Здобуття Україною незалежності дозволило переосмислити її вельми складний, тернистий і трагічний історичний шлях. В українську етнокультурну нині повертаються не лише десятки тисяч видатних особистостей, але й тисячі знакових для нашого народу українських родів. Саме завдяки їм та їхній подвижницькій героїчній і жертовній праці збереглася українська нація, а сьогодні відроджується українська держава.

Серед цих славетних родин одне з найпочесніших місць в історії України посідають Симиренки. Сьогодні є всі підстави стверджувати, що упродовж XIX і XXстоліть з цією інтелектуально потужною родиною найтісніше пов’язане не лише національне відродження, але й розвиток української економіки, торгівлі цукрової промисловості, машинобудування, суднобудування, буряківництва і промислового садівництва. Практично не було жодної ділянки як у царині економіки, так і на теренах духовності, в яких би Симиренки не лишили глибокого сліду.

Найкращим пам’ятником династії Симиренків є яблуня сорту Ренет Симиренка – як символ доробку українців в історії людства – скромного, непоказного, але змістовного, суттєвого.

18 лютого виповнюється 160 років від дня народження Левка Платоновича Симиренка (1855-1920), який увійшов в історію світового садівництва як видатний помолог сучасності, засновник нового виробничо-біологічного напрямку у сортознавстві садових культур.

 Лебединою піснею наукової діяльності Левка Платоновича є тритомна «Помологія». Л. П. Симиренко сформулював головні науково-методологічні принципи адаптивного садівництва і започаткував новий напрямок у сучасному садівництві та помології – екологію садових культур.

Українська садівнича наука має право пишатися і тим, що саме Лев Платонович став піонером широкомасштабного вивчення і впровадження карликового плодівництва. Величезна заслуга вченого полягає у створенні в нашій країні мережі наукових і навчальних закладів із садівництва.  Л. П. Симиренко заклав наріжний камінь у створення унікальної садівничої наукової школи. Сам же вчений став жертвою кривавого червоного терору. Його було підступно вбито найманцями чекістів у власному будинку в Різдвяні свята 1920 року.

До заклику – звертатися у своїй діяльності на благо України до життя і творчості Т. Г. Шевченка – можна додати : і жити, і творити за прикладом великої української династії Симиренків.

Славний родовід Симиренків своїм корінням сягає сивої давнини – часів козаччини, чумакування, кріпацтва, першопочатку цукровиробництва в Україні, а верховіттям розростається в сучасне промислове садівництво, наукові засади якого розробили трагічної долі вчені – Лев Платонович Симиренко та його син Володимир. Усі, хто бажає ближче познайомитися з цією непересічною постаттю, мають змогу переглянути книжкову виставку-персоналію «Садівничий України», презентовану у відділі документів із природничих та аграрних наук (кім. 408).