Управління культури

Полтавської обласної державної адміністрації

Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека

імені І.П. Котляревського

Відділ краєзнавчої літератури

та бібліографії

ЗНАМЕННІ Й ПАМ’ЯТНІ ДАТИ

ПОЛТАВЩИНИ

2010 року

Бібліографічний посібник

Передмова

Бібліографічні посібники «Знаменні й пам’ятні дати Полтавщини» видаються Полтавською обласною універсальною науковою бібліотекою імені І.П. Котляревського з 1966 р.

Мета їх – надати бібліотекарям та читачам довідковий матеріал про важливі події історії області, ювілеї уродженців краю та видатних діячів, які життям і діяльністю пов’язані з Полтавщиною.

Пропонований випуск відкривається переліком основних знаменних і пам’ятних дат 2010 року. До дат, позначених у переліку зірочкою (*), наводяться текстові довідки та бібліографічні списки. У бібліографічних списках літературу розміщено в логічній послідовності. Крім джерел, поданих у списках, рекомендуємо використовувати енциклопедичні видання та довідники, як то:

Енциклопедія історії України: В 5 т./Редкол.: В.А.Смолій (голова) та ін. – К.: Наук. думка, 2003 - . – Т. 1-4.

Енциклопедія Сучасної України. – К., 2001- . – Т. 1-6.

УРЕ: В 12 т. – 2-е вид. – К., 1977-1985. – Т. 1-12.

УРЕС: У 3 т. – 2-е вид. – К., 1986-1987. – Т. 1-3.

Українська Літературна Енциклопедія: В 5 т. – К., 1988. – Т. 1-3.

Енциклопедія Українознавства: В 11 т. – Перевидання в Україні: Репринтне відтворення видання 1955-1984 рр. – К.: Глобус, 1993. – Т. 1-4.

Мистецтво України: Біографічний довід./Ред. Кудрицький А.В. – К., 1997. – 697 с.

Митці України: Енцикл. довід. – К., 1992. – 848 с.

Полтавщина: Енцикл. довід./ За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1992. – 1024 с.:іл.

Письменники Радянської України: 1917-1987. – К., 1988. – 719 с.

Ханко В. Словник митців Полтавщини. – Полтава, 2002. – 232 с.

Видання розраховане на бібліотекарів та всіх читачів, зацікавлених краєзнавством.

У разі відсутності потрібної літератури у вашій бібліотеці замовляйте її по міжбібліотечному абонементу.

ПАМ’ЯТНІ ДАТИ 2010 року

СІЧЕНЬ

1 – 70 років від дня народження А.Д. Юрченко (1940-1999), Героя Соціалістичної Праці (1973), заслуженого працівника культури УРСР (1980). Нар. у с. Сазонівці Оржицького р-ну. Працювала ланковою колгоспу «Маяк» Оржицького р-ну, одночасно керувала хоровою капелою колгоспу. Очолювана нею ланка уславилася високими сталими врожаями цукрових буряків та інших сільськогосподарських культур.

2 – 135 років від дня народження Ю. Колларда (1875-1951), укр. інженера, громадського і політичного діяча, мемуариста. Активний учасник укр. національного руху, відомий як співзасновник «Харківської української студентської громади» та Легії українських націоналістів. Нар. в с. Морачів на Полтавщині.

4 – 80 років від дня народження М.П. Нетеси (1930), укр. поета, гумориста. Нар. у с. Стукалівці Гребінківського р-ну.

5 – 130 років від дня народження В.М. Верховинця (1880-1938), укр. композитора, хорового диригента, хореографа, фольклориста, педагога. Життя і діяльність пов’язані з м. Полтавою.

5 – 150 років від дня народження В.Г. Ляскоронського (1860-1928), укр. історика і археолога. Нар. в м. Золотоноші Полтавської губ. (тепер Черкаська обл.).

6 – 100 років із дня смерті Д.Д. Ахшарумова (1823-1910), доктора медичних наук, полтавського губернського лікарського інспектора. Життя і діяльність пов’язані з м. Полтавою.

8 – 100 років від дня народження Д.К. Вишневського (1910-1977), укр. письменника. Нар. у м. Кременчуці. 

8 – 75 років від дня народження В.А. Симоненка (1935-1963), укр. поета. Нар. у с. Біївцях Лубенського р-ну.

8 – 145 років від дня народження М.І. Туган-Барановського (1865-1919), укр. і рос. економіста, соціолога, історика, громадського діяча. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.

9 – 135 років від дня народження Н.Х. Онацького (1875-1940), укр. живописця, поета, драматурга, музейного діяча. Нар. на х. Хоменковому Гадяцького пов. на Полтавщині (тепер Липоводолинський р-н Сумської обл.).

10 – 55 років від дня народження Г.М. Олефір (Ластівки), укр. поетеси. Нар. у с. Терещенках Котелевського р-ну.

14 – 110 років від дня народження О.І. Ковіньки (1900-1985), укр. письменника-гумориста. Нар. у с. Плоскому Решетилівського р-ну.*

14 – 155 років від дня народження О.Г. Сластіона (1855-1933), укр. письменника, етнографа, педагога. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.

19 – 100 років від дня народження М.І. Куценко-Михайлів (1910-1984), укр. вишивальниці і письменниці. Нар. на Полтавщині (точне місце народження невідоме). Змалку цікавилася вишивкою, збирала зразки вишивання і в Австралії видала художній альбом «Українські вишивки».

24 – 85 років від дня народження П.П. Ротача (1925-2007),укр. поета, прозаїка, публіциста, критика, краєзнавця. Нар. у с. Слобідці Талалаївського р-ну на Чернігівщині. Жив і працював у м. Полтаві.

25 – 385 років від дня народження Марусі Чурай (1625-1653), укр. народної поетеси, авторки широко відомих пісень. Нар. поблизу м. Полтави.

28 – 105 років від дня народження П.М. Горобця (1905-1974), укр. художника-пейзажиста, критика мистецтва. Малярство студіював у знаних художників Г. Цисса і М.Бурачека, працював у редакції газети «Більшовик Полтавщини» (1927-1936), у Полтавському художньому музеї (з 1946, директор у 1963-1973 рр.). Нар. у м. Полтаві. Краєвиди митця мають ліричний струмінь та імпресіоністичну манеру виконання.

28 – 90 років від дня смерті Панаса Мирного (П.Я. Рудченка) (1849-1920), укр. письменника. Нар. у м. Миргороді.

29 – 150 років від дня народження А.П. Чехова (1860-1904), рос. письменника. Перебував на Полтавщині у 1888 і 1889 рр.

30 – 110 років від дня народження І.О. Дунаєвського (1900-1955), рос. композитора. Нар. у м. Лохвиці.

30 – 105 років від дня народження Оксани Мешко (1905-1991), укр. педагога, правозахисниці, співзасновниці й голови «Української Гельсинської Групи». Нар. у с. Старих Санжарах (тепер с. Решетняки Новосанжарського р-ну).*

Січ. – 110 років тому (1900) відкрито Рунівщинську (з 1906 р. Решетилівська) навчальну рукодільну майстерню Полтавського повітового земства.

ЛЮТИЙ

4 – 130 років від дня народження К.В. Квітки (1880-1953), музикознавця, фольклориста. Нар. у с. Хмелеві, тепер Сумська обл.

5 – 100 років від дня народження В.Б. Бабука (1910-1978), укр. вченого в галузі механізації сільського господарства, члена-кореспондента ВАСГНІЛ (1956). Нар. у с. Кротах Пирятинського р-ну.

8 – 80 років від дня народження Д.І. Петриненко (1930), укр. співачки, педагога. Нар. у с. Білоусівці (тепер Черкаська обл.).

10 – 110 років тому (1900) в Україні засновано першу політичну партію – Революційну українську партію (РУП) на чолі з М. Міхновським.

10 – 10 років тому (2000) рішенням сесії обласної ради затверджено Прапор Полтавської області та його опис, при її відкритті вперше прозвучав гімн області.

11 – 340 років від дня народження С.В. Величка (1670-після 1728), укр. козацького літописця. Нар. на Полтавщині.*

16 – 90 років від дня народження О.Й. Зуєвського (1920-1996), укр. поета, вченого-літературознавця, перекладача (Канада). Нар. у с. Хомутці Миргородського р-ну.

17 – 110 років від дня народження М.І. Супруненка (1900-1984), укр. історика, академіка АН УРСР (1972), доктора історичних наук (1954), професора (1955), заслуженого діяча науки УРСР (1968). Нар. у м. Полтаві.

17 – 140 років від дня народження Г.А. Гапона (1870-1906), громадського та політичного діча, священника. Нар. у с. Біликах Кобеляцького пов.

18 – 110 років від дня народження О.А. Петрусенко (1900-1940), укр. співачки. Геніальна Наталка-Полтавка у виконанні Оксани Петрусенко стала в народі своєрідним символом героїні І.Котляревського.

20 – 90 років від дня народження М.П. Миценка (1920), укр. письменника. Живе і працює у м. Полтаві.

20 – 105 років від дня народження У.О. Самчука (1905-1987), укр. письменника. Зв’язки з Полтавщиною відносяться до літа 1942 р., коли письменник відвідав м. Кременчук і м. Полтаву. Щоденникові записи цього періоду містяться в книзі «На коні вороному» та були використані в романі «Ост». В Кременчуці Улас Самчук зустрічався з журналістами газети «Дніпрова хвиля». У Полтаві відвідав редактора газети «Полтавський голос» Г.Ващенка. Дружиною У.Самчука була уродженка м. Лубен, актриса Тетяна Чорна.

21 – 105 років від дня народження Д.В.Нитченка (1905-1999), укр. письменника, педагога, літературознавця, громадського діяча (Австралія). Нар. у м. Зінькові.

21 – 130 років із дня смерті І.І.Срезневського (1812-1880), укр. і рос. вченого-славіста, письменника і фольклориста. Був тісно пов’язаний з Полтавщиною своїми літературно-фольклорними інтересами та дружбою з Амвросієм Метлинським і Левком Боровиковським, зустрічався в І.П.Котляревським.

22 – 210 років від дня народження Анни Керн (у дівоцтві – Полторацька) (1800-1879), музи російського генія О.С. Пушкіна. Життя її пов’язано з Полтавщиною (Лубенщина), де були маєтності її батька.

25 – 110 років від дня народження О.В. Квасницького (1900-1989), укр. фізіолога, фундатора нового напрямку сільськогосподарської біології – ембріоселекції, доктора біологічних наук, академіка АН України (1951), професора ПДСГІ (1941-1971), заслуженого діяча науки України. Життя і діяльність пов’язані з м. Полтавою. Почесний громадянин м. Полтави (1967). З 1931 р. і до кінця життя працював у Полтавському НДІ свинарства.

26 – 10 років тому (2000) у м. Києві відбулися установчі збори громадської організації «Полтавське земляцтво».

БЕРЕЗЕНЬ

1 – 165 років від дня народження Ф.А. Піроцького (1845-1898), рос. винахідника у галузі електротехніки. Нар. у Лохвицькому повіті на Полтавщині.

4 – 260 років тому (1750) Кирила Розумовського обрано гетьманом України.

7 – 30 років із дня смерті Григіра Тютюнника (1931-1980), укр. письменника. Нар. у с. Шилівці Зіньківського р-ну.

7 – 175 років від дня народження В.Ф. Симиренка (1835-1915), укр. підприємця-цукровара, вченого, мецената. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.

9 – 95 років від дня народження П.Д. Мисника (1915-1977), укр. письменника. Нар. у с. Біївцях Лубенського р-ну.

9 – 65 років від дня народження М.М. Олефіренка (1945), укр. письменника. Нар. у с. Устивиці Великобагачанського р-ну.

11 – 110 років від дня народження В.І. Туманського (1800-1860), рос. поета так званої «Пушкінської плеяди». Нар. в с. Чарторигах Глухівського пов. на Чернігівщині, але дитинство майбутнього поета минуло в родовому маєтку батька в с. Панасівці Гадяцького пов.

13 – 185 років від дня народження Г.І. Богрова (1825-1885), який належить до так званих російсько-єврейських письменників. Нар. у м. Полтаві.

14 – 70 років від дня народження В.Я. Нездойминоги (1940), укр. поетеси, гумористки. Нар. у м. Полтаві.

17 – 100 років від дня народження В.Д. Ірклієвського (1910-1992), укр. вченого-мовознавця, лексикографа. Нар. у с. Лютенці Гадяцького р-ну. Внаслідок наполегливої багаторічної праці видав дві книжки: «Етимологічний словник українських прізвищ – прізвищезнавство» (Мюнхен, 1987) та «Наші ймення, їх походження і значення» (1968). В наукових колах ці праці здобули неоднозначну оцінку.

20 – 105 років від дня народження В.Ф. Панової (1905-1973), рос. письменниці. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.

21 – 120 років від дня народження Л.Й. Утьосова (1895-1982), рос. артиста естради. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.

22 – 85 років від дня народження А.М. Дяченка (1925-2008), укр. письменника, критика, літературознавця. Нар. у с. Мачухах Полтавського р-ну.

22 – 95 років від дня народження М.Р. Капніст (1915-1993), укр. актриси кіно. Походила із знаменитого роду полтавських поміщиків-графів Капністів.

23 – 85 років від дня народження Т.І. Кислякової (1925-1997), укр. актриси, народної артистки УРСР (1977). Нар. у м. Полтаві.

23 - 185 років із дня смерті В.О. Гоголя (Яновський) (1777-1825), укр. письменника, драматурга, батька М.В.Гоголя. Нар. на х. Купчинському (згодом с. Василівка Миргородського пов., тепер с. Гоголеве Шишацького р-ну). Його ім’я не так вже й часто згадується навіть у літературних енциклопедіях, а, між тим, його внесок у становлення нової української літератури, зокрема драматургії, вельми вагомий.

24 – 110 років від дня народження І.С. Козловського (1900-1993), укр. співака. Життя і діяльність пов’язані з м. Полтавою.

27 – 120 років із дня смерті Єлизавети Милорадович (1832-1890), укр. громадської діячки й меценатки. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною. Брала активну участь у громадсько-культурному житті Полтавщини, у 1860-х рр. – активний член Полтавської Громади. Померла в м. Полтаві.

30 – 70 років від дня народження О.М. Дмитренка (1940), укр. письменника. Нар. в с.Решетилівці на Полтавщині (зараз смт).

Берез. – 165 років з часу створення Кирило-Мефодіївського братства (1845), укр. таємної політичної організації. Одним із ініціаторі створення був М.І. Гулак, який походив з дворянської родини Золотоніського пов. на Полтавщині.

КВІТЕНЬ

2 – 120 років від дня народження Я.Г. Савченка (1890-1937), укр. письменника. Нар. у с. Жабках, тепер с. Луценки Лохвицького р-ну.

2 – 170 років від дня народження В.О. Волкова (1840-1907), рос. художника. З 1868 р. життя і діяльність пов’язані з м. Полтавою, де з 1875 р. викладав у Полтавському кадетському корпусі і Інституті шляхетних дівчат, голова організаційного комітету виставки з нагоди відкриття пам’ятника І.П. Котляревського в м. Полтаві (1903).

5 – 300 років тому (1710) Пилипа Орлика обрано гетьманом України.

6 – 130 років від дня народження О.Я. Орлова (1880-1954), визначного астронома і геофізика, академіка АН УРСР (1939). Життя і діяльність пов’язані з м. Полтавою, де у 1926-1934, 1938-1951 рр. був директором Полтавської гравіметричної обсерваторії.

7 – 155 років від дня народження О.Ф. Мальцева (1855-1926), лікаря, історика медицини. Життя і діяльність пов'язані з м. Полтавою, з 1886 р. очолював Полтавську психіатричну лікарню.

7 – 60 років від дня народження Л.В. Томи (1950), укр. поета. Нар. в с. Великі Сорочинці Миргородського р-ну.

10 – 70 років від дня народження С.В. Чорної (1940), укр. художниці, члена НСХУ. Нар. у м. Полтаві.

10 – 115 років тому (1895) відкрито Полтавську Громадську бібліотеку, тепер Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І.П. Котляревського.

17 – 155 років від дня народження С.П. Венгерова (1855-1920), рос. історика літератури, бібліографа. Укладач багатотомних біобібліографічних словників з літератури, в т. ч. «Критико-біографічний словник російських письменників і вчених» (1886-1904). Організатор і перший директор Російської книжкової палати. Нар. у м. Лубнах.

18 – 185 років із дня смерті В.Л. Боровиковського (1757-1825), укр. художника, іконописця й портретиста. Нар. у м. Миргороді.

19 – 125 років із дня смерті М.І. Костомарова (1817-1885), історика, етнографа, поета, драматурга, громадського діяча. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.

21 – 75 років від дня народження О.І. Муратова (1935), укр. кінорежисера. Дитинство майбутнього кінорежисера пройшло в Кобеляцькому р-ні.

22 – 95 років від дня народження М.І. Гнойового (1915-1995), укр. художника-графіка, ілюстратора, члена СХУ. Нар. у с. Кобелячку Кременчуцького р-ну.

23 – 90 років від дня народження Григорія Михайловича Тютюнника (1920-1961), укр. письменника. Нар. у с. Шилівці Зіньківського р-ну.*

26 – 120 років від дня народження М.К. Зерова (1890-1941), укр. поета. Нар. у м. Зінькові. Репресований у 1935 р., реабілітований посмертно у 1958 р.

26 – 235 років із дня смерті Л.І. Боровиковського (?-1775), укр. художника, родоначальника династії іконописців.

27 – 85 років від дня народження А.Д. Шевченка (1925-2002), укр. поета. Нар. у с. Почапцях Миргородського р-ну.

Квіт. – 120 років із дня смерті О.М. Вересая (1803-1890), укр. кобзаря.

ТРАВЕНЬ

6 – 90 років від дня народження В.Й. Онуфрієнка (1920-1992), укр. поета і публіциста (Австралія). Нар. у с. Кишеньках Кобеляцького р-ну.

7 – 105 років від дня народження І.І. Гурина (1905-1995), укр. фольклориста і мовознавця. Нар. у с. Бзів Пирятинського пов. Полтавської губ., тепер Баришівський р-н Київської обл.

7 – 170 років від дня народження П.І.Чайковського (1840-1893), рос. композитора, диригента і педагога. Рід Чайковських бере свій початок від козаків Омельницької сотні Миргородського полку (тепер Глобинський р-н).

9 – 120 років від дня народження М.І. Матяша (1890-1949), укр. письменника. Нар. у с. Ісківцях Лохвицького р-ну.

9 – 120 років від дня народження К.І. Осьмака (1890-1954), укр. політичного і державного діяча. Нар. у с. Шишаках Миргородського пов. (зараз – райцентр Полтавської обл.).*

22 – 75 років від дня народження В.П. Карпенка (1935), укр. письменника. Життя і діяльність пов’язані з м. Полтавою.

22 – 170 років від дня народження М.Л. Кропивницького (1840-1910), укр. драматурга, режисера, актора, театрального діяча. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.

25 - 55 років від дня народження Л.П. Пономаренко (1955), укр. письменниці. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.

30 – 90 років від дня народження Б.М. Піаніди (1920-1993), укр. живописця, монументаліста, графіка і мистецтвознавця, члена СХУ. Нар. у с. Дячковому Диканського р-ну.

30 – 90 років від дня виходу (1920) першого номера обласної газети «Червоний юнак», з березня 1938 р. – «Комсомолець Полтавщини», з 1993 р. – «Молода громада».

31 – 145 років від дня народження М.М. Старицької (1865-1930), укр. актриси і режисера театру. Нар. у с. Лебехівці на Полтавщині, де батькові дістався у спадок невеликий маєток.

ЧЕРВЕНЬ

2 – 50 років від дня народження М.Л. Шлафера (1960), художника-ілюстратора. Життя і діяльність пов’язана з м. Полтавою.

5 – 120 років від дня народження Ф.П. Головатого (1890-1951), колгоспника, одного із ініціаторів всенародного патріотичного руху по збиранню коштів у фонд Радянської Армії під час Великої Вітчизняної війни (1941-1945 рр.), Героя Соціалістичної Праці. В грудні 1942 р. і в травні 1944 р. вніс власні заощадження на будівництво бойових літаків. Нар. у с. Воскресенську, згодом с. Першого Травня Гребінківського р-ну. Знято з обліку

6 – 125 років від дня народження М.В. Микиші (1885-1971), укр. співака (драматичний тенор) і педагога, народного артиста УРСР (1971). Нар. у м. Миргороді.

6 – 135 років від дня народження С.М. Шемета (1875-1957), укр. публіциста і політичного діяча. Нар. у с. Олександрівці Лубенського р-ну.

6 – 85 років від дня народження С.С. Петрашенка (1925), укр. поета, прозаїка, гумориста. Нар. у с. Харківцях Переяславського р-ну Полтавської (тепер Київської) обл.

8 – 380 років Переяславської угоди (1630), укладеної між польським гетьманом С.Конецпольським і укр. козацькою старшиною після повстання під проводом Т.Федоровича.

15 – 150 років тому була заснована Полтавська Маріїнська жіноча гімназія.

16 – 80 років від дня народження І.М. Віцька (1930), укр. художника декоративно-прикладного мистецтва, заслуженого художника України (1982), народного художника України (1966). Нар. у с. Крутому Березі Полтавського р-ну.

18 – 75 років від дня народження І.Я. Нечитайла (1935), укр. письменника, поета, гумориста. Нар. у с. Огирівці Великобагачанського р-ну.

18 – 105 років від дня народження Д.Г. Гринька (1905-1986), укр. письменника. Нар. на х. Чернещині, тепер село Диканського р-ну.

21 – 205 років від дня народження М.В. Закревського (1805-1871), укр. історика, фольклориста, етнографа, лінгвіста, письменника. Нар. у м. Києві, за походженням із полтавських дворян.

22 – 80 років від дня народження Н.С. Білик (Білик-Пошивайло) (1930-2009), укр. майстрині глиняної іграшки, члена НСХУ, заслуженого майстра народної творчості України. Нар. у с. Опішні Зіньківського р-ну, тепер смт.

26 – 200 років від дня народження Василя Васильовича Тарновського (1810-1866), укр. правника, громадського діяча, мецената. Нар. у с. Антонівці Пирятинського пов. Полтавської губ.

ЛИПЕНЬ

1(14) – 130 років від дня народження Андрія Жука (1880-1968), укр. громадсько-політичного діяча і публіциста. Нар. у с. Вовчок (тепер с. Вовчик Лубенського р-ну).

2 – 115 років із дня смерті М.П. Драгоманова (1841-1895), укр. публіциста, історика, літературознавця, фольклориста, громадського діяча. Нар. у м. Гадячі.

10 – 140 років із дня смерті А.Л. Метлинського (літературний псевдонім – Амвросій Могила) (1814-1870), укр. поета, фольклориста, перекладача. Нар. у с. Сарах Гадяцького р-ну.

11 – 90 років від дня народження І.К. Тарапати (1920), укр. актора, народного артиста УРСР (1978). Нар. у с. Перевозі Гадяцького р-ну.

13 – 135 років від дня народження О.М. Лисенка (1885-1968), укр. музикознавця, сина М.В.Лисенка. Нар. у м. Києві.

25 – 110 років від дня народження З.М. Аксентьєвої (1900-1969), укр. вченого-геофізика, астронома. Життя і діяльність пов’язані з м. Полтавою.

25 – 10 років тому (2000) у м. Комсомольську урочисто відкрито перший Міжнародний фестиваль «Калинове літо на Дніпрі».

26 – 165 років із дня смерті Я.П. Бальмена (1813-1845), художника-аматора, літератора, друга Т.Г.Шевченка. Нар. у с. Линовиці Пирятинського пов. Полтавської губ. (тепер Прилуцький р-н Чернігівської обл.).

28 – 90 років від дня народження В.Є. Павлюченка (1920), укр. графіка, живописця. Мистецтво студіював у полтавських живописців С. Розенбаума, М. Донцова, І. Орлова; працював переважно як художник-оформлювач і художник-журналіст. Нар. у м. Полтаві.

СЕРПЕНЬ

2 – 70 років від дня народження Р.А. Смирнової (1940), укр. літературознавця, прозаїка. Життя і діяльність пов’язані з м. Полтавою.

3 – 85 років від дня народження В.М. Верменича (1925-1986), укр. композитора. Нар. у с. Борисах Глобинського р-ну.

3 (за іншими джерелами 21.08.) – 105 років від дня народження І.М. Францевича (1905-1985), укр. вченого в галузі фізичної хімії та матеріалознавства. Нар. у м. Полтаві.

4 – 130 років від дня народження Т.М. Романченка (1880-1930), укр. поета, етнографа, громадського діяча. Нар. у м. Полтаві. Автор понад п’ятисот поетичних, прозових та драматичних творів, які публікувалися в різних літературних часописах. Окрім літературної праці активно займався фольклористичною діяльністю, вагомим результатом якої став «Збірник найкращих пісень» (1919). Перу письменника належить також неопублікована монографія про укр. Поета-романтика В. Забілу та переклади укр. Мовою віршів В. Вітмена, І. Сурикова тощо.

7 – 330 років із дня смерті Івана Сірка (1610-1680), військового і політичного діяча, запорозького кошового отамана. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.

7 – 120 років із дня смерті О.М. Поля (1832-1890), укр. краєзнавця. Життя і діяльність пов’язані з м. Полтавою.

9 – 80 років від дня народження В.Г. Данилейка (1930), укр. мистецтвознавця, етнографа, члена НСМНМУ, члена Спілки журналістів України. Нар. у с. Деминій Балці Хорольського р-ну.

10 – 135 років від дня народження Олександра Коваленка (1875-1963), укр. інженера й політичного діяча, одного із засновників РУП (Революційної української партії), державного діяча УНР, дипломата. Нар. у м. Ромнах Полтавської губ. (тепер Сумська обл.).

10 – 115 років від дня народження М.М. Зощенка (1895-1958), рос. та укр. письменника-сатирика і перекладача. Нар. у м. Полтаві.

11 – 100 років від дня народження Ю.В. Андрущенка (1910-1975), укр. поета. Нар. у с. Великоселецькому Оржицького р-ну.

12 – 200 років від дня народження А.М. Мокрицького (1810-1870). укр. і рос. живописця. Нар. у м. Пирятині. Автор портрета поета Є. Гребінки.

12 – 85 років із дня смерті В.І. Самійленка (1864-1925), укр. поета. Нар. в с. Великих Сорочинцях Миргородського пов.

12 – 20 років тому (1990) освячено Курган Вічної Скорботи – пам’ятник жертвам голодомору 1932-1933 років в Україні (околиця м. Лубен).

27 – 85 років від дня народження Ф.К. Рогового (1925-1992), укр. письменника. Нар. у с. Пугачівці Глобинського р-ну.

29 – 90 років від дня народження О.Ф. Васька (1920-2004), льотчика-винищувача, учасника Великої Вітчизняної війни, Героя Радянського Союзу. Нар. в с. Васьках Полтавського р-ну.

29 – 110 років від дня народження С. Домазара (спр. прізв. – Давиденко С.Ф.; ін. псевд. – Іван Сагайда) (1900-1987), укр. письменник і публіцист. Нар. у м. Пирятині. Закінчив школу старшин Української Галицької армії (УГА), брав участь у боях січових стрільців. Після розгрому УГА повернувся в Україну під прізвищем загиблого товариша С. Домазара. В 1942 р. опинився в Німеччині на сільськогосподарських роботах, після війни залишився на заході. З 1949 р. мешкав в Австралії.

ВЕРЕСЕНЬ

2 – 165 років від дня народження Івана Білика (І.Я. Рудченка) (1845-1905), укр. письменника, літературного критика, фольклориста, публіциста. Нар. у м. Миргороді.

6 – 75 років від дня народження Г.А. Шанька (1935-2001), укр. літератора. Нар. на х. Кіблицькому Гадяцького р-ну. Сільський вчитель фізики і математики створив близько двадцяти книг високої лірики, глибоко наукових літературознавчих монографій, краєзнавчих праць тощо. Член ПСЛ.

6 – 90 років від дня народження Є.І. Орлової (1920), мисткині театру, заслуженого працівника культури України (1969). Нар. у м. Полтаві. Працювала у театрі ім. М. Гоголя (1944-1957), головним художником обл. театру ляльок, де оформила 60 вистав.

18 – 135 років із дня смерті О.С. Афанасьєва-Чужбинського (1816-1875), укр. і рос. письменника, історика, мовознавця, етнографа. Нар. у с. Ісківцях Лубенського р-ну.

19 -135 років від дня народження Ф.Д. Кушнерика (1875-1941), укр. кобзаря, поета. Нар. у с. Багачці, тепер смт Велика Багачка.

19 – 100 років від дня народження А.С. Бережного (1910-1996), укр. хіміка і технолога у галузі сілікатів, члена-кореспондента АН УРСР (1948). Нар. у с. Остап’є Великобагачанського р-ну.

19 – 305 років від дня народження Я.А. Горленка (Йоасафата) (1705-1754), укр. освітнього і церковного діяча, письменника. Нар. у м. Прилуках Полтавської губ. (тепер Чернігівська обл.).

19 – 100 років від дня народження В.Т. Юрченко (1910), укр. громадської діячки і письменниці (США). Нар. у м. Кременчуці.

20 – 115 років від дня народження Д.К. Зерова (1895-1971), укр. ботаніка, академіка АН УРСР (1948), засл. діяча науки УРСР (1965). Нар. у м. Зінькові.

22 – 175 років від дня народження О.О. Потебні (1835-1891), укр. і рос. мовознавця, літературознавця, етнографа, фольклориста. Нар. у с. Гаврилівці (за іншими даними на х. Манів біля Гаврилівки) Роменського пов. Полтавської губ. (зараз с. Гришине Роменського р-ну Сумської обл.).

22 – 80 років від дня народження В.Є. Лобурця (1930-2006), укр. історика, краєзнавця, доктора історичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України (1993). Нар. у с. Підруді Зубівської сільради Миргородського р-ну.

23 – 50 років тому (1950) відкрито Державний музей історії Полтавської битви, тепер Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви».

Верес. – 90 років тому (1920) у с. Ковалівці Полтавського р-ну організовано дитячу трудову колонію, яку очолив А.С. Макаренко.

ЖОВТЕНЬ

4 – 80 років із дня смерті Олени Пчілки (Косач О.П.) (1849-1930), укр. письменниці і фольклористки, етнографа. Нар. у м. Гадячі.

5 – 90 років від дня народження М.Г. Максименко (1920), поетеси. Життя і діяльність пов’язані з м. Полтавою.

13 – 135 років від дня народження І.І. Орлова (1875-1950), художника і театрального діяча, члена СХУ (1945). З 1918 р. жив у м. Полтаві, працював у міському театрі й викладав малювання.

17 – 80 років від дня народження Л.С. Товстухи (1930), укр. художника декоративно-прикладного мистецтва, заслуженого художника УРСР (1975), народного художника України (1992), лауреата Державної премії України ім. Т.Шевченка (1986). Нар. в с. Орлівці тепер Ямпільського р-ну Сумської обл. Присвятив десятиліття творчого життя утвердженню решетилівського напрямку в килимарстві.

18 – 110 років від дня народження Хариті Кононенко (1900-1943), укр. громадської діячки, учасниці Повстанського руху в Україні, агронома. Нар. у с. Миколаївці на Полтавщині.*

19 – 130 років від дня народження О.Т. Назаріїва (1880-не раніше 1918), укр. громадсько-культурного діяча, журналіста, бібліотечного і музейного працівника. Нар. у м. Лубнах.

19 – 80 років від дня народження Д.Г. Янка (1930), укр. мистецтвознавця, заслуженого діяча мистецтв УРСР (1977). Нар. у с. Зачепилівці Новосанжарського р-ну. Основні праці – з питань українського образотворчого мистецтва.

22 – 140 років від дня народження І.О. Буніна (1870-1935), рос. письменника. Життя і діяльність пов’язані з м. Полтавою.

22 – 75 років від дня народження Б.І. Олійника (1935), укр. письменника. Нар. у с. Зачепилівці Новосанжарського р-ну.

22 – 130 років від дня народження В.П. Протопопова (1880-1957), укр. психіатра, заслуженого діяча науки УРСР (1934), академіка АН УРСР (з 1945). Нар. у с. Юрках Козельщинського р-ну.

24 – 115 років від дня народження Г.І. Орлівни (справж. – Мневська) (1895-1955), укр. письменниці й актриси. Нар. у с. Калайдинцях Лубенського р-ну.

26 – 110 років від дня народження Г.В. Головка (1900-1982), укр. архітектора, дійсного члена Академії будівництва і архітектури УРСР (1958-1963), заслуженого архітектора УРСР (1970). Нар. у с. Дібрівці Миргородського р-ну.

27 – 85 років від дня народження Ю.М. Кругляка (1925-1998), укр. поета. Нар. на х. Варунах Козельщинського р-ну. 

27 – 105 років від дня народження Т.М. Мороз-Стрілець (1905-1994), укр. письменниці, літературознавця, дружини класика вітчизняної літератури Григорія Косинки. Нар. у м. Полтаві.

27 – 120 років від дня народження М.П. Лазорського (Коркішка) (1890-1970), укр. письменника, публіциста (Австралія). Нар. у м. Полтаві. (За іншими даними – 9.11.1884).

29 – 130 років від дня народження А.Ф. Йоффе (1880-1960), фізика, академіка АН СРСР (1920), віце-президента АН СРСР (1926-1929, 1942-1945). Нар. у м. Ромнах Полтавської губ. (зараз Сумська обл.). 

31 – 85 років від дня народження Діми (Діамари Камілевської) (1925), укр. письменниці. Нар. у м. Ромнах Полтавської губ. (тепер Сумська обл.). В період окупації була вивезена до Німеччини. Зараз живе в США. 

31 – 125 років від дня народження С.С. Жука (1885-1969, Німеччина), укр. письменника і скульптора. Нар. на х. Швайчина Балка Кобеляцького пов., тепер у складі м. Кобеляк. Йому належать скульптурні погруддя М. Леонтовича, І. Гонти, М. Заньковецької, Д. Заболотного та ін. В 1939 р. був учасником республіканської Шевченківської виставки в Києві. Емігрувавши у 1943 р. за кордон, продовжував там займатися мистецькою працею.

ЛИСТОПАД

1 – 75 років від дня народження В.С. Мирного (1935), укр. поета, письменника. Нар. у с. Супротивній Балці Новосанжарського р-ну.

3 – 110 років із дня смерті В.С. Гнилосирова (Гнилосира) (1836-1900), укр. письменника, журналіста, фольклориста, громадського діяча, літописця і хранителя Шевченкової могили (м. Канів). Нар. у м. Кобеляках.

4 – 120 років від дня народження О.К. Тахтая (1890-1963), археолога. Нар. у м. Ромнах Полтавської губ. (тепер Сумська обл.).

6 – 130 років від дня народження В.О. Щепотьєва (1880-1937), укр. етнографа та історика літератури. Нар у м. Полтаві.

6 – 85 років від дня народження М.Є. Петренка (1925), укр. письменника. Нар. у м. Лохвиці.

7 – 90 років від дня народження М.С. Озерова (1920), укр. поета. Життя і діяльність пов’язані з м. Полтавою.

8 – 125 років від дня народження Н.Ф. Городовенка (1885-1964), укр. хорового диригента, педагога, заслуженого артиста України (1926). Нар. у с. Венславах Лохвицького р-ну. З 1944 р. – у Німеччині, де в 1945 р. створив хор «Україна». В 1949 р. переїхав до Канади і став керівником укр. хору в Монреалі.

8 – 100 років від дня народження М.С. Білецького (1910-?), укр. письменника. Нар. у м. Кобеляках.

9 – 120 років ві дня народження Г.І. Кулика (1890-1950), Маршала Радянського Союзу, Героя Радянського Союзу. Нар. на х. Дудниковому поблизу м. Полтави.

11 – 125 років від дня народження Віктора Андрієвського (1885-1967), укр. публіциста, педагога, громадського діяча (Німеччина). Нар. у м. Полтаві.

13 – 105 років із дня смерті В.В. Лесевича (1837-1905), укр. та рос. філософа, літературознавця, фольклориста, громадського діяча. Нар. у с. Денисівці Оржицького р-ну.

17 – 105 років від дня народження М.А. Жовтобрюха (1905-1995), укр. мовознавця. Нар. у с. Ручках тепер Гадяцького р-ну.

23 – 135 років від дня народження А.В. Луначарського (1875-1933), державного діяча, літературознавця, мистецтвознавця, письменника, історика, пропагандиста творчості Т.Г.Шевченка Нар. у м. Полтаві.

23 – 110 років від дня народження П.І. Власенко (1900-1960), майстрині декоративного малювання, майстра народного мистецтва УРСР (1936), члена СХУ (1944). Нар. у с. Скопцях Переяславського пов. на Полтавщині, тепер с. Веселинівка Київської обл.

24 – 205 років від дня народження О.П. Стороженка (1805-1874), укр. письменника. Дитячі роки провів у с. Великих Будищах Зіньківського р-ну.

26 – 100 років від дня народження І.А. Білика (1910-1999), майстра укр. кераміки, заслуженого майстра народної творчості України (1971), лауреата премії ім. Д.Щербаківського (1995), лауреата Національної премії ім. Т.Шевченка (1999). Нар. у с. Опішні, тепер смт Зіньківського р-ну.

28 – 130 років від дня народження С.І. Маслова (1880-1957), укр. літературознавця, бібліографа, книгознавця, педагога. Життя пов’язане з Полтавщиною.

29 – 190 років від дня народження Матвія Номиса (справжнє прізвище – Симонов Матвій Терентійович) (1820-1901), укр. етнографа, фольклориста, письменника і педагога. Нар. у с. Заріг Оржицького р-ну.

29 – 50 років тому (1960) розпочалося будівництво м. Комсомольська-на- Дніпрі.

Листоп. – Груд. – 105 років тому (1905) у м. Лубнах виходить перша на Наддніпрянській Україні газета українською мовою «Хлібороб».

ГРУДЕНЬ

2 – 70 років із дня смерті Олександра Шліхтера (1868-1940), укр. вченого-економіста, дипломата, державного діяча, академіка ВУАН. Нар. у м. Лубнах.

3 – 105 років із дня смерті О.Л. Боровиковського (1844-1905), рос. та укр. поета, публіциста, фольклориста, правознавця. Нар. у м. Полтаві, в сім’ї поета-байкаря Левка Боровиковського.

4 – 90 років із дня смерті Д. Марковича (1848-1920), укр. громадського і державного діяча, юриста, письменника. Нар. у м. Полтаві.

6 – 115 років від дня народження М. Бутовича (1895-1961), укр. графіка, гравера і поета (США). Нар. у с. Петрівці Гадяцького пов., тепер р-н.

7 – 110 років від дня народження К.В. Білокур (1900-1961), укр. художниці. Нар. у с. Богданівці Переяславського пов. (тепер Яготинський р-н Київської обл.).

7 – 110 років від дня народження С.О. Данішева (1900-1968), укр. історика, кандидата історичних наук, автора багатьох наукових праць з історії революційних подій на Полтавщині в 1905-1907 та 1917-1918 рр., методичних розробок щодо використання художньої літератури та місцевих матеріалів при викладанні історії в школах Полтавщини. Нар. у с. Броварках, тепер с. Заможне Глобинського р-ну.

12 – 100 років від дня народження Г.С. Писаренка (1910-2001), укр. вченого в галузі механіки і міцності в машинобудуванні, академіка АН УРСР (1964), заслуженого діяча науки УРСР (1973).Нар. у м. Полтаві.

12 – 75 років від дня народження А.В. Гальченка (1935), укр. поета. Життя і діяльність пов’язана з м. Полтавою.

12 – 85 років від дня народження П.П. Анцеборенка (1925-1944), Героя Радянського Союзу. Нар. у с. Майданівці Глобинського р-ну.

12 – 110 років із дня смерті О.Я. Кониського (1836-1900), укр. письменника, публіциста, педагога, громадського діяча. Життя і діяльність пов’язані з м. Полтавою.

14 – 170 років від дня народження М.П. Старицького (1840-1904), укр. письменника, драматурга, режисера, театрального й культурного діяча. Нар. у с. Кліщинцях на Полтавщині (тепер Чонобаївський р-н Черкаської обл.).

18 – 170 років тому було відкрито підготовчий клас Полтавського кадетського корпусу, з якого бере початок цей навчальний заклад.

19 – 80 років із дня смерті Валерії О’Коннор-Вілінської (1867-1930), української письменниці й громадської діячки, педагога. Нар. у с. Миколаївці Кременчуцького пов., тепер Кобеляцького р-ну.

26 – 185 років тому (1825) відбулося збройне повстання російських дворянських революціонерів проти самодержавства і кріпосництва. Полтавщина, насамперед, м. Полтава, була одним з осередків руху декабристів.

29 – 125 років із дня смерті С.П. Стебліна-Камінського (1814-1885), укр. письменника, педагога, громадського діяча, першого біографа І.П. Котляревського. Нар. у м. Полтаві. Мемуарні матеріали Стебліна-Камінського і його нарис про І.П. Котляревського досі залишаються цінним джерелом для подальшого удосконалення життєпису письменника. С.Стеблін-Камінський перший описав будинок, у якому звікував поет, розміщення кімнат, сволок з різьбленим написом, подав відомості про його бібліотеку. Все це стало в пригоді під час реставрації будинку і садиби І.П. Котляревського в 1969 р.

31 – 125 років від дня народження С.А. Розенбаума (1885-1941), укр. живописця, члена СХУ. Нар. у м. Полтаві.

Груд. – виповнюється 105 років (1905) від дня Сорочинської трагедії, селянського повстання, жорстоко придушеного царськими військами. Цю подію описав В.Г. Короленко у статті «Сорочинська трагедія».

Груд. – 175 років від дня народження О.Д. Литовченка (1835-1890), художника. Нар. у м. Кременчуці.

Груд. – 85 років тому в м. Полтаві створена капела бандуристів (худ. керівник Г. Хоткевич).

ЦЬОГО РОКУ ВИПОВНЮЄТЬСЯ:

– 855 років тому (1155) вперше згадується в Лаврентіївському літописі м. Пирятин;

– 690 років тому (1320) вперше згадується в історичних джерелах, як поселення, м. Лохвиця;

– 440 років від дня народження Сагайдачного (Конашевича-Сагайдачного) Петра Кононовича (1570-1622), політичного, військового і громадського діяча, кошового отамана Запорізької Січі. Життя гетьмана Сагайдачного тісно пов’язане із землею Полтавщини. Селище міського типу Сагайдак (Шишацький р-н) в часи гетьмана було родовим хутором гетьмана, де не лише мешкала його перша дружина, що потрапила до татарського полону, а також друга дружина Мотрона. Тут народилися Сагайдакові сини – Петро, Георгій та Павло;

– 435 років (1575) першої письмової згадки про Миргород (грамота С.Баторія, за якою Миргород став центром реєстрового козацького полку);

– 415 років від дня народження Богдана Хмельницького (бл. 1595-1657), гетьмана України, державного діяча і полководця. Діяльність пов’язана з Полтавщиною;

– 380 років від часу Переяславського бою (1630) між укр. селянсько-козацьким військом і польсько-шляхетською армією поблизу Переяслава (тепер м. Переяслав-Хмельницький Київ. обл.);

– 370 років від дня народження В.Л. Кочубея (1640-1708), укр. державного та військового діяча, представника укр. козацької старшини, генеральний писар (1687-1699), генеральний суддя України (1699-1708). Лідер полтавської антигетьманської опозиції;

– 360 років тому (1650) засновано Хрестовоздвиженський монастир з ініціативи й на кошти полт. полковника Мартина Пушкаря, Івана Іскри, Івана Крамаря та іншої козацької старшини й міщан Полтави з дозволу відомого церковного діяча митрополита Київського, Галицького і всієї Русі Сильвестра Косова на честь перемоги над військами польських магнатів. Споруджував монастир з благословення митрополита ігумен Лубенського Мгарського Спасо-Преображенського монастиря Калістрат;

– 320 років від дня народження П.І. Калнишевського (1690-31.10.1803), останнього кошового отамана Запорізької Січі. Походив з козацько-старшинського роду Лубенського полку;

– 305 років від дня народження Д. Гурамішвілі (1705-1792), грузинського поета. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною;

– 285 років від дня народження Г.А. Полетики (1725-1784), укр. громадського та освітнього діяча, письменника, лексикографа, перекладача. Нар. у м. Ромнах Полтавської губ. (тепер Сумська обл.). Відомий автор «Словника шістьма мовами: російською, грецькою, латинською, французькою, німецькою та англійською» (1763);

– 275 років від дня народження Д.Г. Левицького (бл. 1735-1822), укр. і рос. художника-портретиста. Нар. у м. Києві(?). Походить з полт. козацько-священницького роду, син Г.К.Левицького, славетного гравера. Увійшов в історію світового живопису як новатор портретного жанру. У своїх портретах при віртуозній техніці, блискучому малюнку, композиції й колориту завжди передавав тип і психологічну характеристику людини, її оточення;

– 270 років від дня народження М.М. Тереховського (1740-1796), укр. та рос. лікаря і натураліста. Нар. у с. Великій Павлівці Зіньківського р-ну. Учасник реформи медичної освіти в Росії;

– 250 років від дня народження А.І.Чепи (1760-1822), колекціонера історичних документів. Нар. на Полтавщині. Увійшов в історію укр. історіографії як один із найвідоміших колекціонерів, аматорів рідної старовини, знавців історичних пам’яток і джерел. Першим звернувся до систематизації історичних джерел, планував укласти реєстр зібраних ним матеріалів;

– 220 років від дня народження Миколи Цертелєва (спр. прізвище Церетелі) (1790-20.09.1869), укр. фольклориста, видавця і дослідника народної поетичної творчості. Нар. у м. Хоролі;

– 220 років від дня народження К. Пузини (1790-1850), поета і освітнього діяча. Нар. на Полтавщині, останні роки життя минули у Видубицькому монастирі. Належав до літераторів, які свідомо ставилися до творення письменства рідною мовою;

– 215 років від дня народження М.І. Арандаренка (1795-1867), укр. історика, статистика, етнографа. Нар. у м. Полтаві. Автор «Записок про Полтавську губернію» (1848-1852). «Записки» містять цінні відомості з історії Полтавщини з найдавніших часів;

– 205 років тому (1805) прийняте рішення за пропозицією О.Б.Куракіна про забудову Олександрівської (Круглої) площі у центрі м. Полтави та спорудження монументу Слави на місці зустрічі полтавців з російською армією на чолі з Петром І;

– 205 років тому (1805) споруджено будинок В.В. Капніста, тепер у ньому розташовано музей І.П.Котляревського;

– 200 років тому (1810) у м. Полтаві створено перший театр;

– 200 років від дня народження Є.Ф. Крендовського (1810-після 1853), рос. та укр. живописця, представника венеціанівської школи живопису. Нар. у м. Кременчуці;

– 190 років від дня народження І.Г. Кравченко-Крюковського (1820-1885), укр. кобзаря. Нар. у м. Лохвиці;

– 185 років від дня народження В.М.Білозерського (1825-1899), укр. громадського й літературного діяча, журналіста, видавця, одного із засновників Кирило-Мефодіївського товариства. Життя і діяльність пов’язані з м. Полтавою, викладав в Полтавському кадетському корпусі;

– 185 років із дня смерті М.А. Амвросимова (1776-1825), губернського архітектора Полтавщини в 1802-1817 рр., склав містобудівний план м. Полтави (1803), під його керівництвом забудовувався ансамбль Круглої площі;

– 180 років із дня смерті М.Л. Гамалії (1749-1830), рос і укр. лікаря. Нар. у с. Круподеринцях Оржицького р-ну. Видав першу російську монографію про сибірку (1792 р.), яку тоді було перекладено німецькою мовою. Дід мікробіолога М.Ф. Гамалії;

– 175 років від дня народження В.Й. Португалова (1835-1896), лікаря, публіциста. Нар. у м. Полтаві. Відомий лікар, який один із перших у Россії почав лікувати алкоголізм шляхом підшкірного вприскування стрихніну. Автор популярних брошур про алкоголізм – «Пияцтво – згуба людини», «Пияцтво як соціальне захворювання» та ін. Брав активну участь у боротьбі з епідемією холери 1892 р.;

– 165 років від дати народження Ф.А. Шроцького (1845-1898), винахідника трамваю. Нар. на Полтавщині. Ввійшов в історію розвитку транспортних систем України як винахідник і випробувач нового виду міського транспорту – трамвая;

– 165 років від дня народження Ф.І. Камінського (1845-1891), педагога, бібліотекаря, історика, літературознавця, музейного працівника. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною. Першовідкривач Гінцівської пізньопалеолітичної стоянки. Ф.І. Камінський фактично став фундатором музею К.М. Скаржинської;

– 155 років із дня смерті А. Никоненка (?-прибл. 1855), укр. кобзаря і лірника. Нар. у с. Оржиці, тепер смт.;

– 150 років від дати народження К.К. Лісовської (1860-1920), культурно-освітньої та політичної діячки. Нар. у с. Селещині, тепер Машівського р-ну Полтавської обл. Автор першого підручника для початкових шкіл «Рідна мова». У співавторстві з В.Ф. Ніколаєвим написала книгу «Полтавщина: Посібник до вивчення Полтавської губернії» (1919), яка є цінною не лише вміщеними в ній відомостями, але й унікальними ілюстраціями, картосхемами, діаграмами, багатим переліком використаних джерел;

– 145 років тому (1865) у м. Полтаві побачила світ книга І.П. Бодянського «Памятная книжка Полтавской губернии за 1865 год», яка досьогодні є унікальним джерелом інформації з історії Полтавщини;

– 145 років від дати народження М.В. Дальського (1865-1918), російського актора. Нар. в с. Кантемирівці Харківської губ. (тепер Полтавська обл.);

– 145 років від дати народження Є.І. Яковенка (1865-1943), відомого лікаря. Нар. в с. Шишаках. Його перу належить визначна монографія «Медична статистика». Займався видавничою справою, багато часу приділяв науковій та викладацькій роботі. Один із редакторів журналу «Гігієна і епідеміологія»;

– 140 років тому (1870) у Полтавській губ. проведено міську реформу. Після введення в дію положення 16 червня 1870 р. були створені виборні міські думи;

– 135 років від дати народження О.М. Стешенко (1875-1942), письменниці, перекладачки. Займалася питаннями позашкільної освіти, певний час працювала головою дитячих притулків департаменту позашкільної освіти, згодом – в Українському Червоному Хресті. Є автором хрестоматії для дітей середнього шкільного віку «Рідні колоски» (1924-1925), творів для дітей «Як Юрко подорожував на Дніпрові пороги» (1929), «Герої зв’язку” (1930) та низки статей із літературознавства. Нар. в с. Карпівці Кременчуцького р-ну;

– 135 років тому (1875) у м. Полтаві було відкрито фотоательє Й.Ц. Хмелевського;

– 125 років тому (1885) лубенською поміщицею К.М. Скаржинською у своєму маєтку в с. Круглик Лубенського пов. засновано перший приватний загальнодоступний музей;

– 115 років від дня народження П.І. Гузя (1895-1959), укр. кобзаря. Нар. у с. Лютенці Гадяцького р-ну;

– 115 років тому (1895) у с. Павленках на куплені Полтавським губернським земством садибі садівника І. Гуссона створено нижчу Полтавську школу садівництва і городництва;

– 110 років від дня народження Г.А. Коваленко-Плужник (1900-1989, США), дружини Є. Плужника, авторки спогадів про поета. Нар. у с. Шилівці Решетилівського р-ну;

– 110 років від дня народження А. Шльонського (1900-1973), ізраїльського поета. Нар. у пос. Крюкові, тепер у складі м. Кременчука;

– 110 років від дня події – з-під пера М. Міхновського виходить публіцистичний твір «Самостійна Україна», що деякий час виконував роль політичної програми Радикальної української партії, що пропагувала активний націоналізм. Твір торкається політичних, правових та філософських аспектів буття української нації та держави;

– 105 років тому (1905) у м. Полтаві розпочато випуск громадського і літературно-художнього часопису «Рідний край»;

– 100 років від дня народження К. Мешко (1910-1976), провідника ОУН. Нар. в с. Старих Санжарах (тепер с. Решетняки Новосанжарського р-ну). Сестра правозахисниці О. Мешко;

– 85 років тому (1925) на підставі постанови ВУЦВК і РНК УСРР від 3 черв. 1925 р. «Про ліквідацію губерній і перехід на триступеневу систему управління» Полтавська губ. припинила існування. Станом на 1 жовтня на всій території колишньої Полтавської губ. існувало 5 округів, 84 райони, 1232 сільради;

– 80 років тому (1930) на Полтавщині був знятий художній фільм «Земля»

( реж. О. Довженко);

– 80 років тому (1930) в м. Полтаві засновано Полтавський інститут сільськогосподарського будівництва (тепер ПНТУ ім. Ю. Кондратюка);

– 75 років тому (1935) засновано Гадяцьке училище культури ім. І.П. Котляревського і 55 років (з 1955) воно перебуває у м. Гадячі;

– 70 років тому (1940) відкрито літературно-меморіальний музей Панаса Мирного, тепер садиба-музей Панаса Мирного;

– 50 років тому (1960) у м. Кременчуці почав діяти Кременчуцький загальнотехнічний факультет Полтавського інженерно-будівельного інституту (тепер Кременчуцький державний політехнічний університет ім. М. Остроградського);

– 45 років тому (1965) створено музей В.А. Симоненка в с. Біївцях Лубенського р-ну (на громадських засадах);

– 35 років тому (1975) створено ансамбль пісні і танцю «Славутич» при Кременчуцькому міському Палаці культури;

– 30 років тому (1980) створено видавництво «Полтава».

ОЛЕКСАНДР КОВІНЬКА

14 січня — 110 років від дня народження

14.01.1900 — 25.07.1985

Сміх мій із життя! Весь свій гумор черпаю з народного джерела: звідки беру, туди й віддаю.

О. Ковінька

Олександр Іванович Ковінька (справжнє прізвище — Ковінько) народився у с. Плоскому Решетилівського району, в селянській родині. Закінчив двокласне училище й з 12 років пішов у найми.

Брав участь у громадянській війні, працював секретарем сільради, пройшов курси інструкторів-лекторів Авіахіму, навчався (заочно) в Полтавському ІНО.

З 1928 року почав працювати в газеті «Більшовик Полтавщини». Співробітничав в журналах «Перець», «Україна», «Прапор», «Жовтень» та інших республіканських та місцевих виданнях.

Перша гумореска «Містки та доріженьки» надрукована в 1926 року в газеті «Селянська правда». З того часу друкувався в різних журналах. У 1929 році вийшла перша збірка гуморесок «Індивідуальна техніка». Друга збірка — «Колективом подолаємо» — вийшла 1930 року в Полтаві. Тут і було перервано шлях у літературу.

О.Ковінька був заарештований за «націоналізм». Своє незаслужене покарання Олександр Іванович відбував у далекій Магаданській області на будівництві магістралі, майже двадцять років. А з 1956 року, коли він повернувся із заслання, здивував Україну десятками нових гумористичних книжок.

Лауреат Державної премії ім. Т.Шевченка, нагороджений орденами Дружби народів, «Знак Пошани». «Світ Ковіньки – це світ добра. Це світ людяності і злагоди» - писав О.Чорногуз.

Полтавська організація Спілки письменників України за­початкувала обласну літературну премію імені Олександра Ковіньки, яка вручається кращому гумористові Полтавщини.

1992 року на будинку, в якому останнім часом жив О.Ковінька (вул Зигіна,4), встановлено меморіальну дошку.

Помер і похований у м. Полтаві.

Член СП України з 1934 року.

ЛІТЕРАТУРА

Основні видання творів

Твори: В 2 т. — К.: Дніпро, 1970.

Твори: В 2 т. / Передм. Ф.Маківчука. — К.: Дніпро, 1980.

Чарівні місця на Ворсклі: гуморески. — К.: Дніпро, 1968. — 285 с.

Як воно засівалося...: гумор і сатира. — К.: Рад. письмен­ник, 1979. —207 с.

Гуморески; Оповідки; Усмішки. — К: Мистецтво, 1980. — 76 с.

Мініатюри з натури. — К.: Рад. письменник, 1982. — 319 с.

Не грайте на нервах: гуморист. новели та оповідання. — X.: Прапор, 1983. — 167 с.

І таке буває…: гумор і сатира. – К.: Дніпро, 1990. – 342 с.

***

Новорічні спогади // Село полтавське. — 1994. — 29 груд. — Є фото авт.

Моя автобіографія // Слово і час. — 1995. — № 4. — С. 30-31.

Це було... Було...: смішинки з полтавської скриньки: (Із однойменного циклу) // Демократична Україна. — 1997. — 30 січ. — С. 4.

Що таке характеристика?// Вечірній Київ. – 2000. – 21 січ. – С.6.

Після спростування – вибори: новела// Перець. – 2000. - № 1. – С. 10.

Й злетіла буря оплесків: оповідання// Літ. Україна. – 2006. – 1черв. – С. 8.

Смішинки з полтавської скриньки// Перець. – 2007. - № 4. – С. 4.

Про О.І.Ковіньку

Олександр Ковінька// Ротач П. Колоски з літературної ниви. – Полтава: Полт. літератор, 1999. – С. 42-45.

***

Олександра Ковіньку… реабілітовано// Урядовий кур’єр. – 1997. – 22 лип. – С. 3.

Передерій Л. Чудесного сміху відлуння// Вечірня Полтава. – 2000. – 13 січ. – С. 6.

Семеняка В. Сміх добрим людям на здоров'я, ворогам на безголов'я// Зоря Полтавщини. – 2000. -  14 січ. – С. 16.

Ротач П. Той гумор гіркий, як життя// Полтавський вісник. – 2005. – 14 січ. – С. 19.

Артемчук І. Бувальщини про Олександра Ковіньку// Літ. Україна. – 2005. – 8 верес. – С. 8.

Наливайко І. І смішненьке. І гіркеньке: Всього було в житті Олександра Ковіньки// Зоря Полтавщини. – 2005. – 19 жовт. – С. 3.

Зуб П. Голос Олександра Ковіньки// Зоря Полтавщини. – 2006. – 13 верес. – С. 3.

Артемчук І. Ковіньку знають усі// Культура і життя. – 2007. – 9 трав. – С. 4.

***

Мирний В. Він був найяскравішою усмішкою на обличчі Полтавщини:[Про відкриття меморіальної дошки на будинку, де жив і працював О.І.Ковінька] // Молода громада. — 1992. — 25 лип.

ОКСАНА МЕШКО

30 січня – 105 років від дня народження

1905-1991

Оксана Яківна Мешко ввійшла в історію боротьби за українську державність як видатна громадська діячка, співзасновниця Української Гельсінської групи, пізніше – її лідер. Доля нашої землячки – чесна, драматична, сповнена самовідданої материнської любові, турботою про захист прав і гідності кожного громадянина України, боротьбою з тоталітарною системою, цілком пояснює глибоку суть однієї із характеристик Оксани Яківни як «матері української демократії».

Народилася Оксана Яківна Мешко у с. Старі Санжари на Полтавщині, в малоземельній хліборобській, колись козацькій родині. Коли дівчині було 15 років, більшовики розстріляли її батька в числі заручників, захоплених за те, що волость не виконала плану продрозверстки. У 1921 році було вбито її брата – активіста «Просвіти». Щоб якось вижити О. Мешко переїздить до Полтави.

У 1927 р. О. Мешко вступила на хімічний факультет Інституту Народної Освіти в Дніпропетровську. У 1930 р. вона виходить заміж за Ф. Сергієнка, колишнього члена КПУ, якого згодом заарештували й вислали з України. Невдовзі й дружині нагадали її «соціальне положення» і її звільнили з роботи. Оксана з синами поїхала до чоловіка в Тамбов. У 1944 р. повернулася до Дніпропетровська. В цей час до О. Мешко приїхала із Ріненщини її сестра, яку відразу ж заарештували. Невдовзі забрали й Оксану Мешко. Сестер звинуватили в намірі вчинити замах на першого секретаря ЦК КП(б)У М. Хрущова й засудили кожну на десять років концтаборів.

На десятому році неволі О. Мешко звільнили. Повернувшись із каторги, вона організовує літературні вечори.

У 1976 р. О. Мешко разом із М. Руденком, О. Бердником, Л. Лук’яненком й іншими патріотами створили правозахисну організацію – Українську громадську групу сприяння виконанню Гельсінських угод, яка засвідчила перед світом, що Україна живе й бореться.

Оксана Мешко – невтомний координатор групи. КДБ стежив за кожним кроком цієї невтомної жінки. ЇЇ будинок десятки раз обшукували, а 1980 року його 75-річну мешканку знов заарештували й заслали на берег Охотського моря. Та вона витримала й цю каторгу, а повернувшись в Україну, знов розгорнула правозахисну діяльність.

2 січня 1991 року перестало битися її серце. «Померла, як жила – в дорозі, з повною ношею невідкладних справ», - писав Є. Сверстюк.

Пам’ять про О. Мешко увічнена на її батьківщині у с. Решетняки: її ім'я присвоєне місцевій середній школі, тут створено меморіальну кімнату-музей, на школі встановлена меморіальна дошка.

ЛІТЕРАТУРА

Основні видання творів

Між смертю і життям. – К., 1991. – 90 с.

Свідчу. – К.: Українська Республіканська партія, 1996. – 56 с.

Відкритий лист Оксани Мешко Л.І.Брежнєву// Сучасність. – 1977. - № 1. – С. 98-100.

Про О.Я. Мешко

Оксана Мешко – козацька матір: до 90-ліття з дня народження/Уклад. В.Овсієнко. – К.: УРП, 1995. – 64 с.

Козацька матір// Овсієнко В. Світло людей: спогади-нариси. – К., 1996. – С. 93-106.

Мешко Оксана// Ґеник С. 150 видатних українок. – Івано-Франківськ: «Лілея-НВ», 2003. – С. 136.

Мешко Оксана// Бобрищев К. Отчий край. –  Полтава: Сімон, 2004. – Кн. 2.  – С. 414-423.

Оксана Мешко – козацька матір// Українки в історії. – К.: Либідь, 2004. – С. 148-156: фото.

Ревегук В. Мешко Оксана Яківна// Реабілітовані історією. Полтавська область.  – Київ; Полтава: Оріяна, 2007. – Кн. 5.  – С. 349-356.

***

Козак С. Символ нездоланності// За вільну Україну. – 2005. – 1 груд. – С. 8.

Дениско В. Завжди почувала себе українкою// Зоря Полтавщини. – 2005. – 30 серп. – С. 3.

Демиденко Т. На шляху до української незалежності: Оксана Мешко// Край. – 2006. - № 22. – С. 13-15.

Ревегук В. Оксана Мешко, козацька матір// Рідний край. – 2007. - № 2. – С. 184-193.

Дзюбан І. Донька України// Україна молода. – 2007. – 16 трав. – С. 8.

САМІЙЛО ВЕЛИЧКО

11 лютого - 340 років  від дня народження

1670 —після 1728

«... війни козацькі підняли високо національне почуття южноруського народу, ... і дали матеріал для гарного розвою южноруської історіографії, котрої найкращими представниками являються Самовидець і Величко»

І. Франко

Самійло (Самоїл) Васильович Величко, укр. козацький літопи­сець, народився і жив на Полтавщині. Освіту здобув у Києво-Могилянській колегії. Володів латинською, німецькою і польською мовами.

Після 15-річної приватної служби у В. Кочубея (1690-1705 рр.) ще 4 роки служив писарем у Генеральній військовій канцелярії. У трагічному для України 1708 р. потрапив до тюрми, звідки вийшов десь у 1715 р. при сприянні сина В. Кочубея Василя. Відтоді жив у кочубеївських маєтках у Диканьці та Жуках, де й уклав свій літопис, який вважається одним з найголовніших і найвірогідніших творів української історіографії.

В монументальному творі, який займає два величезні томи (перший зберігся не повністю), описано події в Україні від 1648 до 1700 рр. (реєстр подій доведено до 1723 р.). Для написання свого літопису С. Величко критично використав багато українських та іноземних історичних та поетичних джерел. Головним історичним джерелом праці С. Величка є щоденник секретаря Б. Хмельницького – Самійла Зорки.

«Літопис» - видатна пам’ятка української книжкової мови кінця ХVІІ-ХVІІІ ст. Він написаний типовою канцелярською мовою, за допомогою якої літописець легко передає складні стилістичні конструкції, навіть настроєві нюанси. У нього вона тече плавно, піднімаючись до високої патетики, чи спадаючи до буденної розповіді й набираючи рис живої української мови. В центрі автор поставив історичні поняття «Україна», «український народ» як самостійні категорії, що історично склалися і повинні далі розвиватися своїм власним шляхом. Вперше літопис опублікований протягом 1848-1864 рр. У 1991 р. вийшов український переклад, зроблений В. Шевчуком.  

Поряд з працею над літописом, С. Величко навчав дітей, займався перекладами. Мав велику бібліотеку. Наприкінці життя осліп і диктував літопис помічникам. Коли помер – невідомо (остання згадка про нього датується 1728 р.). Могила не збереглася. На честь 325-річчя  від дня народження С.В.Величка у с. Жуках Полтавського р-ну у 1995 р. встановлено Пам'ятний камінь. У 2003 р. була започаткована Премія імені Самійла Величка.

ЛІТЕРАТУРА

Основні видання творів

Літопис: У 2 т./Пер. з книж. укр. мови, вступ. ст., комент. В.О.Шевчука; Відп. Ред. О.П.Мишанич. – К.:Дніпро, 1991. – Т. 1-2.

Збірник козацьких літописів: Густинський, Самійла Величка, Грабянки. – К.: Дніпро, 2006. – 976 с.

Про С.В.Величка

Ревегук В. Який внесок Самійла Величка в розвиток українського козацького літописання? // Наш рідний край. — Полтава, 1991. — Вип. 9: Сторінки з історії козацтва на Полтавщині. — С. 22-24.

Величка літопис // Полтавщина: енцикл. довід. / За ред. А.В.Кудрицького. — К.: УЕ, 1992. — С. 109-110.

Подвиг Самійла Величка // Слабошпицький М.Ф. З голосу нашої Кліо: (Події і люди української історії). — К.: Фірма «Довіра», 1993. — С. 227-230.

Сарапин В. Україна і українці в літописі Самійла Величка// Літературне краєзнавство: Зб. наук. статей. – Полтава: ПДПУ ім. В.Короленка, 2002. – С. 61-68.

Величко Самійло Васильович// Провідники духовності в Україні: Довід. – К.: Вища школа, 2003. – С. 183.

***

Дениско Т. «Слава його розуму» незабутня// Зоря Полтавщини. – 2004. – 18 лют. – С. 2.

Кривошей В. Особистість та світогляд Самійла Величка/ В. Кривошей, О. Леляк// Історія України. – 2004. - № 16. – (Квіт.). – С. 1-5.

Шендрик Л. Істинний син України, її слуга// Край. – 2005. - № 10. – С. 15-16.

Пойдьом І. Літописець із Жуків// Полтавська думка. – 2005. – 11 берез. – С. 7.

Жаботинський П. Величковський літопис// Дем. Україна. – 2006. – 5 квіт. – С. 10.

Сюндюков І. «Правдешньої України син»// День. – 2006. – 27 жовт. – С. 8.

Самійло Величко та його Літопис// Вісті. – Полтава, 2007. – 24 серп. – С. 9.

Ніколенко Є. Співець слави козацької – Самійло Величко// Село полтавське. – 2008. – 24 жовт. – С. 9.; 31 жовт. – С. 9; 7 листоп. – С. 9.

ГРИГОРІЙ ТЮТЮННИК

23 квітня — 90 років від дня народження

23.04.1920 — 29.08.1961

"Сам був як Вир..."

О.Тютюнник

Григорій Михайлович Тютюнник, український письменник, народив­ся у с. Шилівці Зіньківського району, в селянській сім'ї. У 1938 році закінчив Зіньківську середню школу. Того ж року вступив до Харківського університету на філологічний факультет. Його навчання перервала Велика Вітчизняна війна. Разом з Олесем Гончаром та іншими однокурсниками Г. Тютюнник йде на фронт добровольцем. У квітні 1945 року повертається до рідного села, а у вересні — на навчання, яке закінчив наступного року.

Після закінчення університету працював викладачем української літератури в культосвітньому технікумі, вчителював на Львівщині, згодом – у редакції журналу «Жовтень».

Григорія Тютюнника, старшого брата трагічно загиблого Григора, ми завжди знали як автора роману «Вир», збірки оповідань «Зорані межі», повісті «Хмарка сонця не заступить», незавершеного роману «Буг шумить». А він усе життя писав ще й вірші. Його збірка поезій «Журавлині ключі» побачила світ у 1963 році, коли поета вже не було серед нас.

За роман «Вир» посмертно удостоєний Державної премії УРСР імені Т.Г. Шевченка (1963). Нагороджений орденом «Знак Пошани».

Помер і похований у м. Львові.

Член СП України з 1965 року.

Ім’я Г.М. Тютюнника присвоєно школі, в якій він навчався (с. Шилівка). Там же є кімната-музей Григорія та Григора Тютюнників.

ЛІТЕРАТУРА

Основні видання творів

Твори: в 2 т. — К.: Дніпро, 1970.

Буг шумить: роман. — Львів: Каменяр, 1965. — 154 с.

Вир: роман. — К.: Дніпро, 1984. — 534 с.

Вир: роман. — К.: Рад. письменник, 1990. — 512 с: іл.

Вир: роман. — К.: Дніпро, 1995. — 565 с.

Вир: роман. – К.: Укр. центр духовної культури, 1998. – 587 с.

Про Г.М.Тютюнника

Воловець Л.І. Григорій Тютюнник: літ.-критичний нарис. — К.: Рад. письменник, 1967. — 99 с.

Семенчук І.Р. Григорій Тютюнник: Майстерність письмен­ника. — К.: Дніпро, 1971. — 231 с.

Григорій Тютюнник// Ротач П. Колоски з літературної ниви. – Полтава: Полт. літератор, 1999. – С. 214-216.

Тютюнник Григорій Михайлович// Провідники духовності в Україні: Довідн. – К.: Вища шк., 2003. – С. 326-327.

Григорий Михайлович Тютюнник. Роман «Водоворот»// 50 знаменитых книг. – Х.: Фолио, 2004. – С. 357-366.

***

Остроушко Л. У вирі життя // Зоря Полтавщини. — 1980. — 8 трав.

Чехун В. Біля чистого джерела // Зоря Полтавщини. — 1989. — 12 лют.

Домницька Г. «Я знов живу для тебе, Батьківщино...»: до 70-річчя від дня народження Г.М.Тютюнника // Сіл. вісті. —1990. — 22 квіт.

Абліцов В. На мілинах вирів не буває: 23 квітня минає 75 років від дня народження Григорія Тютюнника // Голос України. — 1995. — 22 квіт. — С. 5.

Тютюнник О. «Бо правдиві й чесні були...»: до 75-річчя від дня народження Григорія Тютюнника: [Спогади дружини] / Записав О.Романчук // Універсум. — 1995. — № 5/6. — С. 44-45.

Шаповалов В. Він був, як вир...: літературна палітра Пол­тавщини: Григорій Михайлович Тютюнник // Миргород. — 1998. — 18 верес. — С. 4.

Дунай П. «Я ран в походах не лічив…»// Молода громада. – 2000. 21 квіт. – С. 7.

Демиденко П. Воїн і письменник// Армія України. – 2000. – 22 квіт. – С. 3.

Жежера В. Незакінчене кіно за ненаписаними сценаріями// Голос України. – 2001. – 30 серп. – С. 15.

КИРИЛО ІВАНОВИЧ ОСЬМАК

9 травня – 120 років від дня народження

9.05.1890-16.05.1954

Видатний діяч українського національного руху. Народився у с. Шишаках Миргородського пов. (тепер – райцентр Полтавської обл.).

У 1910 р. закінчив Олександрівське реальне училище у м. Полтаві, згодом поступив у Московський сільськогосподарський інститут. У 1916 р. перервав навчання, пішов на службу із постачання армії. На початку 1917 р. працював у Київському губернському земстві, від якого пішов до Української Центральної Ради. Згодом працював агрономом, займався організацією кооперативних підприємств.

У березні 1928 р. заарештований, а 24 вересня – засуджений із забороною на 3 роки проживати у 6 великих містах СРСР. У березні 1930 р. засуджений до 3 років таборів у справі СВУ. З кінця 1931 р. – 3 роки адміністративної висилки. 1938-1940 рр. – ув’язнений за обвинуваченням у підготовці терористичного акту і антирадянській агітації.

У січні 1941 р. переїхав до м. Києва, де створив і очолив Всеукраїнську Спілку сільськогосподарської кооперації. З вересня 1943 р. перебував на Західній Україні, брав участь в організації УПА.

У липні 1944 р. на Великому зборі, скликаному за ініціативою проводу ОУН(Б), обраний Президентом Української Головної Визвольної Ради.

12 вересня 1944 р. заарештований радянськими спецслужбами, перебував в ув'язнені у Львові, Дрогобичі, Києві. У 1948 р. засуджений до 25 років ув'язнення і відправлений до Владимирської тюрми, де й помер 16 травня 1960 р.

У 1994 і 1995 рр. був офіційно реабілітований за всіма звинуваченнями.

ЛІТЕРАТУРА

Осьмак К. Листи до родини з Владімірської тюрми// Літопис Української Повстанської Армії. –  Торонто: Вид-во «Літопис УПА», 2001. – Т. 26. – С. 237-287.

Про К.І.Осьмака

Осьмак Кирило// Довідник з історії України. – К.: Генеза, 1995. – Т. 2. – С. 323.

Шаповал Ю. Кирило Осьмак: життя і доля// Літопис Української Повстанської Армії.  – Торонто: Вид-во «Літопис УПА», 2001. - Т. 26.  – С. 211-233.

Осьмак Кирило// Панченко О. Українська Головна Визвольна Рада, ЗП УГВР – ГС ЗС УГВР – Середовище УГВР. – Гадяч, 2004. – С. 218-219.

Шаповал Ю. «...Був і залишається ідейним українським націоналістом». Повернення Кирила Осьмака// Полтавщина: історичні шляхи та перспективи розвитку: Зб. матеріалів всеукр. наук. конференції, присвяченої 70-річчю утворення Полтавської обл. – Полтава, 2007. – С. 61-68.

Шаповал Ю. Осьмак Кирило Іванович// Реабілітовані історією. Полтавська область.  – Київ;Полтава: Оріяна, 2007. – Кн. 5.  – С. 405-417.

Осьмак Н. Кирило Осьмак – нескорений Президент УГВР. – Торонто-Львів: Літопис УПА, 2008. – 128 с.

***

Подвижники волі: Кирило Осьмак// Україна. – 2001. - № 5. – С. 9.

Кривець В. Полтавський рій повсталої України// Полтавська думка. – 2002. – 18 жовт. – С. 11.

Зборовський А. Кирило Осьмак – Президент УГВР// Урядовий кур'єр. – 2005. – 21 трав. – С. 12.

Романюк Н. Кирило Осьмак. Забутий Президент і незабутній батько// Молодь України. – 2006. – 12-18 жовт. – С. 11.

Проць Я. Синів України і Грузії поріднив Володимирський централ// Зоря Полтавщини. – 2007. -  17 січ. – С. 3.

Дубовик О. Повернення Президента// Українське слово. – 2007. – 26 груд. – С. 13.

Фото

Кирило Осьмак – «Псельський», «Гірняк», «Марко Горянський». Президент УГВР// Армія Безсмертних: повстанські світлини. – Львів: Вид-во МС, 2006. – С. 14.

ХАРИТИНА КОНОНЕНКО

18 жовтня – 11 років від дня народження

18.10.1900-15.10.1943

За рідну сестру, за рідного брата

Ти волю і душу свою положив

Не ждав, яка буде за це тобі плата

Не ждав, а служив!

М.Кононенко

Ці рядки з вірша забутого українського поета та громадського діяча Мусія Кононенка в повній мірі можна віднести до Харитини Кононенко – його дочки, істинної патріотки, яка віддала своє життя справі визволення рідної землі від чужоземного ярма і завоювання незалежності вільної України.

Народилася Харитина Кононенко в с. Миколаївка Кременчуцького повіту на Полтавщині, в сім'ї відомого громадського і політичного діяча, поета Мусія Степановича Кононенка. Рано залишилася сиротою, виховувалася в сім'ї своєї тітки, письменниці Валерії О’Коннор-Віленської. Разом з Людмилою Старицькою-Черняхівською закінчила Київську гімназію. Брала участь у похороні своїх товаришів, що загинули в боротьбі біля ст. Крути, і описала події тих днів у часописах.

У 1918 р. разом з родиною виїхала до Швейцарії, куди О. Віленський був направлений Центральною Радою УНР генеральним консулом. В 1921 р. стала членом Української національної секції Міжнародної Ліги миру і свободи, заснованої у Відні. Редагувала жіночу сторінку газети «Діло». В 1920 р. сім’я Віленських переїздить в м. Подєбради (Чехо-Словаччина), де Харитина закінчила Українську Господарчу Академію. Незабаром вона закінчує Празький (Карловий) університет і отримує ступінь доктора філософії.

В 1924 р. Х. Кононенко виїздить до Канади і працює в інституті ім. Петра Могили. В Канаду вона приїхала вже знана, як одна з провідних діячок жіночого руху в Європі, тому стала співзасновницею Союзу українок Канади (1925). У 1928 р. повертається до Чехо-Словаччини й бере участь в українському громадському житті на Закарпатті й у Празі. В 1930 р. Х. Кононенко переїздить до Галичини.

З початком ІІ Світової війни в неї, як і в багатьох інших патріотів України, зажевріла надія на відродження незалежності Української держави. Але німці не дозволяють їй повернутися до Києва, і Х. Кононенко зупиняється у м. Рівному, де засновує осередок Українського Червоного Хреста, щоб рятувати полонених. Незважаючи на те, що винищення полонених було офіційною політикою німецького командування, працівникам УЧХ вдалося врятувати тисячі людей. В цьому велика заслуга і Харитини Кононенко, яка добре знала німецьку мову та виявляла дипломатичний хист. «Докторша Харитя» - так називали її друзі. Харитина Кононенко була активною діячкою «Жіночої служби України», яка тоді розвернула широку благодійницьку діяльність. Після заборони німцями діяльності УЧХ  вона організувала і очолила «Суспільну опіку відділу охорони народного здоров'я». Також вона підтримувала зв’язок з УПА, постачала повстанцям медикаменти, посилала до них медичний персонал.

Довідавшись про співпрацю Х. Кононенко з УПА, гестапо арештувало її 15 липня 1943 р. (за іншими даними - на початку серпня 1943 р. ) в м. Рівне. Завдяки тому, що вона добре володіла німецькою мовою, адміністрація в’язниці використовувала її як перекладача. Німці розстріляли Харитину Кононенко 15 жовтня 1943 р. Це був день найбільших страт в’язнів рівненської тюрми, було страчено близько 500 арештованих, найбільш свідомих й активних в суспільно-громадському житті українців.

ЛІТЕРАТУРА

Про Х. Кононенко

Пані доктор. Пам’яті Хариті Кононенко// Білон П. Спогади. – Пітсбург: До світла, 1956. – Ч. 2. – С. 48-51.

Якимчук О. З когорти наскорених// Жінки України: історія, сучасність та погляд у майбутнє: матеріали міжнар. наук.-практич. конференції. – Дніпропетровськ: ЗАТ Вид-во «Поліграфіст», 1996. – С. 26-29.

Кононенко Харитина // Ротач П. Розвіяні по чужині: Короткий біобібліографічний довідник. – Полтава: Верстка, 1998. – С. 67: фото.

Продовжувачі визвольних змагань: полтавці в празькій еміграції (1920-1945 рр.)// Ротач П. І слово, і доля, і пам'ять…: статті, дослідження, спогади. – Полтава: Верстка, 2000. – С. 336-344.

Кононенко Харитя// Ґеник С. 150 видатних українок. – Івано-Франківськ: «Лілея-НВ», 2003. – С. 101: фото.

***

Кособуцька Г. Клятву виконала ціною свого життя// Шлях перемоги. – 2002. – 18-24 лип. – С. 7.

Чернов А. Кононенко Харитина Мусіївна// Край. – 2008. - № 56. – С. 20-21.