![]() Пам’яті І. П. Котляревського: віртуальний проєкт |
Полтавська Обласна Універсальна Наукова бібліотека імені І. П. Котляревського ![]() |
![]() |
Електронний каталог Сенсорний інтерфейс (Електронний каталог) Електронна доставка документів Віртуальна довідка |
|
Відділ інформації з питань
культури та мистецтва КРИТИЧНІ
ЗАУВАЖЕННЯ, ПОБАЖАННЯ ТА ПРОПОЗИЦІЇ, ВИСЛОВЛЕНІ
В ПРЕСІ НА АДРЕСУ ОРГАНІВ І УСТАНОВ КУЛЬТУРИ
ТА МИСТЕЦТВА ПОЛТАВЩИНИ (за IV квартал 2009 року) Лукавство «свого» героя..: До
полеміки навколо пам’ятника Івану Мазепі в Полтаві / О. Лелюк // Полтавський
вісник. – Полтава, 2009. – 16 жовт. – С. 28. Народний депутат України
Олексій Лелюк розмірковує, чи потрібен пам’ятник гетьману Мазепі у Полтаві: «…
У місті багато пам’ятників і монументальних комплексів на честь важливих подій
та видатних особистостей всенародно визнаних людей, які прославили Полтаву чи
внесли значний вклад у її розвиток. Напрошується питання: «Як прославив Полтаву
Іван Мазепа?». Чи пам’ятник буде визнанням… зради – доволі знайомого поняття
для нинішнього провладного політикуму… Але це, так би мовити, замальовка, а
суть полягає в тому, що не треба насаджувати і доводити те, що не доводиться…
Потрібно просто констатувати, що наш «герой» все життя переймався лише власними
інтересами, а до українського народу, кровно зацікавленого в союзі з росіянами,
йому було байдуже… Тепер з приводу пам’ятника: з кого ж його писати? На
сьогодні немає наукової оцінки діяльності Івана Мазепи. Як немає самого образу
Мазепи. Питання про його ідентифікацію відкрите. Яким він був зовні – можна
лише фантазувати, перечитуючи записки його сучасників. Безликий Мазепа в бронзі
може знову викликати зливу протиріч. Кому це потрібно? Тим, хто власне
лукавство хоче приховати за ширмою віків або ж вкотре облюбувати місце для
популістських заяв із піною біля рота проголошувати нових ідолів?.. Розмови з
приводу спорудження пам’ятника Іванові Мазепі в Полтаві тривають із 2000 року.
У 2005 році було оголошено конкурс на кращий ескіз пам’ятника. Участь у ньому
взяли 10 конкурсантів. Журі обрало два проекти: перший – київського скульптора
Білика та полтавського архітектора Шевченка; другий – полтавських скульпторів
Шулика і Коршунова. Другий етап конкурсу так і не відбувся. До 300-річчя
Полтавської битви з подачі Президента почалося форсування подій і навіть виділялося
1,5 млн. грн. державної субвенції на будівництво пам’ятника. І це – в час економічної
кризи! Депутати обласної ради повернули дану «пропозицію», не пошкодувавши про
кругленьку суму. На противагу цьому рішенню націоналістично налаштовані сили
кинули клич і почали збирати з миру по нитці. Не останню «нитку» на «благу»
справу зняли із себе в Секретаріаті Президента, відомі співаки погодилися
відіграти «благодійні» концерти, квитки на які в примусово-добровільному
порядку продавали студентам. «Жертвували» громадські організації, приватні
особи. Організатори говорять, що таким чином назбирали понад 1,5 млн. грн. І
одразу ж їх розподілили. Згідно з опублікованою інформацією відлити пам’ятник у
бронзі коштує 774 тисячі гривень, виготовити пам’ятник – 650 тисяч гривень,
роботи з благоустрою території – 300 тисяч гривень. На засіданні художньої ради
Національної спілки художників України затверджено гонорар авторам пам’ятника в
розмірі 640 тисяч гривень! Рішення щодо проекту пам’ятника, який мають намір
встановити в Полтаві, приймається ким завгодно – тільки не жителями Полтави.
Щось ці «благі» наміри віддають комерційним душком… Що ж ми маємо нині? За 9
років полеміки навколо пам’ятника Івану Мазепі ніхто жодного разу не удостоївся
поцікавитися: що з приводу цього думають самі полтавці? І лише на сьогодні
депутати міськради, враховуючи всю гостроту питання, неоднозначність сприйняття
постаті Івана Мазепі, прийшли до висновку про проведення референдуму. Полтава
прагне стати європейським містом, культурним і туристичним центром. Тому й
пам’ятник, якщо йому судилося бути встановленим у місті, повинен вписуватися у
високохудожній ансамбль полтавського зодчества. На жаль, сьогодні в Україні, в
часи політичного популізму, навіть скульптурні споруди стали заручниками
ситуації… Чомусь ніяких висновків з цієї не такої ще й далекої історії нинішня
українська влада робити не бажає». Культура не продається?:
Вагонобудівники можуть втратити ПК ім. І. Котлова. Будівлю виставлено на
аукціон / О. Ускова // Кременчуцька панорама. – Кременчук, 2009. – 29 жовт. –
С. 3. «Єдина у Кременчуці будівля,
зведена в українському стилі – Палац культури імені І.Котлова, по праву
вважається окрасою Крюкова… Неофіційна назва ПК імені І.Котлова – Будинок
культури вагонобудівників, не зовсім вірна… Згідно з рішенням сесії міськради,
27 жовтня будівлю було передано у комунальну власність міста. Начальник
управління міськуправління культури Володимир Кондрашов розповідає: «Передача
ПК імені І.Котлова у комунальну власність міста стосується лише самого приміщення.
ВАТ «КВБЗ» надіслало кілька листів на ім’я міського голови з намірами залишити
за собою всі зобов’язання щодо фінансового утримання закладу»… Але практично –
у вагонобудівників уже з’явилися перші труднощі. Не встиг Кременчук взяти Палац
культури у свою власність, як регіональне відділення Фонду державного майна
виставило його на аукціон. Стартова ціна чималенька – майже 4 млн. грн.
Міськуправління культури вважає дії Фонду протизаконними. За словами Володимира
Кондрашова, будівля Палацу культури є історичною та культурною пам’яткою
унікальної архітектури. Його статус регламентує Постанова Кабміну від 3.09.2009
р. «Про занесення об’єктів культурної спадщини національного значення до
Державного реєстру нерухомих пам’яток України». Разом з управлінням культури
намагається подолати рішення Фонду й адміністрація вагонобудівного заводу. Якщо
все вийде, то подальшу долю ПК імені І.Котлова вирішуватиме одна з наступних
сесій міськради». Як у Гадячі представники
Януковича «почули кожного» / С. Гейко // Полтавська думка-2000. – Полтава,
2009. – 17 груд. – С. 3. У своєму листі до газети
пенсіонерка Світлана Гейко із Гадяча розповідала про зустріч представника
кандидата в Президенти України від Партії регіонів Віктора Януковича – Анатолія
Толстоухова. Зокрема, дописувачкою було зазначено, що «оскільки в Гадячі
Будинок культури знаходиться в аварійному стані, бо шість мільйонів гривень,
які обіцяв голова обласної адміністрації В.Асадчев для його ремонту, досі не
виділено, то зустріч Толстоухова з жителями міста відбулася в актовому залі
училища культури імені І.П.Котляревського, який вміщає близько 150 чоловік». Матеріал підготувала: І.О.Коваленко, провідний бібліограф
відділу інфор- мації з питань культури та мистецтва |
![]() Режим роботи:
понеділок-неділя: 9.00 – 17.30Наша адреса:
36000 м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 17
Електронна пошта:
poltava_ounb@ukr.net
|
2009 © ПОУНБ ім. І.П.Котляревського |