26 березня у Клубі спілкування українською мовою, який діє у відділі обслуговування користувачів Полтавської ОУНБ імені І. П. Котляревського  пройшла літературно-музична година «Поети рідного краю. Галина Редчук».

Традиційно зустріч розпочалася з календаря знаменних і пам’ятних дат. Ознайомила присутніх з березневими святами провідна бібліотекарка відділу Людмила Гожда.

Засідання Клубу було приурочене Всесвітньому дню поезії – святу, яке відзначається щороку 21 березня. А присвятили його поезії нашої землячки Галини Редчук, яка проживає в гончарській столиці України – Опішні. 

П’ять збірок віршів Галини Редчук  «Тополі ще тримають оборону», «Я край дороги не умію жити», «Допоки вистачить наснаги», «Знайди у себе сили для любові», «Не проґав світанковий дзвін»  представила завідувачка відділу Ніна Климко. 

Через поважний вік Галина Василівна не змогла бути на зустрічі, та її вірші, які читали бібліотекарки  Ніна Климко та Людмила Гожда, свідчили про те, що Галина Редчук живе безнастанною й самозреченою працею, живе для людей, обдаровуючи і плекаючи в них саме красу, яка рятує світ: Божу красу рідної землі та людського серця. Вірші лунають болем небайдужості, пробуджують сумління й показують, якою, власне, повинна бути Людина. 

Влучне слово поетеси торкається сокровенних струн людської душі. А якщо ця поезія ще й покладена на музику, то пісня дзвенить, зачаровує, бентежить. В цьому переконалися всі присутні, коли почули пісні під гітару у виконанні не менш талановитої людини, шанувальниці творчості поетеси, гості з Котельви Світлани Жувак. Світлана Іванівна не професійний музикант, але написані нею мелодії настільки прекрасні, що ти отримуєш справжню насолоду, слухаючи їх. Вона поклала на музику більше 30 віршів Галини Редчук. А коли співає пісні під гітару Світлана Жувак – її можна слухати безкінечно.

Зустріч тривала більше 3-х годин. Робочий день добігав кінця, а слухачі ніяк не розходилися… То ж, побажання клубників зустрітися ще раз і запросити більше глядачів є цілком слушним. А поезія Галини Редчук і пісні Світлани Жувак варті того, щоб їх відкрило для себе якомога більше наших співвітчизників.

Фото