У відділі мистецтв відкрилась книжкова виставка «Музична Шевченкіана», до 210-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка»».

9 березня день народження видатного українського поета, художника і мислителя Тараса Григоровича Шевченка. Його поезію перекладено більше ніж ста мовами світу. Також його твори стали джерелом натхнення для багатьох українських музикантів.

Шевченків поетично-пісенний феномен – неповторне явище у світовій поезії й музиці. Тарас Шевченко – єдиний поет у світі, переважна частина поетичної спадщини якого живе у співі. На «Кобзар», у якому всього 237 поетичних творів, написано понад 300 авторських хорових творів і записано близько 100 народних хорових пісень. У цілому на Шевченкову поезію написано понад 3 000 музичних творів: композиторських інтерпретацій різних форм і жанрів. Хороспіви, солоспіви й вокально-симфонічні твори на поезію Тараса Шевченка – надзвичайно багата й маловивчена сфера Шевченкіани та всього українського музичного мистецтва.

На експозиції представлена книга «Пісенна Шевченкіана», до якої ввійшли ноти класиків українського музичного мистецтва і тексти пісень. Це перше подібне видання, що містить в такому обсязі відомі та маловідомі музичні твори на слова Тараса Шевченка.

У науковому каталозі «Музична Шевченкіана» представлено понад 4000 бібліографічних та аналітичних описів музичних творів і народних пісень, пов’язаних з іменем Великого Кобзаря. До нотобібліогафії увійшли друковані видання та нотні рукописи.

Першим українським композитором, який свідомо підійшов до музичного втілення поезії Шевченка, став Микола Лисенко. Зміст переважної більшості вокальних композицій, у яких М. Лисенко спирається на вірші Т. Шевченка, пов’язаний з картинами української природи і побуту, типово народними характерами. Це – «Навгороді коло броду», «Садок вишневий коло хати», «Якби мені, мамо, намисто», «Утоптала стежечку», «Якби мені черевики» тощо. Мелос цих солоспівів пройнятий народнопісенними елементами, що творчо осмислені митцем.

На виставці експонуються музичні твори С. Людкевича на слова Тараса Шевченка, композитор досліджував поезію Тараса Шевченка з точки зору її співності і мелодійності, порушував актуальні питання композиторських інтерпретацій Шевченкового слова. Хор С. Людкевича «Сонце заходить» є однією з найбільш яскравих, психологічно переконливих інтерпретацій вірша Т. Шевченка. Незважаючи на те, що майже всі хори С. Людкевича на вірші Т. Г. Шевченка написані на початку XX століття, вони відзначаються такими сучасними засобами виразності й оригінальністю втілення, що й сьогодні вважаються гідними уваги.

Композитор Ігор Шамо написав на слова Кобзаря десять романсів для середнього голосу. Цикл складається з романсів «Така доля моя», «У перетику ходила», «У гаю, гаю», «Якби мені черевики», «Ой одна я, одна», «Зацвіла в долині», «Закувала зозуленька», «Ой стрічечка до стрічечки», «Чого мені тяжко», «Ой гоп-гопака».

На виставці представлена література, яка допоможе охарактеризувати зв'язок між творчістю Т. Г. Шевченка та музичним мистецтвом, ознайомить із композиторами та співаками, які працювали з творами великого поета.