Життєві дороги Михайла Драй-Хмари

Після багатьох років замовчування в 1967 році повернулося в українську літературу викреслене з неї в 30-х роках ім'я блискучого поета і літературознавця-вченого Михайла Драй-Хмари: того року республіканське письменницьке видавництво випустило в світ збірку його "Вибраного". Але повна реабілітація поета прийшла значно пізніше, вже після проголошення незалежної України.

Михайло Опанасович Драй-Хмара народився 28 вересня (за старим стилем) 1889 року в Полтавській губернії – у селі Малі Канівці Золотоніського повіту (тепер Чорнобаївський район Черкаської області) в козацькій родині.

Батько Михайла походив з бідних козаків, ходив на заробітки під Азов, як міг вибивався у селяни-середняки. Так, серед простих селян-трударів і проходило дитинство майбутнього поета, що не могло не позначитися на його поглядах, життєвій позиції. Ідеалом Михайла Драй-Хмари була боротьба за волю та кращу долю трудового народу і, перш за все, селян.

Михайло рано залишився без матері, але батько не шкодував коштів на освіту сина. Спершу Михайло навчався в Золотоноші, потім у Черкасах, де закінчив гімназію. Освіту продовжив у славнозвісній Колегії Павла Галагана в Києві (закінчив у 1910 р.), а потім на філологічному факультеті Київського університету. Успіхи в царині філології були причиною того, що його відряджають для підвищення освіти за кордон. У Львові, Загребі, Белграді та інших містах слов'янського світу Драй-Хмара студіює славістику, вчить мови.

Після закінчення університету в 1915 році, він стає викладачем Петербурзького університету.

В 1917 році Драй-Хмара поспішає в Україну, щоб працювати для становлення власної держави. Він працює в Кам'янець-Подільському університеті, потім у Київському медичному інституті, а в 1930 -33 роках в Науково-дослідному інституті мовознавства при Академії наук.

1926 року виходить збірка оригінальних поезій "Проростень" й одночасно-наукова монографія "Леся Українка", якою зарекомендував себе поважним літературознавцем. У цій галузі Михайло Опанасович мав ще й інші праці, наприклад, про К. Тетмайєра, М. Богдановича.

Співпрацюючи з А. Кримським в Академії наук, брав участь у редагуванні "Збірника комісії для дослідження української мови".

У 20-х роках твори М. Драй-Хмари друкувалися в Харківських журналах "Червоний шлях", "Всесвіт", "Життя й революція", "Літературний ярмарок" та ін. Частіше це були переклади, а також вірші і статті.

21 березня 1933 року Михайла Опанасовича заарештовують, але через брак доказів звинувачення тоді не вийшло.

Взяли підписку про невиїзд і відпустили. На початку вересня 1935 року Драй-Хмара вдруге потрапляє до в'язниці: його звинувачують у націоналістичній контрреволюційній діяльності. Справу було приєднано до справ П. Филиповича і М. Зерова. Михайло Опанасович заперечує безпідставні звинувачення. Але даремно: в березні 1936 року справу його розглянула Москва, і письменник одержав 5 років виправно-трудових таборів. Драй-Хмара опинився на Колимі. У 1938 році на Дальбуді йому дали ще 10 років за "участь в антирадянській пропаганді в таборі". Знайшлися "свідки", які дали брехливі "показання" про те, ніби він агітував в'язнів тікати на Аляску. Цієї наруги він не витримав, захворів і помер у приміщенні медпункту лікарської дільниці Устьє Тайожная Оротуканського лікувально-профілактичного об'єднання. В акті про місце поховання записали: "На правом берегу реки Паутовой, могила №30 в 300 метрах от реки, а от л/п Г.Ларюковая до 1 км".

Реабілітований у 1989 році.

Поетичний світ Михайла Драй-Хмари поєднує в собі кращі ознаки літератури ренесансу початку XX століття. Гармонійно поєднані в ній риси неокласицизму та символізму творять неповторний світ індивідуального авторського естетичного стилю з присутньою любов'ю до "леління рідної розмови". Прекрасний майстер поетичного слова почув серцем і зумів передати силою власного почуття витончену красу рідної мови.

В цьому році виповнюється 120 років від дня народження Михайла Драй-Хмари. Бібліотеки області повинні включитися в роботу по вшануванню пам'яті нашого земляка. З цією метою радимо організувати книжкові виставки, перегляди літератури, літературно-мистецькі вечори, усні журнали, вечори-портрети та інші заходи на теми: "Михайло Драй-Хмара – поет, вчений, перекладач, людина ", "Поезія Драй-Хмари – великий вклад у розвиток української літератури",   "Із сторінок розстріляного відродження", "Життя прожите з честю", "Михайло Драй-Хмара і школа неокласиків", "Грані таланту Михайла Драй-Хмари", "І лиш творінням його духу судилося безсмертя", "Страдницька доля Михайла Драй-Хмари" та ін.

Вашій увазі пропонуємо розробку книжкової виставки "Пристрасне слово поета"

"Органічне, посутнє, внутрішнє, що чимраз зростало в міру розвитку поета, чим його творчість завоювала собі місце в історії нашої поезії двадцятих років – це глибоке й ювелірно-тонке відтворення об’єктивного й суб’єктивного світів, узятих в їх нерозривній єдності, в плані символічного світогляду й стилю".

Юрій Шерех

I розділ "Миттєвості одного життя"

"Сумлінна і напружена культурницько-освітня та науково-дослідницька літературознавча праця Драй-Хмари… засвідчувала щире бажання його бути корисним своєму народові, своєму часові".

Іван Дзюба

В цьому розділі потрібно представити літературу про життєвий і творчий шлях поета.

II розділ "Розстріляна муза"

"… я помітив, що в мені виросли якісь нові почуття, котрі заговорили у віршах дивною і чудесною мовою".

Михайло Драй-Хмара

Цей розділ виставки присвятити поетичній творчості Михайла Драй-Хмари.

III розділ "Із забуття – в безсмертя"

            "Літературна спадщина Михайла Драй-Хмари – це унікальні свідчення не лише складних пошуків поетом і вченим своїх ідеологічних  і духовних орієнтирів, своєрідна кардіограма суспільних настроїв і переживань".

Михайло Жулинський

В цьому розділі подати публікації про вшанування пам'яті нашого земляка.

Важливе місце в популяризації творчості письменника відіграють огляди літератури, які доцільно проводити біля книжкової виставки, демонструючи читачам матеріали, представлені на виставці.

Для широкого кола читачів радимо провести усний журнал: "Шлях із неводі, з небуття"

I сторінка "Із фаланги вибували найкращі"(вступне слово бібліотекаря про життєвий шлях М. Драй-Хмари)

II сторінка "Сторінками розстріляного відродження" (огляд творів і публікацій М. Драй-Хмари)

ІІІ сторінка "Гідний слави і пам'яті" (спогади про поета).

Бібліографія.

Публікація творів Михайла Драй-Хмари

Вибране. – К.: Дніпро, 1989. – 542 с.

Вибране (Поезії та переклади) – К. : Рад. письменник, 1969. – 301 с.

З циклу "Сліпі" : Поетові; Лебеді; Чернігів; Чудо: Вірші / М. Драй-Хмара // Вітчизна. – 2001. – № 5/6. – С. 64-66.

З щоденників / М. Драй-Хмара // Літературна Україна. – 1990. – 24 трав. – С.6.

"Лебеді"; "Я світ увесь сприймаю оком…"; [Вірші] / М. Драй-Хмара // Українське слово : Хрестоматія української літератури та літературної критики XX ст. /Уклад.: В. Яременко, Є. Федоренко. – Кн. 1. – К. : Рось, 1994. – С. 506-507.

Письма с Колымы / М. Драй-Хмара // Звезда. – 1998. – №9.– С. 158-172.

Поезії / М. Драй-Хмара // Золоті рядки української поезії: розстріляне відродження. –Донецьк : ТОВ ВКФ "БАО", 2008. – С. 36-59.

Поезії/ Михайло Драй-Хмара.–Нью-Йорк: "Свобода", 1964.– 295 с.

Щоденникові записи / М. Драй-Хмара // Хроніка. – 2000. – 2001. – № 45/46. – С. 523-539.

Про нього:

Гординський, С. Поезія Михайла Драй-Хмари і її переклади французькою мовою / С. Гординський // Сучасність. – 1976. – №1. – С. 18-37.

Горідько, Ю.В. силовому полі символізму: [В т. ч. твори М. Драй-Хмари] / Ю. Горідько // Київська старовина. – 2004. – №5. – С. 142-175.

Граб, В. Де і як загинув Михайло Драй-Хмара / В. Граб // Друг читача. – 1992. – 5 серпня. – С. 1.

Грабовський, В. "Лежавши на печі, держави не збудуєш...": [Творчість М. Драй-Хмари] / В. Грабовський // Слово просвіти. – 2002. – Ч.38. – (20-26 верес.) – С. 11.

Долот, П. "Ми сонця радості не бачимо..." / П. Долот // Реабілі­товані історією / АН України, Інститут історії України та ін.; Редкол: П.Т. Тронько та ін. – К. : Полтава: Рідний край, 1992. – С. 131-136.

Драй-Хмара Ашер, О. До 100-річчя з дня народження Михайла Драй-Хмари / О. Драй-Хмара Ашер // Сучасність. – 1989. – №10. – С. 19-26.

Драй-Хмара, О. Переклади поезій Михайла Драй-Хмари на французьку мову / О. Драй-Хмара // Всесвіт. – 1995. – № 1. – С. 155-158.

Жаботинський, П. Повернення Михайла Драй-Хмари / П. Жаботинський // Українське слово. – 2008. – 26 берез. – 1 квіт. – С. 6; Демократична Україна. – 2008. – 25 квіт. – С. 26.

Жулинський, М. Шлях із неволі, з небуття / М. Жулинський // Київ. – 2009. – № 1. – С. 122-123.

Забашта, Л. Драй-Хмара на Колимі: Вірш / Л. Забашта // Червона Лубенщина. – 1989. – 21 жовтня.

Западнюк, В. Військовий загін Михайла Драй-Хмари / В. Западнюк // Українська газета. – 1997. – 23 жовт. – С. 5

Заславський, І. З етюдів про неокласиків / І. Заславський // Сучасність. – 1997. – № 7/8. – С. 97-103.

Заславський, І. "Лебеді" і їх творча історія: [Про вірш М. Драй-Хмари] / І. Заславський // Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики XX ст. / Уклад. : В. Яременко, Є. Федоренко. – Кн. 1. – К. : Рось, 1994. – С. 507-512.

Заславський, І. Невідомі переклади Михайла Драй-Хмари /І. Заславський // Слово і час. – 1997. – № 3. – С. 62-65.

Іванисенко, В. Михайло Драй-Хмара / В. Іванисенко // Письмен­ники Радянської України, 20-30 роки: Нариси творчості / Упоряд. С.А. Крижанівський. – К., 1989. – Вип. 14. – С. 235-263.

Ковбасенко, Ю. Бути луною, будить луну, – долі своєї я не кляну / Ю. Ковбасенко // Українська мова та література. – 1996. – Ч.15. – С. 2-3.

Михайло Драй-Хмара // 3 порога смерті: Письменники України – жертви сталінських репресій / Авт. кол.: Бойко Л.С. та ін.; Упоряд. О.Г. Мусієнко. – Вип. 1. – К. : Рад. письменник. – 1991. – С. 165-167.

Михайло Драй-Хмара // Золоті рядки української поезії: Розстріляне відродження. – Донецьк: ТОВ ВКФ "БАО", 2008. – С. 35.

Михайло Драй-Хмара // Ротач П. Колоски з літературної ниви: Короткий літературний календар Полтавщини. – Полтава : Полтавський літератор. – 1999. – С. 437-440.

Михайло Драй-Хмара // Славутич, Яр. Розстріляна муза: Нариси про поетів. – К. : Либідь, 1992. – С. 43-49.

Невідомі славістичні лекції Михайла Драй-Хмари // Слово і час. – 2000. – № 2. – С. 68-71.

Рева, Л. Михайло Драй-Хмара: Людина "відважно чіткого духовного національно-політичного профілю" / Л. Рева // Вісник Книжкової палати. – 2007. – № 6. – С. 33-38.

Родіонова, І. Митець і антиномія "свобода-неволя" у поезії М. Драй-Хмари / І. Родіонова // Українська література в загальноосвітній школі. – 2007. – № 2. – С. 11-14.

Родіонова, І. Символіка барви та звуку у поетиці М. Драй-Хмари /І. Родіонова // Українська література в загальноосвітній школі. – 2004. – № 1. – С. 42-44.

Родіонова, І. Числовий символічний код у поетичному просторі М. Драй-Хмари / І. Родіонова // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2004. – №3. –С. 186-191.

Розіп'ятий на ґратах: [Про репресію письменника] // Граб В.І. У лещатах ДПУ: Нариси про безпідставно репресованих діячів вітчизняної науки та культури. – Полтава : Археологія, 1999. – С. 160-178.

Саєнко, В. Семантика і символіка кольору: (На матеріалі поезії М. Драй-Хмари) / В. Саєнко // Урок української. – 2005. – №9/10. – С. 29-31.

Черіпко, С. Дуалізм естетики поезії Михайла Драй-Хмари / С. Черіпко // Українська література в загальноосвітній школі. – 2007. – №5. – С. 8-11.

Матеріал підготувала

головний бібліотекар

з питань зберігання

книжкових фондів бібліотек

Полтавської області                                                              Безпалько І.І.