23 жовтня відділ соціокультурної діяльності Полтавської ОУНБ імені І.П. Котляревського провів лекцію «Вони служили Україні: з історії козацьких родів єврейського походження» в рамках культурно-освітнього проекту «Бабусині канікули. Єврейський слід на Полтавщині».

Козацька старшина була дуже різноманітною за своїм економічним станом, політичною вагою, соціальним та етнічним походженням. Серед козацької старшини нерідко траплялися, звичайно, й люди єврейського походження. Це – Боруховичі, Магеровські-Перехрести, Герцики, Крижановські, Марковичі, Перехрести-Осипови та деякі іншi.

Улившись до козацької старшини, єврейські родини швидко породичалися з найвідомішими старшинськими родами i стали невід’ємною часткою української еліти, відіграли значну роль в українській iстopiї та культурі. 

Основна увага на заході була приділена історії козацьких єврейських родів, доля яких тісно переплетена з історією Полтавщини.

Провідний бібліотекар відділу мистецтв, краєзнавець та блогер Інна Воєводіна розповіла про історію родини Герциків, представники якої були меценатами, політиками, найближчими соратниками Івана Мазепи. Зокрема, полковник Павло Герцик взяв на себе витрати на відливання відомого дзвону Казикермен, представниця роду Ганна Герциг була дружиною Пилипа Орлика, полтавська акторка Олександра Герцик, яка, ймовірно, належала до прославленого роду, була першою дружиною співака Івана Козловського).

Завідувач відділу соціокультурної діяльності Юлія Крамарєва розповіла про багаточисельну родину Марковичів-Маркевичів, майже всі представники якої досягли успіху в різних галузях знань: політики, етнографи, письменники, музиканти, науковці тощо.
Так, Анастасія з роду Марковичів, була дружиною гетьмана Івана Скоропадського й фактично правила замість чоловіка, вдало налагодивши численні дипломатичні зв’язки. Її праправнук Опанас Маркович був видатним етнографом, чоловіком та «літературним батьком» письменниці Марко Вовчок (Марії Вілінської).

Коли народ переживає скрутні часи, він завжди звертається до свого минулого. Іcтopiя вчить нас, що держава може бути сильною тільки тоді, коли має згуртоване суспільство.
Тому наша Батьківщина посяде належне їй місце серед цивілізованих європейських країн тільки тоді, коли вci люди, що мешкають в Україні, незалежно від їxньoгo етнічного походження та вipoсповідання, відчуватимуть себе українцями.