ПОУНБ ім. І. П. Котляревського / Новини

Бюро інформаційних програм Державного департаменту США представляє виставку американської політичної карикатури.

Ця надзвичайна і цікава виставка має два розділи: історична і сучасна політична карикатура.
Відділ історичної американської карикатури допоможе відвідувачам виставки більше дізнатися про історію США.
Еволюція політичної карикатури в північноамериканських колоніях почалася з малюнка Бенджаміна Франкліна (1706-1790), одного з «батьків-засновників» США і лідерів війни за незалежність США. «Приєднуйся, або помри» Б. Франкліна була першою карикатурою, опублікованою в американській газеті 9 травня 1754 року, за 22 роки до того, як американські колонії оголосили незалежність від Великобританії.

На ній зображено змію, розділену на вісім шматків; на кожному шматку надруковано ініціали однієї з колоній. Підставою для карикатури було поширене уявлення, ніби розчленовану змію можна оживити, якщо скласти всі її шматки докупи перед заходом сонця. «Приєднуйся, або помри». Це примітивний малюнок, але потужний заклик.

Під час війни за незалежність США від Великобританії (1775-1783) змія Франкліна, вже ціла, з’явилась на патріотичному прапорі Гедсдена і на дійсному досі першому морському прапорі США з написом «Не топчи мене». «Ціла» змія символізувала об’єднання північноамериканських колоній у боротьбі за незалежність. Малюнок «Приєднуйся або помри» було використано ще через століття – під час громадянської війни в США (1861-1865). І нині, через 258 років після створення, змія Б. Франкліна з’являється на багатьох сучасних карикатурах.
За роки, що минули між Бенджаміном Франкліном і сучасними карикатуристами, сотні чоловіків і жінок (в основному чоловіків) намагалися вплинути на свої часи своїми карикатурами, а іноді їм навіть вдавалося залишити слід в американській історії.
Мабуть, найвідомішим карикатуристом країни був Томас Наст (1840-1902), який працював для журналу “Harper’s Weekly”у 1860-1870-х роках. Він вів кампанію проти групи корумпованих політиків Нью-Йорк Сіті, очолюваних Вільямом Марсі Твідом. Коли Твід утік в Іспанію, його затримав там іспанський службовець, котрий не читав по-англійськи, але впізнав Твіда завдяки карикатурі Наста! Твід помер у в’язниці.

				У ХІХ ст. карикатуристи широко використовували такі образи, що уособлювали США, як Колумбія і Дядечко Сем. Завдяки політичній карикатурі, ці образи стали популярними і легко впізнаваними не тількі в ХІХ ст., але й зараз.

Особливість карикатур в тому, що їх призначено для конкретного моменту. Художники хочуть розвеселити або розлютити вас подіями, які відбуваються й сьогодні. Тому другий розділ виставки – це сучасна американська карикатура, яка допоможе краще зрозуміти нинішнє американське суспільство.

				Карикатури захищено Першою поправкою до американської Конституції: «Конгрес не може приймати законів… які б обмежували свободу слова чи свободу преси». Хоча це не абсолютне право. Воно зачіпає інші права, надані американцям, і має оскаржуватися в суді. На щастя, досі при слуханні справ «карикатурист проти політика» завжди вигравав карикатурист.

На думку Стівена Гесса, старшого наукового співробітника, почесного професора інституту Брукінгса у Вашингтоні, співавтора трьох книг, присвячених американській політичній карикатурі, «право карикатуриста нагадати людям, які перебувають при владі або прагнуть її, що він готовий сміятися з них. Робота в уряді – це серйозний бізнес, і сміх – це істотна зброя суспільства, яке обирає своїх друзів».
Виставка діятиме впродовж двох тижнів, з 19 листопада по 2 грудня 2012 р.