Полтавська Обласна Універсальна Наукова бібліотека імені І.П.Котляревського

Пам’яті І. П. Котляревського:
віртуальний проєкт
Полтавська Обласна Універсальна Наукова
бібліотека імені І. П. Котляревського
бібліотека
  

Електронний каталог

Електронна доставка документів

Віртуальна довідка
Тел.: (0532) 52-17-83
Тел./факс: 56-99-30

Контакти
Ми на мапі
Головна

НОВИНИ
АНОНСИ

Про бібліотекуІсторична довідка

Запис до бібліотеки

Правила користування

Структура бібліотеки

Контактна інформація

Бібліотека у ЗМІ

План заходівПоточний місяць

Архів

Хроніка подій

Виставки

Масові заходи

Ресурси бібліотекиКаталоги і картотеки

Електронний каталог

Зведений каталог

Бібліотека вдячна

Видання бібліотеки

Бібліографічні видання

Видання відділу інформації з питань культури і мистецтва

Видання відділу краєзнавства

Методичні матеріали

Наукові та практичні доробки наших співробітників

Послуги бібліотекиКористування бібліотекою

Ксерокопіювання та сканування документів

Електронна доставка документів

Визначення індексів УДК та авторського знаку

Віртуальна довідка

Програми та проекти

Отримай безоплатну правову допомогу

Інтернет для читачів публічних бібліотек

Вікно в Америку

Регіональний тренінговий центр

Бібліотеки - мости до е-урядування

Ресурси бібліотек у боротьбі з корупцією

Бiблiотечному фахiвцюНормативні документи

Методична діяльність

Бібліотеки світу

Бібліотеки України

Бібліотеки області

Полтавщина

Регіональні краєзнавчі ресурси

Полтавщина туристична

Видатні родини Полтавщини

Видатні люди Полтавщини

Літературно-мистецькі премії

Бібліотеки Полтавщини на сторінках обласних газет

Державні закупівлі   
Інформація для внутрішньо переміщених осіб   
 





















Полтавіка

Полтава Історична


Безоплатна правова допомога

ІСТОРІЯ ПОЛТАВИ Сайт Бориса Тристанова


Останнім часом в нашу професійну термінологію міцно ввійшло поняття "місія", що визначає зміст існування любої організації. Зміна ж місії публічної бібліотеки нероздільно пов'язана зі змінами парадигми розвитку суспільства.

З початку минулого століття місія публічної бібліотеки - народної читальні, хати-читальні, сільської бібліотеки перетерпіла зміни. Перша зміна відноситься до сімнадцятого року минулого століття, коли призначення бібліотечного просвітництва було змінено репродуктивною моделлю наших закладів, які працюють на відтворення і стабільність наявних суспільних відносин.

Публічна бібліотека сьогодні - це культурний центр, що забезпечує інформаційні потреби як реальних, так і потенційних користувачів, надає можливість міжособистісного спілкування практично всім жителям зони обслуговування, організує їхнє культурне дозвілля. Вона має бути наближена до конкретних людей, враховуючи їхні інтереси і потреби, поступово стаючи необхідною складовою інфраструктури регіону. Бібліотека не може існувати, якщо в ній не зацікавлене населення і якщо воно не готове її підтримати.

Сьогодні надзвичайно актуальними є питання:

- Чи повинні бібліотеки доводити свою значущість?

- Чи розуміє суспільство їхню роль у своєму поступі вперед?

- Чи відповідають вони потребам місцевого населення, вимогам сьогодення?

- Як у непростих сучасних умовах зробити діяльність публічних бібліотек ефективною?

Бібліотеки з їхньою багатовіковою історією завжди були для пересічної людини уособленням храму мудрості, хранителями історичної пам'яті, гарантами її збереження. Ряд факторів - політичних, економічних, соціальних - спричинив необхідність зміни звичного образу бібліотеки, її швидкої адаптації до перетворень у суспільстві. Змінюється основна функція бібліотеки - "від накопичення знань - до обслуговування користувачів". Повертається призабуте поняття "публічна бібліотека", яка сьогодні, відповідно до Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу", визначається як загальнодоступна установа. Проте публічна бібліотека не просто надає послуги всім верствам населення, вона є гарантом забезпечення рівного доступу до інформації. В центрі її уваги стоїть пересічна людина зі спеціальними і загальнокультурними потребами, певними життєвими інтересами. Змінюються ідеологія і концепція колишньої масової бібліотеки; в основі діяльності публічної бібліотеки покладено пріоритет загальнолюдських цінностей.

Публічна бібліотека, як одна з найдемократичніших інституцій, що створена суспільством, обов'язково функціонує в розвинутих країнах і переважно утримується на кошти місцевих органів влади.

Доступ до знань, ідей та думок в усій їхній різноманітності відіграє важливу роль у збереженні і розвитку демократичного суспільства, що робить роль публічної бібліотеки особливо значущою.

Отже, публічна бібліотека - це організація, створена суспільством, яке підтримує та фінансує її через місцеві, регіональні або національні органи влади. Публічна бібліотека забезпечує доступ до знань, інформації і художніх творів шляхом використання ряду ресурсів, однаковою мірою доступ всіх членів суспільства, незалежно від раси, національності, віку, статі, мови, віросповідання, ступеня працездатності, економічного стану, місця роботи та рівня освіти.

До публічної бібліотеки, як закладу, що обслуговує населення, висуваються певні вимоги щодо її місцезнаходження та технічного обладнання. Бажано, щоб вона розташовувалася в найбільш доступному для мешканців місці, поблизу транспортних розв'язок, культурних і комерційних установ. її приміщення має відповідати умовам, які б сприяли якнайкращому обслуговуванню користувачів і збереженню фондів, проведенню різних заходів для всього населення, для того, щоб стати важливим просвітницьким та культурним центром громади.

Крім того:

- бібліотека має забезпечити доступ до своїх ресурсів всіх користувачів, особливо осіб із фізичними та сенсорними вадами;

- бібліотека мусить працювати в зручний для користувачів час: тому 30% робочого часу бібліотеки не повинні співпадати із робочим часом користувачів;

- головні бібліотеки регіону, міста, району мають бути відчинені для користувачів не менше 60 годин на тиждень (шість разів на тиждень, по 10 годин на тиждень).

Вже з перших кроків відвідувач бібліотеки має зрозуміти, наскільки необхідним може стати цей заклад для нього. Тому так важливі сучасні підходи до оформлення бібліотеки, особливо місць, де безпосередньо надаються бібліотечні послуги.

Наочні нетрадиційні форми організації бібліотечного простору стимулюють інтерес відвідувачів. Наявність "інформаційної зони" дозволить більше дізнатися про бібліотеку та життя місцевої громади, яскравий куточок для наймолодших привабить батьків з дітьми, "читацька зона" абонемента з тематичними добірками художньої літератури зекономить час відвідувача, а комфортна "зона відпочинку" зробить бібліотеку більш затишною для людей похилого віку. Аматорські вироби читачів, дитячі малюнки, експозиції зі штучних квітів, яскраво оформленні тематичні полиці, нетрадиційна книжкова виставка – все це робить бібліотеку більш зрозумілою, привабливою для населення.

Відкритий доступ до книжкового фонду, розгалужений довідково-бібліографічний апарат, доповнений фактографічни­ми добірками документів різної тематики з основних життєвих питань зробить бібліотеку необхідною населенню. Наявність рекламних листівок, правил користування бібліотекою, адаптованих до певної читацької категорії зробить користування бібліотекою зручним.

Створенню дружньої атмосфери у бібліотеці сприяє не тільки наявність всіх цих факторів, а й зовнішній вигляд працівників, стиль їхньої поведінки, доброзичливі, неформальні звернення до відвідувачів.

Залежно від свого призначення, основних завдань діяльності, спеціалізації, цілей і пріоритетів кожна бібліотека має визначити власну місію. Це своєрідна її філософія, шляхетна, велична ідея, яку мають знати всі працівники та громадськість. В основі місії лежать відповіді на кілька питань:

чому існує,

            кого обслуговує,

                     з якою метою?

Публічна бібліотека – це освітня установа у найширшому розумінні цього слова. Вона забезпечує потреби населення у сфері освіти, інформації з розвитку особистості, організації відпочинку і дозвілля. Це робить її роль у суспільстві особливо значущою.

У цьому її відмінність від академічної бібліотеки, призначення якої підтримувати навчальний процес своїх учбових закладів, інформаційно забезпечувати наукові дослідження, зберігати інформацію для майбутніх поколінь. Зрозуміло, що місія бібліотеки, призначеної для навчання та інформаційного забезпечення наукових досліджень, буде відрізнятися від місій бібліотеки, що надає доступ широких верств населення до книжкових зібрань.

Місія публічної бібліотеки визначається на основі аналізу складу населення, соціооточення, інфраструктури регіону, історичних та культурних традицій. Відповідно до цього формуються та розкриваються фонди, облаштовуються приміщення, виготовляється рекламна продукція тощо.

Чітке дотримання визначеної місії допомагає окреслювати критерії якісного обслуговування (повнота, оперативність, доступ) раціонально розподіляти кошти, підбирати відповідний персонал.

На основі місії будується стратегічне планування, визначаються ролі бібліотеки, накреслюються короткострокові та довгострокові цілі.

Прикладом місії публічної бібліотеки може бути:

- збереження нагромаджених знань, пам'яті людства у вигляді документів і нетрадиційних носіїв інформації;

- розповсюдження знань і інформації в суспільстві, інформаційно-бібліотечне обслуговування населення;

- культурно-просвітницька діяльність, спрямована на задоволення духовних потреб громадян.

Метою бібліотеки є підвищення рівня інформаційно-бібліографічного обслуговування, використовуючи нові методи і форми діяльності.

Одним із важливих завдань є позиціонування бібліотеки на ринку інформаційних послуг. Оголошення, запрошення, анонси в газеті і на радіо, іміджеві заходи – все це оперативна, доступна реклама. Завдяки їй створюється привабливий образ закладу.

Неабияку роль в цьому відіграє і дизайн інтер'єру - його інформаційне і естетичне наповнення.

Популярність бібліотеки зростає і завдяки новим інформаційним технологіям. Користувачі мають можливість попрацювати на комп'ютері, скористатися Інтернетом, відсканувати, віддрукувати документ, а також навчитися азів комп'ютерної грамотності.

Невід'ємним елементом корпоративної культури та іміджу організації є символіка. Бібліотека може розробити свою емблему, яку потім розміщувати на запрошеннях, рекламних буклетах та листах.

Традиційно публічні бібліотеки намагаються "бути всім для всіх", проте кожна з них є неповторною. На образ бібліотек впливають надто багато чинників, щоб вони були ідентичними. Ставлення влади, взаємозв'язки з громадськістю, соціооточення, інфраструктура, кадровий склад, книжкові зібрання – все це впливає на ролі, які бібліотеки можуть відігравати у своїй спільноті.

Успішна бібліотека - самобутня. Вона вивчає контингент населення, аналізує потреби як реальних, так і потенційних користувачів. Послуги бібліотеки мають постійно удосконалюватися і змінюватися з урахуванням змін у структурі зайнятості населення, демографічних показниках, засобах комунікації, соціокультурному оточенні. Крім задоволення щоденних потреб спільноти, публічна бібліотека є хранителькою культури даної місцевості, особливо якщо інших установ та закладів цього напряму тут не існує.

ІФЛА визначає такі загальнодоступні користувачам бібліотечні послуги:

- видача книг та інших носіїв інформації додому;

- видача книг та інших матеріалів для роботи в бібліотеці;

- надання інформаційних послуг із використанням друкованих видань та електронної інформації;

- надання консультативних послуг користувачам, у т.ч. прийом попередніх замовлень;

- надання інформаційних послуг населенню, розробка та проведення різних заходів.

Послуги краще всього надавати у приміщенні бібліотеки, де забезпечується:

- доступ до усього розмаїття друкованих матеріалів;

- міжособистісне спілкування;

- організація дозвілля.

Однак у багатьох випадках надання послуг за стінами бібліотеки є більш ефективним. Зрозуміти це дуже важливо, тому, що розвиток бібліотечної справи в майбутньому піде шляхом надання послуг поза межами бібліотечних споруд (наприклад, доставляння інформації користувачеві додому або за місцем роботи), за допомогою інформаційних і комунікаційних технологій. Так, бібліобуси, які в багатьох розвинених країнах реально забезпечують рівні права на бібліотечне обслуговування всіх членів громади, сьогодні вже мають автоматизовані робочі місця, які дозволяють отримувати інформацію з Інтернету.

Публічна бібліотека – єдиний заклад культури, який працює навіть з дошкільнятами, комплектує для них ігри, матеріали для ручної праці, відповідну літературу, проводить різноманітні заходи.

Сьогодні, коли знову велика увага приділяється інституту сім'ї, бібліотека стає центром спілкування, місцем цікавого і змістовного відпочинку всіх членів родини. Немає жодної людини, котра була б надто молода чи стара для користування бібліотекою. Як влучно говорять наші зарубіжні колеги: "Людина вповзає в бібліотеку дитиною і залишається там на все життя".

Публічна бібліотека сприяє створенню та розвитку добре інформованого, демократичного суспільства і допомагає людям реалізувати свої можливості у процесі підвищення рівня власного життя і життя суспільства. Публічна бібліотека повинна знати проблеми, котрі турбують суспільство, і надавати інформацію, що допомогла б їхньому розв'язанню.

Можливість мати доступ до інформації і розуміти її – це одне з основних прав людини. Публічна бібліотека є соціальною установою, що забезпечує доступ до різноманітних знань та інформації на благо окремих громадян і суспільства в цілому. В основі діяльності бібліотек завжди було збирання та систематизація отриманої інформації.

Інформаційна функція публічної бібліотеки це - збирання широкого кола фактографічної інформації з питань повсякденного життя пересічного громадянина.

Отже, саме публічна бібліотека стає інформаційною базою життя спільноти, саме тут акумулюється місцева інформація, готуються дайджести, інформаційні досьє, експрес-інформації про рішення місцевої влади, нові соціальні пільги, навчання за кордоном, продаж чи купівля житла, поради безробітним - тобто те, що найбільш потрібно населенню. За даними зарубіжних дослідників, 85% людських проблем (житло, робота, освіта, дозвілля) вирішується саме за місцем проживання, на місцевому рівні. Зрозуміло, що ця інформація повинна постійно оновлюватися.

Збирання та збереження краєзнавчих матеріалів є ще однією функцією, що притаманна тільки публічній бібліотеці і робить її діяльність унікальною. На відміну від архівів та краєзнавчих музеїв публічна бібліотека доступна, її ресурси універсальні, вона має величезний досвід роботи з населенням і персонал, який вміє збирати та систематизувати краєзнавчу інформацію.

Таким чином, публічна бібліотека має вирішити ряд завдань:

- розвивати свою технічну базу для забезпечення доступу до інформації;

- сприяти освоєнню нових технологій працівниками бібліотеки;

- навчати людей різного віку методів користування інформацією і відповідною технікою;

- розширювати консультативну роботу щодо найбільш вагомих джерел інформації;

- забезпечити користувачам, зокрема інвалідам, вільний доступ до інформаційних ресурсів.

Публічна бібліотека залишається потрібною людині протягом всього життя і в різних життєвих ситуаціях. Часто це важливий громадський центр, єдине місце, де проходять неформальні зустрічі членів спільноти. Відсутність інших безоплатних культурних закладів спричинює затребуваність бібліотеки, яка має чималий досвід в організації змістовного дозвілля з врахуванням різних груп населення.

Чому сьогодні зростає роль публічної бібліотеки, яка з моменту свого виникнення традиційно розглядається як суспільне благо? Чому так важливо трансформувати масові бібліотеки у публічні? Які відмінності між ними?

Відмінністю публічної бібліотеки від масової є те, що:

- вона виконує не замовлення держави, а в результаті загальної децентралізації управління підпорядкована органам місцевого самоврядування;

- публічна бібліотека орієнтується на потреби кожного індивідуума;

- у своїй діяльності реалізує принцип свободи доступу до інформації.

Як працює публічна бібліотека:

- Виявляє, прогнозує і на потреби населення, яке вона обслуговує; відповідно поновлює форми і методи обслуговування.

- Визначає власну місію, орієнтуючись на інтереси реальних та потенційних користувачів; шукає ніші в інфраструктурі регіону, обирає відповідну спеціалізацію обслуговування.

- Надає особливого значення зручності, комфортності обслуговування, оформленню бібліотечного простору, наявній метаінформації.

- Змінює підхід до комплектування, що тепер базується на відборі літератури, котру бажає читати публіка, а не тільки тієї, що самі бібліотекарі визначають "як найкращу літературу для читання".

- Посилює інформаційну функцію. Створює численні фактографічні матеріали з життєво важливих питань для населення і доводить до широкого загалу. Якщо бібліотека стала інформаційним центром своєї громади і першим пунктом звернення за інформацією про місцеві новини, навчання, роботу, тоді можна говорити, що вона відмовилася від застарілої концепції обслуговування.

- Шукає можливостей для забезпечення відкритого доступу до світових інформаційних ресурсів, застосовує інформаційні технології.

- Запроваджує сучасний менеджмент, який базується на відповідальності кожного працівника перед спільнотою, на кошти якої бібліотека існує. її керівництво має розуміти призначення публічної бібліотеки, віддавати перевагу діяльності, спрямовані на задоволення інтересів населення.

- Співпрацює з різними громадськими організаціями, міжнародними фондами, активно діє в соціальному просторі, що її оточує. Шукає партнерів, союзників, можливостей додаткового фінансування.

- Опікується питаннями створення позитивного іміджу бібліотеки у населення, доведення владним структурам соціальної значущості установи.

Для підтримки високого рівня обслуговування, діяльність публічної бібліотеки повинна забезпечуватись відповідним законодавством і мати гарантоване постійне фінансування. Існує багато різноманітних моделей взаємовідносин між публічними бібліотеками і органами влади. Діяльність бібліотек частково або повністю регулюється органами влади районів, на основі стандартів, нормативів та критеріїв якості.

Розробляються вони з врахуванням міжнародних рекомендацій, прийнятих ЮНЕСКО, національних особливостей. Таким широко відомим документом став Маніфест ІФЛА/ЮНЕСКО про публічні бібліотеки 1994 року, який відображає професійне бачення бібліотечною спільнотою шляхів розвитку публічної бібліотеки на початку XXI століття.

У 1998 році на дванадцятому пленарному засіданні Міжпарламентської асамблеї держав-учасниць СНД було прийнято другу частину Модельного бібліотечного кодексу для усіх країн. Другий розділ цього документа стосується національних бібліотек, третій - публічних.

2003 року на VIII щорічній конференції Російської бібліотечної асоціації одностайно було затверджено "Маніфест про публічні бібліотеки", який, хоча і не є законом, але став керівництвом до дій таких бібліотек.

Публічні бібліотеки підпадають ще під деякі законодавчі акти, окрім законодавства, прийнятого спеціально для них. Сюди входять законодавчі акти про фінансове управління, захист інформації, охорону здоров'я, техніку безпеки і умови роботи персоналу. Керівництво публічної бібліотеки повинно знати всі законодавчі документи, що стосуються діяльності бібліотеки.

 

Маніфест ЮНЕСКО

Про публічні бібліотеки

1994 р.

Свобода, процвітання і розвиток суспільства та особистості є основними людськими цінностями. Але їх можна набути лише за умови, що добре інформовані громадяни матимуть можливість користуватися своїми демократичними правами і відігравати активну роль у суспільстві. Конструктивна участь і розвиток демократії залежать від достатнього рівня освіти й вільного і необмеженого доступу до знань, ідей, культури та інформації.

Публічна бібліотека, відкриваючи доступ до знань, на місцях забезпечує основні можливості для безперервної освіти, самостійного прийняття рішень і культурного розвитку особистості або соціальних груп.

Маніфест проголошує віру ЮНЕСКО в публічну бібліотеку як в активну силу, що сприяє поширенню освіти, культури та інформації, та як у важливий фактор підтримки ідей миру і духовності через людські помисли.

Тому ЮНЕСКО закликає центральні та місцеві органи влади надавати підтримку і активно допомагати розвитку публічних бібліотек.

 

Публічна бібліотека

Публічна бібліотека є місцевим інформаційним центром, що надає своїм користувачам (читачам) швидкий доступ до знань та інформації у всіх формах.

Обслуговування в публічній бібліотеці організовано на основі рівного доступу для всіх людей, незалежно від віку, раси, статі, віросповідання, національності, мови або соціального статусу. Особливі види послуг чи матеріалів повинні надаватися тим особам, які з якихось причин не можуть користуватися звичайними послугами і матеріалами.

Всі вікові групи мають отримати матеріал, який відповідає їхнім потребам.

Фонди і послуги повинні включати всі типи носіїв і сучасних технічних засобів поряд з традиційними матеріалами. Головне при цьому – висока якість та відповідність місцевим потребам і умовам. Зміст матеріалу має відображати сучасні тенденції та еволюцію суспільства, а також пам'ять про людські прагнення і творчі досягнення.

Фонди і послуги не повинні підлягати ідеологічній, політичній чи релігійній цензурі в будь-яких проявах або залежати від факторів.

 

Завдання публічної бібліотеки.

Ключові завдання, які відносяться до сфери інформації, грамотності, освіти і культури, повинні визначать характер і зміст послуг, що їх надає публічна бібліотека:

- створення та розвиток навичок читання у дітей з раннього віку;

- сприяння освіті – як індивідуальній, так і в навчальних закладах – і самоосвіті на всіх рівнях;

- надання можливостей для індивідуального творчого росту;

- розвиток уяви і прагнення до творчості у дітей і молоді;

- сприяння розповсюдженню знань про культурну спадщину і розвиток здібностей з оцінювання мистецтва, наукових досягнень і нововведень;

- забезпечення доступу до матеріалів, що відображають всі виконавські види мистецтва;

- сприяння розвитку діалогу між культурами різних народів та збереження їхньої самобутності;

- підтримка традицій усної творчості;

- забезпечення доступу громадян до всіх видів суспільної інформації; належне інформаційне обслуговування місцевих підприємств, асоціацій, окремих груп спеціалістів;

- сприяння оволодінню інформаційною і комп'ютерною грамотністю;

- надання допомоги і участь у реалізації заходів та програм з розповсюдження грамотності, орієнтованих на всі вікові категорії і, в разі необхідності, розробка таких програм.

 

Фінансування, законодавство і мережа.

- Користування публічними бібліотеками, в принципі, повинно бути безкоштовним. Публічна бібліотека відноситься до компетенції місцевих і центральних органів влади. Вона має бути одним із головних компонентів будь-якого довгострокового плану в галузі культури, інформаційного забезпечення грамотності і освіти.

- Щоб забезпечити бібліотечну координацію в масштабі всієї держави, законодавство і стратегічні плани повинні передбачати створення національної бібліотечної мережі, заснованої на загальноприйнятих стандартах щодо обслуговування.

Національна мережа публічних бібліотек має будуватися з урахуванням мережі національних, регіональних, наукових і спеціальних бібліотек, а також бібліотек навчальних закладів.

 

Діяльність і менеджмент.

- Необхідно чітко сформулювати політику, яка визначає основні цілі, пріоритети та види послуг, що відповідають місцевим потребам. Публічна бібліотека мусить бути ефективно організована, важливо дотримуватися відповідних норм і стандартів.

- Повинно бути забезпечено співробітництво з партнерами, наприклад, з певними групами користувачів та спеціалістами, як на місцевому, регіональному, національному, так і міжнародному рівнях.

- Послуги мають бути фізично доступними для всіх. Це вимагає раціонального розташування бібліотечних приміщень, забезпечення сприятливих умов для читання та навчання, відповідно технічного оснащення і зручного для всіх користувачів режиму роботи. Необхідно передбачити організацію обслуговування поза стінами бібліотеки для тих, хто може її відвідувати.

- Бібліотечне обслуговування мусить враховувати потреби громадян як у містах, так і у сільській місцевості.

- Бібліотекар є активним посередником між користувачами (читачами) і ресурсами. Професійна освіта і підвищення кваліфікації бібліотекаря – необхідна умова належного рівня обслуговування.

- Обслуговування поза стінами бібліотеки та програми навчання користувачів повинні сприяти максимальному використанню всіх ресурсів. 

Виконання Маніфесту.

Особам, які приймають рішення на державному і місцевому рівнях, бібліотечному співтовариству у всьому світі настійно рекомендується запроваджувати в життя принципи, викладені у цьому Маніфесті.

 

Список літератури:

Бражникова С. Миссия профессии : какова она? / С.Бражникова // Библиополе. – 2008. – № 4. – С. 2-5.

Виглежаніна Т. Моделі бібліотечного обслуговування / Т. Виглежаніна // Бібл. планета. – 2007. – № 3. – С. 4-6.

Головко С. И.Библиотечная деятельность: принципи обновле­ння : методическое пособие. – М. : Либерия-Бибинформ. – 2008. – 128 с.

Давидова І. Стратегії розвитку бібліотек України за умов інформаційного суспільства / І. Давидова // Вісник книжкової палати. – 2008. – № 8. – С. 24-27.

Кірюхіна Л. Інноваційна місія національної бібліотеки в інформаційній інфраструктурі України / Л. Кірюхіна, Т. Кузьмініч // Бібл. планета. – 2006. – № 3. – С. 10-12.

Кузнецова Т.Инновационные практики современной библиотеки / Т. Кузнецова // Библиотека. – 2009. – № 2. – С. 10-13.

Курас І. Сучасні соціокультурні процеси і зростання інтелектуальної місії бібліотек /1. Курас // Бібл. вісник. – 2002. – № 6. – С. 46-49.

Матвеева С. Главней всего погода в доме / С. Матвеева //Библиополе. – 2009. – № 2. – С. 62-63.

Матлина С. Г. Центральная городская-публичная-научная... И это все о ней? / С. Матлина // Научн. и техн. библиотеки. – 2003. – №8. –С. 5-17.

Публічна бібліотека : місія / 3 досвіду різних країн. Погляд методиста/. – К. : НПБ України, 2004. – 44 с.

Фурса Т. Крепить многонациональное единство / Т. Фурса //Библиотека. – 2008. – № 12. – С. 18-22.

Шамичкова Е. Публічна бібліотека : проблеми діяльності та їхнє вирішення / Е. Шамичкова // Бібл. планета. — 2001.— № 2. — С. 9-Ю.

 

Матеріал підготувала

зав. науково-методичним відділом

Полтавської обласної універсальної

наукової бібліотеки

ім. І. П. Котляревського                                                       Л.І.Чорноволенко

 



Режим роботи:
Понеділок-п'ятниця: 9:00 – 17:30,
Неділя: 9:00 – 17:30.

Вихідний: субота

Наша адреса:
36000 м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 17
Електронна пошта:
poltava_ounb@ukr.net


































2009 © ПОУНБ ім. І.П.Котляревського