Полтавська Обласна Універсальна Наукова бібліотека імені І.П.Котляревського

Пам’яті І. П. Котляревського:
віртуальний проєкт
Полтавська Обласна Універсальна Наукова
бібліотека імені І. П. Котляревського
бібліотека
  

Електронний каталог

Сенсорний інтерфейс (Електронний каталог)

Електронна доставка документів

Віртуальна довідка
Тел.: (0532) 52-17-83
Тел./факс: 56-99-30

Контакти
Ми на мапі
Головна

НОВИНИ
АНОНСИ

Про бібліотекуІсторична довідка

Запис до бібліотеки

Правила користування

Структура бібліотеки

Контактна інформація

Бібліотека у ЗМІ

План заходівПоточний місяць

Архів

Хроніка подій

Виставки

Масові заходи

Ресурси бібліотекиКаталоги і картотеки

Електронний каталог

Зведений каталог

Бібліотека вдячна

Видання бібліотеки

Бібліографічні видання

Видання відділу інформації з питань культури і мистецтва

Видання відділу краєзнавства

Методичні матеріали

Наукові та практичні доробки наших співробітників

Послуги бібліотекиКористування бібліотекою

Ксерокопіювання та сканування документів

Електронна доставка документів

Визначення індексів УДК та авторського знаку

Віртуальна довідка

Програми та проекти

Отримай безоплатну правову допомогу

Інтернет для читачів публічних бібліотек

Вікно в Америку

Регіональний тренінговий центр

Бібліотеки - мости до е-урядування

Ресурси бібліотек у боротьбі з корупцією

Бiблiотечному фахiвцюНормативні документи

Методична діяльність

Бібліотеки світу

Бібліотеки України

Бібліотеки області

Полтавщина

Регіональні краєзнавчі ресурси

Полтавщина туристична

Видатні родини Полтавщини

Видатні люди Полтавщини

Літературно-мистецькі премії

Бібліотеки Полтавщини на сторінках обласних газет

Державні закупівлі   
Інформація для внутрішньо переміщених осіб   
 



















Полтавіка

Полтава Історична


Безоплатна правова допомога

ІСТОРІЯ ПОЛТАВИ Сайт Бориса Тристанова


 

Романіст, публіцист, редактор


Інформаційний лист


(До 90-річчя від дня народження Б.Н. Левіна)

 

Борис Наумович Левін народився 5 травня 1919 року в Чернігові у багатодітній сім’ї коваля.

Сім’я часто переїжджала з місця на місце. Влаштовувалися в селі, обладнували кузню, а через рік-два рушали далі — понад Дніпром то українським, то білоруським берегом. Допитливий і уважний син коваля придивлявся до характерів людей, які завжди оточували товариського й веселого залізних справ майстра.

Заглиблення у світ людських взаємин, напевне, й привело 15-річного школяра до того, що 1934 року він надіслав у газету свій перший твір — звичайного листа, якого надрукували, місцева влада вжила при цьому серйозних заходів. Юний сількор відчув силу друкованого слова і внутрішній дар володіти ним. Тому, після середньої школи Борис Левін став студентом саме філологічного факультету Чернігівського учительського і Ніжинського педагогічного інститутів.

У ті роки Борисові Левіну справді щастило: поруч були Олексій Десняк, Абрам Кацнельсон, що уважно і вимогливо плекали творчу молодь з місцевої літературної групи, до якої входили також Петро Артеменко, Олекса Ющенко, Пилип Рудь, а в Ніжині творчістю студентів цікавилися Павло Тичина, Дмитро Косарик. До речі, Павло Тичина підготував до друку першу поетичну збірку Бориса Левіна, та вона, на жаль, загинула у видавництві трагічного 1941-го. А її автор, уже з повісткою в кишені, склавши останній державний іспит, у липні став бійцем повітрянодесантних військ і прослужив, здобувши і поранення, і урядові нагороди, до самої демобілізації навесні 1946 року.

Тому не випадково у творчому доробку колишнього гвардії старшого лейтенанта особисті враження і почуття фронтових буднів знайшли відображення в збірках "Когда человеку семнадцать" (1961), "Добрые люди" (1963), "Тепло ранней осени" (1967), "Твои сыновья" (1969).

Пізніше вийшла книга "Роса на рябине" (1980). Тут у повісті "Сидельников" Борис Левін в однойменному образі молодшого сержанта вдало відтворив образ Василя Тьоркіна.

Багатоманітну галерею образів бійців і командирів різного рангу, трудівників тилу зустрічає читач у творах письменника про Велику Вітчизняну війну. Близько тридцяти книг українською і російською мовами видрукував Борис Левін. Він автор книжок, оповідань та повістей "Сходить сонце" (1948), "Золоті зерна" (1950), "Єгорка" (1956), "В дороге", "В начале лета" (1957), "По затерянным следам", "Фляга воды" (1958), "Возмездие" (1961), "Сердце не знает покоя" (1962), "Еще один шаг" (1964), та інших.

Широке визнання приніс письменнику роман у п’яти частинах про І.П. Котляревського "Веселий мудрець" (1972-1987), який неодноразово видавався в Україні, в Москві, в перекладі болгарською мовою. Цікаво, що першу, найменшу частину майбутньої епопеї-оповідання "Вечори вченої республіки" для ювілейної збірки "Вінок І.П.Котляревському (1969) Левін написав на замовлення меморіального музею, решту, сім книжок, захопившись, — за покликом письменницького серця. Уже перші книжки "Веселого мудреця" (варіант назви деяких видань "Видно шляхи полтавськії…") мали успіх. Вони виходили декілька разів у Києві та Москві, починаючи з 1977 року. Заключна книжка циклу вийшла в Києві у 1987 році. Майже 20 років віддав письменник праці над епопеєю, яку Леонід Новиченко назвав "гарною квіткою в нев’янучому вінку безсмертному полтавцеві". Роман читають і цінують не лише в усіх куточках України, а й на багатьох паралелях і меридіанах, куди доля закинула наших співвітчизників.

Після кількох років праці у Чернігові, Вінниці і Слов’янську, вже член Спілки письменників, в 1953 році Борис Левін стає полтавцем. Працював в газеті "Зоря Полтавщини", в часописі "Блокнот агітатора", директором клубу письменників. Тут він переконався, що, як казав Олександр Іванович Ковінька, "писателів тут не сіють, не жнуть, а вони самі народжуються". Справді, майже щороку виходили його книжки, переважно про молодь або для молоді. Окремі твори письменника друкувалися болгарською, чеською, польською, німецькою мовами і одержали схвальні відгуки зарубіжної преси.

Повісті "Прощай, Васильевка", "Единственная", "Не отрекаюсь" і "В последнем круге" (90-ті роки), об’єднані в роман "В доме врага свого", присвячені іншому нашому земляку — Миколі Гоголю, його останнім рокам життя.

Справжнім письменницьким подвигом Бориса Левіна став роман "Великий праведник" (2001), про ще одного видатного полтавця — В.Г.Короленка. Він був написаний у той час, коли письменник мав невиліковну хворобу серця.

Борис Левін був різноплановим літератором: починав поетом, романістом виявив себе здібним журналістом, редактором, гострим і злободенним публіцистом.

Велику допомогу надавав полтавським літераторам-початківцям.

Таким різноманітним, поважним мистецьким доробком закінчив свій шлях 28 червня 2002 року романіст, публіцист, редактор Борис Наумович Левін.

Відзначаючи ювілей письменника та з метою популяризації в бібліотеках області пропонуємо організувати книжкові виставки, перегляди літератури, масові заходи під назвами: "Про славного сина Полтави", "Не міг не стати письменником", "Тяжкий і радісний літературний шлях Бориса Левіна", "Пристрасне слово письменника", "Син землі полтавської", "Шляхи творчої долі Бориса Левіна", "Пам'яті майстра словак" та ін.

 

Пропонуємо Вашій увазі список літератури, який допоможе, як в організації книжкових виставок, так і в проведенні масових заходів.

 

Видання творів Бориса Левіна

Батькове поле: оповідання // Комсомолець Полтавщини. — 1979. — 5 трав.

Будни: повести, рассказы. — К.: Рад. письменник, 1987. — 170 с.

В доме врага своего. — Полтава: Полтава, 1996. — 326 с.

В дороге: рассказы. — Харьков: Обл. изд-во, 1957. — 100 с.

Веселый мудрец: роман. — М.: Известия, 1988. — 605 с.

Вечори «вченої республіки»: оповідання // Зоря Полтавщини, 1969. — 30 трав., 3, 4, 6, 7 черв.

В лесу, где жили бобры: повесть // Радуга. — 1985. — № 8. — С. 36-53.

В начале лета: повесть. — К. : Молодь, 1957. — 147 с.

В последнем круге: повесть. — Полтава : Астрея, 1991. — 85 с.

Время человека: рассказ // Нева. — 1958. — № 5. — С. 103-107.

Вставайте, серцемкучеряві // Комсомолець Полтавщини. — 1976. — 11 груд.

Глас народа: рассказ // Литературная Россия. — 1971. — № 9. — С. 16.

Дорогий хліб: оповідання // Прапор. — 1959. — № 7. — С. 78-87.

Егорка: рассказы. — К.: Молодь, 1956. — 41 с.

Золоті зерна: оповідання. — К.: Рад. письменник, 1950. — 161 с.

Испытание характера: рассказ // Смена. — 1959. — № 15. — С. 6-7.

Книжки писані серцем: пам’яті В'ячеслава Срібного // Молода громада. — 1999. — 26 лют. — С. 7.

Когда человеку семнадцать. — К.: Молодь, 1961. — 258 с.

Колоски-колосочки: повість // Біла альтанка: Літер. альманах. — Полтава: Полтавський літератор, 1996. — С. 81-116.

Ливень: рассказ // Радуга. — 1963. — № 7. — С. 96-97.

Напад: коротка повість: [присвячена пам’яті В.Г.Короленка] // Зоря Полтавщини. — 1998. — 18 лип. — С. 4.; 21 лип. — С. 3.; 22 лип. — С. 3.; 24 лип. — С. 11.

На сінокосі: оповідання // Зоря Полтавщини. — 1975. — 12 лип.

Не отрекаюсь: повесть из жизни Н.В.Гоголя. — Полтава : Полтавський літератор, 1993. — 136 с.

Непокоренная Полтавчанка // Героини. Очерки о женщинах — Героях Советского Союза. — М., 1969. — С. 355-368. — (О Ляле Убийвовк).

Оглядини: оповідання // Зоря Полтавщини. — 1995. — 12 груд. — С. 4.

Перший видавець і меценат "Енеїди" // Слобідський карай. — 1998. — 29 серп. — С. 4.; 1 верес. — С. 4.

По затерянным следам: повесть и рассказы. — Харьков: Обл. изд-во, 1958. — 108 с.

Прости нас, Марта: рассказ // Радуга. — 1995. — № 8/9. — С. 65-71.

Роса на рябине: повесть, рассказы. — Х. : Прапор, 1980. — 167 с.

Сердце не знает покоя: рассказы. — Полтава : Обл. кн.-газ. изд., 1962. — 141 с.

Солнцем засияла: повесть // Радуга. — 1988. — № 11. — С. 67-120.

Суть справи: оповідання // Прапор. — № 1. — С. 101-134.

Твои сыновья: повести. — Харьков : Прапор, 1969. — 317 с.

Театр: повість. — Прапор, 1983. — № 5. — С. 17-67.

Тепло ранней осени: повести и рассказы. — К.: Рад. письменник, 1967. — 215 с.

Хто врятував одну людину, той врятував цілий світ: оповідання // Молода громада. — 1998. — 24 лип. — С. 7.

 

Про Бориса Левіна

 

Біла альтанка: Літер. альманах. — Полтава : Полт. літератор, 1996. — 80 с.

Борис Левін: [про письменника, члена Полтавської спілки літераторів] // Літературна Україна. — 2002. — 22 серп. — С. 11.

Бутенко Є. Зерна пшеничної віри: довідник-антологія "Літератори й митці Семенівщини" / С.Бутенко, М.Шудря. — Глобине : Поліграфсервіс, 2007. — С. 67-68.

Дяченко А. Не міг не стати письменником / А.Дяченко // Зоря Полтавщини. — 1999. — 5 трав. — С. 4.

Дяченко А. Хвалю й сварю, кого люблю / А.Дяченко. — Полтава : Астрея, 2005. — С. 155-159.

Калинове гроно: Антологія прози і драматургії полтавських літераторів ХХ ст. Том 2. Книга 1. / За ред.. М.В.Костенка, Ю.М. Дмитренка, А.М. Дяченка та ін. — Полтава: Полтавський літератор, 2006. — С. 302-317.

Клочко О. Романами Бориса Левіна закінчувався б, мабуть, і Володимир Даль // Вечірня Полтава. — 2002. — 4 квіт. — С. 8.

Наливайко І. "Зоря Полтавщини" благословила у світ "Веселого мудреця" / І.Наливайко // Зоря Полтавщини. — 2006. — 26 квіт. — С. 5.

Нанкевич А. Насичені будні / А.Нанкевич // Зоря Полтавщини. — 1987. — 8 верес.

Остроушко А. Про славного сина Полтави / А.Остроушко // Зоря Полтавщини. — 1978. — 18 листоп.

Писатели Украины в Великой Отечественной войне: Библиогр. справочник. — К. : Рад. письменник, 1981. — С. 151.

Письменники Радянської України 1917-1987: Бібліогр. довідник. — К. : Рад. письменник, 1988. — С. 350.

Ротач П. Колоски з літературної ниви / П. Ротач. — Полтава: Полт. літератор, 1999. — С. 210-213.

Стороха Є. "Веселому мудрецю — 25" / Є. Стороха // Зоря Полтавщини. — 1996. — 16 січ. — С. 4.

Халимон В. Нев’януче кохання Івана Котляревського : (легендарний образ Наталки, виписаний на основі розповідей у художніх творах письменників Івана Пільчука та Бориса Левіна) / В.Халимон // Полтавський вісник. — 2007. — 23 берез. — С. 19.

 

Матеріал підготувала

головний бібліотекар

з питань зберігання

книжкових фондів бібліотек

Полтавської області                                          Безпалько Ірина Іванівна

 

 

Полтава 2009



Режим роботи:
понеділок-неділя: 9.00 – 17.30
Наша адреса:
36000 м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 17
Електронна пошта:
poltava_ounb@ukr.net


































2009 © ПОУНБ ім. І.П.Котляревського