|
|
Бібліотека
— море книг, Бібліотека — храм науки... Переступайте наш поріг, Беріть скарби нетлінні в руки! Нема прекрасніших доріг, Між в цей вселюдський храм науки
П. Гоць
Бібліотекар
— розпорядник долі книг, Бібліотекар — провісник, Який допомагає книзі Знайти дорогу до серця читача
Ю. Яковлєв
|
|
Бібліотекар — це професія, що передбачає міжособистісне спілкування фахівця з користувачами за схемою "людина-людина". Вміння спілкуватися з людиною, виявити інтереси читання — одні з пріоритетних професійних якостей бібліотекаря, який обслуговує користувачів. Розказати про новини чи події, надати нову інформацію будь-якого напряму (звичайно, дотримуючись етичних та моральних норм) і запропонувати почитати за темою книги, переглянути періодичні видання, надати веб-інформацію — у цьому полягає щоденна праця звичайного бібліотекаря. Тому звертаємо увагу бібліотечних працівників на малі форми роботи, які під силу навіть невеликій бібліотеці.
Перегляд літератури
Огляд літератури
Бесіда про книги
Бібліотечний плакат
Книжкова виставка
Бібліотечна виставка
Віртуальна книжкова виставка
Перелік використаної і рекомендованої літератури
Перегляд літератури
Головна цінність перегляду — у всебічному розкритті фонду, у можливості безпосередньо і одночасно познайомити багатьох читачів з великою кількістю видань із різних галузей знання й за досить значний хронологічний період. Для перегляду характерні: включення видань різних типів та видів, відкритий доступ до всіх інформаційних джерел, обмежений термін експонування. Перевага відкритих переглядів у тому, що вони сприяють вибору необхідної літератури із широкого асортименту, представленого на ньому. Якщо книжкова виставка включає 15-20 документів, то перегляд дозволяє представити до 40 і більше одиниць. Часто перегляди літератури проводяться під час конференцій, семінарів, нарад, що проходять у бібліотеці, або поза її межами — в організаціях, фірмах, на підприємствах. Відкриті перегляди можуть проводитись і як самостійні заходи, і як складові комплексного великого заходу (день інформації, день спеціаліста тощо), що включає у себе огляди, лекції, консультації, зустрічі. Розрізняють:
- універсальнівиставки-перегляди, коли демонструються всі (чи майже всі) надходження за певний період (за місяць, квартал);
- тематичні або галузеві, яким властивий проблемно-тематичний добір літератури за останні роки;
- перегляди за видами видань (нотно-музична література, образотворча продукція тощо).
Для перегляду дуже важливо вдало підібрати тему і виставити документи, які підходять за змістом.
Огляд літератури
Бібліографічний огляд літератури — це масовий захід, який повинен зацікавити користувача, спонукати його до читання книг певної тематики або звернути увагу на нові надходження. Така форма роботи не розкриває зміст видання повністю, а тільки вносить інтригу, ставить багато запитань, а відповідей дає небагато. Огляду літератури притаманні такі ознаки: актуальність; ретельний відбір літератури з урахуванням інтересів і потреб аудиторії, для якої готується огляд; визначена послідовність і змістовність характеристики окремих книг; "живий" виклад матеріалу. Література на огляд має добиратися виважено; розповідь повинна бути яскравою, логічно побудованою з обов'язковим використанням цікавого та суттєвого, що міститься в темі огляду та у матеріалах, включених до нього. Він може складатися з елементів різних форм роботи: вистава, читання вголос, музичний супровід, демонстрація слайдів, відеопоказ тощо. Розрізняють два типи бібліографічних оглядів — інформаційні й рекомендаційні. За змістом інформаційні й рекомендаційні огляди поділяються на тематичні та персональні. Огляд нової літератури охоплює різні види видань: книги, часописи, журнальні публікації, газетні статті, інформаційні матеріали.Огляди новинок мають, як правило, інформаційний характер, але можуть бути і рекомендаційними. Тематичні огляди будуються на основі розкриття змісту кількох тематично близьких книг. Завданням огляду книжкової виставки є зацікавлення користувачів експонованими матеріалами. При цьому бібліотекар звертається, передусім, до тих видань, що найкраще характеризують тему виставки і відповідають інтересам кожної групи користувачів.
Бесіда про книги
Бесіда — це найбільш розповсюджена форма індивідуальної роботи з користувачами. Вона може мати різний характер (про рекомендовану книгу, прочитану книгу, про нові надходження, щодо користування каталогами і т. ін.). Найчастіше бесіда проводиться експромтом залежно від ситуації, імпровізовано, методом діалогу. Тому бібліотекар має зважати на зміну настрою учасників і використовувати короткі, але інформативні фрази, що дозволяють виявити, отримувати, передати у мінімум часу максимум інформації. В термінологічному словнику з бібліографознавства дано визначення: "Бесіда про книги — зв'язна розповідь про документи, послідовна характеристика кожного з них". Плануючи проведення бесід різної тематики, слід підготуватися заздалегідь, продумати питання, котрі потрібно висвітлити, визначити, якою має бути бесіда — індивідуальною чи груповою, на яку аудиторію розрахована. Якість її проведення залежить від професійності працівника, від його освітнього рівня, ерудиції, інтуїції. Як правило, наслідком бесіди є збільшення книговидачі.
Бібліотечний плакат
Сьогодні ця традиційна форма інформування майже не використовується в бібліотеках, хоча вона може бути ефективною завдяки наочності, лаконізму виражених засобів. Водночас, створення плакату не є складним для бібліотечних фахівців. Бібліотечний плакат — композиція з тексту та ілюстрацій, зроблена на картоні чи просто ватмані. Його завдання — привернути увагу до якоїсь події, дати чи видатної особи. На плакаті має бути тематичний центр, основне ядро. Це може бути ілюстрація, фотографія чи просто малюнок. Всі інші елементи доповнюють тематичний центр, розкриваючи ідею плаката. Найчастіше, бібліотечні плакати — це своєрідні інструктивно-методичні посібники, що допомагають працювати з довідково-бібліографічним апаратом. Цей вид інформування, що широко використовувався в минулому, сьогодні набуває нових форм.
Книжкова виставка
Організація візуального простору бібліотеки вимагає дуже виваженого підходу і вивчення потреб відвідувачів. Найпоширеніша форма роботи у публічній бібліотеці — це книжкові виставки, які є засобом популяризації бібліотечних зібрань, інформування про нові надходження, висвітлення актуальних питань сьогодення. Вони є основним складником роботи з користувачами будь-якого віку будь-якої бібліотеки. Книжкова виставка — форма обслуговування, що забезпечується шляхом наочної демонстрації документів, інформування про видання, події, проблеми. Важлива перевага і особливість книжкової виставки, на відміну від багатьох інших видів бібліотечної реклами, — безпосередній показ на стенді самих документів, надання читачам реальної можливості контакту з ними. Обсяг, характер, зміст і оформлення виставок залежать від матеріально-технічних можливостей бібліотеки. Виставок не повинно бути багато. Кожна має бути розташована у зручному місці, на видноті. Її оформлення мусить зацікавити відвідувача, примусити зупинитися біля стендів, замислитися, зрадіти чи засмутитися або просто відпочити, найголовніше — передати, виразити концепцію виставки. Книжкову виставку необхідно візуально виділити серед безлічі полиць із книгами, зосередити на ній увагу відвідувача. Найчастіше книжкові виставки розміщують на звичайних стелажах, але краще їх розставити півколом. Як відомо, коло, овал створюють найбільш сприятливе відчуття, викликають у відвідувача почуття комфорту. Інший варіант — скляні вітрини з підсвічуванням. Вони вимагають іншої драматургії при експонуванні книг, статей, малюнків, предметів. Також можна використовувати переносні стенди і, виділимо особливо (оскільки їх рідко можна зустріти), ширми. Мобільність і візуальна легкість останніх дозволяє бібліотекарям "грати" обсягами і світлом. Отже, виставкова робота в бібліотеках — це мистецтво, результат творчої роботи бібліотекаря і рецептів на це немає. Ефективність кожної виставки доцільно оцінювати за такими критеріями: важливість, актуальність, корисність, престижність, чіткість, простота, легкість сприйняття та естетична насолода. Організовуючи книжкові виставки, бібліотека реалізує такі завдання і мету:
- розкриває та популяризує свій фонд;
- інформує про подію та знайомить з чимось новим;
- викликає інтерес читачів до літератури різної тематики;
- формує позитивний імідж: бібліотеки;
- сприяє різноманітному дозвіллю.
Фахівці пропонують класифікувати виставки за наступними ознаками:
- за статусом — самостійні чи супроводжуючі масовий захід;
- за змістом — універсальні, галузеві, тематичні, персональні;
- за цільовим призначенням— на допомогу у навчанні, для підвищення загальноосвітнього і загальнокультурного рівня;
- за часом публікаиії і надходження в бібліотеку представлених на них матеріалів — нових надходжень, за різні роки, "забутих видань";
- за місцем експонування— розташовані в бібліотеці чи за її межами;
- за термінами функціонування— постійні, тривалі, короткочасні;
- за повнотою розкриття фонду— переглядові, локальні, поличні;
- за видами видань — книжкові, інших видів видань (журнальні чи газетні та ін.), кількох видів видань одночасно (комплексні), нових носіїв інформації (CD-ROM, платівок, мікрофільмів, відеокасет та ін.);
- за конструкційними особливостями— вітринні, внутрістелажні, внутріполичні, виставки — "розвали" на столах, пересувні, "кільцеві" та ін.;
- за підставами для проведення— з ініціативи бібліотекарів, за пропозиціями читачів бібліотеки, на замовлення установ і підприємств;
- за ступенем доступності— безкоштовні і платні;
- за джерелами фінансування— бюджетні, позабюджетні.
Методика підготовки книжкової виставки включає кілька етапів: 1. Виявлення та фіксація побажань користувачів, що свідчать про їхню зацікавленість певною темою. 2. Призначення відповідального виконавця за підготовку виставки. 3. Уточнення мети, теми, місця та часу проведення виставки відповідно до особливостей (потреб, рівня літературної підготовки тощо) користувачів, на яких орієнтовано виставку. 4. Організація реклами (наприклад, оголошень), робота з документами (перегляд бібліографічних посібників, у т.ч. каталогів). 5. Відбір документів відповідно до читацького і цільового призначення виставки, замовлення при необхідності документів по МБА, пошук у фонді, ознайомлення з кожним документом. Відбір документів для експонування, фіксація відібраних документів (наприклад, вторинних у картотеці). 6. Підбір елементів оформлення, цитат. 7. Розробка тематико-експозиційного плану виставки. 8. Розміщення матеріалу на вітринах, стендах, столах тощо. 9. Експонування виставки, прийом замовлень на документи, проведення оглядів та інших заходів біля виставки, що передбачають розробку сценарію (можлива трансляція з виставки по каналах масової інформації). 10. Збір відгуків про виставку, анкетування. 11. Закриття виставки, повернення документів на зберігання або для видачі читачам. 12. Аналіз ефективності виставки. Варто пам'ятати, що на виставці не повинно експонуватися абсолютно все, що є у бібліотеці з цього питання. Важливо також дати зрозуміти користувачеві, що це не музейна експозиція, що книги на виставці можна переглядати, брати у руки, читати. Облік видачі книг з експозиції є показом її ефективності і є свідченням того, наскільки точно спрацював бібліотекар. Оцінка виставкової роботи — реакція — відповідь читачів. Кількість виданих з експозицій документів варто відобразити у звіті бібліотеки.
Бібліотечна виставка — жанр бібліотечно-бібліографічної реклами, але й вона потребує спеціальної реклами, зокрема — інформаційних повідомлень про неї в періодичних виданнях, на сайтах, в передачах по радіо. Виставка, як форма бібліотечної роботи, покликана та здатна найкращим чином вирішувати не тільки інформаційні завдання, але й забезпечувати в комплексі досягнення мети діяльності бібліотеки в цілому. Задум виставки, її ідея, загальний образ, що складається з багатьох фрагментів — все має значення, проте, тільки в своїй неповторній єдності та нероздільності. Розташувати книги на виставці можна за трьома принципами: тематичним, хронологічним, географічним. Особливо цікаві видання можна виділити, наприклад, за допомогою закладок з текстом: "Увага! Новинка!", "Дискусійна книга", "Пропонує читач", "Книга, яку вичекали!". Основні вимоги до матеріалу на виставці. Розташовується література на полицях в залежності від її важливості та від послідовності висвітлення питання. Ілюстрації ставляться поряд з книгами, до змісту яких вони мають відношення. Схематичність розташування матеріалу повинна поєднуватися з виразністю показу, тому враження від виставки складається, перш за все, від обкладинок книг: наскільки вони яскраві, привабливі, настільки вони підкреслюють і розкривають тему. Уміле використання кольорових і розмірних співвідношень, ілюстрованих і однотонних обкладинок дозволяє посилити сприйняття виставки, підкреслити багатство і різноманітність матеріалу, виділити основні питання і найважливіші твори. Вибір кольорів базується на трьох основних умовах: контраст, гармонія, концепція. До чистих кольорів відносяться червоний, синій, жовтий. Найбільш вдале поєднання кольорів — чорний із жовтим, жовтогарячим, золотим і срібним; червоно-біло-синій, білий на синьому, червоному, зеленому. Дисгармонію створюють такі поєднання кольорів: жовтий на чорному, синій на жовтому. При виборі кольорів для виставки враховується інтер'єр приміщення бібліотеки в цілому (стіни, підлога, меблі, штори, світильники тощо). Інтерес до виставки визначається не кількістю представлених видань, а тим, як уміло вони подаються, наскільки образно передається основна тема, вдало сполучаються документи, графічні, допоміжні матеріали. Тема, назва, ілюстровані елементи, оформлення мають викликати у читача бажання познайомитися з представленими книгами. Якість книжкових виставок визначається новизною та оригінальністю. Цьому сприятимуть уміло підібрані ілюстрації, фотографії, композиції з квітів, зразки декоративно-прикладного мистецтва, що відповідають темі виставки. При оформленні виставок важливо передати елементи колориту тієї епохи, яку відображає книжкова експозиція. Цього можна досягти за допомогою фотографій, ілюстрацій, добору шрифтів і кольорів заголовка. Наприклад, для виставки на історичну тематику буде цілком виправданим заголовок, виконаний стародавнім шрифтом, стилізованим під стародавню в'язь. Види виставок різноманітні як за змістом, так і за оформленням і розподіляються на декілька груп. Перша група — книжкові виставки інформаційного характеру. Це — експозиції новинок і "забутих" книг або видань, що рідко запитуються або взагалі не користуються попитом. Стендові постійно діючі виставки оформлюються з найбільш важливих, "вічних" тем або з метою безперервного моніторингу нових надходжень літератури. Виставка "забутих" книг — експонування документів, що з тих чи інших причин зовсім або майже не користуються попитом у читачів, хоча за своїм змістом викликають великий інтерес і потребують актуалізації. Такі виставки збагачують уяву користувача щодо літератури, підвищуючи його культурний і професійний рівень, відновлюють "зв'язок поколінь", сприяють збереженню соціальної пам'яті. Це можуть бути книжкові виставки: "І знову класика з полиць іде до нас", "Літературна дієта для гурманів", "Що читали у XX столітті", "Професія у художній літературі" та інші. Саме тут можна використати "теорію мостів", запропоновану свого часу бібліотекознавцем А. Покровським. Її суть у тому, що, враховуючи інтерес пересічного читача до відомого, звичайного, бібліотекар "перекидає місток" до більш складного і значущого. Це прийом, що ґрунтується на асоціаціях, переключає увагу читача від знайомого тексту, кінофільму, телепередачі до нового, від абстрактного явища до конкретних питань. Наприклад, запропонувавши виставку "Ох, мелодрама, мелодрама!", бібліотекар, крім нової літератури, що так популярна у жінок різного віку, ставить в експозицію класичні твори цієї тематики, які із задоволенням перечитають люди старшого віку і читатиме молодь. Особливий різновид бібліотечних експозицій — виставки книжкових пам'яток— рідкісних і цінних видань із колекцій бібліотек, музеїв книги або приватних зібрань. Друга група бібліотечних експозицій — тематичні виставки, що охоплюють документи та матеріали певної тематики. Розрізняють такі тематичні виставки: виставки, що присвячуються актуальним проблемам сучасності; виставки до певної пам'ятної чи знаменної дати; постійно діючі виставки-календарі, присвячені пам'ятним, ювілейним, історичним датам, що змінюються через певний період часу. Можна оформити календар народних прикмет, календар професійних свят, календар літературних дат, дитячих свят у світі тощо. Читацька адреса буде залежати від теми виставки і її матеріалів; виставки-персоналії, виставки-портрети, присвячені життю і діяльності видатних людей. Як правило, такі виставки організовуються до ювілеїв письменників, але можуть бути і постійно діючими, якщо бібліотеці присвоєне ім'я письменника або видатної людини. Звичайно, на ній повинні бути представлені не тільки книги, але і матеріали про письменника. Читацька адреса виставки може бути різноманітною, у залежності від того, які книги, якого автора і з якою метою демонструються: первинне ознайомлення з творчістю чи поглиблення знань про творчість письменника; виставка однієї книги (статті) або "Бенефіс книги"— ("Кожна книга має свою долю", "Книга, про яку дискутують", "Хто правильно оцінив книгу?"). Вона представляє книгу, яка за рейтингом визначена найпопулярнішою, а також статті, відгуки, рецензії з періодичних видань та матеріали про автора твору. На виставці однієї книги читач може побачити такі написи: "Єдина книга ЦБС", "Книга, не помічена вами", "Читайте! Це цікаво!". Доцільно помістити анотацію відомого письменника, викладача або читача. Якщо книга перевидавалась, варто представити її у виданнях різних років. Можна також коротко описати шлях книги від рукопису до друкованого видання; жанрові виставки — це, як правило, представлення на виставці книг одного літературного жанру (повість, детектив, фентезі, авантюрний роман, історичний роман, фантастика, любовний (дамський роман) тощо, завдяки якій можна задовольнити читацькі вимоги та інтереси у певному жанрі, а також дізнатися про наявність у фонді бібліотеки книг даного напрямку. Поряд із представленою літературою можна подати коротку історичну довідку та виникнення цього напрямку чи жанру, назвати його основоположників та послідовників. Необхідно зробити відповідне естетичне оформлення. Великого значення набувають інноваційні нетрадиційні виставки, які мають, в основному, дозвіллєвий характер. Для створення привабливого, цілісного образу, значного пізнавального значення, крім книг, періодичних видань, доцільно розміщувати різноманітний ілюстративний матеріал, аксесуари, змістовно пов'язані з проблематикою і доповнюючи її у вигляді фону. Використовуються також предмети, макети, моделі, муляжі, бутафорія. Розглянемо деякі з цих виставок. Виставка-бенефіс читача "Кращий читач року". Мета — привернути увагу до книг через інтереси однолітків. Обов'язкові елементи: формуляр читача (збільшений), бажано з фотографією. Дати короткі відомості про читача, зробити аналіз читання, тобто проаналізувати відвідування, визначити кількість прочитаних книг з різних галузей знань, жанри літератури, яким віддається перевага, організувати обговорення творів улюблених авторів та ін. Можна виготовити цікаву медаль або ж вручити грамоту. Наприклад,"Суперчитач", "Містер (міс) фентезі", "Любителю детективів", "Знавець класики", "Леді любовного роману", "Історик-ерудит", "Поезія — це завжди неповторність ". Виставка-вернісаж, виставка галерея.На виставці розташовуються книги і репродукції картин за визначеною тематикою, але акцент робиться на репродукціях. Оформлюється з метою розвитку естетичного смаку у читачів. Наприклад, "Різнокольорова палітра рідної природи", "Осінні фантазії природи", "Земля в рожевому світанку", "Краса завжди в моді", "Війна і Перемога очима художників". Виставка-хобі : поруч із книгами, що рекомендуються, експонуються предмети, виготовлені за нормами, рецептами, кресленнями, викройками з цих книг, а також предмети праці, за допомогою яких виготовлені ці вироби. Наприклад, "Макраме — це просто...", "Наші руки не для нудьги", "Творчий оазис", "Фантазія і творчість". На основі таких виставок можна організувати виставки-ярмарки. Виставка-рекомендація і виставка-порада. Між ними великих розбіжностей немає. Подаються поради фахівців з будь-якої проблеми, яка цікавить читача. Наприклад,"Як розвивати пам'ять", "Наші комплекси: як їх подолати?", "Екзамени і стрес", "Квіткова косметика", "Готуємось до іспитів", "Візьми книгу для відпочинку", "Це цікаво: візьми і почитай", "Книги, які потрібно перечитувати", "Досліджуйте нові світи: читайте", "Книги для жінок" та ін. Фактографічна інформація супроводжується списком літератури, що рекомендується для самоосвіти з даного питання. Виставка-осуд (засудження) або антивиставка. Часто у своїй роботі зустрічаємося з такою проблемою як неповернення книг читачами та їх псування. Саме тому ця виставка буде доречною, оскільки можна наочно показати неохайне, недбале відношення до бібліотечних видань. На виставці представляються пошкоджені або неповернуті книги (береться макет каталожної картки, де крім запису книги вказується прізвище, ім'я, по батькові читача — боржника). Це один з ефективних способів у боротьбі з боржниками. Виставка-застереження або антиреклама подає матеріали, які допоможуть користувачу розібратися в тих питаннях, що хвилюють людство. Обов'язковим елементом цієї виставки має бути пояснення вчених, спеціалістів з тієї чи іншої проблеми, щоб запобігти надзвичайним ситуаціям та покращити становище. Наприклад, "Не допустити лиха у своєму житті", "Чорнобиль — старт нової епохи", "Природа — вічне джерело краси", "Знання проти страху: СНІД". Виставка-запитання пропонує тексти цікавих запитань та представляє книги, періодичні видання, окремі статті, які дають відповіді на них. Наприклад, "А у нас сьогодні гість (про етикет)", "Генетично-модифіковані організми: від захоплення до розчарування", "Мандри навколо світу", "Гіркі плоди солодкого життя", "Частинка моєї душі — рідний край", "Книга, що творить історію" (Біблія), "Екологія і суспільство: на перехресті думок". Виставка-роздум має на меті сприяти осмисленню тих тем, що хвилюють людство, наявність декількох точок зору на нашу тему, текстове звернення до читачів, в якому пропонується взяти участь в обговоренні та виробити власний погляд. Наприклад, "Я— для себе, я — для інших", "Я— особистість", "Формула успіху", "Ти на Землі — Людина", "Духовність і формування особистості". Виставка-дискусія має подібні завдання, що і виставка-роздум, але при її оформленні використовується метод обговорення. Як правило, на виставці розглядається лише одне питання, а представлена література висвітлює його з різних, інколи протилежних боків, де відображено різні точки зору, які спонукають читача до дискусії. За допомогою цієї форми популяризації бібліотечних фондів варто висвітлювати теми:"Шляхи відродження ремесел — яким їм бути?", "Сучасне і традиційне в народному мистецтві. Чи можливо їх окреме існування?", "Щастя — реальність чи ілюзія", "Людина і природа: гармонія чи трагедія", "Сім'я і ринок: як вижити?". Читач може сам висловити свою думку, вклавши аркуш з рекомендаціями в кишеньку "Слово читача". Виставка-діалог— це діалог двох точок зору, двох авторів, де експонується література з діаметрально-протилежними поглядами на проблему, питання. Біля виставки бажано поставити скриньку, де читачі можуть висловити свої міркування або залишити запитання. На виставці активно використовуються цитати. Ці виставки більш складні, тому адресуються вони підготовленим читачам. їхні погляди варто обговорювати на засіданнях клубів за інтересами, творчих об'єднань або вони можуть скласти тематику подальшої виставкової роботи. Наприклад, "Студент — це звучить!", "Розмови один на один", "Що таке жіночність", "Я — ти: проблеми спілкування", "Чоловік + жінка —?!". Виставка-реклама. Реклама бібліотеки і її можливостей буває різного змісту. Звичайно, це постійні або тимчасові експозиції публікацій про історію створення бібліотеки, демонстрація її раритетів, ілюстративних матеріалів про етапи її розвитку, відгуки читачів і гостей та інші матеріали. Наприклад, можна підготувати цикл книжкових виставок "Бібліотечний вернісаж" за темами: "Візитна картка бібліотеки" (видання бібліотеки); "Тут думи, почуття, мудрість, таємниці віку" (статті і рідкісні видання); "Дари безцінні" (презентація книг, подарованих читачами); "Хіти літератури" (книги — відкриття року); "Не книги — перлини! Пропонуємо перевидати". Виставка-реквієм оформлюється для вшанування пам'яті та днів скорботи: "Війна пройшлась по їхніх долях", "Велич ратного подвигу", "Знаємо і пам'ятаємо", "І смерть, як найвищий вінок" (О.Ольжич), "Повернуті із забуття", "Реабілітовані історією", "Свіча поминальна, свіча надії". Виставки-відповіді дають поради з хвилюючих питань повсякденного життя людей: як заготувати продукти вчасно; як розбивати клумби на дачній ділянці; як навчитися шити тощо. Експрес-виставки — позапланові, оперативні, пов'язані з виникненням злободенних проблем, появою актуальних цікавих публікацій, що вимагають громадських відгуків. Виставка-кросворд. В її основі невеликий кросворд, "ключ" до розгадки якого можна знайти в експонованій літературі. Виставка-гербарій припускає наявність власне гербарію і книг, періодичних видань про ці рослини. Наприклад: "Лікарські рослини ... району". Озвучені книжкові виставки ("звукові" виставки). Увазі відвідувачів пропонуються записи оглядів літератури та інших текстів, а також зображення за допомогою аудіо-, відеоапаратури, персональних комп'ютерів. На звукових виставках музи всіх мистецтв представлені єдино. Наприклад, можна підготувати виставку, присвячену життю і творчості П.І.Чайковського. Це Чайковський і Пушкін; Чайковський — Чехов — Левітан і т.д. Виставка-чайнворд: обов'язкова наявність чайнворда за темою виставки, оформлення його крупним планом і представлення літератури, де можна знайти відповіді. Виставка-чайнворд, виставка-кросворд, виставка-конкурс — усе це виставки одного ряду, близькі за формою. І хоча вони стимулюють та розвивають допитливість, підштовхують до більш уважного прочитання представлених на виставці джерел, зловживати ними не треба. Жива виставка. Тут експонуються не тільки книги, статті з журналів і газет, ілюстративні матеріали, але також передбачається присутність живих істот. Це можуть бути рибки в акваріумі, морська свинка, хом'ячок і т.д. Особливий інтерес такі виставки викличуть у дітей. Виставка-знайомство. Вона організовується для того, аби познайомити відвідувачів бібліотеки з будь-якою цікавою людиною (місцевий діяч, відома людина і т.д.). Виставка-презентація (реклама, прем'єра). Це може бути презентація нової книги, журналу, газети, чи незвичайне розкриття їхнього змісту із застосуванням технології рекламної діяльності, наприклад, через заголовок-наказ "Дівчатка, нова книга для вас: прочитайте!" або "Знайомтесь: новий підручник". Виставка-щоденник — це можуть бути щоденники великих людей, письменників, приватних осіб, які можна розглядати як документи епохи ("Щоденник Паші Савічевої", "Щоденник Ганни Франк", щоденники Ф.М.Достоєвського, М.Башкирцевої, К.І.Чуковського, Ю.К.Олеші та ін.). За бажанням читачі можуть представити і свої щоденники. Виставки-імена. Бажано, щоб це був цикл виставок "Олександр", "Ганна", "Володимир" і т.д. їхня мета — познайомити користувачів бібліотеки з історичними особистостями, з такими іменами (Олександр Македонський, Олександр Невський), поетами і письменниками, літературними і біблійними героями (Ахматова, Кареніна, Керн, Онєгін, мати Діви Марії). Виставка забезпечить розвиток кругозору сьогоднішнім Галинам, Володимирам, Тетянам, Борисам і всім іншим — адже для кожного його ім'я — особливий знак. Ці виставки доцільно організовувати до ювілейних дат, днів народження і днів ангела. Виставки нових часописів. Нові журнали підбираються за галузями знань. Бажано за кожною назвою журналу закріпити відповідне місце на вітрині. "Лавка букініста", для участі у виставці необхідно запросити книголюбів, які демонструватимуть свої книги, поділяться своїми захопленнями. Створення такої виставки припускає збір фактичних даних про що-небудь. Наприклад: "Родовід прапора, герба, гімну України". Виставка-експозиція, наприклад: "Так, були люди в наш час". На виставці розміщуються репродукції картин із зображенням батальних подій, біографічні довідки, історичні повісті, розповіді і поетичні твори про учасників Вітчизняної війни 1812 р. Виставка-конфлікт. Це ще один з різновидів "психологічних виставок". Необхідність таких виставок відчувають працівники бібліотек для дорослих. Основна мета виставки — допомога читачеві у вирішенні будь-якої конфліктної ситуації, допомога у пошуку можливих шляхів виходу з неї. Виставка книжкових ілюстрацій. На виставці розташовуються розкриті ілюстровані книги на будь-яку тему, але акцент робиться на ілюстрації. Будуть цікавими виставки ілюстрацій одного художника, до книг одного жанру, з однієї теми, наприклад "Мороз і сонце" (зимові пейзажі). Виставка розкриває погляд на книгу як художню цінність, де синтез тексту й ілюстрацій створюють неповторний вигляд. З метою збереження бібліотечного фонду можна оформити виставку "Слідами загублених книг"з розділами: "Цю книгу тримає боржник", "Люди, що ви з нами зробили?" та ін. Виставка-вікторина ставить за мету розширити кругозір читачів і звернути їхню увагу на книги, які рідко запитуються. Необхідно написати текст звернення до читачів, тобто розкрити умови виставки-вікторини. Пропонуються запитання і книги, в яких можна знайти відповіді. Книги систематизуються по-різному: запитання-книга (підказка), запитання-книги врозкидку. Переможцю у вікторині — приз. Виставка-тест: на подібній виставці для читачів підліткового віку і старшокласників передбачається наявність тестів і літератури, де можна знайти які-небудь поради і рекомендації з отриманих результатів тестування. Виставка одного портрета: на виставці обов'язкова наявність портрета чи репродукції і літератури про цю людину. Наприклад: "Але красу її Боровиковський врятував..." (про М.І.Лопухіну). На виставку під назвою "Книги, що заслуговують на увагу" підбираються книги, які певний час не користувалися попитом відвідувачів бібліотеки, але заслуговують на їх увагу. Як правило, ці виставки включають 20-25 книг і відрізняються різноманітністю тем і авторів. Організація подібного роду виставок практикується в американських публічних бібліотеках досить широко. Виставка-полеміка. Вона влаштовується з метою допомоги читачеві у формуванні світогляду, повідомлення його про цікавий, актуальний дискусійний матеріал. Обов'язкова наявність полемічного матеріалу, відгуків на нього, що відбивають різні точки зору. Наприклад: "Звідки беруться злочини і підлітки-злочинці?". Виставка-досьє — виставка документів, фактів, даних, творів з певного питання, за допомогою яких користувачеві надається можливість самостійно визначити свою позицію, дати відповідну оцінку події, явищу. Виставка-ікебана. Якщо є бажання додати інтер'єру бібліотеки художньо-виразний вигляд, підсилити естетичну ауру, то треба виявити фантазію й обов'язково організовувати такі виставки. На них представляються книги з даної тематики і обов'язкова наявність композицій із квітів. Виставка-настрій. Читачам пропонується самим поставити книги на виставку і дати відгук на них: "Я читаю цю книгу, коли мені сумно..." і т.д. Приверне увагу тема: "Як вірно сказано ... не мною ... про мене", цю виставку може організувати бібліотекар за творами класиків. Розділи виставки: "Герої сумують", "Герої щасливі" і т.п. Виставка-імпульс — спонукає читача до дії і має починатися словами: "Зупинися", "Це цікаво", " Це для тебе" та інше. Представлені на виставці матеріали повинні носити емоційний, яскравий, неоднорідний характер. Виставки-творчості. Це можуть бути виставки ікебани, квітів, картин, виробів з різного природного матеріалу: сучків дерев, гілок, жолудів, каштанів, різноманітних овочевих культур тощо. Сьогодні книжкова виставка несе в собі елементи театральних постановок, схожа на твори декоративно-прикладного мистецтва. Наприклад, через вияв інтересу до історії побуту, народних свят, до всього таємного і загадкового з'являється виставка "Ода новорічній ялинці". У розділі "Зимові сни" читачі зупиняють погляд на прекрасних моментах життя природи, зафіксованих у фоторепортажі самого бібліотекаря, який створює виставку, виявляючи своє світосприйняття. Виставка знайомить з предметами побуту: скриньками, ключиками, люстерками різних розмірів, косметикою давніх часів, дозволяє прослідкувати міжнаціональне коріння багатьох гадань, доторкнутися до книг, де поети і письменники писали про це. Експозицію можна доповнити розділами "Різдвяні вітання у 20 століття", "Новий рік у філателії", проілюструвати їх старими вітальними листівками та марками тощо. Подібні виставки можна підготувати практично до всіх свят сонячного циклу: Великодня, Трійці, Покрови та ін. У користувачів бібліотеки часто є хобі, вони збирають різноманітні колекції, котрі не мають можливості виставити. Бібліотекарі можуть запропонувати їм організувати презентації їхніх зібрань, доповнивши бібліотечними книжковими раритетами, зробити в бібліотеці виставки поробок, поштових листівок, ляльок, брелоків тощо. Такі експозиції стануть окрасою простору бібліотеки, її інтер'єру, створивши відповідну ауру. Іншими видами виставок є: адресна, вітрина, гороскоп, декорація, інформація, колізія, макет, міні-музей, нетрадиційних носіїв інформації, пам'ять, плакат, свято, предмет, вітання, заклик, протест, подорож, міркування, стенд, творчий проект, покажчик, фантазія, фотоконкурс, фоторепортаж, хронологія.
Віртуальна книжкова виставка
Застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій дозволяє впроваджувати в бібліотеках нову форму виставкового експонування документів — віртуальну (онлайнову, електронну) виставку. Це — умовно не обмежений у часі та просторі захід, котрий реалізується за рахунок інтернет-ресурсів, у межах якого бібліотека має можливість розмістити текстову інформацію, графічне, аудіо- або відео зображення експонатів, що розкривають зміст виставки. Основними чинниками, що визначають ефективність популяризації документів, представлених у вигляді книжкової віртуальної виставки, є: рівень розробки експозиції; досконалість технологій, використаних для створення виставки; інформаційне навантаження; термін розміщення на сайті. Використання у бібліотечній практиці віртуальних виставок дозволяє розв'язати низку проблем, які неможливо вирішити традиційними методами. Це, зокрема:
- забезпечення збереження документів;
- оперативність організації виставки та можливість постійного її поновлення новими документами;
- представлення документів у потрібній кількості назв;
- необмеженість терміну експонування документів;
- можливість перегляду змісту окремих документів, зокрема, збірників наукових праць та ілюстрацій;
- розкриття змісту представленого видання за допомогою анотації;
- представлення документів, які відсутні у фондах даної бібліотеки, але мають певне значення для розкриття заданої теми;
- можливість дистанційного перегляду виставки без відвідування бібліотеки у будь-який час.
Відвідувачі віртуальної виставки можуть отримати повну інформацію за темою, що їх цікавить, без поспіху, часових або географічних обмежень, наочно ознайомитися з інформаційним ресурсом та одержати іншу додаткову інформацію. Віртуальні виставки надають широкий спектр можливостей для суб'єктів виставкової діяльності. їхні організатори можуть популяризувати бібліотечні фонди та рекламувати бібліотеку, а відвідувачі — задовольняти свої інформаційні потреби. Основні етапи підготовки віртуальних виставок такі ж, як і для традиційних експозицій: відбір документів, визначення структури, компонування матеріалу, оформлення текстів та ілюстрацій. Користування виставкою має бути зручним і зрозумілим. Структурування документів не обов'язково має відповідати правилам компонування матеріалу, прийнятим для традиційних виставок. Документи можуть бути розташовані не тільки за розділами, а й за абеткою назв, хронологією або іншими ознаками, що, у свою чергу, спрощує процес організації виставок. При організації віртуальних виставок велику увагу треба приділяти дизайнерському оформленню, тому, що це чудовий спосіб продемонструвати рівень заходу. Основна мета виставки — інформаційне обслуговування, реклама бібліотеки та її інформаційних послуг. Віртуальні виставки можуть бути створені як доповнення до реальних експозицій. Перехід до віртуальних виставок (переліку) можна здійснити з першої сторінки веб-сайту бібліотеки (рубрика "Віртуальні виставки"), що, безперечно свідчить про значущість даної форми інформування. Бібліотечний опис документів може бути винесено в окремий список та дублюватися на веб-сторінках, присвячених окремим розділам, що містять також історичну довідку, оглядову інформація про видання, декілька зображень його обкладинок, титульних сторінок. На тематичних віртуальних виставках документи систематизуються за абеткою і, крім бібліографії та ілюстративного матеріалу, тут можна ознайомитися зі змістом збірників, які стосуються означеної теми, та авторською анотацією. При створенні персональних віртуальних виставок їхню структуру можна побудувати таким чином: бібліографічна довідка про особу, бібліографія, а саме: перелік авторських робіт, видань про діяча (книги; окремі розділи книг, статті з журнальних та газетних видань; посилання на інтернет-ресурси). Бажано, щоб усі бібліографічні записи занотовувались, а до більшості представлених на виставці документів додавався ілюстративний ряд — обкладинки та титульні сторінки видань, що покращує сприйняття виставки користувачами. Наразі, віртуальні комунікації та веб-можливості є обов'язковою умовою конкурентоспроможності бібліотек. З огляду на це, віртуальні виставки стають невід'ємною складовою їхньої виставкової діяльності. Такі експозиції можуть готуватися паралельно з традиційними книжковими виставками або бути самостійною формою розкриття та популяризації фондів, вони є ефективним інструментом залучення користувачів до бібліотеки, засобом створення її позитивного іміджу.
Перелік використаної і рекомендованої літератури
Библиотечное обслуживание : Теория и методика : Учебник / Под ред. А. Я. Айзенберга. — М., 1996. — 199 с. Выставочная работа. Составление тематических подборок и дайджестов // Справочник библиотекаря. — СПб., 2002. — С. 167-171. Вяткина В. В.Организация книжных виставок — это наука и искусство / В. В. Вяткина // Шкільна бібліотека. — 2006. — № 1. —С. 99-105. Голдина И. И. Нетрадиционная виставка — это современно! / И. И. Голдина // Библиотека. — 2003. — № 1. — С. 23-24. Горбачев А. Основи эстетического оформлення / А. Горбачев // Библиотека. — 1995. — № 3. — С. 58-60. Доморацкий В. П. Наглядность в работе библиотеки: системний поход : метод. пособие / В. П. Доморацкий, М. В. Белоколенко. — М. : Либерия, 1999. — 55 с. Дупляк Т. Інтернет-технології у виставковій діяльності / Т. Дупляк, Т. Ткаченко // Маркетинг в Україні. — 2008. — № 3. — С. 6-29. Зайцева Т. Простір, в якому легко орієнтуватися / Т. Зайцева // Шкільна бібліотека плюс. — 2004. — № 18. — С. 6-16. Збаровская Н. В. Выставочная деятельность публичных библиотек / Н. В. Збаровская. — СПб. : Профессия, 2004. — 224 с. — (Серия "Библиотека"). Качалина В. В. Выставочная деятельность Британской библиотеки / В. В. Качалина // Библиотековедение. — 2001. — №3. — С. 97-104. Короткий термінологічний словник із бібліографознавства та соціальної тематики. — К., 1998. Кусая С. II. Презентация в библиотеке : [О презентации книжных виставок в библиотеках] / С. И. Кусая, Н. В. Шкроба // Научные и технические библиотеки. — 1998. —№4. — С. 51-54. Маликова Л. В. Библиотечные книжные выставки-ярмарки / Л. В. Маликова // Научные и технические библиотеки. — 1997. — № 10. —С. 28-34. Матлина С. Публика требовала : "Автора, автора, автора..." / С. Матлина // Библиополе. — 2006. — № 6. — С. 17-23. Пантюхова Т. В. Визитная карточка библиотеки : [Работа с книжными виставками] / Т. В. Пантюхова // Библиотека. — 2000.—№6. —С. 8-9. Протопопова Е. Н. Опыт организации персональных выставок литературы / Е. Н. Протопопова // Научные и технические библиотеки. — 2001. — № 11. — С. 49-52. Рябыкин Н.Работа не напоказ / Н. Рябыкин // Библиотека. — 2006.—№10. —С. 49-50. Смєхова Л. В. Книжкова виставка — одна з форм популяризації книги / Л. В. Смєхова // Шкільна бібліотека. — 2009.— №3. —С. 43-46. Смоляницкий В. М. Информационное обслуживание в Интернете : учеб. пособие. — X., 1998. — Ч. 1. — 65 с; 4.2. — 63 с. Терминологический словарь по библиотечному делу и смежным отраслям знаний. — М., 1995. Хайфуллина Р. Как оформить выставку? / Р. Хайфуллина // Библиотека. — 2000. — № 1. — С. 70-71. Что такое библиотечная выставка? // Шкільна бібліотека плюс. — 2007. — № 24. — С. 8-26. Шрайберг Я. Л. Интернет-ресурсы и услуги для библиотек : [в 2 ч.]. — М., 2001. —208 с. Якубенцова Э.. "Говорящие выставки" / Э. Якубенцова // Библиотека. — 1990. — № 6. — С. 45-46.
Матеріал підготувала головний бібліотекар з питань зберігання книжкових фондів бібліотек Полтавської області Безпалько І. І.
|
Режим роботи:
Понеділок-п'ятниця: 9:00 – 17:30,
Неділя: 9:00 – 17:30.
Вихідний: субота
Наша адреса:
36000 м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 17
Електронна пошта:
poltava_ounb@ukr.net
|