25 листопада 2017 р. виповнюється 130 р. від дня народження академіка Миколи Івановича Вавилова – академіка дев’яти академій восьми країн світу, видатного аграрія, ботаніка, географа, генетика, селекціонера, агронома.
Вавилов – автор учень про імунітет рослин та про біологічні основи селекції, теорії про центри походження культурних рослин.
Дослідник-мандрівник, він об’їхав понад 50 країн світу в пошуках генетичного матеріалу для виведення нових сортів рослин.

Гордістю і улюбленим творінням талановитого організатора науки став Всесоюзний інститут рослинництва (легендарний ВІР), де М. І. Вавилов від початку до кінця життя працював директором.
Завдяки зусиллям Вавилова по всій країні з’явилися десятки дослідно-селекційних станцій. Саме Микола Іванович був ініціатором організації Академії сільськогосподарських наук ім. В. І. Леніна (ВАСГНІЛ) і став першим її президентом.

Своєю науковою й дослідницькою діяльністю М. І. Вавилов був тісно пов’язаний з Україною та з Полтавщиною зокрема. Саме на Полтавській сільськогосподарській дослідній станції розпочалася його наукова діяльність.
Про полтавський період свого життя Микола Вавилов писав у 1924 році, коли був уже відомим вченим: «Особисто для мене Дослідне Поле, його колектив дав імпульс до подальшої роботи, дав віру в усю агрономічну роботу».

М. І. Вавилов сприяв розвиткуі генетики та селекції в Україні, з його ініціативи була започаткована низка науково-дослідних установ, серед яких – Українська станція Всесоюзного інституту прикладної ботаніки, Український інститут зернового господарства, дослідна станція в Карпатах.

Коли в 1930-х роках у біології запанували тенденційні погляди, перекручувались наукові факти та звеличувались наукоподібні напрямки, М. І. Вавилов та його послідовники зазнали гонінь і репресій.
Миколу Івановича назвали ворогом народу. 6 серпня 1940 р. він був заарештований, а 23 січня 1943 р. у в’язниці міста Саратова життя видатного вченого обірвалося.
В історії вітчизняної науки, зокрема генетики, навряд чи знайдеш трагічнішу долю та більш мученицьку плату за самовіддане служіння науці: вчений-агроном, який нагодував увесь світ, помер від голоду в тюрмі.
Слід зазначити, що Вавилов прожив всього 55 років, але досі ніхто з науковців не перевершив його досягнень.

15 листопада відділом документів із природничих та аграрних наук була проведена інформаційна година «Життя в ім’я науки», присвячена життю та науковій діяльності Миколи Івановича Вавилова. На заході були присутні студенти факультету агротехнологій та екології Полтавської державної аграрної академії.

Див. фото