Пам’яті І. П. Котляревського:
віртуальний проєкт
бібліотека імені І. П. Котляревського
Електронний каталог
Електронна доставка документів
Віртуальна довідка
|
Пам’яті І. П. Котляревського: віртуальний проєкт |
Полтавська Обласна Універсальна Наукова бібліотека імені І. П. Котляревського |
|
Електронний каталог Електронна доставка документів Віртуальна довідка |
           
  
|
01.04.2020 Книжкова виставка «Гоголь і ботаніка»Доброю традицією нашого відділу стало звертати особливу увагу на життєвий і творчий шлях наших геніальних письменників через призму їх відношення до її святості Природи.
Сьогодні М.В.Гоголь – один із найбільш цікавих і загадкових геніїв ХІХ століття. Уподобання Миколи Васильовича були різноманітними – театр, критика, історія, географія, фольклор. Проте неабиякий інтерес літератор проявляв до ботаніки: читав про рослини, збирав їх, дізнавався про їх цілющі властивості та застосування в медицині і побуті.
Одним із перших, хто прищепив Миколі любов до рослин, став його батько. Василь Опанасович мав не лише талант веселого оповідача малоросійських бувальщин, а й був чудовим садівником.
Сімейний лікар родини Гоголів – Михайло Якович Трохимовський – автор першої в Російській імперії праці з фармакології лікарських рослин (сам збирав і використовував трави). Цікаво і те, що Михайло Якович є відкривачем миргородської мінеральної води.
У Ніжинській гімназії вищих наук князя Безбородька ботаніка, як дисципліна, не була основною, проте досвідчені викладачі зуміли закласти основи ботанічних знань майбутньому письменнику. Про інтерес до ботаніки свідчать акварельні малюнки двох рослин із учнівського зошита Гоголя, які збереглися і до цього часу (деревій та корінь сусака зонтичного).У маєтку матері у Василівці (нині Гоголево) Микола разом із сестрою Ольгою збирав різні трави та складав їх у зошит під прес.
Подорожі завжди приносили письменникові неймовірну насолоду, давали можливість більше дізнатися про рослини.
Ось що пише Л.І.Арнольді про поїздку з Миколою Васильовичем до Калузької губернії влітку 1849 р.: «…Гоголь постійно зупиняв кучера, вистрибував з тарантаса, біг через дорогу в поле, зривав рослину, а потім повертався і до найменшої подробиці розповідав до якого класу вона відноситься, які її цілющі властивості, яку має латинську назву і як її називають місцеві селяни».
Про те, що ретельно вивчав рослини, свідчить і те, що в одній із записних книжок Миколи Гоголя за 1849-1850 роки був знайдений список рослин латинською мовою (згруповані 98 назв рослин).Знання флори та вміння художника ними вміло користуватися дали Гоголю можливість створити чудові картини природи – знаменитий опис степу («Тарас Бульба»), саду Плюшкіна («Мертві душі») і т.д.. У невеликому творі «Старосвітські поміщики» письменник називає близько 30 видів різних рослин. Пульхерія Іванівна, героїня цієї повісті, пригощаючи гостя, обов’язково повідомляла про цілющі сили домашніх настоянок на травах.
В останні роки життя Микола Васильович планував скласти «народну ботаніку» з порівняльним словником народних назв рослин і легендами про квіти. До речі, у відділі рукописів бібліотеки імені Леніна (нині Російська державна бібліотека) у Москві зберігається так званий «Арзаманський травник», а також «Квітковий барометр», де показані рослини-віщуни погоди.
У Гоголя була і «жаркая страсть к садоводству», про що він писав у листі до матері. Він купував насіння найкращих культур і пересилав його до батьківської оселі. Марія Сінельникова, кузина Миколи, писала: «…сколько он посадил деревьев, и, заметив, что я больше люблю цветы, сказал: «Оставьте их, деревья намного благороднее – они переживут нас»».
Письменник завжди любив і оберігав природу. У листі до І.І.Дмитрієва від 23.09.1832р. він писав: «Може бути, немає в світі іншого, закоханого з такою несамовитістю у природу, як я. Я боюся випустити її на хвильку, ловлю всі порухи її, і чим далі, тим більше відкриваю в ній невловимих чарувань».
Літературознавець П.В.Анненков, розповідаючи про свої відвідини Гоголя незадовго до смерті, відзначав, що той узяв з нього слово честі берегти гаї та ліси на селі.
Письменник, який любив природу рідного краю, певно був би щасливий, якби знав, що на честь нього і його героїв будуть створені живі пам’ятники:
- чудовий сорт гладіолуса «Гоголь» (Москва);- сорт жоржин «Гоголь»; - український сорт бузку «Тарас Бульба» (співробітники Національного ботанічного саду імені М.М.Гришка НАН України); - сорт бобової культури нут «Тарас Бульба» (Луганський інститут агропромислового виробництва УААН); - сорт ячменю «Вакула» (Одеса); - сорт томатів «Ревізор» (Росія); - сорт тюльпанів «Ревізор» (Нідерланди); - сорт хости «Ніч перед Різдвом» (США). Шановні користувачі, більш детально та змістовно ознайомитися із Гоголем-природолюбом ви зможете переглянувши книжкову виставку «Гоголь і ботаніка».
|
Режим роботи:
Понеділок-п'ятниця: 9:00 – 17:30,Неділя: 9:00 – 17:30. Вихідний: субота Наша адреса:
36000 м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 17
Електронна пошта:
poltava_ounb@ukr.net
                 |
| 2009 © ПОУНБ ім. І.П.Котляревського |