Пам’яті І. П. Котляревського:
віртуальний проєкт
бібліотека імені І. П. Котляревського
Електронний каталог
Електронна доставка документів
Віртуальна довідка
|
Пам’яті І. П. Котляревського: віртуальний проєкт |
Полтавська Обласна Універсальна Наукова бібліотека імені І. П. Котляревського |
|
Електронний каталог Електронна доставка документів Віртуальна довідка |
           
  
|
14.08.2018 Виставка-інформація «Медосвіт пасічника» Починаючи з 1997 року, 19 серпня Україна відзначає подвійне свято. За календарем Православної церкви християни святкують Преображення Господнє, відоме всім нам з дитинства як Яблучний Спас.
За традицією, до церкви несуть святити яблука, які потім заведено роздавати перехожим та дітям. А друге свято, що зазначене цього дня в українському календарі, – День пасічника.
Пасічникування – одне з найдавніших людських занять. Бджіл розводили у Стародавніх Єгипті та Греції, а на території Київської Русі бджільництво як промисел простежується з ХХ ст. нашої ери. Відомими є імена українських бджолярів, які зробили вагомий внесок в розвиток цієї галузі. Петро Іванович Прокопович (1775 – 1850) першим у світі зробив вулик і рамку для збору меду. Його винахід дав можливість збирати мед, не знищуючи бджіл. В такому рамковому вулику бджоли стали жити упорядкованим родинним осередком, а не дикими сім’ями. Саме Петро Прокопович першим одержав чистий щільниковий мед. Сталося це в 1814 році.
Василь Ващенко (1850-1918) розробив оригінальні протиройові методи, удосконалив конструкцію вулика. Микола Вітвицький (1764-1853) став автором фундаментальних посібників з бджільництва, створив оригінальний «дзвоноподібний» вулик, який максимально відповідав розвитку бджолиної сім’ї. Можна назвати ще немало українців, що посприяли розвиткові пасічницької науки. Тож не дивно, що Україна стала першою державою в світі, яка започаткувала святкування Дня Пасічника.
Сьогодні в Україні виробляється близько 65 тис. т меду на рік. Характерним для вітчизняного ринку меду є те, що 98,6% усього продукту виробляється господарствами населення (станом на 2015 р.) і лише 1,4% становить промислове виробництво. У 2016 р. Україна експортувала мед до 53 країн світу. Праця біля бджіл завжди вимагала великого досвіду. Тому пасічниками найчастіше були літні люди, поважані серед громади особи. Тарас Шевченко писав, що бджола вимагає для роботи коло неї «не лише удачної людини, а й лагідного і праведного мужа».
Подібну думку висловив і український вчений Микола Сумцов: «Пасічництво настільки чисте й шляхетне, що люди з низькою душею не займатимуться ним».
Немало відомих людей мали своїм захопленням пасічникування. Ось деякі з них:
Аристотель – давньогрецький учений і філософ; Томас Едісон – американський винахідник; А. М. Бутлеров – російський хімік, перу якого належать і кілька праць із бджільництва; Лев Толстой – знаменитий російський письменник; Білл Гейтс – засновник корпорації Microsoft ; В. А. Ющенко – Президент України з 2005 по 2010 р. Тож щиро вітаємо всіх Пасічників України з професійним святом. Щедрого вам меду, доброго здоров’я та слухняних бджіл!
У відділі документів із природничих та аграрних наук до Дня пасічника підготовлена виставка-інформація «Медосвіт пасічника», на якій можна ознайомитися з публікаціями про стан сучасного українського бджільництва, дізнатися більше про цілющу силу меду, переглянути науково-популярні видання про роботу на пасіці.
Див. фото |
Режим роботи:
Понеділок-п'ятниця: 9:00 – 17:30,Неділя: 9:00 – 17:30. Вихідний: субота Наша адреса:
36000 м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 17
Електронна пошта:
poltava_ounb@ukr.net
                 |
| 2009 © ПОУНБ ім. І.П.Котляревського |