Пам’яті І. П. Котляревського:
віртуальний проєкт
бібліотека імені І. П. Котляревського
Електронний каталог
Сенсорний інтерфейс (Електронний каталог)
Електронна доставка документів
Віртуальна довідка
|
Пам’яті І. П. Котляревського: віртуальний проєкт |
Полтавська Обласна Універсальна Наукова бібліотека імені І. П. Котляревського |
|
Електронний каталог Сенсорний інтерфейс (Електронний каталог) Електронна доставка документів Віртуальна довідка |
          
  
|
Пасічник – одне з найдавніших людських занять, історія бджолярства сягає своїм корінням в сиву давнину. Ще в Єгипті 6 тис. років тому розводили бджіл, особливо медоносні райони знаходилися в долині Нілу. Єгиптяни перевозили туди вулики — корзини із соломи або очерету, а то і керамічні судини — на великих плетених плотах, щоб через якийсь час повернутися додому з багатим збором меду. Бджільництво було мінойським ремеслом, а заброділий медовий напій греки почали вживати набагато раніше за вино. Також у Стародавній Греції бджолярі вперше навчилися вставляти у вулики перегородки і з їх допомогою вилучати надмірні запаси меду. Україна теж здавна славилася пасічництвом. Про поширеність його свідчать збережені донині давні назви географічних об’єктів та населених пунктів: Мединичі, Мединівка, Бортне, Бортники, Уборть тощо. Мед та віск завжди широко використовувалися як продукти харчування, а також служили оброком при зборі данини, були важливим предметом експорту до Західної Європи. «У давнину продукти бджільництва обмінювали на золото, срібло, дорогоцінні прикраси, шовк. За часів Візантії мед і віск були справжньою валютою. А пов'язано це було з тим, що в Україні здавна вміли виготовляти мед надзвичайно високої якості», — розповідає заступник директора Національного наукового центру «Інститут бджільництва ім. П. Прокоповича» УААН Сергій Бугера. Відомими є імена українських бджолярів, які зробили вагомий внесок в розвиток цієї галузі. Петро Іванович Прокопович (1775 – 1850) першим у світі зробив вулик і рамку для збору меду. Його винахід дав можливість збирати мед, не знищуючи бджіл. В такому рамковому вулику бджоли стали жити упорядкованим родинним осередком, а не дикими сім’ями. Саме Петро Прокопович першим одержав чистий щільниковий мед. Сталося це в 1814 році. Василь Ващенко (1850-1918) розробив оригінальні протиройові методи, удосконалив конструкцію вулика. Микола Вітвицький (1764-1853) став автором фундаментальних посібників з бджільництва, створив оригінальний «дзвоноподібний» вулик, який максимально відповідав розвитку бджолиної сім’ї. Можна назвати ще немало українців, що посприяли розвиткові пасічницької науки. Тож не дивно, що Україна стала першою державою в світі, яка започаткувала святкування Дня Пасічника. І сучасні покоління бджолярів доводять свою майстерність. В Австралії кілька років тому проводився міжнародний фестиваль «Медовий місяць», і мед саме наших українських пасічників було визнано найкращим у світі. А у вересні 2009 року у французькому місті Монпельє проходив Міжнародний конгрес з бджільництва. Сюди на 41–й Всесвітній конгрес «Апімондія» з’їхалося близько 10 тисяч бджолярів із 80 країн світу — аби поділитися досвідом і представити свою продукцію. Українські ж бджолярі вибороли головний «трофей» — право на проведення такого ж міжнародного форуму у 2013 році. Сьогодні в Україні, за статистикою, на кожну людину припадає 1,2 кг меду на рік. Це друге місце в світі після Австрії. А мед, як і інші продукти бджільництва, – це не тільки харчовий продукт, але й цінна лікувальна речовина. «Продукція бджільництва унікальна за кількістю макро- і мікроелементів, вітамінів, ферментів. Усім відомий мед має 300 складових речовин. Споконвіку він використовувався як харчова висококалорійна добавка. Існує такий напрямок, як апітерапія — лікування продуктами бджільництва. Починалася вона з лікування бджолоужаленнями, які застосовують при захворюваннях опорно-рухового апарату, але це треба робити під наглядом лікаря, бо можуть бути алергічні реакції, — розповідає Сергій Бугера. — Продукти бджільництва і самі по собі і в комбінації з фітопрепаратами значною мірою впливають на механізм обміну речовин в організмі. Тому що багато хвороб пов'язані саме з порушенням обміну речовин. Продукти бджільництва діють м'яко, це не хімічні препарати. Навіть повітря вулика, яке виділяє бджолина сім'я, має лікувальні властивості, і його можна використовувати для інгаляцій. Є спеціальне приладдя — робиться відвідний шланг від 3—5 вуликів, і цим повітрям можна дихати або в кімнаті, або в спеціальній масці при захворюваннях дихальних шляхів. Це дуже цілюще повітря. Можна дихати навіть над бджолиною сім'єю, але треба поставити сітку, щоб не було прямого контакту з бджолами». Праця біля бджіл завжди вимагала великого досвіду. Тому пасічниками найчастіше були літні люди, поважані серед громади особи. Тарас Шевченко писав, що бджола вимагає для роботи коло неї «не лише удачної людини, а й лагідного і праведного мужа». Подібну думку висловив і український вчений Микола Сумцов: «Пасічництво настільки чисте й шляхетне, що люди з низькою душею не займатимуться ним». Немало відомих людей мали своїм захопленням пасічникування. Ось деякі з них: Аристотель – давньогрецький учений і філософ; Томас Едісон – американський винахідник; А. М. Бутлеров – російський хімік, перу якого належать і кілька праць із бджільництва; Лев Толстой – знаменитий російський письменник; А. Ф. Андріяшев – видатний педагог; Юрій Лужков – мер Москви з 1992 по 2010 р.; Білл Гейтс – засновник корпорації Microsoft ; В. А. Ющенко – Президент України з 2005 по 2010 р. Тож щиро вітаємо всіх Пасічників України з професійним святом. Щедрого вам меду, доброго здоров’я та слухняних бджіл! У відділі обслуговування працівників сільського господарства до Дня пасічника підготовлена книжкова виставка «Україна – медовий край», на якій можна ознайомитися з публікаціями про стан сучасного українського бджільництва, дізнатися більше про цілющу силу меду, переглянути науково-популярну літературу про роботу на пасіці.  Література з виставки: Розвиток бджільництва в Україні Гончаров, В. М. Роль України в світових тенденціях економічного розвитку бджільництва / В. М. Гончаров // Український пасічник. – 2010. – № 6. – С. 16-20. Боднарчук, Л. І. Збільшуємо обсяги виробництва – підвищуємо рентабельність пасік : доповідь президента Спілки пасічників на V-му з’їзді Спілки пасічників України / Л. І. Боднарчук // Пасіка. – 2007. – № 1. – С. 2-7. Медовий шанс : [виробництво меду в Україні] // Агробізнес сьогодні. – 2010. – Верес. (№ 17). – С. 5. Мазур, Є. Медові ріки : [бджільництво України] / Є. Мазур // Агробізнес сьогодні. – 2009. – Черв. (№ 12). – С. 24-27. Скільки, де меду виробляють та як його споживають // Пасіка. – 2010. – № 11. – С. 26-27. Цілющий мед Бугера, С. І. За світовою системою контролю якості : правове регулювання одержання продукції бджільництва та контролю її якості / С. І. Бугера // Пасіка. – 2010. – № 10. – С. 2-4. Нестеренко, Н. А. Мед – лікар від природи / Н. А. Нестеренко // Агросвіт України. – 2008. – № 12. – С. 11. Хомів, Т. Цілющі властивості меду / Т. Хомів // Український пасічник. – 2010. – № 10. – С. 45-47. Скуратівський, В. Кухоль меду / В. Скуратівський. – К., 1998. – 118 с. Пчелы, мед и здоровье человека. – М. : Калита, 1994. – 223 с. Охотський, Б. О. Бджолина отрута (апітоксин): і здоров’я, і життєвий тонус / Б. О. Охотський // Пасіка. – 2011. – № 2. – С. 26-27. Продукти бджільництва і їх застосування / уклад. С. І. Стегній, З. А. Городиська. – К. : Вища школа, 1993. – 127 с. Чугуй, В. А. Лучше меда – только… мед! / В. А. Чугуй. – К., 1992. – 64 с. Чернигов, В. Д. Мед / В. Д. Чернигов. – Минск, 1992. – 93 с. Йойриш, Н. П. Пчелы – крылатые фармацевты / Н. П. Йойриш. – М. : Наука, 1966. – 205 с. Дорошенко, В. Азы пчеловодства и применение пчелиных «лекарств» / В. Дорошенко, И. Воронцов. – К., 1993. – 48 с. Вам, пасічники, бджолярі-любителі Нуждин, А. С. Пчелы: улей и пасека / Н. С. Нуждин. – М. : Колос, 1999. – 302 с. Боднарчук, Л. І. Вулики : історія створення та різні системи / Л. І. Боднарчук, Т. Д. Соломаха. – К. : Фітосоціоцентр, 1998. – 140 с. Криков, В. В. Как повысить доходность пасеки / В. В. Криков. – Ростов-на-Дону : Феникс, 2003. – 416 с. Нестерводський, В. А. Як викохати та вибрати добру бджоляну матку / В. А. Нестерводський. – К., 2009. – 64 с. Пасічник, Я. Медосвіт пасічника : все про мед та інші продукти бджільництва / Я. Пасічник // Лісовий та мисливський журнал. – 2011. – № 1. – С. 42-44. Озеров, А. П. Рациональное двухматочное пчеловождение / А. П. Озеров. – К., 1991. – 126 с. Тихомирова, Н. А. Настольная книга пчеловода / Н. А. Тихомирова. – Харьков : Фолио, 2010. – 511 с. Белик, Э. В. Современный словарь-справочник пчеловода / Э. В. Белик. – Донецк : БАО, 2010. – 672 с. Корж, В. Н. Пчеловодство. Практический курс / В. Н. Корж. – Ростов-на Дону : Феникс, 2008. – 543 с. |
Режим роботи:
понеділок-неділя: 9.00 – 17.30Наша адреса:
36000 м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 17
Електронна пошта:
poltava_ounb@ukr.net
                 |
| 2009 © ПОУНБ ім. І.П.Котляревського |
