ПОУНБ ім. І. П. Котляревського / Новини

4 лютого 2024 року виповнилося 145 років від дня народження Василя Короліва-Старого – українського дитячого письменника, публіциста, громадського діяча, видавця, художника, дійсного члена Української Центральної Ради. Канадсько-український бібліотечний центр присвятив митцю книжкову виставку «Хай правда по світу полине…».

Народився Василь Королів-Старий 4 лютого 1879 року на Полтавщині у сім'ї священика. Навчався в Полтавській духовній семінарії (до речі, в одному класі разом із Симоном Петлюрою). Отримавши імператорський дозвіл на навчання у світському закладі вступив до Харківського ветеринарного інституту, який закінчив у 1902 році. Працював ветеринарним лікарем. Василь Королів-Старий брав участь в національно-революційному русі, за що був заарештований. Після звільнення з-під арешту займався журналістикою, був активним дописувачем українських газет "Рада", "Хлібороб", "Засів". У 1917 році почав працювати у київському видавництві "Час" і паралельно з цим – редактором часопису "Книгар" – першим критико-бібліографічним періодичним виданням України, яке відстоювало позиції незалежного розвитку української культури. 7 березня 1917 року В. Короліва-Старого обрали до складу членів Української Центральної Ради. У тому ж році він став членом Київського губернського виконавчого комітету Ради об'єднаних громадських організацій. Письменник був одним із фундаторів та головою Товариства шкільної освіти, членом ради Київського товариства "Просвіта". З 1919 року мешкав у Празі, спочатку як член української дипломатичної місії УНР, а потім як доцент Української господарської академії у м. Подєбрадах, поблизу чеської столиці.

Літературну діяльність розпочав в еміграції і тому практично вся вона проникнута тугою за рідним краєм. У 1920 році видав для дітей та юнацтва роман "Чмелик" про долю юнака з Полтавщини, який був змушений покинути батьківську землю, блукати по світу, зазнаючи поневірянь, але нічого кращого за рідний край так і не знайшов. Ця тема звучить в збірці оповідань «Милосердний самарянин», в казках «Нечиста сила», «Русалка-жаба», «Лісове свято» та в багатьох інших творах прозаїка. Займався образотворчим мистецтвом: малював пейзажі й картини з народного побуту, навіяні думками про Батьківщину. У 1930 році Василь Королів Старий опублікував книгу «З моїх споминів про Симона Петлюру», з яким все життя підтримував теплі стосунки і з яким свого часу плідно співпрацював у Київському губернському земстві, зокрема в питанні упорядкування могили Т. Г. Шевченка.