Пам’яті І. П. Котляревського: віртуальний проєкт |
Полтавська Обласна Універсальна Наукова бібліотека імені І. П. Котляревського |
Електронний каталог Електронна доставка документів Віртуальна довідка |
|
26.11.2021 Презентація книги «Пам’ять роду»25 листопада, напередодні Днів пам'яті жертв Голодоморів, у літературній вітальні Бібліотеки відбулася презентація книги «Пам’ять роду», видана Українським інститутом національної пам’яті.
Книга «Пам’ять роду» – це 16 історій родин, які пережили геноцид 1932-1933 років. До видання увійшли зокрема історії родин письменника та політв’язня Олеся Бердника, письменника і публіциста Сергія Плачинди, які самі дивом вижили в роки Голодомору; розповідь про бабусю письменниці Тетяни Лемешко, яка через геноцид втратила чоловіка та 11 дітей. Свої родинні історії також розповіли поетка Наталка Поклад, актор Олександр Ігнатуша тощо. Видання містить фрагменти з книги Олеся Бердника «Пітьма вогнища не розпалює» та оповідання Оксани Шалак «Торбинка».
Авторка-упорядниця книги Наталія Позняк-Хоменко взяла участь у презентації з Києва – в режимі відеозв’язку.
«Коли ми говоримо про Голодомор, то найчастіше йдеться про біль і жах, які відчували наші предки, про психологічну травму, яку пережив народ, що став жертвою більшовицького експерименту «впокорення голодом». Цією книгою ми хотіли відгорнути сторінку пам’яті трохи далі і побачити Україну, якою вона була до Голодомору: сильною, гордою, мудрою, працьовитою, з почуттям власної гідності та віри у свої сили. Ми почали шукати в сімейних альбомах фото українців до геноциду та просити людей, які зберегли ці реліквії, розповісти, як склалася доля тих, хто на них зображений. Ми дивилися в очі українців, які жили за сто років до нас, і бачили Україну, якою вона могла б бути, якби не більшовицька окупація. І якою вона може бути – якщо ми зараз цього захочемо», – розповіла молоді про ідею книги пані Наталія. А ще про психологічні травми, завдані геноцидом: «Зверніть увагу на такі звички, які ви могли помічати у своїх дідусів, бабусів, коли встаємо з-за столу дуже часто крихти згрібаються в жменьку і з’їдаються. Весь хліб, який сушився, був на сухарі і в багатьох вони зберігалися десь в шафах на чорний день. Це все наслідок голодомору».
Голова Полтавського обласного об’єднання товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка Микола Кульчинський висловив переконання, що складовою геноциду був кремлівський етноцид: «Паралельно зі спробами фізичного знищення українців через штучний голод, Москва провадила жорстоку політику на знищення нашої ідентичності – української мови, культури, християнської віри, національної пам’яті». Очільник просвітян Полтавщини закликав молодь пам’ятати трагедію голодомору та берегти і плекати українську мову.
Модераторка заходу – завідувачка відділу обслуговування користувачів Ніна Климко – зворушливо й емоційно прочитала уривок з книги: вірш письменниці Тетяни Лемешко «Із 1933-го» (з нарису «Батько роду мого – Витачів»).
Просвітницький захід відвідали старшокласники Розсошенської гімназії Щербанівської сільської ради та полтавських навчальних закладів: гімназії №7 ім. Тараса Шевченка, загальноосвітньої школи № 4 та міського багатопрофільного ліцею № 1 ім. І. П. Котляревського.
Регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар передав до бібліотек цих закладів презентовану книгу. Отримала в дарунок декілька примірників і ПОУНБ ім. І. П. Котляревського.
Олег Пустовгар побажав, щоб ця книга спонукала кожного відкрити свій родинний фотоальбом, дізнатися більше про історію своїх родин, поговорити з тими, хто ще пам’ятає Великий Голод, зафіксувати та передати їхні спогади, щоб пам’ять про геноцид стала запобіжником від повторення подібних злочинів.
Презентацію вела завідувачка відділу обслуговування користувачів Ніна Климко.
|
Режим роботи:
Понеділок-п'ятниця: 9:00 – 17:30,Неділя: 9:00 – 17:30. Вихідний: субота Наша адреса:
36000 м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 17
Електронна пошта:
poltava_ounb@ukr.net
|
2009 © ПОУНБ ім. І.П.Котляревського |