Пам’яті І. П. Котляревського:
віртуальний проєкт
бібліотека імені І. П. Котляревського
Електронний каталог
Електронна доставка документів
Віртуальна довідка
|
Пам’яті І. П. Котляревського: віртуальний проєкт |
Полтавська Обласна Універсальна Наукова бібліотека імені І. П. Котляревського |
|
Електронний каталог Електронна доставка документів Віртуальна довідка |
           
  
|
16.05.2018 Лекція «Належати до тих, кого вбивають: внутрішній вибір Леоніда Первомайського»16 травня відділ соціокультурної діяльності Полтавської ОУНБ імені І.П. Котляревського провів лекцію «Належати до тих, кого вбивають: внутрішній вибір Леоніда Первомайського»: до 110-річчя від дня народження письменника в рамках культурно-освітнього проекту «Бабусині канікули. Єврейський слід на Полтавщині» для відвідувачів БО «Полтавський єврейський фонд «Хесед Нефеш». Наш земляк Леонід Первомайський (творчий псевдонім Іллі Шльомовича Гуревича) пройшов довгий шлях творчої еволюції від комуністичного співця до виваженого майстра глибокої філософської лірики. Переконаний гуманіст, він взяв собі за життєве кредо стати голосом поневолених і принижених. Тому так правдиво постають у його творах і жертви погромів, і поранені червоноармійці, й мученики Бабиного Яру. Леонід Первомайський вважав: якщо мусиш робити вибір, то краще бути жертвою, ніж катом і цього принципу неухильно дотримувався. Найкращі, найголовніші твори Леонід Первомайський написав протягом останніх п’ятнадцяти років свого життя. Його книги прози — «Материн солодкий хліб» (1960), роман «Дикий мед» (1963), «Оповідання не для розваги» (1970), поетичні збірки «Уроки поезії» (1968), «Древо пізнання» (1971), «Вчора і завтра» (1974) — етапні, причому в історії української літератури загалом. Саме ці твори забезпечили Первомайському гідне місце в українському літературному пантеоні. І, звичайно ж, неоціненними є заслуги Первомайського-перекладача. У 1930-ті роки він захопився поезією Шандора Петефі – і потім не раз повертався до неї. Завдяки Первомайському українською «заговорили» німецькі міннезінгери. Переклав він і книгу «прозорих, повних мудрої печалі» віршів китайського поета Лі Бо. Без участі Первомайського важко уявити видання чотиритомного «українського» Генріха Гейне. Незадовго до смерті поет устиг побачити томик Франсуа Війона у власних перекладах. Окрема тема — його унікальна антологія світової балади «З глибини». Погляд Первомайського проникав і в культури, здавалося б, «генетично» віддалені: він переклав поему Нізамі Гянджеві «Лейла і Меджнун»; захоплювався поезією «похмурого туркмена» Махтумкулі; готувався перекласти естонський героїчний епос «Калевіпоег»; уже в немолодому віці, живучи в Передєлкіному, чере з день їздив у бібліотеку ім. Леніна, в Москву, щоб по п’ять годин працювати зі словниками вірменської мови! Син палітурника з освітою в чотири класи, який вдень допомагав переплітати книжки, а увечері читав їх усі підряд - мав енциклопедичні знання, але все життя жалкував, що не довчився і був надзвичайно вимогливим до себе й до оточуючих. Хлопчик з бідної єврейської родини, в якій говорили російською, співали українською, а молились на ідиші, цінував кожну грудочку української землі, на все життя залишившись родом з Полтавщини. Див. фото |
Режим роботи:
Понеділок-п'ятниця: 9:00 – 17:30,Неділя: 9:00 – 17:30. Вихідний: субота Наша адреса:
36000 м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 17
Електронна пошта:
poltava_ounb@ukr.net
                 |
| 2009 © ПОУНБ ім. І.П.Котляревського |