ПОУНБ ім. І. П. Котляревського / Новини

До 110-річчя від дня народження Олени Теліги як данину пам’яті видатній українській патріотці й поетесі відділ обслуговування користувачів з 11 по 24 липня 2016 року представляє книжкову виставку «Берегиня українського духу».
У книзі пам’яті українського народу вписано багато імен визначних представниць нашого славного жіноцтва. У незгасаючому сузір’ї видатних діячок-подвижниць бачимо й Олену Телігу-Шовгеневу (1906-1942), яка прожила коротке, але яскраве й справді героїчне життя. Самобутня поетеса й полум’яний публіцист, активна учасниця націоналістичного руху 30-40-х рр. ХХ ст. і організатор літературно-мистецької справи в еміґрації та в окупованій нацистами Україні, ця вольова й відважна жінка вражала сучасників своєю цілісністю й безкомпромісністю, духовною величчю.
Чи думала 35-літня Олена Теліга в лютневу ніч 1942 року перед розстрілом у підвалах НКВД-гестапо по вулиці Короленка (тепер – Володимирська), 33 про бездонність чорного провалля, яке розділило-пересікло українську душу і яке не дозволяє усім нам, тоді й зараз сущим в Україні, йти дорогою одною?
Певно, що думала, бо свідомо обрала шлях самопожертви. Інакше б не пішла вранці 9 лютого до Спілки письменників на Трьохсвятительську і не сказала б: «Коли мене заарештують і я загину, то знайте, що сповнила свій обов’язок до кінця, і скажіть про це іншим».
«Сповнила свій обов’язок до кінця». Слова відповідальні. Свідомі. Слова-переконання патріотки-націоналістки, яка воліла померти, ніж програти свій особистий бій за Україну…
Серед матеріалів, представлених на виставці:
–    твори Олени Теліги (поезії, оповідання, публіцистика, рецензії); листи, спогади, фотографії, документи;
–    нариси про життя і творчість Олени Теліги Миколи Жулинського (видання Дослідної фундації ім. О. Ольжича в США);
–    унікальна книга з фонду Канадсько-українського бібліотечного центру, видана 1947 року «в п’ятиліття геройської смерти поетки-революціонерки» «Прапори духа»;
–    видання Організації українок Канади – п’єса Катерини Штуль «Поворот» (Торонто, 1972) про останні місяці й дні життя Олени Теліги;
–    твір Дмитра Донцова «Поетка вогненних меж Олена Теліга», виданий 1953 року на вигнанні (Торонто. Канада);
–    пронизлива біографічна драма Олександра Очеретного «Олена Теліга: шлях із небуття» (К.: Смолоскип, 2006);
–    численні публікації про життя і творчість Олени Теліги з періодичних видань.
       Варто зазначити, що творча спадщина Олени Шовгенів-Теліги невелика. За своє досить коротке життя Олена Теліга не встигла видати жодної власної збірки. За кордоном вийшли три невеличкі збірки поезій, причому всі три посмертно: «На чужині» (1947), збірка «Олена Теліга» (1977), «Дороговказ. Поезії О. Теліги та О. Ольжича» (1994), збірник «О краю мій» (1999), а більша частина її віршів, на жаль, загубилася – частина згинуло в київському гестапо, решта – внаслідок воєнних дій.
У вірші «Поворот» Олена Теліга писала: