Полтавська Обласна Універсальна Наукова бібліотека імені І.П.Котляревського

Пам’яті І. П. Котляревського:
віртуальний проєкт
Полтавська Обласна Універсальна Наукова
бібліотека імені І. П. Котляревського
бібліотека
  

Пошук по електронному каталогу

Сенсорний інтерфейс

Електронна доставка документів
Тел.: (0532) 52-17-83
Тел./факс: 56-99-30

Контакти
Ми на мапі
Головна

НОВИНИ
АНОНСИ

Про бібліотекуІсторична довідка

Запис до бібліотеки

Правила користування

Структура бібліотеки

Контактна інформація

Бібліотека у ЗМІ

План заходівПоточний місяць

Архів

Хроніка подій

Виставки

Масові заходи

Ресурси бібліотекиКаталоги і картотеки

Електронний каталог

Зведений каталог

Бібліотека вдячна

Видання бібліотеки

Бібліографічні видання

Видання відділу інформації з питань культури і мистецтва

Видання відділу краєзнавства

Методичні матеріали

Наукові та практичні доробки наших співробітників

Послуги бібліотеки

Основні послуги

Додаткові послуги

Віртуальна довідка

Програми та проекти

Отримай безоплатну правову допомогу

Інтернет для читачів публічних бібліотек

Вікно в Америку

Регіональний тренінговий центр

Бібліотеки - мости до е-урядування

Ресурси бібліотек у боротьбі з корупцією

Бiблiотечному фахiвцюНормативні документи

Методична діяльність

Бібліотеки світу

Бібліотеки України

Бібліотеки області

Полтавщина

Регіональні краєзнавчі ресурси

Полтавщина туристична

Видатні родини Полтавщини

Видатні люди Полтавщини

Літературно-мистецькі премії

Бібліотеки Полтавщини на сторінках обласних газет

Державні закупівлі   
 



















Полтава Історична

История Полтавы - сайт Бориса Тристанова

Безоплатна правова допомога

ІСТОРІЯ ПОЛТАВИ Сайт Бориса Тристанова


28.04.2020
«Цей дивовижний світ тварин»

Написати цікаву книгу, якою б зачитувалися мільйони читачів – непросте завдання. Написати таку книгу на основі власної біографії, описуючи не надто захопливі на перший погляд професії зоолога чи ветеринара – завдання ще складніше. Та для талановитого письменника немає нічого неможливого. Підтвердження цього – творчість Джеральда Даррелла і Джеймса Герріота, з якими знайомить вас відділ документів із природничих та аграрних наук.

Творчість Джеральда Даррелла

Якщо ви хоч трохи любите читати книги про тварин, то вам напевно знайоме ім’я Джеральда Даррелла – письменника, книгами якого зачитувалося не одне покоління дітей, підлітків і дорослих. Легкий стиль, гумор, яскраво описані персонажі, серед яких тварини на рівних співіснують з людьми, - все це вирізняє книги Даррелла серед творінь інших авторів та робить їх улюбленими для багатьох читачів.

Народився Джеральд Малькольм Даррелл (1925-1995) в індійському місті Джаледжедпур, де жила в той час його сім’я. Та вже через три роки після смерті батька їм довелося переїхати до Великої Британії, а в 1933 р. – на грецький острів Корфу. Проведені там 6 років стали найбезтурботнішим періодом життя Даррелла і дали йому в майбутньому натхнення для написання трьох книг.

Після повернення в 1939 році в Лондон юний Джеральд влаштувався на роботу в зоомагазин, а після закінчення війни почав працювати в зоопарку Уіпснейд в Бедфорширі. Саме тут він отримав першу професійну підготовку і почав збирати «досьє», що містило відомості про рідкісних і зникаючих видів тварин ще за 20 років до появи Міжнародної Червоної Книги.

У 1947 р. Джеральд Даррелл організовує свої перші зоологічні експедиції в Камерун і Гаяну. Прибутку вони не принесли, і на початку 1950-х він опинився без роботи. Тоді Лоуренс Даррелл, старший брат Джеральда, порадив йому взятися за перо. Перше оповідання отримало несподіваний успіх. Після цього з'являються книги «Перевантажений ковчег», «Три квитки до Едвенчер», «Під завісою п'яного лісу». А в 1956 році Даррелл написав першу книгу «грецької трилогії», в якій описує дитячі роки на острові Корфу – «Моя сім’я та інші звірі» (дві інші називалися «Птахи, звірі і родичі» та «Сад богів» і побачили світ відповідно в 1969 та 1978 рр.). «Моя сім’я та інші звірі» стала найпопулярнішою книгою Даррелла – тільки у Великій Британії вона мала більше 30 перевидань і була перекладена на багато інших мов. Всього Д. Даррелл написав понад 30 книг та зняв 35 науково-популярних фільмів.

У 1959 році Джеральд Даррелл створив на острові Джерсі зоопарк, а в 1963 р. на його базі організував Джерсійський трест збереження диких тварин. Завдяки його діяльності від повного зникнення було врятовано чимало видів тварин.

Як ми вже сказали, найпопулярнішою книгою Джеральда Даррелла стала «Моя сім’я та інші звірі». Не відразу вийде назвати якусь іншу книгу, яка б настільки сильно пробуджувала любов до природи, так легко знайомила читача з таємницями і чудесами навколишнього світу. Кожен метелик або жук, ящірка чи пташка, повз яких ми проходимо десятки разів на день, навіть не помічаючи, під пером Даррелла дивовижним чином стають неймовірними, майже казковими створіннями. При цьому всі його книги наповнені гумором і теплим, трепетним ставленням до «братів наших менших».

Якщо ви цінуєте почуття гумору, невимушений стиль написання, оптимістичний підхід до будь-якої ситуації й до того ж небайдужі до тварин – книги Джеральда Даррелла точно стануть вам до смаку.

Творчість Джеймса Герріота
 
«Якщо ви вирішите стати ветеринаром, то багатим не будете ніколи, але життя у вас точно буде цікавим і різноманітним».

Ці слова належать англійському письменнику Джеймсу Герріоту (1916-1995). Його ім’я стоїть в одній шерензі з такими авторами, як Редьярд Кіплінг, Джеральд Даррел, Бернард Гржимек, Ернест Томпсон Сетон...

Уважний читач відразу зауважить, що спільного між цими письменниками – всі вони багато писали про тварин, хоча кожен у своєму стилі. У творах Джеймса Герріота тварини також займають повноправне місце серед персонажів-людей, що зовсім не дивно, адже за основною своєю професією він був ветеринаром.

Джеймс Альфред Вайт (справжнє ім’я Джеймса Герріота) до того, як побачила світ його перша книга, тридцять років пропрацював ветеринарним лікарем.
Протягом такої довгої практики в нього накопичилося чимало оповідок – часом кумедних, часом сумних. Він був хорошим оповідачем, і багато років виношував ідею якось записати всі ці історії та видати книгу. Сам Вайт згадував, що так часто у сімейному колі обіцяв коли-небудь написати книгу, що вона стала ходячим жартом.

Одного разу дружина сказала: «Не хочу тебе образити, але ти вже 25 років розказуєш про книгу. Та ти її ніколи не напишеш, адже літні ветеринари у віці 50 років не пишуть книг». Ця фраза й підштовхнула Альфреда Вайта взятися нарешті за написання.

Після першої не дуже вдалої спроби, яка не зацікавила видавців, він запропонував наступну книгу «Якби тільки вони могли говорити», і в 1969 році вона була видана під псевдонімом Джеймс Герріот. Особливого успіху ця книга спочатку не викликала, а от наступна – «Про всіх створінь, великих і малих» – неочікувано стала популярною й отримала 6 перевидань.
Подальші книги письменника також були успішними і принесли йому популярність далеко за межами Британії.

Джеймс Герріот побудував свої книги у формі коротких оповідань про різні випадки, що траплялися з ним під час роботи сільським ветеринарним лікарем. А це професія, яка не має чітко визначених робочих годин чи вихідних.
Незважаючи на обставини, погоду чи власний настрій, ветеринар має виконувати свою роботу, використовуючи при цьому не тільки навички фахівця, а й кмітливість та фантазію.

Тут потрібно сказати, що початок описаних в книгах подій припадає на 1930-ті роки, і в ті часи праця фермерів, прийоми утримання тварин, сам уклад сільського життя значно відрізнялися від сучасних, так само як і досягнення ветеринарної науки. Тож це була дуже нелегка праця, і головний герой не раз про це каже. Та разом з тим він ніколи не шкодує ні про обрану професію, ні про пов'язаний з нею спосіб життя.

У чому ж секрет популярності книг Джеймса Герріота? Не в останню чергу в тому, що він писав дуже добрі та в хорошому сенсі повчальні книги. Ні, автор не читає ніяких нотацій, не намагається нав'язати читачеві прописні істини. Але прості на перший погляд історії несуть в собі ті загальнолюдські цінності, які так потрібні кожному з нас.

Читаючи, з якою любов’ю автор описує тварин, розумієш, що саме в професії ветеринара він знайшов своє покликання. В його книгах є історії про котів, собак, коней, корів, овець... Одні розповіді кумедні, інші – майже детективні в стилі доктора Хауса. Деякі – сумні й навіть трагічні, але позитивного і доброго в них найбільше. Всі оповідання написані з великим душевним теплом, з любов’ю до людей, до тварин-пацієнтів, і до своєї зовсім не простої професії.

Окремо хочеться відзначити почуття гумору автора. Гумор у нього дуже тонкий, позитивний і спрямований найчастіше на самого себе. Вміння посміятися над собою, над власними помилками й промахами – це не просто.

В 1999 році син письменника Джим Вайт написав книгу «Справжній Джеймс Герріот», в якій описав життя свого батька, характеризуючи його як «на 99 відсотків ветеринара, і тільки на один – письменника». Та й сам факт того, що Джеймс Вайт продовжував займатися ветеринарною практикою після того, як книги принесли йому визнання і багатство, свідчить про його відданість першій професії.

Зараз в будинку письменника розміщено музей «Світ Джеймса Герріота» , який щорічно відвідує велика кількість шанувальників письменника. Знаходиться він у містечку Тірск, графство Йоркшир. Читачам воно знайоме як Дарроубі – саме так Герріот назвав його в своїх книгах.

У 1974 році на екрани вийшов фільм за мотивами творів Герріота «Про всі створіння – великі і малі», а через чотири роки стартував серіал з такою ж назвою, який мав великий успіх протягом кількох років https://youtu.be/xOeP4Wz7Ql4 .

Тож якщо ви любите хороші, добрі книги про тварин - обов'язково прочитайте Джеймса Герріота. Задоволення гарантовано.





Режим роботи:
Понеділок-четвер: 9.00 – 19.00
П’ятниця, неділя: 10.00 – 18.00
Вихідний: субота

Санітарний день: останній понеділок кожного місяця
Наша адреса:
36000 м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 17
Електронна пошта:
poltava_ounb@ukr.net






























2009 © ПОУНБ ім. І.П.Котляревського