Могутня пульсація музичної матерії від Мирослава Скорика! Її варто осягнути, вкотре про неї написати, послухати, і сьогодні як ніколи отримати наснагу для життя. Бо той, хто ще не знає про чудодійну силу відомої на весь світ української Мелодії, той багато втрачає. Зрештою, коли як не під час війни знаходити цілющі властивості у своєму ж українському, магічним чином якось зчитаного з Космосу матеріалу?

У Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І. П. Котляревського відбувся вечір пам’яті «Маестро української мелодії» найвідомішого в Україні композитора Мирослава Скорика. Йому було б 85 років у цьому кровопролитному, вже добігаючому свого кінця 2023-му році.  Але він відійшов у вічність раніше, у рік 2020-й, коли світового масштабу випробування тільки почалися для людства. І символічно залишив після себе послання, останній написаний твір під промовистою назвою «Я з тобою».

Музика Скорика звучить і буде звучати, і щоразу по-новому ставатиме дороговказом на шляху до світлого майбутнього країни, а у період її розквіту – торжеством і силою.

Сьогодні на часі все те, що має силу для України. Вкотре перечитуючи біографію митця, народного артиста України, Героя України, лауреата Національної премії ім. Т. Г. Шевченка, композитора, кандидата мистецтвознавства, почесного співголову Спілки композиторів України (2006-2010 рр.), художнього керівника Київської опери (2011 – 2016), Національної легенди України (посмертно у 2021-му) – Мирослава Скорика – вчергове і по-новому ми відкриваємо нові грані його творчого становлення, непересічного таланту, виховання, походження, природу аристократизму духу та інтелігентності. І все ще не розуміємо – звідки стільки любові до життя та України у людини, яка так само як і більшість українців мала випробування долі – все ж  таки творила, вчилась, працювала над собою, встигала писати багато якісної музики, створювати безліч проєктів, навчала, подорожувала, і мала наснагу до інших чисельних захоплень. Музикознавиця Любов Кияновська, землячка композитора зі Львова пояснює, що саме ця багатогранність Скорика як особистості і втілюється у його музиці, у повнокровних мистецьких ідеях, масштабах порушених тем, сміливих діях та пошуках. Скорик один із перших композиторів-класиків відкрив для українців джаз і блюз, створив геніальну музику до кінофільму «Тіні забутих предків», оперу «Мойсей», профінансовану самим Папою Римським (Іваном Павлом ІІ), легендарну «Мелодію» до фільму «Високий перевал», що стала чи не головним персонажем стрічки, відомий «Карпатський концерт» і багато іншої музики, про яку говорять, вивчають, захоплюються.

У бібліотеці зібралися справжні  поціновувачі таланту Скорика: музиканти, композитори, виконавці, музикознавці і навіть учень маестро з Гребінки, композитор Валерій Коломієць надіслав невеличкий лист – спогад музику – імпровізацію присвяту своєму вчителю.

У відділі мистецтв обласної книгозбірні зазвучала «Мелодія» на флейті, спочатку у записі з фронту, у виконанні військового (а у цивільному житті вчителя музики), а потім і у живому виконанні – студента Луганського національного університету імені Т. Г. Шевченка Володимира Цапа. Ще один музичний номер – фортепіанні «Прелюдія та фуга» (Ре-мажор) М. Скорика у виконанні студента Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського Андрія Романова.

Учасники вечора пам’яті М. Скорика розмірковували над творчим і психологічним портретом великого митця, перемежовуючи свої розповіді музичними ілюстраціями.

Студентка Полтавського фахового коледжу мистецтв імені М. Лисенка Юлія Бочко підготувала повідомлення про оперу «Мойсей», про музику до кінофільму «Тіні забутих предків» розповіла викладачка коледжу Софія Кіт.

Вагоме фахове слово прозвучало і від колеги Скорика, так би мовити, по перу , композиторки, Голови Полтавського обласного осередку Національної спілки композиторів України Тамари Оскоменко-Парулава, яка не лише поділилась враженнями від спілкування та співпраці з маестро, а й нагадала присутнім про візит Мирослава Скорика у Полтаву у 2009 році та виконання його «Симфонієтти» нашим Полтавським академічним симфонічним оркестром. А також запропонувала прослухати уривок її хорового твору-присвяти Скорику у записі «Душа твоя давно дорогу знає» (сл. В.Мольфара) у виконанні Академічного хору «Хрещатик», що був виконаний у рік смерті композитора на Міжнародному фестивалі «Київ Музик Фест-2020».

Мирослав Скорик був вірний своїй справі до останніх днів, мріяв, планував, втілював, частинка його всеохоплюючого світла разом із музикою залишиться з нами назавжди, варто лише дослухатись.

Модерувала зустріч Анастасія Горбаньова (відділ соціокультурної діяльності, реклами та зв’язків з громадськістю бібліотеки).