Величальна

Iз сивини столiть ти поставала,
Вiнок легенд у коси заплела...
I гордо нарекли тебе ПОЛТАВА,
Пасує мудрiсть до твого чола.
Козацький полк в походи проводжала,
Сини свiй отчий боронили край.
Полтаво, ти їх подвиг оспiвала
В подобi нiжнiй юної Чурай.
Падiнь i злетiв знала ти чимало,
Ти воскресала, як весняний квiт.
Над Ворсклою живе моя Полтава
Благословеннi тисячу сто лiт!
То Котляревський, Лисенко, Мазепа,
Закарбували в вiчностi iм`я
Твоє, Полтаво, нiжна квiтко степу,
Ти їх натхнення, їх Свята земля...
В поєднаннi минулого з прийдешнiм,
Сьогоднi ти ще краща нiж торiк.
Нове тисячолiття славних звершень
Дарує крила, кличе за порiг.
Ти п`єш iз Ворскли із водою вроду,
Добра й любовi вчиш своїх дiтей.
Вiд перехрестя Заходу i Сходу
Смiливо в майбуття Полтава йде...
М. Бойко