Пам’яті І. П. Котляревського: віртуальний проєкт |
Полтавська Обласна Універсальна Наукова бібліотека імені І. П. Котляревського |
Електронний каталог Електронна доставка документів Віртуальна довідка |
|
Слова Державного Гімну України музика М. Вербицького слова П. Чубинського Ще не вмерла України ні слава, ні воля. Ще нам, браття українці, усміхнеться доля. Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону, В ріднім краю панувати не дамо нікому; Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє, Ще у нашій Україні доленька наспіє. Душу, тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. А завзяття, праця щира свого ще докаже, Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже, За Карпати відоб'ється, згомонить степами, України слава стане поміж ворогами. Душу, тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. Ми живемо у незалежній державі, ім'я якій — Україна! Скільки глибини у цьому співочому слові... Це — золото безмежних полів, бездоганна синь зачарованих небес. Дев'ятнадцять останніх років — це роки нашого воскресіння, єднання, переосмислення своєї історії та долі, державної незалежності. Історія нашої державності складна і суперечлива, сягає корінням у сиву далечінь віків, має свої злети і падіння. Кожна країна має свої державні символи. В 20 статті Конституції України вказано, що державними символами України є Державний прапор України, Державний герб України і Державний гімн України. Під державними символами України слід розуміти закріплені в законодавстві офіційні графічні чи звукові зображення, в яких втілюється національна ідея, національний дух, що символізують державність України. Державні символи затверджуються Верховною Радою. Характерними їх ознаками є: вираження національного менталітету, національної ідеї політичного чи історичного змісту та загальнообов'язковість характеру. Основою державних символів є державний суверенітет. Державні символи є складовою більш широкого поняття "державні атрибути", до числа яких входять також столиця держави, офіційна назва держави, державна мова, державна печатка, національні пісні, почесні значки, державні штандарти. Державний герб — це закріплений у законодавстві офіційний умовний знак, який є офіційною емблемою держави. Зображується на прапорах (знаменах), грошових знаках, печатках, деяких офіційних документах, будинках, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ тощо. Державний герб України символізує мир і творчу працю, спорідненість поколінь, він є продовженням глибинних історичних традицій українського народу. Існує багато версій про походження тризуба та те, що він символізує, зокрема: тризуб символізує ту ж саму трійцю життєтворчих енергій, що й хрест та шестикутна зірка, тобто мудрість, знання і любов; інша версія — вогонь, воду й життя; або ж є уособленням трьох природних стихій — повітря, води і землі. Тризуб — найдревніший із знаків, котрі дійшли до наших днів. У Київській Русі він став великокнязівським знаком. Згодом карбувався на монетах князя Володимира Святославовича, його синів Святослава та Ярослава Мудрого. Верховна Рада України 19 лютого 1992 року прийняла Постанову про Державний герб України. Вона врахувала державні історичні традиції і затвердила тризуб як малий герб України, вважаючи його головним елементом великого гербу України. Тризуб став офіційною емблемою нашої держави. Слово "герб" польсько-німецького походження. Означає — спадщина. Державний гімн України — музично-поетичний твір, який прославляє батьківщину, державу, історичні події, їх героїв. В кожній державі світу є офіційно встановлений Державний гімн. Його можна назвати музично-поетичною емблемою держави. Державний гімн України, як офіційний символ держави, виконується під час підняття Державного прапора, відкриття різного роду урочистостей, офіційних зустрічей, прийняття військової присяги, відкриття спортивних змагань тощо. Слова Гімну затверджуються законом. Гімн України (слова Павла Чубинського, музика Миколи Вербицького) відіграє роль заклику до ствердження самостійності та суверенітету України, надихає український народ на розбудову власної держави. Слово "гімн" — грецького походження. Означає — урочиста, похвальна пісня. Державний прапор України — офіційний відмітний знак держави, опис якого встановлюється Конституцією України. Він є символом суверенітету і незалежності країни. 28 січня 1992 року Верховна Рада України прийняла Постанову про Державний прапор України. Ним став національний синьо-жовтий стяг. Державний прапор України — стяг з двох рівновеликих смуг синього і жовтого кольорів. Верхня смуга — синього кольору, нижня — жовтого. Співвідношення прапора до його довжини — 2:3. Державний прапор встановлюється на будівлях, в яких розміщуються органи державної влади і місцевого самоврядування, дипломатичні і консульські представництва України за кордоном. В дні державних свят і в траурні дні Державний прапор вивішується на житлових будівлях. Державна символіка уособлює державний суверенітет, верховенство та незалежність влади. Образи Державного Прапора, Держаного Герба та Державного Гімну символізують українську державність і конституційні цінності України, традиції та культуру українського народу. З метою поглиблення знань громадян про державні та національні символи України доцільно організувати в бібліотеках цикли книжково-ілюстративних виставок, перегляди літератури, історичні читання, тематичні полиці, куточки державної символіки, читацькі конференції, тематичні вечори, конкурси, вікторини, усні журнали, години цікавих повідомлень, дискусії, диспути на теми: "Державні символи України", "Твій прапор, Україно", "Прапорові барви України", "Нашого цвіту — по всьому світу", Гірка доля українських святинь", "Гетьманські клейноди", "Бойові прапори козацького війська", "Прапори слобідських полків", "Пильнуйте славу полкових знамен", "Краса і гордість нашої держави", "Державний прапор — прапор — дивоцвіт", "У сяйві жовтім, блакитнім зустріли нову ми добу", "В історії нашій за владу змагались блакитні стяги й золоті", "Наш прапор — як літо: блакитне небо, золоті ниви", "Україна відзначає День Державного прапора", "Свято єдності, свято духу", "Українська держава та її національна символіка ", "Державні символи України: історія і сучасність", "Червона калина — Україна", "Історичне поле українського прапорництва" та інші.
Пропонуємо Вашій увазі розробку книжкової виставки «Державні символи України – святиня народу» "Батьківщино, земле рідна Земле сонячна і хлібна, Ти навік у нас одна. Ти, як мати найрідніша, Ти з дитинства наймиліша, Ти і взимку найтепліша, Наша отча сторона! " М. Сингаївський І розділ "Наша перлина, наша святиня: державний прапор незалежної України". "Вже скільки закривавлених століть, Тебе, Вкраїно, імені лишали. Тож встаньмо, браття, в цю yрочу мить: Внесіте прапор вільної Держави! " В.Крищенко "Державний Прапор України — стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів". (Стаття 20 Конституції України) Про День Державного прапора України: указ Президента України від 23 серпня 2004 р. № 987/2004 // Офіційний вісник України — 2004. — № 35. — С. 42. Про Державний прапор України: постанова Верховної Ради України від 28 січня 1992 р. № 2076-ХП // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 19. — Ст. 257. Він — як літо: блакитне небо, золоті ниви... // Уряд, кур'єр. — 2006. — 23 серп. — С. 1. До питання про національний прапор // Шкільна бібліотека. — 2007. —№7. —С. 11-16. Драч, І.Ф. "Небесно-золотий наш стяг..." Сізіфів меч, або Гідронаука: [Вірш] / І.Ф.Драч // Анатомія блискавки: Поезія, проза. — X., 2002. — С. 362, 366. Зоряна, Н. Як найдорожчу святиню бережімо його: 23 серпня — День державного прапора України / Н. Зоряна // Народна армія. — 2008. — 23 серп. — С. 5. Ерстенюк, М. Прапор / М. Ерстенюк // Довідник з історії України (А-Я) / За заг. ред. І.Підкови, Р.Шуста. — К., 2002. — С. 620-621. Иванов, К.А. Флаги государств мира / К.А.Иванов. — М. : Транспорт, 1971. — 232 с. Кремптон, У. Прапори: пер. з англ. / У.Кремптон. — К. : Махаон-Україна, 1998. — 32 с. Крищенко, В.Д. Прапор України: [Вірш] / В.Д.Крищенко // Позакласний час. — 2003. — № 1. — С. 39. Національному стягу над Хрещатиком — 20 років // Голос України. — 2010. — 24 липня. — С. 1. Павленко, А. "Ой, військо йде, короговці мають..." [Червоний прапор в українських народних думах] / А.Павленко // Радянська Україна. — 1989. — 29 лип. Прапор державний // Українська радянська енциклопедія: В. 17 т. / Голов, ред. колегія. — М.П.Бажан, І.К.Білорід, В.Г.Бондарчук та ін. — К., 1963. — Т. 11. — С. 461. Прапор // Ілюстрована енциклопедія історії України: В 3 т. / Авт. тексту О.Кучерук. — К., 2004. — Т. 1.: Від найдавнішого часу до кінця 18 ст. — С. 163. Редько, В.Г. Прапор / В.Г.Редько // Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол. : Ю.С.Шемшученко, М.П.Зяблюк, В.Я.Тацій. — К., 2003. — Т. 5. — С. 54. Рожнятовська, А.О. Кольори, що дають надію: до Дня Державного прапора України / А.О. Рожнятовська // Календар знаменних і пам'ятних дат. — 2005. — № 3. — С. 68-76. Руднєв, К. На прапор — струнко / К.Руднєв // Військо України. — 2006.—№8. —С. 10-11. Тимошенко, Н. Державний прапор — символ країни / Н.Тимошенко // Політика і час. — 1997. — № 10. — С. 62-66. Скрипник, В. Червоне пішло — і аура змінилася у місті..." [Синьо-жовте знамено. Розміром 6x3 метрів — один з головних експонатів виставки музейних реліквій Вінниці] / В.Скрипник // Голос України. — 2006. — 23 серп. — С. 11. Філіпчук, Н. Люди скандували: "Прапор!": З історії сучасного українського державного прапора та гімну / Н.Філіпчук // Голос України. — 2008. — 29 січ. — С. 9. Юркова О. Це прапор — дивоцвіт: [Вірш про український прапор Ю.Загорського — Залети "Негода. Наче хвилі у Дніпрі..."] / О.Юркова // Голос України. — 2006. — 23 серп. — С. 10.
II розділ "Герб України — символ віри і надії". "Наш герб – тризуб, Це воля, слава й сила, Наш герб – тризуб, Недоля нас косила. Там ми зросли, ми є, Ми завжди будем, Добро і пісню, Несемо ми людям" Н.Поклад "Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України". (Стаття 20 Конституції України) Про Державний герб України: постанова Верховної ради України від 19 лютого 1992 р. № 2137-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 40. — Ст. 592. Бєлов, О. Герб України — символ віри й надії / О.Бєлов // Урядовий кур'єр. — 2007. — 5 квіт. — С. 14. Гречило, А. Герби міст України (XIV-І пол. XX ст.): науково-популярне видання / А.Гречило, Ю.Савчук, І.Сварник. — К.: Брама, 2001. —399 с. Гречило А. Українська міська геральдика / А.Гречило. — К.; Л. : Українське геральдичне товариство, 1998. — 192 с. Дмитрієнко, М. Великий герб держави / М.Дмитрієнко, Ю.Савчук // Українська культура і життя. — 2009. — 18-24 верес. — С. 1, 9. З історії геральдики // Герби міст України / А. Гречило, Ю.Савчук, І.Сварник. — К. : Брама, 2001. — С. 13-17. Манько, М. Запорожці пишуть... великий Герб України / М.Манько // Голос України. — 2010. — 2 лют. — С. 2. Нечипоренко, М. Таємниці княжого герба / М. Нечипоренко // Віче. — 2008. — № 15. — С. 27-29. Реєстр особових гербів Українського геральдичного товариства. Вип. 1, 2, 3, 4. — Львів : Українське геральдичне товариство, 2003-2006. Силин, О. Парламенту — герб його держави / О.Силин // Голос України. — 2000. — 19 квіт. — С. 3. Шевчук, Ю. Великий Державний герб України буде створено на символіці: [про законопроект "Про Великий Державний герб України"] / Ю.Шевчук // Голос України. — 2009. — 19 вер. — С. 3.
ІІІ розділ "Гімн України — музичний символ національної і державної величі" "Ще не вмерла України ні слава, ні воля, Ще нам, браття-українці, усміхнеться доля. Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду". П. Чубинський "Державний Гімн України — національний гімн на музику М.Вербицького із словами, затвердженими законом, що приймаються не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України". (Стаття 20 Конституції України). Про Державний гімн України : Закон України № 602-IV від 6 березня 2003 р. // Офіційний вісник України. — 2003. — № 13. — С. 9. Гімн України: [текст Гімну] // Військо України. — 2010. — №1. — С. 49. Галюк, М. Творець Національного гімну / М.Галюк // Культура і життя. — 2005. — 3-5. — С. 1. Гриневич, М. Автор українського гімну / М.Гриневич // Народна армія. — 2009. — 4 берез. — С. 8. Гриценко, Н. "Людей і правду він любив" : життя і творчість Павла Чубинського / Н.Гриценко // Дивослово. — 2009. — № 1. — С. 15-17. Державний гімн України: популярний історичний нарис / В.Н.Балязин та ін. — К. : Музична Україна, 2006. — 56 с. Зиль, А. Він сам визволив себе із заслання : до 170-річчя від дня народження Павла Чубинського / А.Зиль // Голос України. — 2009. — 27 січ. — С. 9. Зиль, А. Пошануємо автора гімну України / А.Зиль // Українська культура. — 2008. — № 7. — С. 8-10. Ковальський, В. Останній атрибут держави: Державний Гімн України / В.Ковальський // Юридичний вісник України. — 2007. — 8-14 верес. — С. 3. Павло Чубинський: до 170-річчя від дня народження автора гімну України // Чумацький шлях. — 2009. — № 1. — С. 8-9. Федоренко, В. Життя і творчість автора державного гімну: методичні матеріали / В.Федоренко // Дивослово. — 2009. — № 1. — С. 8-9. Чередниченко, Д. Безсмертне слово поета як основа народної пісні і Державного гімну України / Д.Чередниченко // Народна творчість та етнографія. — 2004. — № 1/2. — С. 18-21. Шевчук, Антоніна. Національні музичні символи України / А.Шевчук // Палітра педагога. — 2008. — № 4. — С. 3-5. Пропонуємо Вашій увазі сценарій тематичного вечора "Наша перлина, наша святиня: державний прапор незалежної України" На сцені елементи державної символіки України, Полтави та районних центрів Полтавщини: Прапори, Герби, Гімни. Зал прикрашений вишитими рушниками та гронами калини. 1-й ведучий. 23 серпня 2006 року, український народ, усі ми, вперше святкували День Державного прапора України. Тобто ми стали свідками зародження ще однієї, дуже важливої для політичного та національного єднання нашого народу державної традиції. Читець 1. Вже скільки закривавлених століть Тебе, Вкраїно, імені лишали... Тож встаньмо, браття, в цю yрочy мить: Внесіте прапор вільної Держави! Степів таврійських і карпатських гір З'єднався колір синій і жовтавий. Гей, недругам усім наперекір – Внесіте прапор вільної Держави! . Повірмо в те, що нас вже не збороть, І долучаймось до добра і слави. Хай будуть з намиі Правда і Господь – Внесіте прапор вільної Держави! В.Крищенко "Прапор України" 2-й ведучий. До внесення прапора вільної України прошу всіх встати! Внести прапор! Державний прапор — одна з офіційних емблем держави, яка символізує її суверенітет. 1-й ведучий. Поєднання кольорів синього і жовтого може трактуватися багатозначно: це кольори сонця, Верховного божества наших предків, та води — основних життєдайних сил і символів української міфології, це і чисте, мирне, безхмарне небо, що простягнулося над жовтим кольором хлібного лану — символом мирної праці і достатку, це золотий вогонь свічок на вінках, що пливуть синіми водами рік на свято Івана Купала, фрески Софійського та Михайлівського соборів у Києві. Однак, головна ідея синьо-жовтого — це велика гармонія космосу, сонця, води та вогню, що на землі сущого. Читець 2. Небесно-золотий наш стяг, Ти пахнеш небом щирим злотом, На тебе йде орда болотом, Ти вдома вже, а не в гостях. Вогонь з водою шал стихій, В тобі запікся у двобої, Тут первні світу, тут обоє В обіймах в долі грозовій.
Алe вже каже нам судьба, Аж зазирає Богу в вічі, А я вже тут була не двічі. Вже не піду, помру хіба. І. Драч "Небесно-голубий наш стяг..." 2-й ведучий. Прапори держав, народів відомі нам з античних часів. Давні стяги на Русі були у великій шані ще за часів язичництва, а після запровадження християнства вони освячувались образом животворного Христа, що було перейнято від греків. Слов'яни обожнювали свої знамена й вірили, що у воєнний час вони найсвятіші від усіх ідеалів. Прапороносцями призначали визначних богатирів, які мали обов'язок постійно тримати прапор над полем бою, пильно охороняти його. 1-й ведучий. Серйозне вивчення кольорових композицій у літописних пам'ятках дало підставу російським геральдистам у 1910 році назвати синій і жовтий серед державних кольорів Київської Русі. Цікавою є версія львівського мовознавця М. Роговина щодо давньої української традиції поєднання жовтого та синього кольорів. Так, згідно з нею, слово "хохол", яким дехто зневажливо називає українців, монгольського походження: "хох" — синій, небесний, "улу" (юлу) — жовтий. Кінцева головна редукується, і ми маємо теперішнє звучання. Ця здогадка досить вірогідна. Згадаймо: в багатьох літописах вказується, що мечі як символ незалежності і перемоги фарбували у синій колір, а вкладали їх у золоті піхви. 2-й ведучий. Синьо-жовті кольори поширюються на західноукраїнських землях у XIV ст., зокрема на гербових відзнаках. Якщо в Києві очевидно, під польським впливом, починають входити до геральдики білий та червоний кольори (білий архангел Михаїл на червоному полі), то в гербах Львівщини, Поділля, Холмщини, Закарпаття зустрічаються синій та жовтий кольори. Червоний колір Київської землі трансформувався з часом у малиновий прапор запорізьких козаків (XV-XVI ст.). 1-й ведучий. Червоний прапор завжди був символом героїки українського народу — так свідчать українські думи вже багато століть. Це підтверджується, зокрема, думою про Самійла Кішку — козака, що втікав з турецького полону. Читець 1. Він повертався в Січ на турецькій галері, яку вартові січові козаки спочатку прийняли за ворожу і почали обстрілювати, але Кішка вчасно Чогось здогадав, Сам на чердак виступав, Червонії хрещатії давнії корогви Із кишені винімав, Розпустив, до води похилив... Сам низенько уклонив. І запорожці радісно опізнали і прийняли свого побратима. 2-й ведучий. А в народній пісенній уяві з'явився символічний образ Червоної Калини України. Найрішучіше цей крок було зроблено в легендарній пісні часів Хмельниччини "Розлилися круті бережечки...". Цій калиновій козацькій пісні було призначено історією стати одним з найкращих гімнів України XX ст. Читець 2. Гей, у лузі червона калина, Гей, гей, похилилася, Чогось наша славна Україна, Гей, гей, засмутилася. А ми тую червону каліну, Гей, гей, та піднімемо. А ми ж свою славну Україну, Гей, гей, тa розвеселимо! 1-й ведучий. Проте, окрім малинового прапора, козацькі полки мали прапори різних кольорів, в тому числі жовті, сині, зелені та ін. Жовті та сині барви найчастіше зустрічаються в козацькому одязі часів визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького. 2-й ведучий. З XVIII ст. полкові і сотенні козацькі прапори Війська Запорізького все частіше виготовляють з блакитного полотнища, на які жовтою фарбою наносять хрести, зорі, зброю, постаті святих. Подібні барви поширюються і на знамена козацьких полків Слобідської України. Зокрема, корогва Балаклійської сотні Ізюменського полку була такою: на жовтій землі — червоний хрест, над ним — корона і блакитні лаври. Читець 1. Ой пущу я кониченька в саду, А сам піду к отцю на пораду. Отець мiй по садочку ходить, За поводи кониченька водить. "Ой на, сину, коника, не гайся, Щоб ти, од того війська не зостався!" Військо йде, корогви мають, Попереду музиченьки грають. 1-й ведучий. Ще напередодні Великої Вітчизняної війни в Ермітажі зберігалося чимало козацьких знамен, на яких можна було побачити поєднання цих двох кольорів. 2-й ведучий. В силу обставин, політичної розчленованості та відсутності своєї державності в Україні за часів феодалізму єдиної уніфікованої символіки практично не існувало. Потреба у відображенні національної символіки виникла в ході розвитку національно-визвольного руху в західно-українських землях в середині XIX ст. Тоді створена інтелігенцією у Львові Головна Руська Рада прийняла як національну емблему колишній герб Галицького князівська — зображення жовтого (золотого) лева на блакитному полі. Поширення цих кольорів можна спостерігати на прикладі про оздоблення зали, в якій товариство "Руських жінок" Станіслава влаштувало вечір пам'яті Тараса Шевченка в березні 1895 року. Газета "Діло" розповідала: "На естраді посеред екзотичних квітів і зелені украшений синьо-жовтими фестонами пишався величавий бюст Шевченка". 1-й ведучий. Аналогічну картину спостерігаємо й у Східній Україні. Незважаючи на заборону російського уряду відзначати 100-літню річницю від дня народження Великого Кобзаря, київське студентство вийшло у березні 1914 року на маніфестацію під жовто-блакитними прапорами. З початком першої світової війни (1914 р.) в австро-угорській армії було створено військові частини з українців — Українські січові стрільці. Вони мали прапор, на якому був зображений архангел Михаїл, що тримає в одній руці меч, в другій щит, де зображений золотий лев на блакитному фоні. 2-й ведучий. Після лютневої революції 1917 р. по країні прокотилася хвиля масових мітингів і демонстрацій. У Києві такий мітинг відбувся 29 (16 за старим стилем) березня. На ньому робітники, солдати, інтелігенція йшли під червоними та жовто-блакитними прапорами. Під цими ж прапорами відбувалися масові маніфестації в Харкові, Севастополі та багатьох інших містах Російської імперії, в тому числі й двадцятитисячна демонстрація у Петрограді. Читець 2. Газета "Речь" писала про ці події: "Над натовпом перед Казанським собором майоріли величезні прапори жовто-синього забарвлення колишньої Запорізької Січі й Гетьманщини". Інша газета, "Русская воля", доповнювала: "У всіх жовто-блакитні стяжки. Написи на жовто-блакитному полі — "Хай живе Україна!" В київській газеті "Последние новости" був надрукований вірш Ядова "16 марта", у ньому є такі рядки: Читець 1. А над этим лучезарным сводом, В вихре труб ликующего звона, Над свободным, радостным народом, Гордо реют красные знамена. Не сдержать ликующей стихии, Не объять очами всей кaртины... Вот сияют желто-голубые, Гордо флаги "Вільної України". 1-й ведучий. Жовтий та синій кольори як державні барви були прийняті офіційно Законом Української Центральної Ради у Києві. Читець 2. Незабутній Павло Тичина так описав проголошення УНР: Ой, що в Софійському заграли дзвони, затремтіли, Не білі голуби-ангели в небі полетіли, Ой, там зібралися під прапори, під сонячні ще й сині, Віднині – не буде більш пана у вільній Україні. 2-й ведучий. Такі самі кольори мав і прапор ЗУНР, ухвалений Законом про самостійність українських земель Австро-Угорської монархії (листопад, 1918 року). Прапор Організації українських націоналістів (ОУН), створеної у Відні 1929 року, і пізніше УПА — Української повстанської армії, як політичних угрупувань, мав червоно-чорний колір. Стосовно цього було ухвалено спеціальну постанову на Другому Великому зборі ОУН у квітні 1941 року. 1-й ведучий. Як національний прапор українського народу жовто-синє знамено було визнано окупаційною владою панської Польщі в Галичині (20-30 pp.). Було багато випадків, коли хлібом-сіллю та синьо-жовтим прапором цілими селами у вересні 1939 року селяни Галичини зустрічали радянські війська, що, однак, закінчилося трагічно для організаторів цих зустрічей — невдовзі вони були репресовані та знищені сталінським режимом. 2-й ведучий. Сьогодні Державний прапор постійно майорить на будинках Президії Верховної Ради України, резиденції Президента України, його представників в областях і районах, Кабінету міністрів України, у святкові дні — на будинках міністерств та відомств, інших державних та громадських організацій. Синьо-жовтий Державний прапор України піднімається при відкритті міжнародних конференцій, під час офіційних церемоній, при врученні міжнародних спортивних призів. Наш прапор тріпотить на вершинах Гімалаїв, Ельбрусу і Кіліманджаро. Читець 1. Негода. Наче хвилі у Дніпрі, Нуртують чорні хмари угорі. Бувало також: мряка та імла Неждано чистий обрій облягла. Раптом бачиш трепетну блакить – То український прапор майорить. Зима настала. Глибоченний сніг На сквери, площі і бульвари ліг. Читець 2. Та подивися, друже, у вікно, Де має жовто-синє знамено. Ласкавий літній легіт проліта... Он там цвіте пшениця золота. Це український прапор – дивоцвіт, Відбився в ньому неповторний світ. І чорноморська гожа синява, І далина мрійлива степова. Карпати в нім, Донбас, Галичина – Вся прехороша рідна сторона. В нім біль народу, гордість, жаль і гнів, Чекання світлих, радісних часів. 1-й ведучий. Дорогі друзі! Любіть свій народ, свою землю, яка є найкращою в світі! Любіть свою Україну, пишайтесь її символами. 2-й ведучий. А сьогоднішнє свято нехай послужить зціленню і відродженню наших душ!
При підготовці тематичного вечора можна використати літературу, як з розділу "Бібліографія", так і зі списку літератури, поданого до книжкової виставки.
Бібліографія Державна символіка України "Державна символіка – це зовнішня атрибутика країни у формі знаків, символів, кольорів тощо, яка репрезентує національно-державницьку ідею. Основними атрибутами державності є герб, гімн та прапор". ("Малий словник історії України ")
Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. : Із змінами, внесеними Законом України від 8 грудня 2004 р. № 2222-IV : Станом на 1 січня 2006 р. : Офіц. вид. /Міністерство юстиції України. — К., 2006. — Розд. 1, ст. 20. — С. 12. Про внесення змін до статті 338 Кримінального кодексу України щодо посилення кримінальної відповідальності за наругу над державними символами України : Закон України від 4 червня 2009 року № 1441-VI // Відомості Верховної Ради України. — 2009. — № 42. — Ст. 632. Про державні символи України: Постанова Верховної Ради України від 3 вересня 1996 р. № 347/96 // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 45. — Ст. 241. Наруга над державними символами. Ст. 338 // Кримінальний кодекс України / Міністерство Юстиції України. — К., 2004. — С. 234-235. Бойцун, Л. Гімн, прапор, герб / Л. Бойцун // Свобода. — 1995. — 24 серп. — С. 2. Братко-Кутинський О.А. Нащадки Святої Трійці: Генеза укр. держ. символіки / О.А.Братко-Кутинський. — К., 1992. — 85 с. Весь мир: Страны, флаги, гербы: справочное издание. — Минск : Харвест, 2004. — 794 с. Герасименко, В. Витоки і правила вживання державної символіки України / В.Герасименко // Освіта. — 1996. — 21 серп. — С. 4-5. Гломозда, К.Ю. Історичні гербові знаки та прапорові барви України / К.Ю.Гломозда, Д.Б.Яневський // Український історичний журнал. — 1990. — № 5. — С. 63-64. Головченко, В. Державна символіка: використання і захист / В.Головченко // Юридичний вісник України. — 2006. — 6-12 травня. — С. 5. Головченко, В. Історико-правова ґенеза державної символіки України / В.Головченко // Віче. — 2009. — № 8. — С. 8-11. Держава. Державні символи України. Символіка державна. Символіка політична // Політичний енциклопедичний словник / За ред. Ю.С.Шемшученка, В.Д.Бабкіна. — К., 1997. — С. 97-98, 100, 321, 322. Державна та військова символіка України // Народна армія. — 1999. — 5 січ. — С. 6. Державні символи України / Упор. А.П.Ярещенко. — X.: Факт, 2008. — С. 7-17. До питання про українську символіку // Українознавство: історичний, філософсько-релігієзнавчі аспекти: Хрестоматія / Й.Сележан. — Чернівці: Книги — XXV, 2006. — С. 21-48. Етнорелігійна і національна символіка / А.Пономарьов // Українці: Історико-етнографічна монографія у 2-х кн. Кн. 1. — Опішне : Українське народознавство, 1999. — С. 87-94. Єрескова, Т. Національна, державна та військова символіка в Україні / Т.Єрескова // Народна армія. — 2001. — 23 січ. — С. 5-6. Історія української національної та регіональної символіки // Іменем закону. — 1995. — № 33. — С. 12-13. Капелюшний, В. Утвердження державної символіки в роки української революції / В.Капелюшний // Історія України. — 2004. — № 21/22 (7 черв.). — С. 10-19. Клейноди України. З історії державної і національної символіки: комплект з кольорових художніх листівок / упор. Ю.Д.Прилюк; худ. О.П.Білецький. — К. : Абрис, 1991. — 33 с. Конституція незалежної України / Під заг. ред. С. Головатого. — К., 1995. — Кн. 1. : Документи, коментарі, ст. 398 с — Із змісту: Державні символи. — С. 179, 250, 316. Лановик Б.Д. Становлення незалежної України / Б.Д.Лановик, М.В.Назарович // Історія України. — К., 2006. — С. 502-503. Литвин Н.М. Символіка незалежної держави / Н.М.Литвин // Позакласний час. — 2001. — № 13. — С 30-31. Мандрика, М. Державні символи України / М.Мандрика // Наука і суспільство. — 2002. — № 5/6. — С. 20-25. Мандрика, М. З пам'яті народної: Державна символіка України / М.Мандрика // Урядовий кур'єр. — 2000. — 23 серп. — С. 8. Національна символіка: [36. ст.] / Упоряд. А.Сєриков. — К., 1991. Кн.1. — 48 с. (Б-ка журн. "Пам'ятки України") Національна символіка України // Україна. Повна енциклопедія / упор. В.М.Скляренко та ін. — X. : Фоліо, 2007. — 463 с. Новак, І. Дотримання протокольних норм використання державної символіки в Україні / І.Новак // Людина і політика. — 2003.—№3. —С. 115-118. Письменна, О.В. Українська символіка / О.В.Письменна // Позакласний час. — 2003. — № 1. — С. 39-40. Подоляка, В. Державні та народні символи України /В.Подоляка // Шкільна бібліотека. — 2008. — № 6. — С 53-54. Рус, М. З рідного краю: Поезії 1898-1910 pp. / М.Рус. — Львів, 1910. —С 3. Сергійчук, В.І. Доля української національної символіки /В.І.Сергійчук. — К. : Т-во "Знання" УРСР, 1990. — 48 с. Сергійчук, В.І. Національна символіка України: науково-художня книга / В.І.Сергійчук. — К. : Веселка, 1992. — 109 с. Символи України // Моя країна — Україна: історична література / А.В.Сокол, О.М.Конечна : ред. О.Б.Коваленко. — 2-ге вид. — Чернігів : Деснянська правда, 2006. — С. 36-45. Символіка України // Україна. Книга фактів: довідкове видання / укладач Н.В.Лістратенко; ред. С.С.Скляр. — "Дозвілля", 2006. — С. 5-8. Стецюк, П. Державні символи України: конституційно-правова характеристика / П.Степюк // Вісник Конституційного Суду України. — 2004. — № 6. — С 103-115. Чернописька, А.М. Державна символіка України / А.М.Чер-нописька // Шкільна бібліотека. — 2007. — № 12. — С 140-141. Чечнев, Б. Про символіку і символ відродження України /Б.Чечнєв // Віче. — 1996. — № 12. — С. 83-88. Шуст, Р. Клейноди / Р.Шуст // Довідник з історії України (А-Я) / За
заг. ред. І.Підкови, Р.Шуста. — К., 2002. — С. 620-621. |
Режим роботи:
Понеділок-п'ятниця: 9:00 – 17:30,Неділя: 9:00 – 17:30. Вихідний: субота Наша адреса:
36000 м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 17
Електронна пошта:
poltava_ounb@ukr.net
|
2009 © ПОУНБ ім. І.П.Котляревського |