, стримував себе від проявів емоцій, мав добрий смак.

Особливості професії вимагають уособлення таких рис , як зібраність, зосередженість, здатність вислухати співрозмовника, вияв особливої уваги до змісту розмови і форми її висловлення. Допитливість, уважність і чуйність, до того ж сприяє залученню до книги, читання навіть пасивну частину населення.

У культурі спілкування бібліотечного працівника з читачами важливі також такі складові: як вміння розуміти партнера, здатність "читати" за зовнішньою поведінкою його думки та почуття; передбачати наміри й бажання, тобто бути проникливим; вміння бачити й чути партнера — бути уважним до його поведінки, слів, рухів, інтонацій, помічати зміни у зовнішньому вигляді, не залишати поза увагою те, що він говорить; вміння поводитися стримано, проявляти свої почуття, знаходити належні в тій чи іншій ситуації словесні або несловесні форми поведінки, бути зрозумілим людям, зберігати свою гідність, із повагою ставитися до читача.

Психологи вважають, що культура спілкування включає в себе три важливих елементи: вміння розбиратися в інших людях і вірно оцінювати їхню психологію; адекватно емоційно реагувати на їхню поведінку й стан; вибирати по відношенню до кожного з них такий спосіб спілкування, який, не розходячись із вимогами моралі, в той же час найкращим чином відповідає індивідуальним особливостям.

Дуже важливо розвивати комунікативні якості, бути завжди привітним та товариським, здатним встановлювати й підтримувати контакт, як з особистістю, так і з колективом, певною групою, установою тощо. Це вимагає від бібліотекаря мистецтва володіння мовою. Для того, щоб професійно рекомендувати літературу, аргументувати свою точку зору, вести дискусію, бібліотекар має знати основи риторики як науки про слово, що навчає мистецтву спілкування, впливу слова на розум та серце людей, формує світогляд і здатність до дій. Вміння володіти словом — запорука успіху у житті, необхідна умова високого професіоналізму.

Сучасна інформаційна ситуація і динамізм життя ставлять вимоги до професії бібліотекаря. Він має бути освіченим, начитаним, ерудованим, володіти глибокими знаннями літератури, психології, риторики, знати іноземні мови, а головне любити свою справу і людей, володіти професійним тактом, який проявляється в шануванні відвідувачів, розумінні того, що їм необхідно, що їх цікавить.

Важлива для бібліотекаря й така риса як довіра до колективу, в якому він працює, яка відбивається у ставленні до партнерів по роботі, заснованому на чесності, сумлінності, вірності загальній справі.

У соціологічних дослідженнях, які були проведені в декількох обласних і районних бібліотеках України, читачами визначені як позитивні, так і негативні риси бібліотечних працівників. До позитивних рис були віднесені: доброзичливість, природність, простота в спілкуванні, спокійна зосередженість й врівноваженість, уміння рекомендувати та радити, швидка орієнтація, скромність, уміння вести бесіду, довіра до читача. До негативних моментів у роботі бібліотекарів читачі відносять: байдужість, нещирість, дратівливість, сухість, холодність тону, грубість, квапливість та непродуманість рішень, недовіра до людей, фамільярність у ставленні до читачів, нав'язування рекомендацій, застосування образливих кепкувань, поділ читачів на "своїх" і "чужих". Як професіонал, бібліотекар виступає гарантом доступу до знань. У цьому контексті він повинен досконало володіти новою технікою, вільно користуватися нею для забезпечення швидкого одержання читачем точної , всеохоплюючої інформації з питань, які його цікавлять. При відсутності такої інформації в даній бібліотеці, читачу повинні бути надані відомості про наявність її в бібліотеках України й навіть за її межами. Тут вступає в дію така етична риса, як добросовісність і старанність.

Важливо, щоб бібліотечні працівники прищеплювали читачам любов до книги, а для цього вони самі повинні бути дійсними книголюбами. Якщо бібліотекар хоче прийти на допомогу читачеві, він повинен знати особливість кожної книги, яку він рекомендує, а також індивідуальні особливості читача. Знання книги, її цінності, художньої вартості того, що вона може дати читачу в оволодінні знаннями, духовному збагаченні, професійному зростанні — не тільки важлива суто професійна, але й морально-етична проблема. Це стосується і вивчення читачів, необхідності врахування того середовища, до якого належить читач, і яке більшою мірою обумовлює його читацькі потреби і запити.

Дотримання етичних норм вимагають не тільки процеси, пов'язані з обслуговуванням читачів, але і всі ділянки бібліотечної роботи. Недбале ставлення до своїх обов'язків, байдужість, а часто і лінощі можуть призвести до зневіри читача не тільки до бібліотеки, але в цілому до книг. На жаль, відомі випадки, коли бібліотекар своєю грубою, неетичною поведінкою "вбивав" назавжди у читача бажання користуватися бібліотекою, тим самим "обкрадаючи" його.

Далеко не завжди взаємини бібліотечних працівників з читачами складаються безконфліктно. Як показує практика роботи бібліотек, у процесі обслуговування читачів виникає значна кількість різноманітних конфліктних ситуацій. Конфлікти, що виникають у процесі спілкування бібліотекарів і читачів, негативно впливають на якість обслуговування, спричиняють до зниження престижу бібліотеки і бібліотекаря. Тому знання

бібліотечними працівниками причин виникнення конфліктів, закономірностей їх розвитку та способів вирішення є необхідною умовою підвищення якості обслуговування читачів.

Найпоширенішими чинниками виникнення конфліктів є невиконання читачами правил користування бібліотекою, втрата книг, порушення термінів повернення літератури, відсутність необхідної літератури у фонді бібліотеки, порушення бібліотекарем посадових обов'язків, невиконання ним вимог професійної етики, несформованість необхідних навичок техніки спілкування.

Оскільки конфліктні ситуації виникають найчастіше у діловому спілкуванні при виконанні бібліотекарем своїх службових обов'язків, відповідальність за попередження і вирішення конфліктів лежить, перш за все, на ньому.

Виникнення конфліктної ситуації може зумовлюватись переважно зовнішніми причинами, діями читача, але попередження конфлікту і його розв'язання залежить здебільшого від ставлення бібліотекаря до читача. Встановити з читачем доброзичливий і взаємний контакт можна тільки тоді, коли бібліотекар має витримку, терпіння, бажання "стати на місце іншого".

У чому ж причина повільного впровадження у професійне спілкування елементарних етичних норм та таких, здавалося б, простих речей, як ввічливість, доброзичливість, уважність?

Деякі автори наводять результати досліджень, в яких труднощі бібліотечного спілкування пов'язуються з притаманними бібліотекарям особистісними рисами — такими, як неадекватна самооцінка, дратівливість та невміння регулювати свій емоційний стан.

На жаль, у нашому суспільстві дуже повільно змінюється ставлення до незнайомої особи як до особистості, яку треба поважати. Незнайомі люди викликають настороженість та напруженість. Дуже часто можна спостерігати таку ситуацію, коли двоє колег про щось весело розмовляють та сміються, але коли підходить читач, посмішка вмить зникає з їхнього обличчя і з'являється насторожена або байдужа "маска". Психологи називають це егоцентричним рівнем моральної свідомості.

Мабуть шукати відповідь на запитання, що виникають, треба в особливостях свідомості та самосвідомості нашої людини, нашому менталітеті.

Роками, десятиліттями тоталітарною системою у людей виховувався страх перед виявом своєї особистісної значущості, пригнічувалися почуття власної гідності та незалежності. Адже чому у нас так мало людей з адекватною самооцінкою? Чому ми або невпевнені в собі, несміливі у вияві позитивних почуттів, або надмірно самовпевнені, агресивні та зверхні до інших?

Негативний вплив на формування етичних норм справляють також певні стереотипи поведінки, звички, які дуже важко піддаються перебудові у свідомості, тому що вони є певним видом психологічного захисту особи. Захищаючись, люди чинять опір змінам, бо вбачають в них загрозу для себе. По-перше, зміни можуть призвести до більшого навантаження та обсягу роботи. По-друге, це може порушити стан рівноваги в організації і призвести до появи почуття невпевненості. По-третє, дуже мало хто щиро бажає підвищувати ефективність роботи, особливо якщо це не приносить матеріального прибутку. Ми дуже добре пам'ятаємо народні вислови: "не роби добра — не буде лиха", "ініціатива карається" та ін.

У дію вступають також традиції, які вироблялись у нашій свідомості роками. Для нас незвичними є статті у кодексі американських колег про конфіденційність бібліотечного обслуговування та право користувача на таємницю інформації, тому що в нашій культурі не було права на особисту таємницю.

Лише зараз в українських законах знаходять відображення норми вияву поваги до гідності людини. Вперше, у Законі України "Про бібліотеки і бібліотечну справу" виділена правова норма, яка забезпечує дотримання бібліотекарем певних етичних норм, закріплює конфіденційність інформації, а саме в ст.5 записано: "Забороняється використовувати дані про користувачів бібліотеки та їхні читацькі інтереси з будь-якою метою, крім наукової".

Етичні основи професії передбачають формування таких якостей бібліотекаря, як комунікативність, витримка, швидкість реакції, наполегливість, повага до особистості кожного читача, працелюбність, точність, професійна майстерність.

Професійна етика бібліотекаря ґрунтується на безпосередньому спілкуванні з людьми, на постійній увазі до їхніх інтересів, намаганні найбільш повно задовольнити їхні читацькі запити.

Бібліотечна етика насичена гуманістичними аспектами. Вона регулює поведінку бібліотекаря таким чином, щоб зміцнювався його авторитет, розкривалася суспільна значимість професії.

Праця бібліотекаря не може бути строго формалізованою. Від нього вимагається не лише висока кваліфікація, але й глибоке осмислення свого морального обов'язку перед користувачами бібліотеки. Тому під професійною етикою бібліотекаря ми розуміємо сукупність специфічних вимог та норм моралі під час виконання ним професійних обов'язків при обслуговуванні користувачів бібліотек. Вона формує у бібліотекаря поняття свого професійного обов'язку і честі, прищеплює навички культури спілкування і високого професіоналізму.

Провідна роль у впровадженні в бібліотечному колективі високоетичних норм відносин належить керівному складу. Особливого значення набуває формування ефективної управлінської команди з високим рівнем організаційної та психологічної культури.

Саме від керівника залежить стиль відносин в колективі, підтримка ініціативи та взаємоповаги, поводження обслуговуючого персоналу. Якщо керівникові властива високоетична поведінка, якщо він дбає про своїх підлеглих, вони починають краще усвідомлювати свою роль в бібліотеці, свою значущість та відповідальність за спільну справу — вони свідомо обирають цінності професійного самовдосконалення та високих етичних норм поведінки.

Для перебудови системи цінностей потрібні свідомі установки та мотиви. Розвиток моральної свідомості відбувається тільки за умови, що особа розуміє свою відповідальність та обов'язки перед користувачем та суспільством.

На сприйняття та свідоме дотримання етичних норм поведінки в бібліотеці насамперед впливає створення сприятливої творчої атмосфери у колективі. Показниками такої атмосфери є:

- визнання ідей та цінностей особистісного розвитку людини і створення сприятливого клімату для особистісного зростання кожного члена колективу;

- дотримання принципів взаємодопомоги та доброзичливого ставлення до будь-якої особи, забезпечення умов для позитивного сприйняття кожної особистості;

- поліпшення системи морального заохочення працівників, підвищення уваги до кожної особи, вияв турботи з боку адміністрації до підлеглих та відзначення кращих працівників.

Основними формами участі бібліотекарів у створенні творчої атмосфери в колективі книгозбірні можуть бути:

- підвищення фахової майстерності шляхом проведення професійних конкурсів;

- формування психологічної культури бібліотекарів за допомогою психологічних семінарів, тренінгів, ділових ігор;

- пошук нових підходів до організації роботи;

- залучення бібліотекарів, особливо молодих спеціалістів до пошукової та дослідницької роботи, участі у маркетингових та науково-дослідних проектах.

Таким чином, можна стверджувати, що тільки система спеціальної навчальної, виховної, пізнавальної та науково-дослідної роботи, спрямованої на забезпечення особистісного розвитку кожного працівника, сприяє формуванню специфічного творчого настрою у колективі, що передбачає, зокрема, етичне поводження колег між собою та з читачами, а отже, забезпечує створення сприятливого іміджу книгозбірні.

Бібліотечна етика в зарубіжних країнах

Представники всіх професійних груп намагаються кодифікувати норми та правила поведінки в певних етичних кодексах. Під поняттям "кодекс" розуміється звід моральних норм. Моральні кодекси вбирають в себе більшість тих норм і правил, які вже існували стихійно і яких так чи інакше дотримувалася велика кількість представників певної професійної групи.

Термін "професійна етика бібліотекаря" визначається як сукупність моральних норм, понять, думок, оцінок, поглядів членів бібліотечного колективу в організації праці цього колективу.

Одним із перших професійних кодексів можна вважати Клятву Гіппократа, що виникла ще у 5-4 ст. до н.е., головним принципом якої є "Не нашкодь", "Лікар-філософ дорівнює Богу", "Де любов до людини, там і любов до мистецтва" та ін. Ці канони доречні в кожній професійній діяльності, об'єктом якої є людина, і, звичайно, бібліотечній.

У будь-який професійний кодекс слід закладати християнські заповіді: " Усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть і ви їм", "Не судіть, щоб і вас не судили" тощо. Вони проходять червоною ниткою крізь усі моральні кодекси світу, не залишаючи осторонь і бібліотечні кодекси етики.

Бібліотечна етика, як наукова і навчальна дисципліна, перебуває в стадії розвитку. Проте, етичні норми бібліотечної професії, яка має давню історію, закладалися з зародженням даного виду інтелектуальної діяльності, оформлювалися в певні етичні настанови. Законодавчі акти, етичні кодекси, закони про професійну етику існують в багатьох країнах світу.

Зокрема, кодекс етики Американської бібліотечної асоціації було прийнято в 1938 році, який потім доопрацьовувався у 1975, 1981, 1995 роках.

Принципи цього кодексу сформульовані як широкі положення для того, щоб керуватися ними у процесі прийняття рішень. Ці положення — каркас; вони не можуть керувати та диктувати поведінку в кожному конкретному випадку.

1.                Ми забезпечуємо найвищий рівень обслуговування всім користувачам бібліотеки через відповідні та раціонально організовані ресурси; справедливу політику ( правила ) обслуговування; справедливий доступ та акуратні, неупереджені та чемні відповіді на запити.

2.                Ми дотримуємося принципів інтелектуальної свободи та протистоїмо всім спробам здійснювати цензуру бібліотечних ресурсів.

3.                Ми захищаємо право кожного користувача бібліотеки на збереження таємниці та конфіденційність, що стосується знайденої або отриманої інформації, джерел, до яких він звертався, брав у бібліотеці, отримував або передавав.

4.                Ми визначаємо та поважаємо закони інтелектуальної власності.

5.                Ми поводимося зі співробітниками та іншими колегами поважно, порядно, з довірою та захищаємо умови праці, які забезпечують права та добробут усіх працівників наших установ.

6.                Ми не вирішуємо особисті інтереси за рахунок користувачів бібліотеки, колег або установ, у яких ми працюємо.

7.                Ми усвідомлюємо різницю між нашими особистими переконаннями та професійними обов'язками і не дозволяємо нашим особистим поглядам перешкоджати чесному виконанню завдань наших установ або забезпеченню доступу до їхніх інформаційних ресурсів.

8.                Ми прагнемо до високої якості нашої професії, підтримуючи та поповнюючи свої знання й уміння, сприяючи професійному розвиткові своїх співробітників і підтримуючи інтерес до бібліотечної професії.

Практично всі норми професійної етики пов'язані з правами читачів. В цьому разі американський Кодекс, являючись основою формування корпоративної моралі, більш відкритий, ніж другий інший, виконуючи одночасно роль професійної декларації про свої обов'язки по відношенню до читача.

Дещо інший — "Кодекс професійної поведінки Бібліотечної асоціації Великої Британії", прийнятий в 1983 році і переглянутий в 1996 році. Метою цього Кодексу є розробка стандартів професійної поведінки членів Асоціації та визначення питань і ситуацій, які розглядаються Дисциплінарним комітетом як ті, що протирічать меті, принципам та інтересам Асоціації або протирічать бібліотечній професії. Існування Дисциплінарного комітету в рамках Асоціації дозволяє реально контролювати і накладати санкції на бібліотекарів, які порушили Кодекс. В той же час Комітет може займати активну позицію при виникненні конфлікту бібліотекаря з адміністрацією.

Асоціація французьких бібліотекарів розробила і в 1984 році затвердила спеціальне положення "Місія, обов'язки і права бібліотекаря".

У 1984 році фінські бібліотечні організації створили об'єднану робочу групу з підготовки професійного кодексу. У процесі роботи до них приєдналися бібліотечні асоціації Норвегії, Англії, Данії, Швеції.

Російська бібліотечна асоціація на своїй Конференції 22 квітня 1999 року прийняла "Кодекс професійної етики російського бібліотекаря".

Російський бібліотекар:

- забезпечує високу якість і комфортність послуг, їх доступність і різноманітність всім бажаючим через використання можливостей своєї установи, а також залучення інших бібліотечних ресурсів;

- розглядає вільний доступ до інформації як невід'ємне право особистості;

- протистоїть обмеженню доступу до бібліотечних матеріалів і не допускає самовільного вилучення і необґрунтованої відмови на запитувані документи;

- не несе відповідальності за наслідки використання інформації чи документа, отриманого в бібліотеці;

- будує свої відносини з користувачами на основі поваги до особистості і її інформаційних запитів;

- охороняє конфіденційність діяльності користувача (за виключенням випадків, які передбачені законодавством);

- визнає авторське право на інтелектуальну власність;

- прагне до професійного удосконалення, підвищення рівня професійної освіти і компетентності;

- поважає знання колег і залюбки передає свої знання, вбачаючи в цьому важливу умову розвитку професії;

- відноситься з повагою до всіх колег, захищає їх права, якщо вони не суперечать етичним нормам і сприяє авторитету професії;

- піклується про високий громадський статус своєї професії, намагається показати соціальну роль бібліотеки, зміцнити її репутацію.

У більшості розвинених країн світу бібліотечні фахівці створили свої етичні кодекси.

Кодекс етики бібліотекаря України

В Україні цим питанням приділялася недостатня увага. Тому актуальним завданням стала розробка Кодексу етики бібліотекаря. З такою ініціативою виступили Українська бібліотечна асоціація і викладачі факультету бібліотечно-інформаційних систем.

"Кодекс етики бібліотекаря" було затверджено конференцією Української бібліотечної асоціації 30 травня 1996 року. Мета цього кодексу — визначення і втілення в життя принципів професійної етики бібліотечних працівників та всіх, хто забезпечує бібліотечно-інформаційне обслуговування в умовах розбудови демократичної незалежної України. В демократичному суспільстві, членами якого є всебічно інформовані громадяни, бібліотечні працівники покликані сприяти забезпеченню принципів інтелектуальної свободи і вільного висловлення й руху ідей та інформації, свободи читання.

Бібліотекарі готові до співпраці з усіма організаціями, установами, об'єднаннями та окремими громадянами, які зацікавлені в розбудові бібліотечної справи України та забезпеченні її громадян повною та об'єктивною інформацією шляхом вільного і рівноправного доступу до бібліотечних матеріалів та ресурсів.

Українська бібліотечна асоціація затвердила такі основні морально-етичні норми професійної бібліотечної діяльності:

- ми дотримуємося загальнолюдських принципів моралі, гуманізму, плюралізму думок, поваги до особистості як вищої цінності суспільства, незалежно від соціального стану, віросповідання, національності, статі, віку, політичних поглядів тощо;

- ми поважаємо людську гідність, реалізуємо право особи на отримання інформації;

- ми дотримуємося принципів інтелектуальної та інформаційної свободи;

- ми оберігаємо право користувачів бібліотеки на таємницю інформації та забезпечуємо конфіденційність бібліотечно-інформаційного обслуговування;

- ми зберігаємо та поповнюємо духовні цінності народу України, сприяємо розвитку національних культур;

- ми прагнемо до формування етичного і естетичного ідеалу особистості, сприяємо морально-етичним пошукам читачів у пізнанні навколишнього світу, відверненні екологічної катастрофи, покращенні добробуту народу, усвідомленні гуманістичної ролі та призначенні людини в суспільстві;

- ми відданні та компетентні у своїй професії, усвідомлюємо її гуманістичну місію, володіємо і постійно удосконалюємо знання, вміння та навички бібліотечних, бібліографічних, інформаційних процесів, організації суспільного використання документально-інформаційних ресурсів;

- ми зберігаємо і продовжуємо традиції вітчизняної бібліотечної справи, сприяємо розвитку бібліотечної науки і практики;

- ми сприяємо інноваціям, впровадженню прогресивних інформаційних технологій;

- ми не припускаємо одержання особистої користі за рахунок читачів, колег, бібліотеки;

- ми підвищуємо авторитет бібліотечної професії, залучаємо до неї талановиту молодь, допомагаємо її професійному становленню;

- ми виявляємо ініціативу, відповідальність, дисциплінованість, сумлінність у професійній діяльності;

- ми сприяємо гармонізації відносин у бібліотечному колективі, вихованню моральної самосвідомості його членів, мобілізації їхнього духовного потенціалу на вирішення завдань, які висуває суспільство перед бібліотеками.

Норми бібліотечної етики

Вільний доступ до інформації

Розвинене інформаційне суспільство ставить перед бібліотекарями завдання удосконалення технологій, усесторонньої гуманізації процесів обслуговування, насамперед їхнє етичне збагачення.

Оперативне надання інформації є пріоритетним у роботі з багатьма групами читачів.

Тому довідкова робота — одна з найрозповсюдженіших форм надання інформації. Вона включає в себе і просто пораду, і допомогу бібліотекаря у пошуку інформації, і більш складні пошуки: організацію роботи в системі ВРІ та ін. Надання цих послуг потребує від бібліотекаря не лише високої кваліфікації, але й знань сучасних норм професійної етики.

Етичний аспект сучасної інформаційної роботи бібліотеки полягає насамперед у питанні вільного доступу до інформації.

Професіонали зарубіжних бібліотек, які давно вже працюють в умовах комфортного комп'ютерного забезпечення, вважають, що бібліотекаря, який виконує запит, не повинні хвилювати причина і мета, з яких запитується інформація. Єдиний обов'язок спеціаліста — оперативне задоволення запиту: бібліотекар допомагає своєму клієнтові одержати потрібну інформацію і ніякі професійні переконання, за їхньою думкою, не повинні навіть несподіваним чином впливати на виконання професійних обов'язків.

Ніякої політики, ніякої релігії, ніякої моралі — таке своєрідне кредо цього методологічного методу.

Прихильники іншої точки зору зазначають, що така позиція є суперечливою з етичної точки зору. Справа в тому, що існує нерозривний зв'язок між інформацією, що надається, та її практичним застосуванням. Бібліотекар має моральне право, керуючись своїми соціальними обов'язками, відповідальність перед суспільством, власними етичними переконаннями, вирішити, надати чи ні читачу інформацію, яку він вимагає. Такий бібліотекар відмовиться представити підлітку літературу з виготовлення саморобної зброї, не видасть дитині книги, які проповідують фашизм, насильство, жорстокість, порнографію.

Недопустимість цензури

Питання існування цензури в бібліотеці завжди були досить складними для вирішення етичних проблем та проведення чіткої межі між фактами існування цензури і відбором книг у бібліотеку.

Маючи на увазі вільний доступ до інформації та недопустимість цензури, ми говоримо про ідеальну бібліотеку. Але реально бібліотека будь-якої країни має інформацію, таємну для читача. Сюди відносяться видання, які включають екологічні, юридичні, комерційні, військові дані. У держави завжди є закрита інформація і вона буде існувати поки світ поділений на окремі території.

Сьогодні перед нашими бібліотеками постає питання такої форми цензури як придбання і надання читачу літератури, що висвітлює питання статевих стосунків. На Заході це завжди було великою етичною проблемою. Ми ж тільки починаємо працювати з такою літературою. Бібліотекарі поки що намагаються не виставляти літературу такої спрямованості на відкритий доступ і видають її лише за персональним запитом.

Важко вважати цензурою і відбір літератури для дітей і підлітків. Вони не можуть ще відповідати за відбір книг і потребують поради і допомоги бібліотекаря. Моральний обов'язок працівника бібліотеки — виховувати юного читача під позитивним впливом друкованого видання. І кожен із них особисто для себе буде вирішувати видавати чи ні дитині книгу Маркіза де Сада або літературу, що пропагує насильство. Але форми цензури настільки багатогранні, що лише бібліотекар, керуючись своєю професійною етикою, моральними переконаннями, зможе остаточно для себе вирішити питання цензури в кожному окремому випадку.

Конфіденційність читання

Комерціалізація бібліотечних послуг, розширення об'єму інформації, що надається, та її доступність, поставили перед бібліотеками нову етичну проблему — збереження державної, комерційної та особистої таємниці читання (конфіденційності).

Дотримуючись конфіденційності, бібліотечні працівники мають на увазі, що зміст прочитаного може цікавити колег по роботі чи навчанню, конкурентів у бізнесі. Адміністрація може цікавитись читанням своїх працівників, можливий інтерес до змісту читання і з боку правоохоронних органів. Окрім того читачі цікавляться тим, що читають інші та продивляються ті ж самі матеріали.

Є група читачів, яким необхідна увага і контроль з боку дорослих. Це діти, школярі. Батьки можуть і повинні цікавитися, що читають їхні неповнолітні діти. Тут бібліотекарям потрібно зробити виняток, і вони разом із батьками будуть турбуватися про зміст читання дітей.

Методичні рекомендації

З метою вивчення "Кодексу етики бібліотекаря України" можна провести для працівників ЦБС чи бібліотеки: огляд професійної преси по проблемі спілкування "бібліотекар — читач", засідання за круглим столом "Кодекс професійної етики і його вплив на суспільство", різні тренінги.

Засідання за "круглим столом" "Кодекс професійної етики і його вплив на суспільство" може включати такі запитання:

1. Що таке професійна етика?

2. Чи потрібен "Кодекс етики бібліотекаря" окремій ЦБС чи бібліотеці?

3. Індивідуальне спілкування — індивідуальному обслуговуванню.

4. Бібліотечний конфлікт: зіткнення особистостей чи інтересів?

5. Порушення професійного обов'язку бібліотекаря, що до нього відноситься?

Також можна провести анкетування бібліотечних працівників і його результати розглянути на засіданні " круглого столу".

Анкета "Кодекс етики і ми"

Шановні колеги!

Пропонуємо Вам відповісти на запитання анкети по "Кодексу етики бібліотекаря України". В кожному питанні підкресліть те положення, яке, з вашої точки зору, відповідає дійсності.

1. Професійна етика бібліотекаря — це:

- об'єктивна необхідність

- винахід самих бібліотекарів для самоутвердження професії

- спосіб додаткового контролю

2. Для нашої професії створення Кодексу етики бібліотекаря України:

- передчасно

- запізно

- якраз вчасно

3. Кодекс професійної етики

- відповідає моральним нормам українського суспільства

- не відповідає зовсім

- відповідає частково (в чому)

4. Кодекс бібліотечної етики виконується в бібліотеках нашої ЦБС:

- на рівні керівництва ЦБС

- на рівні моєї бібліотеки

- нарівні окремих співпрацівників бібліотеки

5. Правила користування бібліотеками і Кодекс етики бібліотекаря:

- знаходяться в протиріччі

- знаходяться в повній відповідності

- співпадають тільки частково (доповнити)

Дякуємо за участь!

Тренінг

"Ефективне спілкування. Досягнення успіху"

Програма

1. Хто такий "корисний" бібліотекар?

2. Особистісні якості, що допомагають бібліотекарям у спілкуванні з користувачами.

3. Основні навички для ефективного спілкування.

4. Комунікативні навички бібліотекаря як основа для ефективного спілкування:

- вміння слухати і чути;

- мистецтво компліменту;

- невербальне спілкування.

5. Початкове знайомство з користувачами:

- початок розмови;

- зняття напруги;

- підсилений інтерес до запитів користувача;

- створення атмосфери довіри і доброзичливості.

6. "Неписані" правила поведінки для бібліотекарів.

Література:

Про бібліотеки і бібліотечну справу [Текст] : Закон України від 16.03.2000 р. / 3аконодавство — бібліотекам України : Довідкове видання. Вип. 1. — К., 2001. — С. 3-16.

Гурьева Т. Будьте взаимно вежливы [Текст] / Т.Гурьева // Библиотека. — №10. — С. 74-75.

Дворкина М. И этика и этикет [Текст] / М.Дворкина, Ю.Мелентьева // Библиотека. — 1996. — №3. — С. 33-34.

Езова С. Этика в формате библиотечно-информационного обслуживания и образования [Текст] / С.Езова // Библиотечное дело. XXI век. — 2005. — № 2. — С. 120-132.

Езова С. Золотое правило этики [Текст] / С.Езова// Библиотечное дело. — 2006. — №3. — С. 40-41.

Езова С. Кодекс профессиональной этики российского библиотекаря принят, но обсуждение продолжается [Текст] / С.Езова // Научные и технические библиотеки. — 2002. — № 10. — С. 95-101.

Жирова В. Етика бібліотекаря [Текст] / В.Жирова // Шкільна бібліотека. — 2006. — № 11. — С. 32-40.

Збаровская Н. К проблеме профессиональной библиотечной этики [Текст] / Н.Збаровская // Научные и технические библиотеки. — 2003. — №9.—- С. 64-71.

Каліберда Л. Кодекс українського бібліотекаря [Текст] / Л.Каліберда, В.Пашкова // Бібліотечний вісник. — 1996. — № 6. — С. 11.

Ловка О. Психологічні заходи по розвитку професійної етики бібліотекаря [Текст] / О. Ловка // Бібліотека і читач на порозі XXI сторіччя : Збірник наукових праць. — К., 1998. — С. 28-35.

Лукашов И. Что профессионально, то и этично: библиотечная этика [Текст] / И.Лукашов // Научные и технические библиотеки.—2004. — № 5. — С. 85-95.

Мальцева Н. Взаимоотношения библиотекаря и читателя в библиотеке [Текст] / Н.Мальцева // Молодые в библиотечном деле. — 2006. — № 9-10. — С. 84-96.

Моргенштерн И. Положение обязывает [Текст] / И.Моргенштерн // Научные и технические библиотеки. — 2005. — № 5. — С. 58-61.

Пашкова В. Етика бібліотекаря [Текст] : (За матеріалами американської преси) / В.Пашкова // Бібліотечний вісник. — 1994. — № 1. — С. 9-12.

Пашкова В. На пользу всех и каждого из нас : Проблемы профессиональной этики [Текст] / В.Пашкова // Библиотека. — 1997. — №9. — С. 99-100.

Трушина И. Еще раз о профессиональной этике : Свод принципов библиотечного благочестия [Текст] / И.Трушина // Библиотека. — 2002. — № 11. — С. 68-72.

Трушина И. Российскому кодексу — 5 лет! История и особенности свода библиотечной этики [Текст] / И.Трушина // Библиотечное дело. — 2004. — № 4. — С. 33-35.

Шанченко Н. К вопросу о профессиональной этике в национальных библиотеках [Текст] / Н. Шанченко // Научные и технические библиотеки. — 2004. — № 8. — С. 93-95.

Штомпель А. Етичні засади бібліотечної професії [Текст] / А.Штомпель // Шкільна бібліотека. — 2004. — № 4. — С. 16-19.

Этика библиотечной профессии [Текст] : ( Хроника событий ) // Библиотековедение. — 1996. — № 4/5. — С. 158-160.

Головний бібліотекар

науково-методичного відділу                                                       Співак В.І.