Пам’яті І. П. Котляревського: віртуальний проєкт |
Полтавська Обласна Універсальна Наукова бібліотека імені І. П. Котляревського |
Електронний каталог Електронна доставка документів Віртуальна довідка |
|
06.03.2020 «Кулінарні смаки Кобзаря»Тарас Шевченко – це ім’я дорогоцінною перлиною виблискує у золотій скарбниці світової культури. Безсмертна могутня сила його таланту, проникливість і глибина його думки, мужність і ніжність його лірики, гострота і пристрасність його слова, самовіддана любов його до своєї Батьківщини, до свого народу.
Багато віків український Кобзар доносить до людей найдорожче духовне багатство. У його творах представлені народний побут, свята, звичаї і повір’я українського народу, різноманіття страв національної кухні.
Відомо, що Тарас Шевченко, на відміну від багатьох знаменитих людей, не був ґурманом. Це й зрозуміло. Яке гастрономічне різноманіття міг бачити хлопчик з багатодітної кріпацької сім’ї, де часом не було і хліба?
«Голод не знає сорому», – напише Тарас Шевченко на засланні в своїй автобіографічній повісті «Музикант» і стає очевидним, що спогади дитинства, а потім – студентської молодості, пов’язані у Тараса з постійним недоїданням.
Найкращим гастрономічним спогадом дитинства був смак його улюбленої страви – пісний борщ з сушеними карасями.
Згодом, у багатьох творах він згадує улюблені страви, серед яких були борщ, заправлений пшоном, гречані вареники, пельмені, ковбаса й шинка, кава й чай з ромом. «За ковбаси і сало спасибі тобі, а як получу та покуштую, то ще раз скажу спасибі. Думаю, що вони такі самі будуть, як і ті, що ми з тобою колись під яблунею вкушали. Мені байдуже, що ми вже не ті стали, аби ковбаси не старілися, а з ними і ми помолодіємо», – писав Кобзар.
Шевченко любив копченості й добре знав, як важливо взяти їх у далеку дорогу. Скажімо, повість «Капитанша» розпочинається сюжетом про від’їзд розповідача з Москви в Київ навесні 1845 р., який має автобіографічний характер: «…Будучи практически знаком с комфортом почтовых станций, я, выезжая из Москвы, нагрузил порядочную корзину всяким солёным и копчёным добром».
Отож, і в дорогу із заслання на волю Шевченко запасався шинкою власного приготування – «заготовив для трудного шляху сей необхідний копчений продукт».
Шевченко любив вареники. Жартома він писав Я. Г. Кухаренку: «Як будете ви мені розказувать про вареники та проче, то я вас так вилаю, як батька рідного не лаяв. Бо проклятуща ота страва, що ви розказували, неділь зо три снилась. Тільки що очі заплющу, вареник так, так тобі і лізе в очі, перехрестишся, заплющишся, а він знову». Може, хто не знає, що серед улюблених Шевченкових вареників – гречані. «Тільки що очі заплющу, вареник… так тобі і лізе в очі…»
У Шевченка згадуються ще й карасі, «засмажені з сметаною» та щука, «міцно приправлена перцем», а також юшка з риби, – він взагалі полюбляв усілякі рибні страви. «Купив я у гарненької перекупки соленого відварного ляща» Взагалі, обід в колі друзів-однодумців, гарне товариство, приємна бесіда високо цінувалися Шевченком.
Усіх шанувальників Великого Кобзаря запрошуємо до відділу документів із економічних та технічних наук ознайомитися з книжковою виставкою «Кулінарні смаки Кобзаря».
Ми пропонуємо Вашій увазі ексклюзивний матеріал про шанування Шевченком традицій національної кухні, його гастрономічні смаки та рецепти улюблених страв.
Вам цікаво буде дізнатися напівзабуту рецептуру приготування борщів та юшок, м’ясних та рибних страв, різноманітних каш та оригінальних десертів стародавньої української кухні. Запишіть і спробуйте їх приготувати! |
Режим роботи:
Понеділок-п'ятниця: 9:00 – 17:30,Неділя: 9:00 – 17:30. Вихідний: субота Наша адреса:
36000 м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 17
Електронна пошта:
poltava_ounb@ukr.net
|
2009 © ПОУНБ ім. І.П.Котляревського |