ПОУНБ ім. І. П. Котляревського / Новини

Тарас Шевченко – відомий у світі, в першу чергу, як митець слова. Однак це аж ніяк не забирає його слави як мистця, насамперед художника. У його творчості поезія і живопис тісно пов’язані між собою. Свого часу Леонардо да Вінчі стверджував, що «малярство – це німа поезія, а поезія – промовисте малярство». Для Шевченка живопис став потребою, вираженням його творчого духу. У його картинах відбилася вся глибина і самобутність його особистості. Необхідно відзначити, що Тарас Шевченко також був надзвичайно музично обдарованою людиною. Він знав безліч народних пісень, збирав їх, записував тексти, а щодо мелодій, то завдяки своїй природній музичній пам’яті, швидко їх схоплював і засвоював. Він був одним з перших фольклористів, який зумів побачити в народній пісні феномен української нації. Поетична спадщина Великого Кобзаря виросла з української народної пісні: він майстерно поєднав народну ритміку з класичною, розробив нову форму ритмічної організації вірша на основі народної пісенної традиції і силабо-тонічного віршування – так званий Шевченковий вірш. Наспівність, мелодійність поезії Т. Шевченка дала поштовх до написання численних музичних композицій майже всім українським композиторам.
Мистецька постать Кобзаря у всій своїй багатогранності є монолітна, цільна, з нерозривною єдністю творчого мислення. Різні види художньої діяльності митця становлять органічне ціле, взаємно розвиваючи, доповнюючи і пояснюючи один одного.
Мистецька спадщина Великого Кобзаря представлена на книжковій виставці відділу мистецтв. Ширше ця тема представлена у бібліографічному покажчику «Мистецька Шевченкіана», складеному співробітниками відділу. Відділ мистецтв запрошує відвідати книжкову виставку, присвячену 200-річчю від дня народження Т. Г. Шевченка (к. 313).
Підготували виставку співробітники відділу мистецтв О. О. Гаркавенко, В. В. Саранцева, Т. О. Іванова.