28 жовтня (10 листопада) 2024 року виповниться 140 років з часу заснування Полтавського дослідного поля (зараз – Полтавська державна сільськогосподарська дослідна станція імені М.І. Вавилова Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН України). Заснована у 1884 році, це одна з найстаріших дослідних сільськогосподарських установ країни. Тут вивчали методи обробітку ґрунту, застосування добрив, вирощування трав і злаків, а також розробляли ефективні прийоми ведення сільського господарства. 

Полтавське дослідне поле стало новатором у впровадженні польових методів досліджень у сільському господарстві та в розробці агрономічних заходів боротьби з посухою, що лягли в основу системи сухого рільництва. Також станція стала ключовим центром прикладної ентомології, зокрема завдяки створенню найбільшої в країні популяції комах-запилювачів для тепличних рослин та садів.

Було розроблено близько 60 сортів кормових культур, таких як люцерна, конюшина, еспарцет, райграс високий, стоколос безостий, а також озима та яра вика і кормові буряки, які успішно використовуються в Україні та за її межами. Більшість сучасних наукових інститутів і національних наукових центрів побудовані за прикладом Полтавського дослідного поля.

Також цей заклад відомий завдяки безперервному 135-річному експерименту з вирощування озимого жита. Метою цього дослідження є вивчення впливу тривалої дії антропогенних факторів на природну родючість ґрунту, його агрохімічні та агрофізичні властивості, а також здатність озимого жита витримувати вирощування в умовах монокультури.

Біля витоків розвитку Полтавського дослідного поля стояли такі видатні вчені, як М. І. Вавилов, В. І. Вернадський, В. В. Докучаєв, А. Є. Зайкевич, О. О. Ізмаїльський, П. А. Костичев, А. Н. Соколовський, І. А. Стебут, С. Ф. Третьяков, В. І. Сазанов, В. М. Рабинович, А. П. Бондаренко. 

На благодатній полтавській землі творив не менш відомий у наукових колах, а тоді – вчений-самоук Іван Овсінський (1856-1910), який заклав основи безплужної системи обробітку ґрунтів. Сутність своєї теорії розробник виклав у праці «Нова система землеробства», опублікованій у 1898 році. А видатний ентомолог Микола Курдюмов, який приїхав до Полтави у 1910 році, коли Поле виросло вже у науково-дослідну станцію, заснував тут відділ сільськогосподарської ентомології.

До ювілею Полтавського дослідного поля у відділі документів із технічних та природничих наук можна ознайомитися з книжковою виставкою "Славетні сторінки історії Полтавського дослідного поля". Тут представлені видання, які розповідають як про історію створення наукової установи, так і про її сучасні здобутки.