ПОУНБ ім. І. П. Котляревського / Новини

Ми не цінуємо свого навіть тоді, коли триває війна. Якби не вона, ювілей композитора Валентина Сильвестрова мав би, певно, значно менші масштаби (якщо виміром масштабу вважати обсяг виконань музики композитора). Але звучить вона у всьому світі нині як ніколи.

І це не випадковість, певно.

Ми все життя боремось за свободу і все ще не усвідомлюємо її ціну та творців.

Ми не бачимо і не цінуємо сучасників, бо вони окрім своєї геніальності ще й дуже скромні, і під час війни зустрічають свою 85-у осінь, на жаль, е в Україні.

Валентин Сильвестров - геній, ім’я якого вже увійшло в історію музики України та світу. Він подолав шлях від людини творця, який бореться і пливе проти течії до стану гармонії з Всесвітом і собою. Не всім зрозумілий філософ, інтроверт, невтомний і тихий борець за Світло.

Ми всі очікуємо нині від концертів яскравості, показовості, емоційності, абощо. З Сильвестровим все інакше. Коли слухаєш його музику у розслабленому стані – потрапляєш у світ самого себе, а там виявляється може бути добре.

Чи потрібно шукати цей стан під час війни, коли все чи то руйнується, чи впадає в істеричну розвагу? Впевнена, що варто, бо тільки тоді ми врятуємо свій багатовимірно травмований внутрішній світ.

«Нехай затихне війна! І почнеться музика миру» - говорить Валентин Васильович.

А розпочатися вона має із тиші, паузи, і хто як не В. Сильвестров вміє творити та розповідати нам про цей стан музикою? Хто як не він без зайвих слів передбачив майбутнє? Коли після обстрілів дзвенить тиша, то вона й справді набуває нових смислів.

На годині спілкування з мистецтвом учасники та організатори намагалися налаштувати аудиторію до слухання особливої музики, хоча й зібралися у більшості ті, кому до неї не байдуже.

До співучасті долучилася музикознавча та мистецтвознавча спільнота міста, виконавці, викладачі, студенти, гості з інших міст України, і навіть психотерапевт.

Спілкування тривало більше 2-х годин, бо ж не можливо коротко все про генія та його творіння розказати, послухати, обговорити, і з усього напрацьованого наступну тему для зустрічі спланувати, що теж важливо.

Змістовно і креативно розповіла про творчий шлях композитора викладачка Полтавського коледжу мистецтв імені М. Лисенка Софія Кіт. Послухали твір «Прощай світе, прощай земле» на слова Тараса Шевченка, уривок з фільму «Настроювач» із залученням музики Сильвестрова, «Нічну серенаду» із циклу «Тиха музика», а також гімн України на музику композитора.

Справді унікальним стало виконання фортепіанних творів Сильвестрова - першої баґателі з Ор.1 (2005 р. ) та "Ностальгії" (2001 р.) Tymish Melnyk студентом ІІІ-го курсу Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. Піаніст не лише проілюстрував дві п’єси Сильвестрова, а й поділився своїми думками щодо його творчості в цілому і про те, як потрібно грати та «проживати» цей загадковий музичний світ.

У фонді Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І.П. Котляревського про видатного українського композитора літератури зовсім не багато, і зовсім трохи має бібліотека нот і записів, що, звичайно, прикро. Проте навіть кількох унікальних видань часом достатньо, щоб осягнути велич і талант музиканта, читаючи, слухаючи унікальні записи його творів та інтерв’ю.

Нещодавно вийшов у світ документальний фільм Сергія Буковського «В. Сильвестров», робота талановита і поки що не доступна безкоштовно. Купують для перегляду стрічку знову ж таки поки що далеко не всі українці, нам нині не до того. Однак всьому, мабуть, свій час. І цей час обов’язково настане.

Провела і організувала зустріч – Анастасія Горбаньова, завідуюча відділу соціокультурної діяльності бібліотеки.