Полтавська Обласна Універсальна Наукова бібліотека імені І.П.Котляревського

Пам’яті І. П. Котляревського:
віртуальний проєкт
Полтавська Обласна Універсальна Наукова
бібліотека імені І. П. Котляревського
бібліотека
  

Пошук по електронному каталогу

Сенсорний інтерфейс

Електронна доставка документів

Віртуальна довідка
Тел.: (0532) 52-17-83
Тел./факс: 56-99-30

Контакти
Ми на мапі
Головна

НОВИНИ
АНОНСИ

Про бібліотекуІсторична довідка

Запис до бібліотеки

Правила користування

Структура бібліотеки

Контактна інформація

Бібліотека у ЗМІ

План заходівПоточний місяць

Архів

Хроніка подій

Виставки

Масові заходи

Ресурси бібліотекиКаталоги і картотеки

Електронний каталог

Зведений каталог

Бібліотека вдячна

Видання бібліотеки

Бібліографічні видання

Видання відділу інформації з питань культури і мистецтва

Видання відділу краєзнавства

Методичні матеріали

Наукові та практичні доробки наших співробітників

Послуги бібліотекиКористування бібліотекою

Ксерокопіювання та сканування документів

Електронна доставка документів

Визначення індексів УДК та авторського знаку

Віртуальна довідка

Програми та проекти

Отримай безоплатну правову допомогу

Інтернет для читачів публічних бібліотек

Вікно в Америку

Регіональний тренінговий центр

Бібліотеки - мости до е-урядування

Ресурси бібліотек у боротьбі з корупцією

Бiблiотечному фахiвцюНормативні документи

Методична діяльність

Бібліотеки світу

Бібліотеки України

Бібліотеки області

Полтавщина

Регіональні краєзнавчі ресурси

Полтавщина туристична

Видатні родини Полтавщини

Видатні люди Полтавщини

Літературно-мистецькі премії

Бібліотеки Полтавщини на сторінках обласних газет

Державні закупівлі   
 



















Полтава Історична

История Полтавы - сайт Бориса Тристанова

Безоплатна правова допомога

ІСТОРІЯ ПОЛТАВИ Сайт Бориса Тристанова


06.09.2021
Творча зустріч із Михайлом Ткачуком

03 вересня 2021 року у літературній вітальні Полтавської обласної бібліотеки імені І.П. Котляревського відбулась творча зустріч полтавців із відомим київським кінорежисером, лауреатом премії імені Василя Стуса та Національної премії України імені Тараса Шевченка, автором кіноциклу "Загадка Норильского повстання" Михайлом Ткачуком.

Із вступним словом звернувся голова Полтавської "Просвіти" Микола Кульчинський, розказав про життєвий шлях Михайла Ткачука, зробив невеликий екскурс в творчі здобутки режисера-документаліста, а потім надав йому слово.

Митець розповів полтавцям про себе, свою творчість та відповів на запитання присутніх на зустрічі.
Після перегляду запропонованих авторських кінострічок режисера, відбулось живе обговорення побаченого.

Михайло Ткачук народився в м. Томську(Росія) 21.11.1941 року… Навчався на радіофізичному факультеті Київського Держуніверситету, працював інженером в науковому інституті АН України..Згодом закінчив в Києві КДІТМ ім. Карпенка-Карого (кінознавча майстерня професора Івана Корнієнка) і з 1966 року працює режисером на студії «Київнаукфільм», «Укртелефільм», «Укркінохроніка» та Національній кіностудії ім. Олександра Довженка.
Член Української кіноакадемії. Почесний член Ради МГО «Волинське Братство». Деякі науково-популярні фільми 1966—1990 років були відзначені нагородами на міжнародних і вітчизняних фестивалях.

Взагалі ним опрацьовано більш як 50 документальних стрічок. Починаючи з 1990 року в його доробку такі фільми: «Мандри в країну Чаянова», «Райські острови гетьмана Сагайдачного», «Мольфар з роду Нечаїв», «Лучеськ Великий на Стиру», «Пані сенаторка», «Близькі і далекі», «Покликав Вас Госпожий глас», «Кінець кільця», серіал «Загадка Норильського повстання», «Шаслива Настуня»… 2002 року режисер створює власну студію «Заповіт».

Цикл «Загадка Норильського повстання» (2003—2006) — про страйк в'язнів сталінських таборів у Норильську на півночі Росії влітку 1953 року. Його ініціаторами стали політичні в'язні з усього Радянського Союзу, серед яких було близько 70 відсотків українців. Акція непокори в таборах тривала кілька місяців. У табірних пунктах повсталі створили територію свободи із власним самоврядуванням і висунули радянському керівництву низку вимог, більшість з яких московською комісією були виконані. Та хоч згодом повстання було придушене спецвійськами НКВД, а десятки його учасників загинули -«можна пишатися тими людьми, які обрали небезпеку свободи замість безпечного рабства, — згадував про учасників повстання у Норильську режисер Михайло Ткачук.

Відзнята 2009 року четверта стрічка норильського циклу — «Щаслива Настуня» — відповідає загальній темі та меті, але відрізняється ліричною тональністю. Героїнею стрічки стала 80-річна Анастасія Тарнавська із буковинського містечка Кіцмань. Доля Настуні вражає трагізмом, як і тисячі доль інших учасників визвольних змагань 40-50-х, що були засуджені до багаторічного ув'язнення в радянських таборах.

Цикл «Загадка Норильського повстання» (2003–2006) розповідає про повстання в'язнів сталінських таборів у Норильську на півночі Росії влітку 1953 року. Його ініціаторами стали політичні в'язні з усього Радянського Союзу, серед яких було близько 70 відсотків українців.
Акція непокори в таборах тривала кілька місяців. У табірних пунктах повсталі створили територію свободи із власним самоврядуванням і висунули радянському керівництву низку політичних вимог.
Повстання було придушене спецвійськами НКВД, а його ініціатори розстріляні. «Можна пишатися тими людьми, які обрали небезпеку свободи замість безпечного рабства, — сказав про учасників повстання у Норильську режисер Михайло Ткачук. — І всі ми — боржники перед ними. А з історичного погляду, страйки в таборах виникли не в 1953 році, а значно раніше. Власне, це було продовження визвольної боротьби і нашої УПА, й прибалтійських „зелених братів", і народів Кавказу. В'язні просто зобов'язані були морально продовжувати цю боротьбу, яку почали ще на волі…».
Кіноцикл Ткачука складається із чотирьох стрічок, що розповідають про події п'ятдесятрічної давнини: «За ґратами Півночі», «Вірус непокори», «Повстання духу» та «Щаслива Настуня». В основі перших трьох стрічок — розповіді в'язнів таборів, фотографії, архівні документи. Зйомки проводилися не лише в різних містах України, але й у Канаді, Грузії, Польщі, країнах Прибалтики, Росії. За кілька років автор узяв інтерв'ю у ста колишніх учасників повстання.

Михайло Ткачук говорить що поза циклом лишилися більше ста годинних інтерв'ю. «Мета кіноциклу, — пояснив режисер, — визнати ОУН-УПА українською армією. Щоб воякам дали заслужені нагороди на високому рівні. Щоб ці герої не бідували».

На заході виступив представник Українського інституту національної пам’яті Олег Пустовгар.
Ініціатором зустрічі був український радянський дисидент, політик, голова Полтавського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» - Микола Кульчинський.
Присутні отримали неймовірне задоволення від зустрічі з режисером-документалістом Михайлом Ткачуком.

Фото


Режим роботи:
Понеділок-четвер: 9.00 – 19.00
П’ятниця, неділя: 10.00 – 18.00
Вихідний: субота

Санітарний день: останній понеділок кожного місяця
Наша адреса:
36000 м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 17
Електронна пошта:
poltava_ounb@ukr.net


































2009 © ПОУНБ ім. І.П.Котляревського