27 травня виповнюються  105-ті роковини від дня смерті одного із засновника дослідної справи в Україні, першого директора Полтавської сільськогосподарської дослідної станції, піонера сортовипробування сільськогосподарських культур, вченого-агронома Сергія Федоровича Третьякова. 

Народився С. Ф. Третьяков 3(15) вересня 1872 р. у с. Дятьково Брянського повіту Орловської губернії. Він походив з відомого роду Третьякових, який об’єднував дворянські та купецькі династії. Батько Сергія Федоровича виховував усіх своїх семерих дітей у православній вірі, привчав до порядку та праці, дбав про їх освіченість. Та й у самого майбутнього вченого була величезна жага до знань і досліджень. То не дивно, що він здобув освіту у двох вищих навчальних закладах – Московському університеті і Новоолександрівському інституті сільського господарства та лісівництва (нині Харківський національний аграрний університет імені В. В. Докучаєва).

Після закінчення навчання С. Ф. Третьяков потрапляє до Полтави для проходження військової служби й відразу після її закінчення починає співпрацювати з науковцями Полтавського дослідного поля. У  1899 році Сергій Федорович стає помічником директора установи, яку на той час очолював відомий вчений Ю. Ю. Соколовський, а у 1905 році – директором дослідного поля. Через п’ять років (1910 р.) С. Ф. Третьякова   призначають першим директором Полтавської сільськогосподарської дослідної станції. Крім того науковець  більше 10 років є членом редколегії журналів «Хуторянин» і «Хозяйство».

 За період роботи директором на першій в Україні і всій тодішній Росії дослідній станції  він проявив себе як здібний експериментатор, організатор та ініціатор досліджень різних напрямків. Завдяки вченому на станції вперше в країні було широко запроваджено польовий метод дослідження, розроблено систему парового обробітку ґрунту в степових районах. Також він заснував хімічну лабораторію, ентомологічний кабінет, вегетаційний будинок. У вегетаційному будиночку ретельно вивчали питання нітрифікації, досліджували хімічні і фізичні зміни ґрунту в залежності від різних способів його обробітку, впливу на нього культивування бобових і просапних рослин, зміни складу зерна ярих і озимих хлібів в залежності від обробітку ґрунту, хімічний склад кормових рослин. А в лабораторії проводили аналізи торфу та солонцю, досліджували вплив беззмінної культури жита на стан ґрунту. За тривалістю проведення полтавське беззмінне жито входить до п'ятірки подібних світових дослідів і займає друге місце серед дослідів по житу після Німеччині. Із 1884 року і по сьогоднішній день па полі не застосовуються агрохімікати. Мета експерименту —визначити спроможність озимого жита до монокультури. Також  з ініціативи С. Ф. Третьякова був створений відділ тваринництва, який займався проблемами раціональної відгодівлі овець і свиней.

Сергія Федоровича повноправно можна віднести й до піонерів агромеліорації в Україні, адже він ретельно, декілька сезонів поспіль, спільно з практикантами вивчав питання про раціональне використання піщаних ґрунтів Полтавської губернії. Вчений довів перевагу застосування на таких угіддях мінеральних добрив та поверхневого обробітку, а також те, що поля слід розміщувати біля лісів, лісових галявин, а що цікавіше – обсівати захисними слугами з кукурудзи та сорго. Розробками цих наукових досліджень користуються і зараз.

Протягом життя Сергій Федорович постійно розширював свої знання із різних галузей науки, займався самоосвітою, був постійним читачем Полтавської громадської бібліотеки (зараз Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського). Більш того, він входив до комісії для збору пожертв для відкриття кількох філіальних відділень бібліотеки. 

С. Ф. Третьяков залишив після себе велику наукову спадщину – понад 130 праць, переважна більшість з яких опублікована у систематичних звітах станції та в періодичній пресі. Результати багатьох досліджень й тепер широко використовуються у підручниках і посібниках сільськогосподарських вузів, у практичних роботах науковців і аграріїв. Сергія Федоровича Третьякова шанували і цінували сучасники, і його ж не забувають вдячні нащадки. У Полтаві ім’ям науковця названий провулок, що знаходиться поблизу Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції. А у 2014 році відкрито меморіальну дошку на головній будівлі станції.

Відділ документів із природничих та аграрних наук пропонує ознайомитися з облаштованою до пам’ятної дати книжковою виставкою «Сергій Федорович Третьяков – перший директор Полтавської дослідної станції». На ній представлені деякі праці вченого та дослідження науковців його життя і діяльності, якими активно займалися доктор сільськогосподарських наук, професор В. А. Вергунов, доценти Полтавського аграрного університету В. М. Самородов і Н. М. Опара, кандидат історичних наук В. Н. Жук  та інші.