Славетне місто Полтава, яким воно було колись?
До Великої Вітчизняної війни,
до революції 1917 р.,
у середині ХІХ ст., до 1800-х рр.,
у часи, коли існувала Полтавська фортеця (1700-1750 рр.),
древньоруське поселення роменського часу — приблизно Х ст. н.е.,
Відповідь на ці питання прагне віднайти проект «Полтава в 3D». Це у перспективі, а зараз – відтворення сучасного вигляду міста.
Кому це може бути цікаво?
«За допомогою віртуальної моделі ми можемо побачити не тільки місто з різних ракурсів, але і як змінювалася забудова на протязі існування Полтави. Також це може допомогти у створенні проекту нової забудови, чи в реконструкції існуючих споруд», —говорив краєзнавець, 3-d художник Олег Лебединський під час лекції 2 лютого у відділі мистецтв ПОУНБ ім. І. П. Котляревського, пояснюючи її користувачам мету створення проекту. Засновник і керівник проекту розкрив читачам бібліотеки його зміст. Говорив про виникнення ідеї проекту, його трансформацію та втілення. Окреслив напрямки роботи. Виділив етапи розвитку.
Відеопоказ, що постійно супроводжував лекцію, дав змогу оцінити вагомість напрацювань. Як результат роботи демонструвались також друковані видання: буклети, проспекти, публікації у книгах та журналах. Обговорювались можливості подання набутої інформації на електронних носіях.
На сьогодні знайдені фото, що охоплюють трохи більше 10% видів старого міста. А від запланованого проектом виконано лише 0,01% загального об’єму роботи. Висловив надію, що після набуття резонансу в громаді, кількість матеріалів збільшиться і проект буде розвиватися далі. Дав зрозуміти читачам,  що потребує допомоги у розширенні інформаційної бази. Цінними будуть спогади та фотографії. Вітається  всіляка реальна допомога, враховуючи фінансову.
В історії накопичення сучасного архіву проекту лектор виділив імена таких співвітчизників, як Віктор Бабенко, Борис Тристанов, Валерій Трегубов, Оксана Білявська, Володимир Сулименко, В’ячеслав Самсонов, Юрій Мелехов, Євген Анічин. Їм та багатьом іншим небайдужим полтавчанам він низько вклонився.
Доземний уклін лектора був адресований Високопреосвященнішому митрополиту Полтавському і Миргородському Филипу, з благословіння якого фотороботи у Спаській церкві тривали декілька місяців. Архівні матеріали дали змогу відтворити вигляд церкви до того, як навкруг неї було створено кам’яний футляр та по-новому поглянути в її сучасне обличчя. Це дало можливість показати історичний пам’ятник в розрізі. Крім того, вперше був реконструйований вигляд храму на час забудови — 1706 р., а також вигляд його в 1820-1840-х рр. За допомогою світлин відтворено огорожу та ворота для в’їзду в храм, що збудовані в 1890-х рр.
Доземний уклін керівника проекту архиєпископу Полтавському і Кременчуцькому Федору, з благословіння якого впродовж декількох місяців за планами та кресленнями працювали над моделлю відновленого Успенського собору. Після цієї роботи з’явилась можливість показати комплекс Соборної площі на чолі з Успенським собором.
Після шестимісячної роботи з’явився вигляд ще одного об’єкта нашого міста — головного храму Хрестовоздвиженського монастиря. Споруда, що збудована на межі ХVII-XVIII ст., її внутрішній сакральний простір — теж унікальні.
З моменту заснування проекту триває накопичення матеріалів, завдяки яким є можливість в тривимірній графіці відтворити церкви: Воскресенську, Стрітенську, Різдва Богородиці.
Значну частину лекції керівник проекту присвятив відтворенню архітектурної пам’яті першої грандіозної споруди України в стилі модерн — будинку Полтавського губернського земства (нині ПОКМ ім. В. Г. Кричевського). Більше року тривала робота над її моделлю, яку потім теж «розрізали» для огляду внутрішнього простору. На основі архівних фотоматеріалів була реконструйована модель «Вид краєзнавчого музею після війни» з відтворенням тих пошкоджень, що  було завдано споруді. Розповідав про відбудову музею.
Робота над тривимірною моделлю музею-садиби Івана Котляревського, що на Івановій горі, теж тривала декілька місяців. Видавництво «Камелот» випустило в світ буклет з матеріалами результатів цієї роботи. Видання  можна побачити та придбати в самому музеї. 
Планується створити реконструкції видів Полтавської фортеці, міста до революції, сучасної Полтави.
До заходу у відділі була розгорнута книжкова поличка з архітектури Полтави.
Куратор заходу — Оксана Ємець, головний бібліотекар відділу мистецтв.
На прохання користувачів бібліотеки Олег Валентинович обіцяв ділитись інформацією про напрацювання проекту декілька разів на рік шляхом проведення лекцій. Вони будуть корисні як фахівцям, так і широкому загалу.