ПОУНБ ім. І. П. Котляревського / Новини

Полтавський край по праву вважається центром традиційного народного мистецтва - гончарства. Творення виробів із глини веде свій родовід із сивої давнини. З-поміж багатьох осередків гончарства на Полтавщині почесне місце належить Опішному Зіньківського району. 6 травня 1921 року у родині опішненських гончарів Федора та Явдохи Селюченко народилася дочка, яку назвали Олександрою. Талант до ліплення у неї був від народження. Проста сіра глина стала для неї джерелом високого натхнення в творчості, а закінчивши Опішненську керамічну школу вона удосконалила свою майстерність. З 1947 року й до самої смерті - 23 червня 1987 року, працювала майстринею артілі «Художній керамік». Олександра Селюченко була простою селянською жінкою, жінкою-митцем, неперевершеним майстром народної глиняної іграшки. Її спадщина налічує понад тисячі керамічних виробів. Роботи художниці є класичними зразками сучасної народної кераміки та є постійними експонатами збірних виставок народних промислів Полтавщини, республіканських та міжнародних виставок. Вона відзначена званням заслуженого майстра народної творчості України, а також великою кількістю подяк, грамот та дипломів. У смт Опішне створено Меморіальний музей-садибу, де й досі зберігаються глиняні іграшки, інструменти, речі, які оточували її все життя. Кожні п’ять років, в день її народження відбуваються Селюченківські читання. Участь у них беруть керамологи, народні майстри-гончарі, художники-керамісти, представники творчих спілок.
Олександра Федорівна Селюченко була однією з обранців долі, яких Господь наділив даром Творця. Творчість – то вічний неспокій, вічний пошук, вічна мука й самотність. І тільки геніальна людина здатна пройти його достойно, лишаючи помітний слід в історії.
Оксана Перепьолкіна, провідний бібліограф відділу краєзнавства, підготувала книжкову виставку «Предивний світ Олександри Селюченко», яка діє з 6 травня 2016 року, де всі бажаючі матимуть змогу ознайомитсия з житєвим та творчим шляхом майстрині.