Навіть складні погодні умови й зламаний транспорт не перешкодили 5 березня відвідувачам поважного віку денного відділення благодійної організації «Хесед Нефеш» побувати на вечорі-портреті «Наталена Королева: життя як авантюрний роман»: до 130-річниці від дня народження письменниці з діаспори. Якщо користувачі не можуть доїхати до бібліотеки, то бібліотека сама до них завітає.
Отож, у затишному приміщенні благодійної організації «Полтавський єврейський фонд «Хесед Нефеш» відбувся захід відділу соціокультурної діяльності Полтавської ОУНБ імені І.П. Котляревського, присвячений найбільш таємничій українській письменниці.

Вона народилась 3 березня 1888 року в невеличкому іспанському містечку, отримавши при народженні ім’я Кармен-Альфонса-Фернанда-Естрелья-Наталена Адріанівна Лачерда Медінаселі Дуніна – Борковська. Близькі її називали Ноель. На її родинному гербі були зображені Кастильська вежа, Арагонський лев та Білий Лебідь. Вона мала славетний рід, проте не мала «коріння». Вона могла стати черницею, археологом, дружиною російського графа або іранського дипломата, знаменитою оперною співачкою, але стала відомою українською письменницею. Її життя схоже на авантюрний роман, а її твори започаткували жанр белетристики в українській літературі.

Завідувач відділу соціокультурної діяльності Юлія Сергіївна Крамарєва розповіла присутнім про перипетії складного й цікавого життєвого шляху письменниці, яка при житті написала більше 20 автобіографій. Мабуть, ми ніколи не дізнаємось, де в її спогадах правда, а де вдала містифікація.

Не випадково на заході прозвучала хабанера з опери Жоржа Бізе «Кармен» у виконанні Ірини Богачової (в записі), адже доля не раз натякала на схожість фатальної Кармен та Наталени. Королева, перше ім’я якої було Кармен, народилась в той же день (пізніше на 13 років), у який відбулась прем’єра опери (3 березня 1875 року), у період акторства Наталена виконувала партію Кармен та й характером ця яскрава особистість була вельми схожа на волелюбну циганку.

Отже, в затишній атмосфері поговорили про письменницю, її книжки, зачитали уривки з творів і відновили весняний настрій.
А вийшовши після заходу на вулицю, ми побачили, що світить сонце, тане сніг і таки повертає на весну.
Тож ніякі складні погодні умови не зашкодять провести захід, якщо цього бажають і відвідувачі, й бібліотекарі.

Див. фото