Я вся – в росинці, у бджолі, в стеблині,

                                          В ранковій зірці, у дзвінкій весні.

                 Ольга Хало, член НСПУ

 У жовтні 2010 року Верховна Рада України утвердила постанову «Про відзначення 110-річчя з дня народження Катерини Білокур». З цієї нагоди 7 грудня завідувач відділу масової роботи Місько Тетяна Іванівна запросила численну аудиторію на літературно-художній вечір «Її гіркий і солодкий хрест».

Катерина Білокур – художник. Це її суть, її єство. Вона сама створила себе і свій світ, світ такої духовної насиченості, такого багатства, що вистачить щедро обдарувати всіх, хто відкритий цьому світу. Катерина Білокур не підвладна часу. Вона не може бути модною чи не модною. Вона позачасового, поза планетарного характеру. Енергія, що йде від її робіт, зрозуміла і доступна всім. Вона народжена для того, щоб нести світло зцілення людям через свою творчість.

Своє бачення творчості художниці висловили М. В. Підгорний, заслужений художник України, член НСХУ, кавалер Ордена Різдва Христового, лауреат премії Самійла Величка; В. М. Ханко, мистецтвознавець, член Міжнародної асоціації критиків мистецтв при ЮНЕСКО в Парижі, заслужений працівник культури України.

Присутнім, а це студенти ІІІ курсу факультету образотворчого мистецтва Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, учні ПТУ №31 та інші гості, випала нагода заочно побувати у меморіальному музеї-садибі Катерини Білокур, що у селі Богданівка Яготинського району Київської області та подивитися уривки з фільму «Катерина Білокур. Послання» Ольги Самолевської.