Полтавська Обласна Універсальна Наукова бібліотека імені І.П.Котляревського Полтавська Обласна Універсальна Наукова
бібліотека імені І. П. Котляревського
бібліотека
  

Пошук по електронному каталогу

Сенсорний інтерфейс
Тел.: (0532) 52-17-83
Тел./факс: 56-99-30

Контакти
Головна

Новини
Анонси
Нові надходження
Державні закупівлі
Пошукові системи

Про бібліотекуІсторична довідка

Запис до бібліотеки

Правила користування

Структура бібліотеки

Контактна інформація

Бібліотека у ЗМІ

План заходівПоточний місяць

Архів

Хроніка подій

Виставки

Масові заходи

Ресурси бібліотекиКаталоги і картотеки

Електронний каталог

Зведений каталог

Бібліотека вдячна

Видання бібліотеки

Бібліографічні видання

Видання відділу інформації з питань культури і мистецтва

Видання відділу краєзнавства

Методичні матеріали

Наукові та практичні доробки наших співробітників

Послуги бібліотеки

Основні послуги

Додаткові послуги

Віртуальна довідка

Програми та проекти

Отримай безоплатну правову допомогу

Пункт Доступу Громадян до офіційної інформації
(Програма Сприяння Парламенту ІІ)

Інтернет для читачів публічних бібліотек

Вікно в Америку

Ресурси бібліотек у боротьбі з корупцією

Бібліотеки - мости до е-урядування

Бiблiотечному фахiвцюНормативні документи

Методична діяльність

Бібліотечна асоціація

Бібліотеки світу

Бібліотеки України

Бібліотеки області

Полтавщина

Регіональні краєзнавчі ресурси

Полтавщина туристична

Видатні люди Полтавщини

Літературно-мистецькі премії

Бібліотеки Полтавщини на сторінках обласних газет























Полтава Історична


История Полтавы - сайт Бориса Тристанова

Відділ краєзнавства

ЗНАМЕННІ Й ПАМ’ЯТНІ ДАТИ
ПОЛТАВЩИНИ
2015 року


Передмова
СІЧЕНЬ
ЛЮТИЙ
БЕРЕЗЕНЬ
КВІТЕНЬ
ТРАВЕНЬ
ЧЕРВЕНЬ
ЛИПЕНЬ
СЕРПЕНЬ
ВЕРЕСЕНЬ
ЖОВТЕНЬ
ЛИСТОПАД
ГРУДЕНЬ
ЦЬОГО РОКУ ВИПОВНЮЄТЬСЯ
Словник скорочень

Передмова
Бібліографічний посібник «Знаменні й пам’ятні дати Полтавщини» видаються Полтавською обласною універсальною науковою бібліотекою імені І. П. Котляревського з 1966 р. Посібник містить матеріали про визначні події історії, суспільно-політичного, економічного і культурного життя області, ювілеї уродженців краю та видатних діячів, життя і діяльність яких пов'язані з Полтавщиною.
Мета посібника – надати бібліотекарям та читачам довідковий матеріал про важливі події історії області, ювілеї уродженців краю та видатних діячів, які життям і діяльністю пов’язані з Полтавщиною.
Видання відкривається переліком основних знаменних і пам'ятних дат 2015 року. На дати, які відзначені (*), даються фактичні довідки і списки рекомендованої літератури, розташовані в алфавітному порядку.
Календар адресований вчителям, бібліотекарям, працівникам засобів масової інформації, студентам, учням, і всім, хто цікавиться краєзнавством. Радимо використовувати покажчик для відзначення ювілейних і пам'ятних дат краю. Він допоможе в організації книжкових виставок, оглядів, проведенні масових заходів.
За додатковою інформацією рекомендуємо звертатися до відділу краєзнавства Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. П. Котляревського. Працівники відділу підготують необхідні підбірки матеріалів.
Усі дати дано за друкованими джерелами, за можливі неточності в них бібліотека не відповідає.

СІЧЕНЬ

1 – 75 років від дня народження Ади Дмитрівни Юрченко (1940-1999), Героя Соціалістичної Праці (1973), заслуженого працівника культури УРСР (1980). Народилася у селі Сазонівці Оржицького р-ну. Працювала ланковою колгоспу «Маяк» Оржицького р-ну, одночасно керувала хоровою капелою колгоспу. Очолювана нею ланка уславилася високими сталими врожаями цукрових буряків та інших сільськогосподарських культур.
2 – 140 років від дня народження Юрія Жерардовича Колларда (1875-1951), українського інженера, громадського і політичного діяча, мемуариста. Активний учасник українського національного руху, відомий як співзасновник «Харківської української студентської громади» та Легії українських націоналістів. Народився в селі Морачів на Полтавщині.
4 – 85 років від дня народження Миколи Пилиповича Нетеси (1930-2013), українського поета, гумориста. Народився у селі Стукалівці Гребінківського р-ну.
5 – 135 років від дня народження Василя Миколайовича Верховинця (1880-1938), українського композитора, хорового диригента, хореографа, фольклориста, педагога. Життя і діяльність пов’язані з містом Полтавою.
5 – 155 років від дня народження Василя Григоровича Ляскоронського (1860-1928), українського історика і археолога. Народився в місті Золотоноші Полтавської губернії (тепер Черкаська обл.).
5 – 80 років від дня народження Миколи Архиповича Шудрі (1935-2012), українського журналіста, письменника, кіносценариста, лауреата Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1991), премії Спілки журналістів України «Золоте перо» (1986, 1990), заслужений діяч мистецтв України (2006), член Національних спілок журналістів і кінематографістів України. Народився в селі Веселому Подолі Семенівського р-ну.
6 – 105 років із дня смерті Дмитра Дмитровича Ахшарумова (1823-1910), доктора медичних наук, полтавського губернського лікарського інспектора. Життя і діяльність пов’язані з містом Полтавою.
8 – 105 років від дня народження Давида Кельмановича Вишневського (1910-1977), українського поета, журналіста. Народився у місті Кременчуці.
8 – 80 років від дня народження Василя Андрійовича Симоненка (1935-1963), українського поета. Народився у селі Біївцях Лубенського р-ну.*
8 – 150 років від дня народження Михайла Івановича Туган-Барановського (1865-1919), українського і російського економіста, соціолога, історика, громадського діяча. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.
9 – 140 років від дня народження Никанора Харитоновича Онацького (1875-1937), українського живописця, поета, драматурга, музейного діяча. Народився на хуторі Хоменковому Гадяцького повіту на Полтавщині (тепер Липоводолинський р-н Сумської обл.).
10 – 60 років від дня народження Галини Михайлівни Олефір (Ластівки) (1955), української поетеси. Народилася у селі Терещенках Котелевського р-ну.
13 – 75 років від дня народження Василя Яковича Тація (1940), українського вченого-правознавця, професора (1984), Героя України (2004), президента Академії правових наук України (1993), академіка НАН України (1997), заслуженого діяча науки і техніки УРСР (1989), ректора Національного університету «Юридична академія України ім. Ярослава Мудрого», громадського діяча. Народився у місті Полтаві. Почесний громадянин Полтави (2001).
14 – 115 років від дня народження Олександра Івановича Ковіньки (1900-1985), українського письменника-гумориста. Народився у селі Плоскому Решетилівського р-ну.
14 – 160 років від дня народження Опанаса Григоровича Сластіона (1855-1933), українського письменника, етнографа, педагога. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.
19 – 105 років від дня народження Марії Іванівни Куценко-Михайлів (1910-1984), української вишивальниці і письменниці. Народилася на Полтавщині (точне місце народження невідоме). Змалку цікавилася вишивкою, збирала зразки вишивання і в Австралії видала художній альбом «Українські вишивки».
24 – 90 років від дня народження Петра Петровича Ротача (1925-2007), українського поета, прозаїка, публіциста, критика, краєзнавця. Народився у селі Слобідці Талалаївського р-ну на Чернігівщині. Жив і працював у місті Полтаві.
25 – 390 років від дня народження Марії Гордіївни Чурай (Марусі Чурай) (1625-1653), української народної поетеси, авторки широко відомих пісень. Народилася поблизу міста Полтави.*
28 – 110 років від дня народження Павла Матвійовича Горобця (1905-1974), українського художника-пейзажиста, критика мистецтва. Малярство студіював у знаних художників Григорія Цисса і Миколи Бурачека, працював у редакції газети «Більшовик Полтавщини» (1927-1936), у Полтавському художньому музеї (з 1946, директор у 1963-1973 рр.). Народився у місті Полтаві. Краєвиди митця мають ліричний струмінь та імпресіоністичну манеру виконання.
28 – 95 років із дня смерті Панаса Мирного (П. Я. Рудченка) (1849-1920), українського письменника. Народився у місті Миргороді.
29 – 155 років від дня народження А. П. Чехова (1860-1904), російського письменника. Перебував на Полтавщині у 1888 і 1889 рр.
30 – 115 років від дня народження Ісака Осиповича Дунаєвського (1900-1955), російського композитора. Народився у місті Лохвиці. Автор 12 оперет, балетів, популярних пісень. Писав музику до кінофільмів. Став одним із творців жанру радянської музичної кінокомедії, зробивши музику чи не найважливішим компонентом драматургії фільму. Широку популярність композитору принесла кінострічка «Веселі хлоп’ята» (1934).
30 – 110 років від дня народження Оксани Яківни Мешко (1905-1991), української правозахисниці, співзасновниці й голови «Української Гельсинської Групи». Народилась у селі Старих Санжарах (тепер село Решетняки Новосанжарського р-ну).
Січ. – 115 років тому (1900) відкрито Рунівщинську (з 1906 р. Решетилівська) навчальну рукодільну майстерню Полтавського повітового земства
ЛЮТИЙ

4 – 135 років від дня народження Климента Васильовича Квітки (1880-1953), музикознавця, фольклориста. Народився у селі Хмелеві (тепер Сумська обл.). Чоловік Лесі Українки.
8 – 85 років від дня народження Діани Гнатівни Петриненко (1930), української співачки, народної артистки СРСР (1975), лауреата Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1972). Народилася у селі Білоусівці (тепер Драбівський р-н Черкаської обл.).
10 – 115 років тому (1900) в Україні засновано першу політичну партію – Революційну українську партію (РУП) на чолі з Миколою Івановичем Міхновським.
10 – 15 років тому (2000) рішенням сесії обласної ради затверджено Прапор Полтавської області та його опис. При її відкритті вперше прозвучав гімн області.
11 – 345 років від дня народження Самійла Васильовича Величка (1670-після 1728), українського козацького літописця. Народився в селі Жуках (тепер Полтавського р-ну).
16 – 95 років від дня народження Олега Йосиповича Зуєвського (1920-1996), українського поета, вченого-літературознавця, перекладача (Канада). Народився у селі Хомутці Миргородського р-ну.
17 – 115 років від дня народження Миколи Івановича Супруненка (1900-1984), українського історика, академіка АН УРСР (1972), доктора історичних наук (1954), професора (1955), заслуженого діяча науки УРСР (1968). Народився у місті Полтаві.
17 – 145 років від дня народження Георгія Аполінарійовича Гапона (1870-1906), громадського та політичного діча, священника. Народився у селі Біликах Кобеляцького повіту.
18 – 115 років від дня народження Оксани Анатоліївни Петрусенко (1900-1940), української співачки. Геніальна Наталка-Полтавка у її виконанні стала в народі своєрідним символом героїні І. П. Котляревського.
20 – 95 років від дня народження Михайла Петровича Миценка (1920-2001), українського письменника. Живе і працює у місті Полтаві.
20 – 110 років від дня народження Уласа Олексійовича Самчука (1905-1987), українського письменника. Зв’язки з Полтавщиною відносяться до літа 1942 р., коли письменник відвідав міста Кременчук і Полтаву. Щоденникові записи цього періоду містяться в книзі «На коні вороному» та були використані в романі «Ост». У Кременчуці Улас Самчук зустрічався з журналістами газети «Дніпрова хвиля». У Полтаві відвідав редактора газети «Полтавський голос» Г. Ващенка. Дружиною У. Самчука була уродженка міста Лубен, актриса Тетяна Чорна.
21 – 110 років від дня народження Дмитра Васильовича Нитченка (1905-1999), українського письменника, педагога, літературознавця, громадського діяча (Австралія). Народився у місті Зінькові.
21 – 135 років із дня смерті Ізмаїла Івановича Срезневського (1812-1880), українського і російського вченого-славіста, письменника і фольклориста. Був тісно пов’язаний з Полтавщиною своїми літературно-фольклорними інтересами та дружбою з Амвросієм Метлинським і Левком Боровиковським, зустрічався з І. П. Котляревським.
22 – 215 років від дня народження Анни Керн (у дівоцтві – Полторацька) (1800-1879), музи російського генія О. С. Пушкіна. Життя її пов’язано з Полтавщиною (Лубенщина), де були маєтності її батька.
25 – 115 років від дня народження Олексія Володимировича Квасницького (1900-1989), українського фізіолога, фундатора нового напрямку сільськогосподарської біології – ембріоселекції, доктора біологічних наук, академіка АН України (1951), професора ПДСГІ (1941-1971), заслуженого діяча науки України. Життя і діяльність пов’язані з містом Полтавою. Почесний громадянин Полтави (1967). З 1931 р. і до кінця життя працював у Полтавському НДІ свинарства.
26 – 15 років тому (2000) у місті Києві відбулися установчі збори громадської організації «Полтавське земляцтво».
БЕРЕЗЕНЬ

1 – 170 років від дня народження Федора Аполлоновича Піроцького (1845-1898), винахідника у галузі електротехніки. Народився у Лохвицькому повіті на Полтавщині. Ввійшов в історію розвитку транспортних систем України як винахідник і випробувач нового виду міського транспорту – трамвая.*
4 – 265 років тому (1750) Кирила Розумовського обрано гетьманом України.
6 - 115 років від дня народження Авраама Шльонського (1900-1973), ізраїльського поета, літератора і видавця. Народився у пос. Крюкові, тепер у складі міста Кременчука.
7 – 35 років із дня смерті Григіра Тютюнника (1931-1980), українського письменника. Народився у селі Шилівці Зіньківського р-ну.
7 – 180 років від дня народження Василя Федоровича Симиренка (1835-1915), українського підприємця-цукровара, вченого, мецената. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.
9 – 100 років від дня народження Прокопа Дмитровича Мисника (1915-1977), українського письменника. Народився у селі Біївцях Лубенського р-ну.
9 – 70 років від дня народження Михайла Миколайовича Олефіренка (1945), українського письменника. Народився у селі Устивиці Великобагачанського р-ну.
11 – 115 років від дня народження Василя Івановича Туманського (1800-1860), російського поета так званої «Пушкінської плеяди». Народився в селі Чарторигах Глухівського повіту на Чернігівщині, але дитинство майбутнього поета минуло в родовому маєтку батька в селі Панасівці Гадяцького повіту.
13 – 190 років від дня народження Григорія Ісаковича Богрова (Бехарава) (1825-1885), письменника, одного із зачинателів російсько-єврейської літератури. В 1863 р. написав першу частину свого основного твору – автобіографічного роману «Записки еврея». Народився у місті Полтаві.
14 – 75 років від дня народження Валентини Яківни Нездойминоги (1940), української поетеси, гумористки. Народилася у місті Полтаві.
17 – 105 років від дня народження Василя Даниловича Ірклієвського (1910-1992), українського вченого-мовознавця, лексикографа. Народився у селі Лютенці Гадяцького р-ну. Внаслідок наполегливої багаторічної праці видав дві книжки: «Етимологічний словник українських прізвищ – прізвищезнавство» (Мюнхен, 1987) та «Наші ймення, їх походження і значення» (1968). В наукових колах ці праці здобули неоднозначну оцінку.
20 – 110 років від дня народження Віри Федорівни Панової (1905-1973), російської письменниці. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.
21 – 120 років від дня народження Леоніда Йосиповича Утьосова (1895-1982), російського артиста естради. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.
22 – 90 років від дня народження Анатолія Миколайовича Дяченка (1925-2008), українського письменника, критика, літературознавця. Народився у селі Мачухах Полтавського р-ну.
22 – 100 років від дня народження Марії Ростиславівни Капніст (1915-1993), української актриси кіно. Походила із знаменитого роду полтавських поміщиків – графів Капністів.
23 – 90 років від дня народження Тамари Іванівни Кислякової (1925-1997), української актриси, народної артистки УРСР (1977). Народилася у місті Полтаві.
23 - 190 років із дня смерті Василя Опанасовича Гоголя (Яновський) (1777-1825), українського письменника, драматурга, батька М. В. Гоголя. Народився на хуторі Купчинському (згодом село Василівка Миргородського повіту, тепер село Гоголеве Шишацького р-ну). Його ім’я не так вже й часто згадується навіть у літературних енциклопедіях, а, між тим, його внесок у становлення нової української літератури, зокрема драматургії, вельми вагомий.
24 – 115 років від дня народження Івана Семеновича Козловського (1900-1993), українського співака, народного артиста СРСР (1940), лауреата Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1990). Життя і діяльність пов’язані з містом Полтавою.
26 – 180 років від дня народження Олександра Дмитровича Литовченка (1835-1890), художника. Народився у місті Кременчуці.
27 – 125 років із дня смерті Єлизавети Іванівни Милорадович (1832-1890), української громадської діячки й меценатки. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною. Брала активну участь у громадсько-культурному житті Полтавщини, у 1860-х рр. – активний член Полтавської Громади. Померла в місті Полтаві.
30 – 75 років від дня народження Олексія Максимовича Дмитренка (1940-2009), українського письменника. Народився в селі Решетилівці на Полтавщині, тепер смт.
Берез. – 170 років з часу створення Кирило-Мефодіївського братства (1845), української таємної політичної організації. Одним із ініціаторів створення був Микола Іванович Гулак, педагог, учений, який походив з дворянської родини Золотоніського повіту на Полтавщині.
КВІТЕНЬ

2 – 125 років від дня народження Якова Григоровича Савченка (1890-1937), українського письменника. Народився у селі Жабках, тепер село Луценки Лохвицького р-ну.
2 – 175 років від дня народження Василя Олексійовича Волкова (1840-1907), художника. З 1868 р. життя і діяльність пов’язані з містом Полтавою, де з 1875 р. викладав у Петровському Полтавському кадетському корпусі і Полтавському інституті шляхетних дівчат, був головою організаційного комітету виставки з нагоди відкриття пам’ятника І. П. Котляревському в місті Полтаві (1903).
5 – 305 років тому (1710) Пилипа Орлика обрано гетьманом України.
6 – 135 років від дня народження Олександра Яковича Орлова (1880-1954), визначного астронома і геофізика, академіка АН УРСР (1939). Життя і діяльність пов’язані з містом Полтавою, де у 1926-1934, 1938-1951 рр. був директором Полтавської гравіметричної обсерваторії.
7 – 160 років від дня народження Олександра Філіксимовича Мальцева (1855-1926), лікаря, історика медицини. Життя і діяльність пов'язані з містом Полтавою, з 1886 р. очолював Полтавську психіатричну лікарню.
7 – 65 років від дня народження Леоніда Васильовича Томи (1950), українського поета, прозаїка, драматурга, члена НСПУ (1983) та члена НСЖУ (2005). Народився в селі Великі Сорочинці Миргородського р-ну.
10 – 75 років від дня народження Світлани Володимирівни Чорної (1940), української художниці, члена НСХУ (1995). Народилася у місті Полтаві.
10 – 120 років тому (1895) відкрито Полтавську Громадську бібліотеку, тепер Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського.*
17 – 160 років від дня народження Семена Панасовича Венгерова (1855-1920), історика літератури, бібліографа. Укладач багатотомних біобібліографічних словників з літератури, у т. ч. «Критико-біографічний словник російських письменників і вчених» (1886-1904). Організатор і перший директор Російської книжкової палати. Народився у місті Лубнах.
18 – 190 років із дня смерті Володимира Лукича Боровиковського (1757-1825), українського художника, іконописця й портретиста. Народився у місті Миргороді.
19 – 130 років із дня смерті Миколи Івановича Костомарова (1817-1885), історика, етнографа, поета, драматурга, громадського діяча. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.
21 – 80 років від дня народження Олександра Ігоровича Муратова (1935), українського кінорежисера, кіносценариста, поета, літератора. Дитинство майбутнього кінорежисера пройшло в Кобеляцькому р-ні.
22 – 100 років від дня народження Миколи Івановича Гнойового (1915-1995), українського художника-графіка, ілюстратора, члена СХУ. Народився у селі Кобелячку Кременчуцького р-ну.
23 – 95 років від дня народження Григорія Михайловича Тютюнника (1920-1961), українського письменника. Народився у селі Шилівці Зіньківського р-ну.
26 – 125 років від дня народження Миколи Костянтиновича Зерова (1890-1941), українського поета. Народився у місті Зінькові. Репресований у 1935 р., реабілітований посмертно у 1958 р.
26 – 240 років із дня смерті Луки Івановича Боровиковського (Боровика) (?-1775), українського художника, родоначальника династії іконописців. Писав ікони для церков Миргородщини і Полтавщини. Автор ікон «Благовіщення», «Св. Димитрій, митрополит Ростовський» (портрет Данила Туптала).
27 – 90 років від дня народження Антона Дмитровича Шевченка (1925-2002), українського поета. Народився у селі Почапцях Миргородського р-ну.
Квіт. – 125 років з часу смерті Остапа Микитовича Вересая (1803-1890), українського кобзаря. Народився в селі Калюжинцях Прилуцького повіту Полтавської губернії (тепер Срібнянський р-н Чернігівської обл.). У його  репертуарі було 9 дум, які він виконував у манері імпровізованої декламації в супроводі кобзи, а також історичні, побутові, жартівливі та сатиричні пісні. Широкій громадськості Остап Вересай став відомим після його виступу 1873 р. у Києві на засіданні Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, де було заслухано також реферат М. Лисенка про музичні особливості українських дум і пісень, які виконував кобзар.
ТРАВЕНЬ

6 – 95 років від дня народження Василя Йосиповича Онуфрієнка (1920-1992), українського поета і публіциста (Австралія). Народився у селі Кишеньках Кобеляцького р-ну.
7 – 110 років від дня народження Івана Івановича Гурина (1905-1995), українського фольклориста і мовознавця. Народився у селі Бзів Пирятинського повіту Полтавської губернії (тепер Баришівський р-н Київської обл.).
7 – 175 років від дня народження Петра Ілліча Чайковського (1840-1893), російського композитора, диригента і педагога. Рід Чайковських бере свій початок від козаків Омельницької сотні Миргородського полку (тепер Глобинський р-н).
9 – 125 років від дня народження Миколи Івановича Матяша (1890-1949), українського письменника. Народився у селі Ісківцях Лохвицького р-ну.
9 – 125 років від дня народження Кирила Івановича Осьмака (1890-1954), українського політичного і державного діяча, Президента Української Головної Визвольної Ради. Народився у селі Шишаках Миргородського повіту (зараз – районний центр Полтавської обл.).
22 – 80 років від дня народження Володимира Пилиповича Карпенка (1935), українського письменника. Життя і діяльність пов’язані з містом Полтавою.
22 – 175 років від дня народження Марка Лукича Кропивницького (1840-1910), українського драматурга, режисера, актора, театрального діяча. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.
25 - 60 років від дня народження Любові Петрівни Пономаренко (1955), української письменниці, члена НСПУ (1987). Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.
30 – 95 років від дня народження Бориса Микитовича Піаніди (1920-1993), українського живописця, монументаліста, графіка, кандидата мистецтвознавства (1951), члена СХУ. Народився у селі Дячковому Полтавського повіту Полтавської губернії (тепер Диканського р-ну.).
30 – 95 років від дня виходу (1920) першого номера обласної газети «Червоний юнак», з березня 1938 р. – «Комсомолець Полтавщини», з 1993 р. – «Молода громада».
31 – 150 років від дня народження Марії Михайлівни Старицької (1865-1930), української актриси і режисера театру, заслуженої артистки УРСР (1926), старшої доньки Михайла Петровича Старицького. Народилася у селі Лебехівці на Полтавщині, де батькові дістався у спадок невеликий маєток.
ЧЕРВЕНЬ

2 – 55 років від дня народження Михайла Шлафера (1960), художника-ілюстратора, організатора щорічного міжнародного конкурса карикатури «Карлюка». Життя і діяльність пов’язана з містом Полтавою.
5 – 125 років від дня народження Ферапонта Петровича Головатого (1890-1951), колгоспника, одного із ініціаторів всенародного патріотичного руху по збиранню коштів у фонд Радянської Армії під час Великої Вітчизняної війни (1941-1945 рр.), Героя Соціалістичної Праці. В грудні 1942 р. і в травні 1944 р. вніс власні заощадження на будівництво бойових літаків. Народився у селі Воскресенську, згодом село Першого Травня Гребінківського р-ну (знято з обліку).
6 – 130 років від дня народження Михайла Венедиктовича Микиші (1885-1971), українського співака (драматичний тенор) і педагога, народного артиста УРСР (1971). Народився у місті Миргороді.
6 – 140 років від дня народження Сергія Михайловича Шемета (1875-1957), українського публіциста і політичного діяча. Народився у селі Олександрівці Лубенського р-ну.
6 – 90 років від дня народження Сергія Сидоровича Петрашенка (1925), українського поета, прозаїка, гумориста. Народився у селі Харківцях Переяславського р-ну Полтавської (тепер Київської) обл.
8 – 95 років від дня народження Івана Микитовича Кожедуба (1920-1991), льотчика, маршала авіації, тричі Героя Радянського Союзу. З військового аеродрому у селі Касянах Кобеляцького р-ну здійснив понад сімдесяти бойових польотів, аби забезпечити переправу радянських військ через Дніпро в районі Бородаївського плацдарму. Саме в кобеляцькому небі він збив перші дванадцять «мессерів», за що і був представлений до звання Героя Радянського Союзу.
15 – 155 років тому була заснована Полтавська Маріїнська жіноча гімназія (1860) як Полтавське Маріїнське училище І-го розряду. Попечителями гімназії були С. В. Кочубей, Г. П. Галаган, О. М. Абаза та ін. Закрита на початку 1919 р.
16 – 85 років від дня народження Івана Михайловича Віцька (1930), українського художника декоративно-прикладного мистецтва, заслуженого художника України (1982), народного художника України (1966). Народився у селі Крутому Березі Полтавського р-ну.
18 – 80 років від дня народження Івана Яковича Нечитайла (1935), українського письменника, поета, гумориста. Народився у селі Огирівці Великобагачанського р-ну.
18 – 110 років від дня народження Дмитра Григоровича Гринька (1905-1986), українського письменника. Народився на хуторі Чернещині, тепер село Диканського р-ну.
21 – 210 років від дня народження Миколи Васильовича Закревського (1805-1871), українського історика, фольклориста, етнографа, лінгвіста, письменника. Народився у місті Києві, за походженням із полтавських дворян.
22 – 85 років від дня народження Анастасії Савівни Білик (Білик-Пошивайло) (1930-2010), української майстрині глиняної іграшки, члена НСХУ (1971), заслуженого майстра народної творчості України (1988). Народилася у селі Опішні Зіньківського р-ну, тепер смт.
26 – 205 років від дня народження Василя Васильовича Тарновського (1810-1866), українського правника, громадського діяча, мецената. Народився у селі Антонівці Пирятинського повіту Полтавської губернії.
ЛИПЕНЬ

2 – 120 років із дня смерті Михайла Петровича Драгоманова (1841-1895), українського публіциста, історика, літературознавця, фольклориста, громадського діяча. Народився у місті Гадячі.
10 – 145 років із дня смерті Амвросія Лук’яновича Метлинського (літературний псевдонім – Амвросій Могила) (1814-1870), українського поета, фольклориста, перекладача. Народився у селі Сарах Гадяцького повіту Полтавської губернії (тепер Гадяцький р-н).
11 – 95 років від дня народження Івана Кузьмича Тарапати (1920), українського актора, народного артиста УРСР (1978). Народився у селі Перевозі Гадяцького р-ну.
14 – 135 років від дня народження Андрія Івановича Жука (1880-1968), українського громадсько-політичного діяча і публіциста. Народився у селі Вовчок (тепер село Вовчик Лубенського р-ну).
25 – 115 років від дня народження Зінаїди Миколаївни Аксентьєвої (1900-1969), українського вченого-геофізика, астронома, заслуженого діяча науки УРСР (1960), член-кореспондента АН УРСР (1951). Життя і діяльність пов’язані з містом Полтавою, з 1951 р. була директором Полтавської гравіметричної обсерваторії Інституту геофізики НАН України ім. С. І. Суботіна.
25 – 15 років тому (2000) у місті Комсомольську урочисто відкрито перший Міжнародний фольклорний фестиваль «Калинове літо на Дніпрі» під егідою Міжнародної Ради Організацій фестивалів Фольклору і Традиційних Мистецтв (CIOFF) при ЮНЕСКО.
26 – 170 років із дня смерті Якова Петровича Де Бальмена (1813-1845), художника-аматора, літератора, друга Т. Г. Шевченка. Народився у селі Линовиці Пирятинського повіту Полтавської губернії (тепер Прилуцький р-н Чернігівської обл.).
27 – 205 років від дня народження Василя Степановича Завойка (Завойки) (1818-1898), військового діяча, адмірала (1874), губернатора Камчатки (1850-1857). Народився в селі Прохорівці Золотоніського повіту Полтавської губернії (тепер село Канівського р-ну Черкаської обл.).
28 – 95 років від дня народження Володимира Євгеновича Павлюченка (1920), українського графіка, живописця. Мистецтво студіював у полтавських живописців С. Розенбаума, М. Донцова, І. Орлова; працював переважно як художник-оформлювач і художник-журналіст. Народився у місті Полтаві.
СЕРПЕНЬ

1 – 115 років від дня народження Олександра Івановича Копиленка (1900-1958), українського письменника. Народився в місті Костянтинограді (з 1922 р. – Красноград) Полтавської губернії (тепер Харківська обл.).
2 – 75 років від дня народження Ренати Арсентіївни Смирнової (1940), українського літературознавця, прозаїка. Життя і діяльність пов’язані з містом Полтавою.
3 – 90 років від дня народження Володимира Миколайовича Верменича (1925-1986), українського композитора. Народився у селі Борисах Глобинського р-ну.
3 – 110 років від дня народження Івана Микитовича Францевича (1905-1985), українського вченого в галузі фізичної хімії та матеріалознавства,  доктора хімічних наук (1961), професора, члена-кореспондента (1934), дійсного члена (1961) АН УРСР, заслуженого діяча науки і техніки УРСР (1965), Героя Соціалістичної Праці (1969). Народився у місті Полтаві.
4 – 135 років від дня народження Трохима Миколайовича Романченка (1880-1930), українського поета, етнографа, громадського діяча. Народився у місті Полтаві. Автор понад п’ятисот поетичних, прозових та драматичних творів, які публікувалися в різних літературних часописах. Окрім літературної праці активно займався фольклористичною діяльністю, вагомим результатом якої став «Збірник найкращих пісень» (1919). Перу письменника належить також неопублікована монографія про українського поета-романтика В. Забілу та переклади українською мовою віршів В. Вітмена, І. Сурикова тощо.
7 – 335 років із дня смерті Івана Сірка (1610-1680), військового і політичного діяча, запорозького кошового отамана. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною.
7 – 125 років із дня смерті Олександра Миколайовича Поля (1832-1890), українського краєзнавця, дослідника-археолога, мецената. Життя і діяльність пов’язані з містом Полтавою. У 1850 р. закінчив Полтавську губернську гімназію.
9 – 85 років від дня народження Володимира Григоровича Данилейка (1930), українського етномистецтвознавця, фольклориста, культуролога, літератора, члена НСМНМУ (1992), СЖУ (1960), НСХУ (2000), Спілки кобзарів України (2000). Народився у селі Деминій Балці Хорольського р-ну.
10 – 140 років від дня народження Олександра Коваленка (1875-1963), українського інженера й політичного діяча, одного із засновників РУП (Революційної української партії), державного діяча УНР, дипломата. Народився у місті Ромнах Полтавської губернії (тепер Сумська обл.).
11 – 105 років від дня народження Юрія (Марата) Васильовича Андрущенка (1910-1975), українського поета. Народився у селі Великоселецькому Оржицького р-ну.
12 – 205 років від дня народження Аполлона Миколайовича Мокрицького (1810-1870) живописця і педагога. Народився у місті Пирятині. Автор портрета поета Є. Гребінки.
12 – 90 років із дня смерті Володимира Івановича Самійленка (1864-1925), українського поета, драматурга, перекладача. Народився в селі Великих Сорочинцях Миргородського повіту (тепер Миргородський р-н).
12 – 25 років тому (1990) освячено Курган Вічної Скорботи – пам’ятник жертвам голодомору 1932-1933 років в Україні (околиця м. Лубен).
27 – 90 років від дня народження Феодосія Кириловича Рогового (1925-1992), українського письменника. Народився у селі Пугачівці Глобинського р-ну.*
29 – 95 років від дня народження Олександра Федоровича Васька (1920-2004), льотчика-винищувача, учасника Великої Вітчизняної війни, Героя Радянського Союзу (1946). Народився в селі Васьках Полтавського р-ну.
29 – 115 років від дня народження Сергія Федоровича Домазара (справжнє прізвище – Давиденко С.  Ф.; ін. псевд. – Іван Сагайда) (1900-1987), український письменник і публіцист. Народився у місті Пирятині. Закінчив школу старшин Української Галицької армії (УГА), брав участь у боях січових стрільців. Після розгрому УГА повернувся в Україну під прізвищем загиблого товариша С. Домазара. В 1942 р. опинився в Німеччині на сільськогосподарських роботах, після війни залишився на заході. З 1949 р. мешкав в Австралії.
ВЕРЕСЕНЬ

2 – 170 років від дня народження Івана Білика (Івана Яковича Рудченка) (1845-1905), українського письменника, літературного критика, фольклориста, публіциста. Народився у місті Миргороді.
6 – 80 років від дня народження Григорія Андрійовича Шанька (1935-2001), українського літератора. Народився на хуторі Кіблицькому Гадяцького р-ну. Сільський вчитель фізики і математики створив близько двадцяти книг високої лірики, глибоко наукових літературознавчих монографій, краєзнавчих праць тощо. Член ПСЛ (1995).
6 – 95 років від дня народження Єлизавети Іванівни Орлової (1920), мисткині театру, заслуженого працівника культури України (1969). Народилася у місті Полтаві. Працювала у Полтавському українському музично-драматичному театрі ім. М. В. Гоголя (1944-1957), головним художником Полтавського театру ляльок, де оформила 60 вистав.
18 – 140 років із дня смерті Олександра Степановича Афанасьєва-Чужбинського (1816-1875), письменника, історика, мовознавця, етнографа. Народився у селі Ісківцях Лубенського р-ну.
19 -140 років від дня народження Федора Даниловича Кушнерика (1875-1941), українського кобзаря, поета. Народився у селі Багачці, тепер смт.
19 – 105 років від дня народження Анатолія Семеновича Бережного (1910-1996), українського хіміка-технолога у галузі сілікатів, члена-кореспондента АН УРСР (1948). Народився у селі Остап’є Великобагачанського р-ну. Спеціаліст у галузі фізикохімії силікатів і технології вогнетривів. Академік НАН України (1979). Опублікував більш як 200 наукових праць, кілька фундаментальних монографій, навчально-методичних посібників для студентів. Велику увагу приділяв удосконаленню змісту і методики навчання та виховання.
За заслуги у розвитку вищої школи обраний Почесним доктором ХДПУ (1993), отримав звання заслуженого Соросівського професора (1994), увійшов до збірки «500 видатних особистостей світу», яка вийшла у США у 1990 р. Нагороджений п’ятьма орденами та багатьма медалями.
19 – 310 років від дня народження Якима (Іоакима) Андрійовича Горленка (Іоасафа) (1705-1754), українського освітнього і церковного діяча, письменника. Народився у місті Прилуках Полтавської губернії (тепер Чернігівська обл.).
19 – 105 років від дня народження Валентини Тимофіївни Юрченко (1910), української громадської діячки і письменниці (США). Народилася у місті Кременчуці.
20 – 120 років від дня народження Дмитра Костянтиновича Зерова (1895-1971), українського ботаніка, академіка АН УРСР (1948), заслуженого діяча науки УРСР (1965). Народився у місті Зінькові.
22 – 180 років від дня народження Олександра Опанасовича Потебні (1835-1891), мовознавця, літературознавця, етнографа, фольклориста. Народився у селі Гаврилівці (за іншими даними на хуторі Манів біля Гаврилівки) Роменського повіту Полтавської губернії (тепер село Гришине Роменського р-ну Сумської обл.).
22 – 85 років від дня народження Василя Єгоровича Лобурця (1930-2006), українського історика, краєзнавця, доктора історичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України (1993). Народився у селі Підруді Зубівської сільради Миргородського р-ну.
23 – 55 років тому (1950) відкрито Державний музей історії Полтавської битви, тепер Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви».
30 – 90 років (1925) від дня утворення Полтавського р-ну.
Верес. – 95 років тому (1920) у селі Ковалівці Полтавського р-ну організовано дитячу трудову колонію, яку очолив Антон Семенович Макаренко.
ЖОВТЕНЬ

4 – 85 років із дня смерті Олени Пчілки (Косач О.П.) (1849-1930), української письменниці і фольклористки, етнографа. Народилася у місті Гадячі.
5 – 95 років від дня народження Марини Георгіївни Максименко (1920-2011), поетеси. Життя і діяльність пов’язані з містом Полтавою.
13 – 140 років від дня народження Івана Івановича Орлова (1875-1950), художника і театрального діяча, члена Спілки Художників України (1945). З 1918 р. жив у місті Полтаві, працював у міському театрі й викладав малювання.
17 – 85 років від дня народження Леоніда Самойловича Товстухи (1930-2010), українського художника декоративно-прикладного мистецтва, заслуженого художника УРСР (1975), народного художника України (1992), лауреата Державної премії України ім. Т. Шевченка (1986). Народився в селі Орлівці (тепер Ямпільського р-ну Сумської обл.). Присвятив десятиліття творчого життя утвердженню решетилівського напрямку в килимарстві.
18 – 115 років від дня народження Харитини Мусіївни Кононенко (1900-1943), української громадської діячки, учасниці Повстанського руху в Україні, агронома. Народилася у селі Миколаївці на Полтавщині. Дочка поета Мусія Кононенка.
19 – 135 років від дня народження Олекси Теодоровича Назаріїва (1880- не раніше 1918), українського громадсько-культурного діяча, журналіста, бібліотечного і музейного працівника. Народився у місті Лубнах.
19 – 85 років від дня народження Дмитра Григоровича Янка (1930), українського мистецтвознавця, заслуженого діяча мистецтв УРСР (1977). Народився у селі Зачепилівці Новосанжарського р-ну. Основні праці – з питань українського образотворчого мистецтва.
22 – 145 років від дня народження Івана Олексійовича Буніна (1870-1935), російського письменника. Життя і діяльність пов’язані з Полтавою.
22 – 80 років від дня народження Бориса Ілліча Олійника (1935), українського письменника, перекладача, Героя України (2005), дійсного члена НАНУ (1990), голови Українського фонду культури. Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1983). Народився у селі Зачепилівці Новосанжарського р-ну.*
22 – 135 років від дня народження Віктора Павловича Протопопова (1880-1957), українського психіатра, заслуженого діяча науки УРСР (1934), академіка АН УРСР (з 1945). Народився у селі Юрках Козельщинського р-ну.
26 – 115 років від дня народження Григорія Володимировича Головка (1900-1982), українського архітектора, дійсного члена Академії будівництва і архітектури УРСР (1958-1963), заслуженого архітектора УРСР (1970). Народився у селі Дібрівці Миргородського р-ну.
27 – 90 років від дня народження Юрія Михайловича Кругляка (1925-1998), українського письменника, поета. Народився на хуторі Варуни Козельщинського р-ну.
27 – 110 років від дня народження Тамари Михайлівни Мороз-Стрілець (1905-1994), української письменниці, літературознавця, дружини класика вітчизняної літератури Григорія Косинки. Народилася у місті Полтаві.
27 – 125 років від дня народження Миколи Панасовича Лазорського (Коркішка) (1890-1970), українського письменника, публіциста (Австралія). Народився у місті Полтаві. (За іншими даними – 9.11.1884).
29 -135 років від дня народження Абрама Федоровича Йоффе (1880-1960), фізика, академіка АН СРСР (1920), віце-президента АН СРСР (1926-1929, 1942-1945). Народився у місті Ромнах Полтавської губернії (тепер Сумська обл.). 
31 – 90 років від дня народження Діми (Діамари Камілевської) (справж. – Ходимчук Діамара Олексіївна) (1925), української письменниці. Народилася у місті Ромнах Полтавської губернії (тепер Сумська обл.). В період окупації була вивезена до Німеччини. З 1959 р. живе в США.
31 – 130 років від дня народження Сергія Стефановича Жука (1885-1969, Німеччина), українського письменника і скульптора. Народився на хуторі Швайчина Балка Кобеляцького повіту, тепер у складі міста Кобеляк. Йому належать скульптурні погруддя М. Леонтовича, І. Гонти, М. Заньковецької, Д. Заболотного та ін. В 1939 р. був учасником республіканської Шевченківської виставки в Києві. Емігрувавши у 1943 р. за кордон, продовжував там займатися мистецькою працею.
ЛИСТОПАД

1 – 80 років від дня народження Володимира Степановича Мирного (1935), українського поета, письменника. Народився у селі Супротивній Балці Новосанжарського р-ну.
3 – 115 років із дня смерті Василя Степановича Гнилосирова (Гнилосира) (1836-1900), українського письменника, журналіста, фольклориста, громадського діяча, літописця і хранителя Шевченкової могили (місто Канів). Народився у місті Кобеляках.
4 – 125 років від дня народження Олександра Кузьмича Тахтая (1890-1963), археолога, музейника, краєзнавця. Народився у місті Ромнах Полтавської губернії (тепер Сумська обл.). Дослідник первісної скіфо-сарматської, античної й середньовічної археології, античної епіграфіки і нумізматики.
6 – 135 років від дня народження Володимира Олександровича Щепотьєва (1880-1937), українського етнографа та історика літератури. Народився у місті Полтаві.
6 – 90 років від дня народження Миколи Євгеновича Петренка (1925), українського письменника. Народився у місті Лохвиці.
7 – 95 років від дня народження Михайла Семеновича Озерова (1920), українського поета. Життя і діяльність пов’язані з містом Полтавою.
8 – 130 років від дня народження Нестора Феофановича Городовенка (1885-1964), українського хорового диригента, педагога, заслуженого артиста України (1926). Народився у селі Венславах Лохвицького р-ну. З 1944 р. – у Німеччині, де в 1945 р. створив хор «Україна». В 1949 р. переїхав до Канади і став керівником укр. хору в Монреалі.
8 – 105 років від дня народження Михайла Семеновича Білецького (1910-1998), українського письменника-гумориста. Народився у місті Кобеляках.
9 – 125 років від дня народження Григорія Івановича Кулика (1890-1950), Маршала Радянського Союзу (1940), Героя Радянського Союзу (1940). Народився на хуторі Дудниковому поблизу міста Полтави.
11 – 130 років від дня народження Віктора Никаноровича Андрієвського (1885-1967), українського публіциста, педагога, громадського діяча (Німеччина). Народився у місті Полтаві.
13 – 110 років із дня смерті Володимира Вікторовича Лесевича (1837-1905), філософа, літературознавця, фольклориста, громадського діяча. Народився у селі Денисівці Оржицького р-ну.
16 – 120 років від дня народження Галини Іванівни Орлівни (справж. – Мневська) (1895-1955), української письменниці, актриси, перекладача, педагога. Народилася у селі Калайдинцях Лубенського р-ну.
17 – 110 років від дня народження Михайла Андрійовича Жовтобрюха (1905-1995), українського мовознавця. Народився у селі Ручках Гадяцького р-ну.
23 – 140 років від дня народження Анатолія Васильовича Луначарського (1875-1933), державного діяча, літературознавця, мистецтвознавця, письменника, історика, пропагандиста творчості Т. Г. Шевченка. Народився у місті Полтаві.
23 – 115 років від дня народження Параски Іванівни Власенко (1900-1960), майстрині декоративного малювання, майстра народного мистецтва УРСР (1936), члена СХУ (1944). Народилася у селі Скопцях Переяславського повіту на Полтавщині (тепер село Веселинівка Київської обл.).
26 – 105 років від дня народження Івана Архиповича Білика (1910-1999), майстра української кераміки, заслуженого майстра народної творчості України (1971), лауреата премії ім. Д. Щербаківського (1995), лауреата Національної премії ім. Т. Шевченка (1999). Народився у селі Опішні, тепер смт Зіньківського р-ну.
28 – 135 років від дня народження Сергія Івановича Маслова (1880-1957), українського літературознавця, бібліографа, книгознавця, педагога. Життя пов’язане з Полтавщиною.
29 – 195 років від дня народження Матвія Номиса (справжнє прізвище – Симонов Матвій Терентійович) (1820-1901), українського етнографа, фольклориста, письменника і педагога. Народився у селі Заріг Оржицького р-ну.
29 – 55 років тому (1960) розпочалося будівництво міста Комсомольська-на- Дніпрі.
Листоп. – Груд. – 110 років тому (1905) у місті Лубнах виходить перша на Наддніпрянській Україні газета українською мовою «Хлібороб».
ГРУДЕНЬ

2 – 75 років із дня смерті Олександра Григоровича Шліхтера (1868-1940), українського вченого-економіста, дипломата, державного діяча, академіка ВУАН. Народився у місті Лубнах.
3 – 110 років із дня смерті Олександра Львовича Боровиковського (1844-1905), поета, публіциста, фольклориста, правознавця. Народився у місті Полтаві, в сім’ї поета-байкаря Левка Боровиковського.
4 – 95 років із дня смерті Дмитра Васильовича Марковича (1848-1920), українського громадського і державного діяча, юриста, письменника. Народився у місті Полтаві.
6 – 120 років від дня народження Миколи Григоровича Бутовича (псевд. – Бутумбас) (1895-1961), українського графіка, гравера, поета, письменника-мемуариста (США). Народився у селі Петрівці Гадяцького повіту, тепер р-н.
7 – 115 років від дня народження Катерини Василівни Білокур (1900-1961), української художниці. Народилася у селі Богданівці Переяславського повіту (тепер Яготинський р-н Київської обл.).
7 – 115 років від дня народження Степана Остаповича Данішева (1900-1968), українського історика, кандидата історичних наук, автора багатьох наукових праць з історії революційних подій на Полтавщині в 1905-1907 та 1917-1918 рр., методичних розробок щодо використання художньої літератури та місцевих матеріалів при викладанні історії в школах Полтавщини. Народився у селі Броварках (тепер село Заможне Глобинського р-ну.).
12 – 105 років від дня народження Георгія Степановича Писаренка (1910-2001), українського вченого в галузі механіки і міцності в машинобудуванні, академіка АН УРСР (1964), заслуженого діяча науки УРСР (1973). Народився у місті Полтаві.
12 – 80 років від дня народження Анатолія Васильовича Гальченка (1935-2013), українського поета. Життя і діяльність пов’язана з містом Полтавою.
12 – 90 років від дня народження Павла Опанасовича Анцеборенка (1925-1944), Героя Радянського Союзу (1945). Народився у селі Майданівці Глобинського р-ну.
12 – 115 років із дня смерті Олександра Яковича Кониського (1836-1900), українського письменника, публіциста, педагога, громадського діяча. Життя і діяльність пов’язані з містом Полтавою.
14 – 175 років від дня народження Михайла Петровича Старицького (1840-1904), українського письменника, драматурга, режисера, театрального й культурного діяча. Народився у селі Кліщинцях на Полтавщині (тепер Чонобаївський р-н Черкаської обл.).
18 – 175 років тому було відкрито підготовчий клас Петровського Полтавського кадетського корпусу, з якого бере початок цей навчальний заклад.
19 – 85 років із дня смерті Валерії Олександрівни О’Коннор-Вілінської (1867-1930), української письменниці й громадської діячки, педагога. Народилася у селі Миколаївці Кременчуцького повіту, тепер Кобеляцького р-ну.
26 – 190 років тому (1825) відбулося збройне повстання російських дворянських революціонерів проти самодержавства і кріпосництва. Полтавщина, насамперед, місто Полтава, була одним з осередків руху декабристів.
29 – 130 років із дня смерті Степана Павловича Стебліна-Камінського (1814-1885), українського письменника, педагога, громадського діяча, першого біографа І. П. Котляревського. Народився у місті Полтаві. Мемуарні матеріали Стебліна-Камінського і його нарис про І. П. Котляревського досі залишаються цінним джерелом для подальшого удосконалення життєпису письменника. С. Стеблін-Камінський перший описав будинок, у якому жив поет, розміщення кімнат, сволок з різьбленим написом, подав відомості про його бібліотеку. Все це стало в пригоді під час реставрації будинку і садиби І. П. Котляревського в 1969 р.
31 – 130 років від дня народження Соломона Ароновича Розенбаума (1885-1941), українського живописця, члена СХУ. Народився у місті Полтаві.
Груд. – виповнюється 110 років (1905) від дня Сорочинської трагедії, селянського повстання, жорстоко придушеного царськими військами. Цю подію описав В. Г. Короленко у статті «Сорочинська трагедія».
Груд. – 90 років тому в місті Полтаві створена капела бандуристів (худ. керівник Г. Хоткевич).
ЦЬОГО РОКУ ВИПОВНЮЄТЬСЯ:

- 860 років тому (1155) вперше згадується в Лаврентіївському літописі місто Пирятин;
- 695 років тому (1320) вперше згадується в історичних джерелах, як поселення, місто Лохвиця;
- 445 років від дня народження Сагайдачного (Конашевича-Сагайдачного) Петра Кононовича (1570-1622), політичного, військового і громадського діяча, кошового отамана Запорізької Січі. Життя гетьмана Сагайдачного тісно пов’язане із землею Полтавщини. Селище міського типу Сагайдак (Шишацький р-н) в часи гетьмана було родовим хутором, де не лише мешкала його перша дружина, що потрапила до татарського полону, а також друга дружина Мотрона. Тут народилися Сагайдакові сини – Петро, Георгій та Павло;
- 440 років (1575) першої письмової згадки про Миргород (грамота С. Баторія, за якою Миргород став центром реєстрового козацького полку);
- 420 років від дня народження Богдана Хмельницького (бл. 1595-1657), гетьмана України, державного діяча і полководця. Діяльність пов’язана з Полтавщиною;
- 385 років від часу Переяславського бою (1630) між українським селянсько-козацьким військом і польсько-шляхетською армією поблизу Переяслава (тепер місто Переяслав-Хмельницький Київської обл.);
- 375 років від дня народження Василя Леонтійовича Кочубея (1640-1708), українського державного та військового діяча, представника козацької старшини, генерального писаря (1687-1699), генерального судді України (1699-1708). Лідер полтавської антигетьманської опозиції;
- 365 років тому (1650) засновано Хрестовоздвиженський монастир з ініціативи й на кошти полтавського полковника Мартина Пушкаря, Івана Іскри, Івана Крамаря та іншої козацької старшини й міщан Полтави з дозволу відомого церковного діяча митрополита Київського, Галицького і всієї Русі Сильвестра Косова на честь перемоги над військами польських магнатів. Споруджував монастир з благословення митрополита ігумен Лубенського Мгарського Спасо-Преображенського монастиря Калістрат;
- 325 років від дня народження Петра Івановича Калнишевського (1690-1803), останнього кошового отамана Запорізької Січі. Походив з козацько-старшинського роду Лубенського полку;
- 310 років від дня народження Давида Георгійовича Гурамішвілі (1705-1792), грузинського поета. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною;
- 290 років від дня народження Григорія Андрійовича Полетики (1725-1784), українського громадського та освітнього діяча, письменника, лексикографа, перекладача. Народився у місті Ромнах Полтавської губернії (тепер Сумська обл.). Відомий автор «Словника шістьма мовами: російською, грецькою, латинською, французькою, німецькою та англійською» (1763);
- 280 років від дня народження Дмитра Григоровича Левицького (бл. 1735-1822), художника-портретиста. Народився у місті Києві(?). Походить з полтавського козацько-священницького роду, син Г. К. Левицького, славетного гравера. Увійшов в історію світового живопису як новатор портретного жанру. У своїх портретах при віртуозній техніці, блискучому малюнку, композиції й колориту завжди передавав тип і психологічну характеристику людини, її оточення;
- 275 років від дня народження Мартина Матвійовича Тереховського (1740-1796), лікаря і натураліста. Народився у с. Великій Павлівці Зіньківського р-ну. Учасник реформи медичної освіти в Росії;
- 255 років від дня народження Адріана Івановича Чепи (1760-1822), просвітителя, колекціонера історичних документів. Народився на Полтавщині. Увійшов в історію української історіографії як один із найвідоміших колекціонерів, аматорів рідної старовини, знавців історичних пам’яток і джерел. Першим звернувся до систематизації історичних джерел, планував укласти реєстр зібраних ним матеріалів;
- 225 років від дня народження Миколи Андрійовича Цертелєва (спр. прізвище Церетелі) (1790-1869), українського фольклориста, видавця і дослідника народної поетичної творчості. Народився у місті Хоролі;
- 225 років від дня народження Костянтина Пузини (1790-1850), поета і освітнього діяча. Народився на Полтавщині, останні роки життя минули у Видубицькому монастирі. Належав до літераторів, які свідомо ставилися до творення письменства рідною мовою;
- 220 років від дня народження Миколи Івановича Арандаренка (1795-1867), українського історика, статистика, етнографа. Народився у місті Полтаві. Автор «Записок про Полтавську губернію» (1848-1852). «Записки…» містять цінні відомості з історії Полтавщини з найдавніших часів;
- 210 років тому (1805) прийняте рішення за пропозицією Олексія Борисовича Куракіна про забудову Олександрівської (Круглої) площі у центрі міста Полтави та спорудження монументу Слави на місці зустрічі полтавців з російською армією на чолі з Петром І;
- 210 років тому (1805) споруджено будинок Василя Васильовича Капніста, тепер у ньому розташовано Літературно-меморіальний музей Івана Петровича Котляревського;
- 205 років тому (1810) у місті Полтаві створено перший театр;
- 205 років від дня народження Євграфа Федоровича Крендовського (1810- після 1853), живописця, представника венеціанівської школи живопису. Народився у місті Кременчуці;
- 195 років від дня народження Івана Григоровича Кравченко-Крюковського (1820-1885), українського кобзаря. Народився у місті Лохвиці;
- 190 років від дня народження Василя Михайловича Білозерського (1825-1899), українського громадського й літературного діяча, журналіста, видавця, одного із засновників Кирило-Мефодіївського товариства. Життя і діяльність пов’язані з містом Полтавою, викладав в Петровському Полтавському кадетському корпусі;
- 190 років із дня смерті Михайла Андрійовича Амвросимова (1776-1825), губернського архітектора Полтавщини в 1802-1817 рр., склав містобудівний план міста Полтави (1803), під його керівництвом забудовувався ансамбль Круглої площі;
- 185 років із дня смерті Михайла Леонтійовича Гамалії (1749-1830), лікаря. Народився у селі Круподеринцях Оржицького р-ну. Видав першу російську монографію про сибірську язву (1792 р.), яку тоді було перекладено німецькою мовою. Дід мікробіолога М. Ф. Гамалії;
- 180 років від дня народження Веніаміна Йосиповича Португалова (1835-1896), лікаря, публіциста. Народився у місті Полтаві. Відомий лікар, який один із перших у Росії почав лікувати алкоголізм шляхом підшкірного вприскування стрихніну. Автор популярних брошур про алкоголізм – «Пияцтво – згуба людини», «Пияцтво як соціальне захворювання» та ін. Брав активну участь у боротьбі з епідемією холери 1892 р.;
- 170 років від дня народження Федора Івановича Камінського (1845-1891), педагога, бібліотекаря, історика, літературознавця, музейного працівника. Життя і діяльність пов’язані з Полтавщиною. Першовідкривач Гінцівської пізньопалеолітичної стоянки. Федір Іванович Камінський фактично став фундатором музею К. М. Скаржинської;
- 160 років з часу смерті Архипа Никоненка (?-прибл. 1855), українського кобзаря і лірника. Народився у селі Оржиці, тепер смт.;
- 155 років від дати народження Констанції Костянтинівни Лісовської (1860-1920), культурно-освітньої та політичної діячки. Народилася у селі Селещині Машівського р-ну. Автор першого підручника для початкових шкіл «Рідна мова». У співавторстві з В. Ф. Ніколаєвим написала книгу «Полтавщина: посібник до вивчення Полтавської губернії» (1919), яка є цінною не лише вміщеними в ній відомостями, але й унікальними ілюстраціями, картосхемами, діаграмами, багатим переліком використаних джерел;
- 150 років тому (1865) у місті Полтаві побачила світ книга Павла Ілліча Бодянського «Памятная книжка Полтавской губернии за 1865 год», яка досьогодні є унікальним джерелом інформації з історії Полтавщини;
- 150 років від дати народження Мамонта Вікторовича Дальського (справжнє прізв. – Нєєлов) (1865-1918), російського актора. Народився в селі Кантемирівці Харківської губернії (тепер Полтавська обл.);
- 150 років від дати народження Євгена Івановича Яковенка (1865-1943), відомого лікаря. Народився в селі Шишаках, тепер смт. Його перу належить визначна монографія «Медична статистика». Займався видавничою справою, багато часу приділяв науковій та викладацькій роботі. Один із редакторів журналу «Гігієна і епідеміологія»;
- 145 років тому (1870) у Полтавській губернії проведено міську реформу. Після введення в дію положення 16 червня 1870 р. були створені виборні міські думи;
- 140 років тому (1875) у місті Полтаві було відкрито фотоательє Йозефа Целестиновича Хмелевського;
- 130 років тому (1885) лубенською поміщицею Катериною Миколаївною Скаржинською у своєму маєтку в селі Круглик Лубенського повіту засновано перший приватний загальнодоступний музей;
- 120 років від дня народження Петра Івановича Гузя (1895-1959), українського кобзаря. Народився у селі Лютенці Гадяцького р-ну;
- 120 років тому (1895) у селі Павленках на купленій Полтавським губернським земством садибі садівника І. Гуссона створено нижчу Полтавську школу садівництва і городництва;
- 115 років від дня народження Галини Автономівни Коваленко-Плужник (1900-1989, США), дружини Є. Плужника, авторки спогадів про поета. Народилася у селі Шилівці Решетилівського р-ну;
- 115 років від дня події – з-під пера Миколи Міхновського виходить публіцистичний твір «Самостійна Україна» (1900), що деякий час виконував роль політичної програми Радикальної української партії, що пропагувала активний націоналізм. Твір торкається політичних, правових та філософських аспектів буття української нації та держави;
- 110 років тому (1905) у місті Полтаві розпочато випуск громадського і літературно-художнього часопису «Рідний край»;
- 110 років (1905) з часу виникнення Решетилівської фабрики ім. Клари Цеткін ВТО художніх промислів «Українські промисли». Виникла як невеличка ткацька майстерня;
- 105 років від дня народження Катерини Яківни Мешко (1910-1976), провідника ОУН. Народилася в селі Старих Санжарах (тепер село Решетняки Новосанжарського р-ну). Сестра правозахисниці О. Мешко;
- 90 років з часу утворення Великобагачанського р-ну (1925);
- 90 років тому (1925) на підставі постанови ВУЦВК і РНК УСРР від 3 черв. 1925 р. «Про ліквідацію губерній і перехід на триступеневу систему управління» Полтавська губернія припинила існування. Станом на 1 жовтня на всій території колишньої Полтавської губернії існувало 5 округів, 84 райони, 1232 сільради;
- 85 років тому (1930) на Полтавщині був знятий художній фільм «Земля» (режисер О. Довженко);
- 85 років тому (1930) в місті Полтаві засновано Полтавський інститут сільськогосподарського будівництва (тепер ПолтНТУ ім. Ю. Кондратюка);
- 80 років тому (1935) засновано Гадяцьке училище культури ім. І. П. Котляревського і 60 років (з 1955) воно перебуває у місті Гадячі;
- 75 років тому (1940) відкрито Полтавський літературно-меморіальний музей Панаса Мирного;
- 70 років (1945) з часу створення Кременчуцького автомобільного заводу ім. 50-річчя Радянської України, головного підприємства ХК «АвтоКрАЗ»;
- 55 років тому (1960) у місті Кременчуці почав діяти Кременчуцький загальнотехнічний факультет Полтавського інженерно-будівельного інституту (тепер Кременчуцький державний політехнічний університет ім. М. Остроградського);
- 55 років (1960) з часу виникнення міста Комсомольськ. Виникло як робітниче селище при Дніпровському гірничозбагачувальному комбінаті на місці колишніх хуторів Горішні Плавні;
- 50 років (1965) з часу відкриття Решетилівського історичного музею;
- 50 років тому (1965) створено музей Василя Симоненка в селі Біївцях Лубенського р-ну (на громадських засадах);
- 40 років тому (1975) створено ансамбль пісні і танцю «Славутич» при Кременчуцькому міському Палаці культури;
- 35 років тому (1980) створено видавництво «Полтава».
ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО 8 січня – 80 років від дня народження (8.01.1935 – 13(за іншими даними 14).12.1963)
Василь Симоненко – знакова постать другої половини минулого століття. Євген Сверстюк якось зазначив, що Василь Симоненко належить до тих людей, чиї біографії треба вивчати як частку історії України.
Василь Андрійович Симоненко народився 8 січня 1935 року в селі Біївцях Лубенського району Полтавської області в селянській родині.
У 1942 році В. Симоненко поступив до Бієвецької початкової школи, в 1946 – навчається у п’ятому класі Єньківської семирічки, а з 1947 до 1952 року – у Тарандинцівській середній школі, яку закінчив із золотою медаллю. Того ж літа поступив на перший курс факультету журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.
Перші серйозні літературні спроби Василя Симоненка припадають на студентські роки (1952-57). Стажуючись в університетській газеті «За радянські кадри», він вів рубрику «На літературному Парнасі».
1957 рік – закінчив КДУ і працює літпрацівником газети «Черкаська правда». 1 грудня 1957 року в черкаській обласній газеті була надрукована його добірка із чотирьох віршів. А згодом з’являються твори поета і в інших виданнях. Друзі Василя Симоненка згадують такий факт: «Коли ми готували третій номер альманаху «Дніпрові зорі», до нас зайшов Василь і приніс вірші. Уважно ознайомившись, ми зрозуміли, що маємо справу з талановитим поетом». Але на жаль за життя поета вийшла лише одна збірка поезій «Тиша і грім» (1962) та казка «Цар Плаксій і Лоскотон». Великої популярності набули самвидавні поезії Василя Симоненка – сатира на радянський лад.
Шістдесяті роки стали для поета роками нового, уже зрілішого творчого злету. В 1962 р. він вступив до Спілки письменників України. В країні в певній мірі відбувається переоцінка цінностей, на світ з’являються думки, які довго лежали під гнітом тиранії. У цей час В. Симоненко пристрасно проголошує істинно пророчі слова:
Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніщо не перекреслить мій народ!
Пощезнуть всі перевертні й приблуди,
І орди завойовників-заброд!
(«Де зараз ви, кати мого народу?»)
Таке вільнодумство не могло пройти непоміченим. За його поезією, а заодно і за поетом, прицільно стежило «недремне око». Воно і вкоротило йому життя, і не тільки методами психологічного тиску. 14 грудня 1963 року поета забрала передчасна смерть. Посмертно у 1989 році удостоєний Республіканської комсомольської премії ім. М. Островського, а в 1995 р. – Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка за збірки поезій та прози «Лебеді материнства», «У твоєму імені живу», «Народ мій завжди буде».
Він писав просто, правдиво і мудро. Слово його було виваженим, воно било в ціль, як ось ці хвилюючі рядки:
Іди і спопеляй байдужі душі
І сліпоту, й холопство прокляни,
Щоб не зійшлись, в кривавицю заюшені,
Народів обікрадені сини.
(«Кирпатий барометр»)
Література
Василь Андрійович Симоненко : [нарис життя і творчості] // Баклай Н. М. Літературні постаті Лубенщини : біобібліографічні нариси / Н. М. Баклай. – Лубни : Лубни, 2013. – С. 51-52 : фот.
Ковтун В. «Україно, п’ю твої зіниці…» / В. Ковтун // Зоря Полтавщини. – 2014. – 21 січ. – С. 4.
Симоненко Василь Андрійович // Рух опору в Україні : 1960-1990 : енциклопедичний довідник / ред. О. Зінкевич. – К. : Смолоскип, 2012. – С. 583-586.
Симоненко Василь Андрійович // Шевченківські лауреати, 1962-2012 : енциклопедичний довідник / уклад. М. Г. Лабінський. – К. : Криниця, 2012. – С. 611-614.
МАРУСЯ ЧУРАЙ 25 січня - 390 років від дня народження (25.01.1625 - 1653)
Легендарна українська народна співачка і поетеса Марія Гордіївна Чурай здавна вважається одним із духовних символів Полтави. Її пісні впродовж кількох століть співає вся Україна. За переказами вона народилася в 1625 році у родині урядника козачого Полтавського охочекомонного (добровільного) полку Гордія Чурая. Маруся росла чорнобровою красунею, мала співучий голос і вміла складати пісні, за що її знали і любили всі полтавчани. Закохався в дівчину козак Іван Іскра, син гетьмана Іскри-Остряниці. Маруся ж покохала іншого - чорнобрового й кароокого Грицька Бобренка, сина хорунжого Полтавського полку. Але не склалося. Мати Гриця, стара Бобренчиха, напитала в дружини своєму сину іншу. Нещасна Маруся не знаходила собі місця.
Повернувшись із військового походу, її обранець одружився з іншою. Для Марусі це був страшний удар долі. І спало їй на думку помститися зрадникові.
Якось, угледівши Марусю і згадавши своє кохання до неї, Грицько запросив її на вечорниці. Дівчина радо погодилась, бо саме тоді вона й вирішила здійснити свій жорстокий задум: напоїти зіллям коханого. Грицько помер.
Суд полтавського полку влітку 1652 року засудив убивцю до смертної кари. Але в день страти, вдосвіта, коли на центральному майдані Полтави стояла закута в кайдани Маруся, а писар читав вирок, через натовп пробився вершник (закоханий у поетесу козак Іскра) й іменем гетьмана Богдана Хмельницького перервав писаря та вручив йому гетьманський Указ про помилування Марусі Чурай. Життя дівчині було даровано в пам’ять про героїчну загибель її батька та за чудові пісні, які вона склала.
Суд і прокльони не минули безслідно для Марусі. Повернувшись з Києва, куди вона ходила на прощу, Чураївна померла (1653 р.). Але пам’ять про дівчину, її гордість, чесність і відданість продовжує жити в легенді і її піснях.
Талант Марусі Чурай розквітнув у часи Богдана Хмельницького, але її пісні співають і в наші дні. Дослідники українського фольклору нараховують близько 20 пісень, які створила М. Чурай. Серед них “Засвіт встали козаченьки”, “Віють вітри, віють буйні”, “Стелися, стелися, зелений гороше”, “Прилетіла зозуленька” та ін. Останнім її твором була відома пісня “Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці”.
На початку XIX ст. цю пісню-баладу було перекладено німецькою, французькою та польською мовами. Її використав Ф. Ліст у своїй фортепіанній “Українській баладі”, а мелодію пісні “Віють вітри, віють буйні”- у фортепіанній п’єсі “Думка”, які були створені під час перебування композитора в Україні.
Пісні Марусі Чурай співають і в наші дні так, як співали понад триста років тому, крізь товщу століть вони пробилися сильним голосом як символ любові й краси, як невмируща душа роду нашого.
Недаремно життя і творчість Марусі Чурай здавна привертають увагу істориків та письменників.
У XIX ст. про неї складали балади (“Чарівниця” Л. Боровиковського, “Розмай” С. Руданського), писали драматичні твори (оперета В. Александрова, драма М. Старицького “Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці”, драма “Маруся Чурай, українська піснетворка” Г. Бораковського, драматична поема “Чураївна” В. Самійленка), є історична повість “Маруся-малоросійська Сапфо” О. Шаховського, біографічний нарис “Маруся Чурай, малоросійська співачка” О. Шкляревського.
У XX ст. за мотивами пісень Чураївни та про неї писали свої твори О. Кобилянська, І. Микитенко, С. Васильченко, Л. Забашта, І. Хоменко, Ліна Костенко, В. Чемерис.
Нерідко українські композитори, драматурги і поети використовували творчість Марусі Чурай. Це, зокрема, І. П. Котляревський в п’єсі “Наталка Полтавка”, М. Лисенко в опері “Тарас Бульба”, М. Калачевський в Першій Українській симфонії, М. Старицький в драмі “Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці”, в опері “Маруся Чурай” полтавки Т. Парулави-Оскоменко.
Полтавці пишаються своєю землячкою, шанують пам’ять про неї. У 1987 році в Полтаві було відкрите Співоче поле Марусі Чурай. Одна з вулиць Полтави носить славне ім’я дівчини з легенди. У 2006 році на площі перед театром ім. М. Гоголя встановлено пам’ятник «Маруся Чурай. Пам’ятний знак українській пісні».
Література
Панянки гордовита постать чарує душу крізь століття… // Чепіль О. В. Вулицями старої Полтави / О. В. Чепіль. – Полтава : Дивосвіт, 2012. – С. 3-11.
Пісні Марусі Чурай : [про творчість народної поетеси] // Музичне краєзнавство Полтавщини: від витоків до сьогодення / уклад. О. Лобач. – Полтава : ПОІПОПП ім. М. В. Остроградського, 2009. – С. 125-126.
Чурай Маруся Гордіївна // Лисенко І. М. Співаки України : енциклопедичне видання / І. М. Лисенко. – К. : Знання, 2012. – С. 597.
Чурай Марія Гордіївна (Маруся Чурай, Чураївна): легендарна українська співачка і поетеса // Провідники духовності в Україні / ред. І. Ф. Курас. – К. : Вища школа, 2003. – С. 770-771.
ФЕДІР ПІРОЦЬКИЙ 1 березня – 170 років від дня народження (1845-1898)
Федір Аполлонович Піроцький – артилерійський офіцер, інженер, винахідник у галузі електротехніки та передачі електроенергії на відстані в 1870-х роках.
Народився на Полтавщині в сім’ї лікаря, що походив із козацької старшини Лохвицької сотні Лубенського полку. Закінчив артилерійську академію в Санкт-Петербурзі.
Йому належить ідея переміщення вагонів без кінної тяги. У 1874 р. Федір Піроцький подав клопотання на видачу йому привілею на винахід «застосування електричної тяги на залізниці» та продемонстрував міському начальству Петербурга діючий макет трамвая, 1876 р. Ф. Піроцький опублікував результати своїх експериментів в «Інженерному журналі». Стаття потрапила до купця К. Сіменса, який купив у нього ідею. 1879 р. на Берлінській промисловій виставці Сіменс запустив малу вузькоколійку, по якій за допомогою електровоза рухався поїзд з відкритими вагончиками. Вже 1880 р. між Берліном і Ліхтерфельцем діяла міська електрична дорога. Так перший у світі трамвай, винайдений українцем, уперше почав діяти у Німеччині. А на його батьківщині винахід впровадили тільки в липні 1892 р. Перший у Російській імперії електричний трамвай ходив у Києві по нинішньому Володимирівському узвозу і з’єднував вул. Хрещатик із Подолом. Він перевозив 40 пасажирів зі швидкістю 10 км/год.
Література
Пироцький Федір Аполлонович // Винаходи та інновації. Винахідники України / упоряд. М. А. Серб. – К. : Логос, 2010. – С. 22 : фот.
Піроцький Федір Аполлонович (1845-1898) // Халимон В. Ф. Полтавщина очима краєзнавця / В. Ф. Халимон. – Полтава : Дивосвіт, 2009. – С. 45.
ПОЛТАВСЬКА ГРОМАДСЬКА БІБЛІОТЕКА (Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського)
10 квітня – 120 років з часу відкриття
Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського була заснована у 1894 році як Громадська бібліотека і відразу стала вогнищем культурного життя для всієї Полтавської губернії.
На початку 1894 р. група полтавської інтелігенції і меценатів на чолі з учителем Інституту шляхетних дівчат М. А. Базилевичем та агрономом П. М. Дубровським розробила статут Полтавської громадської бібліотеки, який 18 травня затвердив міністр внутрішніх справ І. М. Дурново. У параграфі першому статуту записано:
«Полтавская общественская Библиотека имеет целью:
а) дать возможность желающим пользоваться чтением книг, журналов, газет и специальных изданий;
б) собирать книги, рукописи и другие материалы, служащие для изучения края».
Роботу зі створення бібліотеки очолив організаційний комітет у складі 12 осіб на чолі з полтавським міським головою В. П. Трегубовим. Вівся збір пожертв літературою і грошима, складалися списки книг, передплачувалися газети і журнали, підшукувалися відповідні приміщення. До цієї роботи активно взялися такі видатні письменники, митці і вчені, як В. Г. Короленко, Г. Г. Мясоєдов, І. Ф. Павловський. Матеріальну допомогу надавали бібліотеці установи, організації і приватні особи, серед них губернське земство, місцеві банки. Усього протягом 1894 і 1895 років надійшло 2305 карбованців та 6097 томів книг.
Спершу в будинку Дамського добродійного товариства було відкрито читальню, а в будинку Кандиби, який мав сім світлих кімнат і стояв на Іванівській вулиці (тепер вулиця Гоголя) - абонемент. Офіційна робота бібліотеки розпочалася 10 квітня 1895 року. До кінця року фондами бібліотеки вже користувалося понад тисячу читачів. Бібліотека відразу ж стала справжнім вогнищем культурного життя і самоосвіти у місті та губернії.
У добу Української національно-демократичної революції, в травні 1919 року, на базі громадської бібліотеки була організована Центральна наукова бібліотека. А пізніше, 1934 року, бібліотеку перевели у чудове приміщення колишнього Земельного банку (Першотравневий проспект, 10). У 1937 році у зв'язку з утворенням Полтавської області її було реорганізовано в обласну бібліотеку для дорослих. Книжковий фонд бібліотеки напередодні Великої Вітчизняної війни налічував 150 тисяч примірників.
У період тимчасової німецько-фашистської окупації фонди обласної бібліотеки були розграбовані, але вже з перших днів визволення Полтави від гітлерівців заклад відновив свою діяльність у пристосованих приміщеннях. У 1947 році бібліотеці передали двоповерхове цегляне приміщення по вулиці Шевченка, 3. Тут вона містилася 45 років. У 1949 році на честь 150-річчя виходу в світ поеми "Енеїда" бібліотека отримала ім'я батька нової української літератури, нашого уславленого земляка І. П. Котляревського, а з 1966 року стала державною обласною універсальною науковою.
Уже в умовах незалежної України книголюби отримали чудовий подарунок - п'ятиповерхову будівлю сучасної архітектури по вулиці Леніна, 17. Для оформлення інтер'єру бібліотеки заслужені художники України М. Підгорний та В. Колесников подарували прекрасні картини, портрети видатних земляків, серед яких І. П. Котляревський, М. В. Гоголь, П. Я. Рудченко (Панас Мирний), М. І. Гнєдич, літописець С. В. Величко, математик М. В. Остроградський.
5 червня 1993 року двері нового приміщення Полтавської обласної універсальної бібліотеки імені І. П. Котляревського гостинно відчинилися для відвідувачів. Сьогодні ПОУНБ ім. І. П. Котляревського – головна бібліотека Полтавської області.
Фонд бібліотеки універсальний за змістом і налічує 840 тис. примірників книг, брошур, періодичних видань та аудіовізуальних матеріалів. Щороку бібліотека обслуговує понад 39 тис. користувачів, 250 наукових установ, підприємств, організацій і навчальних закладів області.
Література
Єрмак О. Обласна скарбниця знань / О. Єрмак // Трудова Полтавщина. – 2006. – 29 верес. (№ 37). – С. 8.
Коцюмаха В. Будинок духовності і добра : з історії бібліотечної справи на Полтавщині / В. Коцюмаха // Літературна Полтавщина. – 1995. – № 4/5. – С. 2.
Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського. Філологічний фонд // Степаненко М. І. Літературно-мистецька Полтавщина : довідник / М. І. Степаненко. – Гадяч : Гадяч, 2013. – С. 291-293.
Черпакова Л. Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського / Л. Черпакова // Полтавські ландшафти Івана Котляревського / ред. В. О. Тарасенко. – Полтава : Полтавський літератор, 2009. – С. 67-79.
ФЕОДОСІЙ РОГОВИЙ 27 серпня – 90 років від дня народження (27.08.1925-4.05.1992)
У березні 1992 року серед лауреатів Державної премії України імені Т. Г. Шевченка був і Феодосій Кирилович Роговий. Так було відзначено його роман «Свято останнього млива». Нелегкою була доля митця, який став на нелегку дорогу пошуку істини і правди, не поступався моральними принципами, доля людини, котра мала право впевнено заявити: «У житті я не взяв жодної фальшивої ноти».
Народився Феодосій Кирилович Роговий 27 серпня 1925 року в селі Пугачівці колишнього Градизького району, яке пізніше було знищене й затоплене водами штучного Кременчуцького моря і виписано ним в романі «Свято останнього млива» під назвою Мокловоди. Дитинство його припало на роки колективізації й голодомору, а юність – на роки війни. Німці вивезли його на каторжні роботи в шахти Вестфалії. Тричі невдало намагався втекти з неволі, а в 1945-1946 рр. як репатрійований мусив відпрацювати на важких фізичних роботах у Підмосков’ї. Повернувшись до рідного села, пішов у колгосп, потім працював у рибальській артілі і секретарював у Морозівській сільраді.
Із великими труднощами Ф. Роговому вдалося отримати вищу освіту, адже ганебне тавро «остарбайтер» ще довго пекло його, заважаючи вступити на стаціонар вишів чи отримати пристойну роботу. Тому спочатку довелося заочно закінчити Московські державні курси іноземних мов, а в 1952-1957 рр. знову ж заочно навчатися на факультеті іноземних мов Харківського педагогічного інституту, хоча з 1950 р. уже викладав в Устимівській середній школі німецьку мову. В 1967-1971 рр. працював у редакції обласної молодіжної газети «Комсомолець Полтавщини» літпрацівником, у той час газета була своєрідним «оазисом вільнодумства». Але коли перші холодні хвилі застою почали вносити негатив у творчу атмосферу роботи газети, Ф. Роговий повернувся в Устимівку Глобинського р-ну, вчителював у сусідніх селах. «Учитель на селі – це стовп, об який хто хоче, той і чухається», - писав Ф. Роговий. Але вчительську роботу він любив, як і дітей.
Займатися літературною творчістю Феодосій Роговий почав уже в зрілому віці. У перший період своєї творчості він писав сатиричні вірші, новели, оповідання тощо. Друкувався в обласній та республіканській пресі, зокрема в журналах «Дніпро» і «Прапор». Згодом письменник знайшов себе в романах.
Головним твором Феодосія Рогового став опублікований у 1982 р. роман-епопея «Свято останнього млива», в основу якого покладено дійсні факти з життя самого письменника і його односельців. Роман-епопею про рідне Посулля і його долю було задумано в 5 книгах, із них завершено й опубліковано, крім першої, дві: «Поруки для батька» (1987) і «Великі поминки» (1990). Четверта – «Сльоза спокути», або «Гріх без прощення» - не була завершена, а з п’ятої відома тільки назва – «Скажи мені кончину, Господи!». Тема знищення унікального куточка української землі – Посулля стала лейтмотивом твору.
Творчість Феодосія Рогового високо оцінювали видатні майстри слова. Олесь Гончар писав: «Твори такого рівня, такого зрілого роздуму не часто з’являються в літературі». Юрій Мушкетик так сказав про автора роману «Свято останнього млива»: «Письменник жив важко, уболівав за всіх, усе брав близько до серця: і перекаламучений Дніпро, і забур’янене поле, і спустошені людські душі».
Хвороба серця передчасно обірвала життя письменника 4 травня 1992 року. Похований у селі Устимівці Глобинського району.
Література
Єрмак О. Співець Посулля Феодосій Роговий / О. Єрмак // Трудова Полтавщина. – 2010. – 3 верес. (№ 21). – С. 7.
Роговий Феодосій Кирилович // Шевченківські лауреати, 1962-2012 : енциклопедичний довідник / уклад. М. Г. Лабінський. – К. : Криниця, 2012. – С. 578-579.
Роговий Ю. Довга дорога до «Свята…» : слово для Батька / Ю. Роговий // Рідний край. – 2002. – № 1. – С. 74-85.
Сивокінь Г. «Не такий м’який, щоб зійшов з правди” / Г. Сивокінь // Зоря Полтавщини. – 2014. – 13-16 верес. – С. 5.
БОРИС ОЛІЙНИК 22 жовтня – 80 років від дня народження (22.10.1935)
Поет, кіносценарист, публіцист, громадський діяч. Академік НАН України (1990), Герой України (2005). Почесний академік Академії мистецтв України. Лауреат Державної премії Української РСР імені Т. Г. Шевченка (1983) за збірки поезій «Сива ластівка», «У дзеркалі слова», «Дума про місто».
Борис Ілліч Олійник народився 22 жовтня 1935 року в селі Зачепилівка Новосанжарського району в родині службовця. В 1953 році закінчив школу. Впродовж 1953-1958 рр. навчався на факультеті журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Після закінчення університету працював у редакціях газети «Молодь України», журналів «Ранок», «Дніпро», «Вітчизна», в редакції серії «Романи і повісті». Протягом 1971-1974 рр. – заступник голови правління Спілки письменників України. У 1976-1991 рр. – секретар Спілки письменників України та СРСР. Неодноразово був обраний депутатом Верховної Ради УРСР та народним депутатом Верховної Ради України. Голова Комітету з Державної (із 2000 – Національної) премій України імені Т. Г. Шевченка (лютий-грудень 1991; із 2010). Голова правління Українського фонду культури (1987).
Друкуватись почав іще в школі. Перший вірш опубліковано 1948 р., а перша збірка – «Б’ють у крицю ковалі» - вийшла у 1962 р. Автор понад 40 поетичних книжок, серед яких: «Вибір», «Коло», «Стою на землі», «Заклинання вогню», «Трубить трубіж». Перу Б. Олійника належить есе «Два роки в Кремлі» («Князь тьми»).
Борис Олійник – талановитий публіцист, особливо діяльний у 80-90-х рр. минулого століття (теми екології, Чорнобиля, проблеми і причини голодомору, питання мови, духовності, народу).
Твори письменника перекладені російською, чеською, словацькою, болгарською, польською, сербською, румунською, італійською та ін мовами.
Композитори О. Білаш, І. Карабиць, І. Поклад, Л. Дичко, О. Морозов написали на вірші поета пісні, які посіли почесне місце в репертуарі багатьох солістів і творчих колективів. Борис Олійник – співавтор кіносценарію фільму про Тараса Шевченка Київської кіностудії художніх фільмів ім. О. П. Довженка.
Лауреат Державної премії СРСР (1975), лауреат Міжнародних премій ім. Г. Сковороди та М. Шолохова, югославської премії «Лицарське перо».
Живе і працює в Києві.
Література
Олійник Борис Ілліч : 1935 р. н. : [біографія] // Кульчий О. В. Документальна скарбниця Шевченківських лауреатів / О. В. Кульчий, Т. М. Малярчук, Ю. В. Бентя. – К. : КЛІО, 2013. – С. 218-219 : фот.
Олійник Борис Ілліч // Шевченківські лауреати, 1962-2012 : енциклопедичний довідник / уклад. М. Г. Лабінський. – К. : Криниця, 2012. – С. 505-508.
Писати, як живеш, і жити як пишеш : [про творчість та громадську діяльність Б. Олійника] // Янко Д. Г. Нариси : художньо-публіцистичне видання / Д. Г. Янко. – К. : КВІЦ, 2011. – С. 31-39 : фот.
Словник скорочень
АН – Академія наук
НАН – Національна академія наук
НДІ – Науково-дослідний інститут
НСЖУ – Національна спілка журналістів України
НСМНМУ – Національна спілка майстрів народного мистецтва України
НСПУ – Національна спілка письменників України
НСХУ – Національна спілка художників України
ПДСГІ – Полтавський державний сільськогосподарський інститут
ПСЛ – Полтавська спілка літераторів
СЖУ – Спілка журналістів України
СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік
СХУ – Спілка художників України
УРСР – Українська Радянська Соціалістична Республіка
вгору

Режим роботи:
Понеділок-четвер: 9.00 – 19.00
П’ятниця, неділя: 10.00 – 18.00
Вихідний: субота

Санітарний день: останній понеділок кожного місяця
Наша адреса:
36020 м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 17












2009 © ПОУНБ ім. І.П.Котляревського