Слайд-презентація

«Гастрономічний спадок Енея»

                (до 253 річниці від дня народження І. П. Котляревського)

Сьогодні, 9 вересня, 253 річниця від дня народження Івана Петровича Котляревського – українського письменника, громадського діяча та класика нової української літератури.

Його славнозвісна «Енеїда» – це не лише поема, яка започаткувала нову українську літературу, а й унікальний твір, в якому зберігся опис харчування наших предків.

Потапці, книші, куліш, кваша та путря з молоком — усім цим, а також іншими стравами з дивними для сучасних українців назвами харчувалися наші предки кілька століть тому. Про те, якою була їжа давніх українців та їх гастрономічні вподобання Іван Котляревський описав  у своїй безсмертній «Енеїді».

Деякі рецепти приготування страв і способи зберігання продуктів харчування дійшли до нас від часів Трипілля, ранніх слов'ян та Київської Русі. Тож і маємо в Україні оригінальну кулінарію, створену віками і тисячоліттями.

Підтвердженням того, що Україна є житницею Європи, є різноманітність страв із борошна і крупів.

До речі, ці страви найчастіше згадуються в «Енеїді».Тут представники різних національностей із задоволенням їли галушки, вареники, локшину, куліш, кашу, а хліба завжди було не менш ніж «повне решето».

Іван Котляревський згадує у своїй поемі чимало страв,  які сьогодні вже призабуті.

Це і зубці (зерна обтовченого ячменю, підсмажені), і путря (ячмінна кутя з солодким квасом), і кваша (солодке тісто), і баба-шарпанина (народна страва із пшеничного тіста, риби, конопляної олії, підсмаженої цибулі), і багато інших, які, за словами Івана Котляревського, гості із задоволенням «лигали», «литали», при цьому ще й «замурмотали, як коти».

Тож зануримось у світ української кухні разом з «Енеїдою» .