У відділі обслуговування користувачів відбулося чергове засідання Клубу спілкування українською мовою. 

Члени Клубу зустрілися 23 квітня – у день, коли світ відзначає Всесвітній день книги та авторського права – свято авторів, видавців, критиків, бібліотекарів, читачів і всіх-всіх, хто часом залишається «за лаштунками» книговидання. Тому й засідання було присвячене саме книзі.

За традицією початком спілкування була розповідь провідної бібліотекарки відділу Людмили Гожди про святкові дати поточного місяця. 

А далі мова йшла про книгу – найважливішу історично сформовану форму закріплення й передачі в часі й просторі різноманітної інформації у вигляді текстового й (або) ілюстративного матеріалу. Завідувачка відділу Ніна Климко акцентувала увагу на значенні книги  – цього паперового скарбу – в сучасному світі.

Що розуміють під авторським правом, як його трактують статті Закону України «Про авторське право та суміжні права», що саме виступає об’єктами авторського права, який порядок видання авторського свідоцтва як документа, що закріплює авторське право – пояснювала провідна бібліотекарка відділу Олена Ляпун.

На засідання Клубу завітала Ганна Антипович, заслужена журналістка України, поетеса. Пані Ганна розповіла що для неї значить книга; повідала історію твору нашого земляка, який народився у Градизьку, Івана Білика «Меч Арея» і розкрила «секрет» яку ж роль відіграла ця книга в її житті. Ганна Іванівна розказала як в 70-і роки ХХ ст. «Меч Арея» вилучали з книгарень та бібліотек, а самому автору довгий час заборонялося друкуватися. Радянщина боялася роману про любов і труд, життя та смерть великого полководця Аттіли, який об’єднав слов’ян у могутній союз і раз і назавжди відбив охоту рабовласників нав’язати слов’янам свій світогляд і своє ярмо. Січень 1972 року відзначився другим покосом дисидентів. Тому «Меч Арея» був заборонений за вказівкою ЦК Компартії України – за «неправильне трактування історії».

Про те, що книга – це неймовірне творіння людства, яке дає нам можливість пізнавати щось нове, отримувати досвід минулого, передавати емоції та почуття – говорили учасники зібрання, називаючи й свої улюблені книги та улюблених авторів. Читаючи, людина розвивається духовно. Як писав Д. Дідро «люди перестають мислити, коли перестають читати». То ж визнаємо величезну силу книжок і читаємо їх!

Світлини – Наталія Рой.