З 1994 року 17 червня відзначають Всесвітній днь боротьби з опустелюванням і посухою, щоб привернути увагу громадськості до Конвенції ООН. У рамках документу цей процес розглядається як деградація земель під впливом будь-яких природних чи антропогенних чинників. На сьогодні Конвенцію ратифікувало 196 країн світу, включаючи Україну.

У лютому 2019 р. Верховна Рада України схвалила Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року (Закон від 28.02.2019 №2697-VIII), до стратегічних завдань якої віднесено: «забезпечення сталого використання та охорона земель, покращення стану уражених екосистем та сприяння досягненню нейтрального рівня деградації земель».

Деградація земель та опустелювання – одні з найбільших загроз для сталого розвитку людства. Їх глобальний масштаб спричиняє серйозні проблеми як екологічного, так і соціально-економічного характеру – вимушений голод та масові міграції населення. За прогнозами, до 2050 року посухи можуть торкнутися понад три чверті населення світу.

Опустелювання стає все більшою екологічною проблемою. Це відбувається, коли раніше родюча земля стає пустелею через вирубку лісів, посуху або нераціональне сільське господарство. Наше виживання залежить від землі. Але ми ставимося до цього як до бруду. Нестійке землеробство розмиває ґрунт у 100 разів швидше, ніж природний процес може його відновити. І до 40 відсотків землі нашої планети зараз деградовано: це ставить під загрозу виробництво їжі, збереження біорізноманіття і посилення кліматичної кризи.

Цього року тема Міжнародного дня боротьби з опустелюванням і посухою «Її земля. Її права», що підкреслює значимість рівного доступ жінок до землі та пов’язаних з цим активностей. У багатьох регіонах жінки залишаються підпорядкованими дискримінаційним законам, які перешкоджають їхньому праву на спадкування та обмежує їх розвиток. Досягти нейтральності деградації землі без гендерної рівності неможливо. Необхідно залучити до процесу всіх землекористувачів і осіб, які приймають рішення, незалежно від статі.

Достатньо гостро деградація земель та опустелювання проявляються і в Україні. За даними вчених, з 22,1 млн га чорноземів нашої держави понад 60% є розораними і мають переважно спадну динаміку утворення гумусу. Водною та вітровою ерозією уражені близько 57% території. До того ж значні втрати сільськогосподарських земель спричиняє російська агресія. А підрив Каховської ГЕС взагалі є масштабною екологічною катастрофою, яка вплине,зокрема, і на погіршення якісного стану ґрунту. Поля на півдні України вже наступного року можуть перетворитися на пустелі. Відновити ці екосистеми у первинний вигляд буде майже неможливо. Затоплення земель призведе до деградації ґрунтового покриву, ерозії та змиву родючий шар ґрунту у воду.

З публікаціями, які розкривають тему деградації ґрунтів в Україні, ризиків опустелювання та заходів задля їхнього запобігання можна познайомитися на книжковій виставці «Україна: як не стати Сахарою».