ПОУНБ ім. І. П. Котляревського / Новини

З терен полтавського краю вийшла ціла плеяда дослідників, вчених, інженерів, які своїм розумом, умінням, творіннями рук прославили благословенну полтавську землю.
Серед когорти видатних людей помітною постаттю був творець легендарної «Катюші» Юрій Побєдоносцев, якому присвятили виставку бібліотекарі відділу краєзнавства. Юрій Побєдоносцев був одержимою людиною, безмежно захопленою своєю роботою. Він був одним з творців молодої науки, на базі якої, власне, і народилася ракетно-космічна техніка.
Народився Ю. Побєдоносцев 7 лютого 1907 р. у Москві в сім’ї вчителя фізики та математик. Батькі всіляко розвивали здібності сина до точних наук, музики, мистетцва, привчали його не боятися труднощів. У роки радянської влади сім’я Побєдоносцевих переїхала спочатку на південь України, в Херсонську губернію, а у 1922 р. - до Полтави, де жила тітка Юрія.
В авіацію Юрій Олександрович прийшов шістнадцятирічним юнаком у 1923 році, в той час, коли навчався у Полтавській індустріально-технічній профшколі. Спочатку хлопець навчався на хімічному відділенні, а через рік на механічному. Тоді він вступив до гуртка безмоторної авіції, організовнаий при Полтавському губернському відділенні Товариства авіаіції і повітроплавання України та Криму льотчиком-нестеровцем М. А. Комарницьким. Саме під його керівництвом члени гуртка вивчали теорію авіації, пропагували й поширювали серед молоді літературу про авіацію. Закінчивши профшколу, у лютому 1925 р. Побєдоносцев разом із своїм наставником Комарницьким від’їжджає до Москви, щоб почати роботу у центральному аерогідродинамічному інституті. Але ще до 1928 р. підтримує тісні зв’язки з Полтавщиною.
З 1933 року вчений повністю переключається на роботу в галузі ракетної техніки. З літа 1937 року почалися випробовування ракет «повітря-повітря» та «повітря-земля». Велася розробка наземної багатозарядної установки для запуску реактивних снарядів. Ця легендарна зброя одержала в народі назву «Катюша» і відіграла вагому роль у роки Другої світової війни.
У серпні 1941 року під Москвою було сформовано 4-й гвардійський мінометний полк на чолі з полковником О.І. Нестеренком, який відправився на Полтавщину. 25 серпня під Диканькою, в урочищі Перереруб, було дано перший залп «катюш», і противиник поніс великі втрати.
З початку війни Ю.О. Побєдоносцев допомагав командирам і бійцям, часто під ворожим вогнем, встановлювати і застосовувати нову зброю. Мало хто тоді знав, що цей привабливий, коректний інженер – професор Ю.О. Побєдоносцев. У 1946 році його обирають дійсним членом Академії артилерійських наук. У 1948 році вчена рада МВГУ присудила вчений ступінь доктора технічних наук. У 1968 році – член-кореспондент Міжнародної академії астронавтики.
І протягом всього життя Юрій Побєдоносцев залишався простим, скромним, досяжним для людей будь-якого рангу та віку. Його характеризувала висока наукова ерудиція, глибокі знання, розуміння важливості нового, вимогливість, делікатність, чуйність та людяність.
Помер вчений від раптового серцевого нападу 8 жовтян 1973 року у м. Баку в день відкриття 14-го Міжнародного конгресу астронавтики.