В. П. Рибалко народився 8 жовтня 1936 року в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. Закінчивши в 1961 р. зоотехнічний факультет Туркменського сільськогосподарського інституту в Ашхабаді, протягом чотирьох років працював зоотехніком в Первомайському районі Миколаївської області. З 1964 по 1967 рік В. П. Рибалко навчався в аспірантурі при Полтавському науково-дослідному інституті свинарства, де під керівництвом відомого генетика-селекціонера А. Х. Кащенка захистив кандидатську дисертацію на тему «Велика чорна порода свиней в Україні та її використання при чистопородному розведенні і схрещуванні». З Полтавським НДІ свинарства (нині Інститут свинарства ім. О. В. Квасницького УААН) пов’язаний весь наступний період його життя. Після аспірантури він працював старшим науковим співробітником, з 1970 по 1988 рр. – заступником директора інституту з наукової роботи, з 1988 по 2007 рік – директором, а з 2007 року до сьогодні – головним науковим співробітником цього єдиного в колишньому Радянському Союзі, а тепер і в Україні спеціалізованого наукового центру із свинарства.

Професор В. П. Рибалко є одним з авторів важливих селекційних досягнень в свинарстві: полтавського заводського типу м’ясних свиней, високопродуктивного материнського типу великої білої породи, червоної білополосої породи м’ясних свиней, а також кількох генеалогічних структур нових генотипів. Його розробки захищені 22 авторськими свідоцтвами і патентами.

Є у Валентина Павловича улюблене захоплення – поезія. Він сам пише вірші, а також збирає твори інших авторів, в яких так чи інакше згадується предмет, якому він присвятив власне життя, – свині та продукти, які вони нам дають.  З гумором і з любов’ю він пише про національний український продукт – свиняче сало.

Гимн салу
Мне сало полюбилось с детских лет,
За жизнь свою я съел его немало…
Вкуснее сала пищи в мире нет,
Вкуснее сала только сало с салом!
Когда бывает в жизни нелегко,
Не вешай нос и не грусти напрасно,
А вспомни запах сала с чесноком –
И снова жизнь становится прекрасна!
…И если я помру когда-нибудь,
Прошу не отказать мне в самом малом,
И в гроб мне положить не партбилет,
А килограммов пять свиного сала!