Полтавська Обласна Універсальна Наукова бібліотека імені І.П.Котляревського

Пам’яті І. П. Котляревського:
віртуальний проєкт
Полтавська Обласна Універсальна Наукова
бібліотека імені І. П. Котляревського
бібліотека
  

Пошук по електронному каталогу

Сенсорний інтерфейс
Тел.: (0532) 52-17-83
Тел./факс: 56-99-30

Контакти
Ми на мапі
Головна

Новини
Анонси

Нові надходження

Віртуальна довідка
Про бібліотекуІсторична довідка

Запис до бібліотеки

Правила користування

Структура бібліотеки

Контактна інформація

Бібліотека у ЗМІ

План заходівПоточний місяць

Архів

Хроніка подій

Виставки

Масові заходи

Ресурси бібліотекиКаталоги і картотеки

Електронний каталог

Зведений каталог

Бібліотека вдячна

Видання бібліотеки

Бібліографічні видання

Видання відділу інформації з питань культури і мистецтва

Видання відділу краєзнавства

Методичні матеріали

Наукові та практичні доробки наших співробітників

Послуги бібліотеки

Основні послуги

Додаткові послуги

Віртуальна довідка

Програми та проекти

Отримай безоплатну правову допомогу

Інтернет для читачів публічних бібліотек

Вікно в Америку

Ресурси бібліотек у боротьбі з корупцією

Бiблiотечному фахiвцюНормативні документи

Методична діяльність

Бібліотеки світу

Бібліотеки України

Бібліотеки області

Полтавщина

Регіональні краєзнавчі ресурси

Полтавщина туристична

Видатні люди Полтавщини

Літературно-мистецькі премії

Бібліотеки Полтавщини на сторінках обласних газет

Державні закупівлі

 





















Полтава Історична


История Полтавы - сайт Бориса Тристанова

17.05.2019
Тематичний перегляд «Рукописна історія в часи інформаційного прогресу»
розгорнуто у відділі обслуговування користувачів
до Дня слов’янської писемності й культури


Указом Президента України від 17.09.2004 року встановлено в Україні День слов’янської писемності й культури, який відзначається щорічно 24 травня в день  пам’яті святих рівноапостольних Кирила й Мефодія. До речі, в усьому світі на згадку про них вже давно святкується День слов’янської писемності. Особливо урочисто він відзначається в Болгарії. Там завжди цього дня відбувається святкова хода із слов’янською азбукою та іконами всіх святих.

Перший історик давньої слов’янської писемності болгарський книжник, учений Чорногорець Храбр, який жив у Х столітті при дворі болгарського царя Симеона, у книзі «Сказання про письмена» розповідає про два етапи розвитку слов’янського письма. Перший – коли слов’яни ще були язичниками, отож читали та ворожили за допомогою рисок і зарубок. Другий етап – після прийняття християнства, коли  вони почали писати римськими й грецькими письменами.

Славнозвісні просвітителі, Кирило і Мефодій – творці слов’янської абетки, проповідники християнства, перші перекладачі грецьких духовних книг, виданих слов’янською мовою. Перші слова, перекладені св. Кирилом на слов’янську мову, були з пасхального Євангелія від Іоанна: «Въ начале было Слово, и Слово было у Бога, и Слово было Богъ».

На сьогодні існує чимало фактів, які засвідчують: давньоруська  писемність виникла задовго до ІХ століття, зокрема до цілеспрямованої просвітницької діяльності Кирила й Мефодія. Відомий історик, незабутній дослідник української минувшини Михайло Брайчевський найдавнішим слов’янським алфавітом вважав Софійську абетку-написи першої половини ХІ століття на південній стіні  вівтаря Михайлівського приділу Софійського собору: молитви, каяття, угоди, тощо. Ця абетка має 27 літер – 23 грецькі й 4 слов’янські: Б,Ж,Ш,Щ.

Останнім часом набула поширення версія, за якою писемність в Європі пішла не з Єгипту чи Месопотамії, а з Аратти (Оратанії, Оріяни, Пелазгії чи Лебедії), котра у періоди розквіту займала територію нинішніх Київської, Черкаської та Полтавської областей, обшири Придністров’я та інші землі. Отож елліни одержали абетку від іонійців, які, у свою чергу, перейняли алфавіт у кіммерійців, а ті – у жителів Аратти. Припускають, що наші прапращури використовували санскрит як інтелектуальний, так і розмовний – пракриті. Їхнє пряме й опосередковане відгоміння – у всіх слов’янських мовах, особливо в українській. Уже сім тисяч років тому в ареалі Дніпра-Дністра були компактні поселення й писемність – дві визначальні ознаки цивілізації.

А ось дослідження 74 дощечок знаменитої Велесової книги, яка висвітлює історію дохристиянської Русі, підтверджує: перед нами один із найдавніших документів, написаних руською мовою. На думку відомого прозаїка Валерія Шевчука, цю пам’ятку створено в V-VІІ ст. Велесова книга – своєрідна мозаїка життя праукраїнців, насичена цікавими деталями з їхнього побуту, військових справ, релігійних вірувань.

Про ці та інші відкриття в царині слов’янської писемності і культури зацікавлені читачі дізнаються із 62(!) публікацій в книгах та періодичних виданнях, представлених на перегляді. Серед них – і давні писемні історичні джерела: «ВЕЛЕСОВА КНИГА», «НЕСТОР. ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ», «СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ».

Ознайомитися з переглядом користувачі зможуть з 15 по 31 травня 2019 року.
Див. фото

Режим роботи:
Понеділок-четвер: 9.00 – 19.00
П’ятниця, неділя: 10.00 – 18.00
Вихідний: субота

Санітарний день: останній понеділок кожного місяця
Наша адреса:
36000 м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 17












2009 © ПОУНБ ім. І.П.Котляревського