У мить, коли всім важко на душі… ми прагнемо до спілкування, тому й організовуємо у Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І. П. Котляревського приємні зустрічі з приємними людьми. Цього разу (до дня журналіста) запросили полтавку Наталію Святцеву. Людину відому, але скромну. Завжди з камерою, наплічником, купою записничків і небайдужістю в серці. Ця жінка працює! Що ж, життя триває всупереч всьому, і цій страшній війні, а журналісти як справжні літописці пишуть, знімають, архівують, залишають для історії не видумані розповіді для до пори не написаних книжок.

9-рік країна перебуває в умовах сильної турбулентності, і день журналіста вкотре цьогоріч, особливо на фоні останніх жахливих подій на півдні Україні, втрачає свою значимість. І вибір за кожним, можна впадати у депресивний стан, зневіритись остаточно, а можна БУТИ, жити, вірити, діяти, ставати непереборною силою на шляху до нашої  спільної перемоги.

Чому вона? – запитаєте… А тому що тепла, світить і зігріває добром кожного, тому що приймає і віддає, і робить це щиро, по-справжньому.

Наталія Святцева народилась у м. Полтава. Закінчила Полтавський педагогічний університет імені В. Короленка (спеціальність вчитель російської мови та літератури), Київський інститут телерадіокомунікацій, Київську духовну семінарію. Працювала у школі, бібліотекаркою, далі - на телекомпанії ЮТА, з 1995 року – на ОДТРК «Лтава». Засновниця і керівниця редакції програм для дітей та юнацтва дитячої студії телебачення «Разом», Наталія плекає цей проект вже 28-й рік поспіль, і наче й не втомлюється, бо робота з дітьми нині і повсякчас надихає, окрилює.

Наталія Святцева - заслужена журналістка України, лауреатка Премії Кабінету Міністрів, премій імені І. П. Котляревського, Панаса Мирного, Сидора Ковпака. У 2016 році жінку нагородили орденом «За заслуги» ІІІ ступеню, у Полтаві її знають як співзасновницю «Полтавського батальйону небайдужих», Наталія постійно їздила у зону антитерористичної операції, посильно допомагаючи нашим бійцям.

Нині Наталія Святцева – провідний спеціаліст по зв'язкам з громадськістю Полтавського академічного музично-драматичного театру імені М. В. Гоголя і авторка відеопроекту про життя театру «ГОГОЛЬ#рампа». Продовжує працювати і з дітьми в інформаційному дитячому центрі «Разом» Полтавського академічного театру ляльок як наставниця, керівниця і режисерка-постановниця казок за участю дітей-ляльководів. Виставу «Ми вдома – ми в Україні» вперше презентували у 2022 році в ПОУНБ імені І. П. Котляревського, а згодом вже на професійній сцені з’явилась казка про веселого зайчика вуханчика «Ти хто?», і далі ще буде.

Наталія поетеса, авторка і виконавиця пісень під гітару, захоплюється туризмом, дуже любить гори.

На зустрічі читала вірші останніх років, дарувала гостям збірку віршів «Перетин», що вийшла у світ ще у 2014-му, багато розповідала про свій життєвий і творчий шлях, про «разомчиків» своїх зі студії, вже дорослих, успішних молодих людей, і зовсім маленьких, але спраглих до інформації першачків – журналістів, а ще про дітей, які потребують підтримки в обласній психіатричній лікарні імені Мальцева, до яких не може не їздити  же протягом багатьох років, допомагає чим може, бо відчуває потребу, адже ці особливі діти «виховують приборкувати свої амбіції і поглянути на світ інакше».

А про війну нині всім, як і головній героїні зустрічі, говорити було боляче, слова знаходяться раптово, римуються  вони теж несподівано. Усі сучасні вірші в Україні, мабуть, пишуться на емоціях, тому учасники дійства слухали Наталію, затамувавши подих, шукаючи і в собі чогось відповідного.

          «Ми почали – спинитися не вдасться,

          Здіймаєм рух, зворушуємо лють.

          І здобуваємо у битві щастя, 

          Відстоюючи українську суть….».

Організувала і провела зустріч Анастасія Горбаньова (відділ соціокультурної діяльності бібліотеки).

Фото