Пам’яті І. П. Котляревського:
віртуальний проєкт
бібліотека імені І. П. Котляревського
Пошук по електронному каталогу
Сенсорний інтерфейс
|
Пам’яті І. П. Котляревського: віртуальний проєкт |
Полтавська Обласна Універсальна Наукова бібліотека імені І. П. Котляревського |
Пошук по електронному каталогу Сенсорний інтерфейс
|
          
  
|
17.05.2019 Тематичний перегляд «Рукописна історія в часи інформаційного прогресу»розгорнуто у відділі обслуговування користувачів
до Дня слов’янської писемності й культури
Указом Президента України від 17.09.2004 року встановлено в Україні День слов’янської писемності й культури, який відзначається щорічно 24 травня в день пам’яті святих рівноапостольних Кирила й Мефодія. До речі, в усьому світі на згадку про них вже давно святкується День слов’янської писемності. Особливо урочисто він відзначається в Болгарії. Там завжди цього дня відбувається святкова хода із слов’янською азбукою та іконами всіх святих.
Перший історик давньої слов’янської писемності болгарський книжник, учений Чорногорець Храбр, який жив у Х столітті при дворі болгарського царя Симеона, у книзі «Сказання про письмена» розповідає про два етапи розвитку слов’янського письма. Перший – коли слов’яни ще були язичниками, отож читали та ворожили за допомогою рисок і зарубок. Другий етап – після прийняття християнства, коли вони почали писати римськими й грецькими письменами.
Славнозвісні просвітителі, Кирило і Мефодій – творці слов’янської абетки, проповідники християнства, перші перекладачі грецьких духовних книг, виданих слов’янською мовою. Перші слова, перекладені св. Кирилом на слов’янську мову, були з пасхального Євангелія від Іоанна: «Въ начале было Слово, и Слово было у Бога, и Слово было Богъ».
На сьогодні існує чимало фактів, які засвідчують: давньоруська писемність виникла задовго до ІХ століття, зокрема до цілеспрямованої просвітницької діяльності Кирила й Мефодія. Відомий історик, незабутній дослідник української минувшини Михайло Брайчевський найдавнішим слов’янським алфавітом вважав Софійську абетку-написи першої половини ХІ століття на південній стіні вівтаря Михайлівського приділу Софійського собору: молитви, каяття, угоди, тощо. Ця абетка має 27 літер – 23 грецькі й 4 слов’янські: Б,Ж,Ш,Щ.
Останнім часом набула поширення версія, за якою писемність в Європі пішла не з Єгипту чи Месопотамії, а з Аратти (Оратанії, Оріяни, Пелазгії чи Лебедії), котра у періоди розквіту займала територію нинішніх Київської, Черкаської та Полтавської областей, обшири Придністров’я та інші землі. Отож елліни одержали абетку від іонійців, які, у свою чергу, перейняли алфавіт у кіммерійців, а ті – у жителів Аратти. Припускають, що наші прапращури використовували санскрит як інтелектуальний, так і розмовний – пракриті. Їхнє пряме й опосередковане відгоміння – у всіх слов’янських мовах, особливо в українській. Уже сім тисяч років тому в ареалі Дніпра-Дністра були компактні поселення й писемність – дві визначальні ознаки цивілізації.
А ось дослідження 74 дощечок знаменитої Велесової книги, яка висвітлює історію дохристиянської Русі, підтверджує: перед нами один із найдавніших документів, написаних руською мовою. На думку відомого прозаїка Валерія Шевчука, цю пам’ятку створено в V-VІІ ст. Велесова книга – своєрідна мозаїка життя праукраїнців, насичена цікавими деталями з їхнього побуту, військових справ, релігійних вірувань.
Про ці та інші відкриття в царині слов’янської писемності і культури зацікавлені читачі дізнаються із 62(!) публікацій в книгах та періодичних виданнях, представлених на перегляді. Серед них – і давні писемні історичні джерела: «ВЕЛЕСОВА КНИГА», «НЕСТОР. ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ», «СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ».
Ознайомитися з переглядом користувачі зможуть з 15 по 31 травня 2019 року.
Див. фото |
Режим роботи:
З 10.06.2020 по 31.08.2020 бібліотека працює за літнім графіком.Понеділок-п'ятниця, неділя: 10.00 – 18.00 Вихідний: субота Санітарний день: останній понеділок кожного місяця Наша адреса:
36000 м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 17
           |
| 2009 © ПОУНБ ім. І.П.Котляревського |