Пам’яті І. П. Котляревського:
віртуальний проєкт
бібліотека імені І. П. Котляревського
Електронний каталог
Сенсорний інтерфейс (Електронний каталог)
Електронна доставка документів
Віртуальна довідка
|
Пам’яті І. П. Котляревського: віртуальний проєкт |
Полтавська Обласна Універсальна Наукова бібліотека імені І. П. Котляревського |
|
Електронний каталог Сенсорний інтерфейс (Електронний каталог) Електронна доставка документів Віртуальна довідка |
          
  
|
19.08.2019 Виставка-інформація «Медові ріки: Україна і світ»Починаючи з 1997 року, 19 серпня Україна відзначає подвійне свято. За календарем Православної церкви християни святкують Преображення Господнє, відоме всім нам з дитинства як Яблучний Спас. За традицією, до церкви несуть святити яблука, які потім заведено роздавати перехожим та дітям.
А друге свято, що зазначене цього дня в українському календарі, – День пасічника. Саме до свята всіх бджолярів приурочена виставка-інформація «Медові ріки: Україна і світ», ознайомитися з якою можна у відділі документів із природничих та аграрних наук.
В Україні бджільництвом займається приблизно 400 тис. осіб. Це один з найбільших у світі показників. Але ефективність виробництва продукції залишається низькою. Наприклад, у Канаді 7 тис. пасічників виробляють 28 тис. тонн меду, а в Україні 400 тис. виробників – лише 80 тис. тонн.
Продуктивність бджолосім’ї в Канаді сягає 50 кг меду на рік, у нас – від 12 до 20 кг.
Збільшити виробництво меду могло б об’єднання пасічників у кооперативи. Адже бджільництво стає рентабельним, починаючи із 100 бджолосімей. Ще один важливий фактор – впорядкованість бізнесу. ЄС вимагає, щоб при експорті меду можна було простежити його походження аж до визначення пасіки.
Вся продукція має комплектуватися необхідними документами та стандартною тарою. Тож для експорту продукції бджільництва пасічникам необхідно впорядковувати свою діяльність з точки зору відповідності формальним нормам.
Бджільництво цілковито залежить від екології. Якщо його перетворення із хобі на промисловий бізнес – це питання прибутковості, то збереження його екосистеми – питання існування галузі як такої.
Головним фактором тут є рослинництво. Без плідної медоносної бази рослин, багатих на нектар та пилок, бджолам не буде що запилювати та звідки виробляти мед. З цією проблемою вже стикнулися пасічники Полтавської області. Фермери все більше сіють ріпак, сою, пшеницю й кукурудзу, через що бджоли виробляють менше меду.
Окрім збереження та збільшення кількості медоносів, необхідно також стежити за обробкою їх хімікатами. Із забрудненого ними пилку вийде неякісний мед, що не пройде сертифікацію.
До того ж через надмірне використання хімікатами гинуть самі бджоли.
Українське бджільництво однозначно переживає період підйому. Проте, щоб цей успіх не став швидкоплинним, бджолярам та державі слід вдаватися до системних кроків. Виробники мають переходити на європейські стандарти виробництва, а держава – почати захищати галузь.
  |
Режим роботи:
понеділок-неділя: 9.00 – 17.30Наша адреса:
36000 м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 17
Електронна пошта:
poltava_ounb@ukr.net
                 |
| 2009 © ПОУНБ ім. І.П.Котляревського |